Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Жамал Мукашевна Омарова (нар. 8 березня 1912 — пом. 15 вересня 1976) — казахська радянська співачка, виконавиця пісень народів СРСР. У 1937—1976 роках — солістка казахської філармонії. Народна артистка Казахської РСР (1943). Перша виконавиця пісні «Мій Казахстан», що стала Гімном Казахстану.
| Омарова Жамал Мукашевна | |
|---|---|
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 8 березня 1912 |
| Місце народження | Янгіюль, СРСР |
| Дата смерті | 15 вересня 1976 (64 роки) |
| Місце смерті | Алмати, Казахська РСР, СРСР |
| Громадянство | СРСР |
| Професії | співачка |
| Освіта | d |
| Співацький голос | контральто |
| Нагороди |     |
 Файли у Вікісховищі | |
Біографія
Народилася в 1912 році на станції Кауфманська Туркестанської залізниці Російської імперії в багатій родині місцевого фабриканта, в кінці 20-х років розкуркуленого під час колективізації.
Співати Жамал Омарова почала ще в школі в гуртку художньої самодіяльності. Потім була помічена Курманбеком Джандарбековим, завдяки йому в 1925 році брала участь у Середньоазіатській дитячій Олімпіаді в Ташкенті, де отримала Гран-прі. І вже з 16 років виступала на Ташкентському радіо.
Була першою піонеркою, потім активною комсомолкою і першою вожатою першого організованого в Ташкенті піонерського загону. Вчилася на робітфаку, потім в Ташкентському педагогічному училищі для казахської, киргизької та узбецької молоді, потім закінчила Ташкентський гірничий інститут.
У 1934 році Жамал Омарова приїхала до Алма-Ати і стала працювати на Казахському радіо. У той час на радіо був прийнятий на роботу ленінградський композитор Євген Григорович Брусиловський з яким у неї склалося творче співробітництво. Репертуар складався в основному з обробок народних та народно-професійних пісень.
У 1934—1936 роках як актриса зіграла кілька ролей на сцені Казахського музично-драматичного театру, в тому числі роль Камки в опері на музику Брусиловського «Киз-Жибек», роль Макпал у постановці «Шуга» за повістю Б.Майліна «Пам'ятник Шуги» і роль Айман у опері «Айман-Шолпан» Мухтара Ауезова.
Здобула всесоюзну популярність в 1936 році, коли була запрошена керівником і головним диригентом домбрового ансамблю А. Жубановим для соліровання оркестру на Першій декаді казахського мистецтва, що проходила в травні 1936 року в Москві. Тоді на сцені Великого театру в Москві вперше прозвучали казахські пісні, в тому числі у виконанні Жамал Омарової, і, як писала газета «Правда» від 25 травня 1936 року, мали великий успіх. Вона виконувала народні пісні: «Іртиш», «Караторгай», «Латипа». Коли на біс повторно співала «Кара торгай», на концерт приїхав М. І. Калінін, знайомий з її співом ще по поїздці в Алма-Ату на святкування 15-річчя Казахської РСР, який попросив заспівати пісню і пісня була виконана втретє.
У 1937 році Жамал Омарова була прийнята солісткою до Казахської державної філармонії імені Джамбула. Не маючи ніякої музичної освіти або підготовки, навчалася нотам у ході роботи, при цьому величезну роль зіграв диригент Борис Васильович Лебедєв.
У 1939 році вона брала участь і стала призером у Всесоюзному конкурсі естрадних артистів у Москві, де акомпануючим їй на фортепіано був М. В. Смитрович.
З 1940 року Жамал Омарова заслужена артистка Казахської РСР.
У роки німецько-радянської війни у складі концертних бригад їздила фронтами, зокрема була на Північно-Західному і Далекосхідному, де виступала на крейсері «Калінін».
 | В червні 1942 року чотирнадцять осіб вирушили на Північно-Західний фронт. Щодня виступали з двома-трьома концертами. Я особливо хотів відзначити самовіддану працю таких видатних діячів культури, як Куляш, Жаман, Манарбек, Жусупбек, Шаріпов, Ануарбек. Люди з часом можуть забути ці події, але ми не повинні забувати. Такі дні, такі люди не повторюються. Народный артист Казахской ССР |  |
| | Джамал Омарова прекрасно без жодного акценту виконала російською мовою «Самарські частівки», а потім її чистий голос задзвенів українськими і білоруськими мелодіями, і тут уже й важко було розгадати, хто ж вона - казашка, українка, росіянка або білоруска. зі статті «Про що розповіла пісня» батальйонного комісара О. Левитського в армійській газеті «Мужність» за 12 липня 1942 року | |
| | Справжніми майстрами виконання пісень різних народів нашої країни зарекомендували себе під час війни заслужена артистка РРФСР і солістка Казахської філармонії Жаман Омарова. Фронтовики, без перебільшення, приймали їх концерти із захопленням. дослідник фронтових і партизанських пісень | |
В 1943 році Жамал Омаровій було присвоєно звання Народної артистки Казахської РСР. Вона член ВКП(б) з 1945 року.
Після війни, аж до своєї смерті в 1977 році, Жамал Омарова працювала солісткою Казахської філармонії. Разом з концертною бригадою об'їздила з гастролями всю Казахську РСР, з успіхом виступала в Москві, Ленінграді, Новосибірську, Хабаровську, Мінську, Ташкенті та інших містах республік СРСР, а також в Китайській Народній республіці та Монголії.
Репертуар
У репертуар Жамал Омарової входили понад двохсот пісень народів СРСР п'ятнадцятьма мовами.
На фронті і в післявоєнний час була широко відома в її виконанні пісня «Наш тост» (або «Застільна») Ісака Любана.
У її виконанні вперше прозвучала і стала дуже популярною пісня «Мій Казахстан» («Менің Қазақстаным»), яка стала потім Гімном Казахстану. Спочатку написана в 1965 році пісня називалася «Марш цілинників», і саме завдяки підтримці Жамал Омарової, якій автори показали пісню, пісня майже відразу зазвучала на радіо в її виконанні.
Багато пісень з репертуару Жамал Омарової були написані композиторами спеціально для неї: знаменитий «Алтай» і «Гулденген Казахстан» Е. Брусиловського, «Менін Казахстаним» Ш. Калдаякова, «Бобегим» і «Досима» Б. Байкадамова. У створенні деяких пісень і сама співачка брала участь.
Записи
- Жамал Омарова, Мелодія, 1966 — Д-00018619, Д-00018620
- Співає Жамал Омарова, Мелодія, 1979 — М30—41601-2
Нагороди та визнання
Народна артистка Казахської РСР (1943). Кавалер орденів Леніна, Трудового Червоного Прапора і «Знак Пошани». Відзначена медалями, знаком «Відмінник культури СРСР»
Пам'ять
У 2003 році в Алма-Аті на честь Жамал Омарової була названа одна з вулиць в Медеуському районі (до цього вона була частиною вул. Елебекова).
В Алма-Аті на будинку № 153 по вулиці Кунаєва, де жила артистка, встановлена меморіальна дошка.
Музична школа № 1 міста Шимкента носить ім'я Жамал Омарової.
У 2012 році в Казахському театрі опери та балету імені Абая відбувся святковий концерт, присвячений 100-річчю з дня народження Жамал Омарової.
У 1969 році художник написав портрет Жаман Омарової, який став одним з кращих у творчості художника і посів чільне місце в казахському портретному живопису:
| | Духовне багатство проявляється в образі виконавиці казахських народних пісень (портрет «Жаман Омарова», 1969 рік). Портрет написаний тонкошарово, на тлі легкого сріблясто-жовтуватого кольору. У центрі композиції - різко окреслений поясний силует фігури Омарової. Образ сповнений сили, твердості, енергії, погляд прямий і спокійний. мистецтвознавець | |
.
Література
- Ирина Серкебаева — Жамал Омарова: Талант, признание, судьба…, 2016—314 с.(рос.)
Примітки
- Ювелиры музыки [ 21 серпня 2017 у Wayback Machine.] // Коспаков З. Из истории певческого искусства. Алматы: Гылым. 1996. С. 111—115, 156—157.
- Татьяна Соколова — Искусство приравняли к штыку [ 17 жовтня 2015 у Wayback Machine.], Комсомольская правда-Казахстан, 24 июня 2015
- - Песни боевых походов: солдатское песенное творчество Великой Отечественной войны, Приволжское книжное издательство, 1986 - 398 с. - стр. 163
- Эрик Аубакиров — Главная песня о вечном[недоступне посилання], Экспресс К, 20 января 2017
- В честь 100-летия певицы Жамал Омаровой прошел праздничный концерт[недоступне посилання з червня 2019], Форбс-Казахстан 26 ноября 2012
- - Мастера изобразительного искусства Казахстана, Институт литературы и искусства имени М.О. Ауэзова, Наука, 1984 - 167 с. - стр. 103
Джерела
- Омарова Жамал // М. К. Козыбаев — Казахська РСР: 4-томна коротка енциклопедія, Том 4 — Головна редакція Казахської Радянської енциклопедії, 1991—685 с. — стор. 424
- Омарова Жамал // М. К. Козыбаев — Алма-Ата: енциклопедія — Казахська радянська енциклопедія, 1983—607 с. — 400 стор.
- Людмила Енисеева-Варшавська — Жамал Омарова — співачка народна [ 16 серпня 2016 у Wayback Machine.] / Журнал «Думка», 15 вересня 2014
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhamal Mukashevna Omarova nar 8 bereznya 1912 pom 15 veresnya 1976 kazahska radyanska spivachka vikonavicya pisen narodiv SRSR U 1937 1976 rokah solistka kazahskoyi filarmoniyi Narodna artistka Kazahskoyi RSR 1943 Persha vikonavicya pisni Mij Kazahstan sho stala Gimnom Kazahstanu Omarova Zhamal MukashevnaOsnovna informaciyaData narodzhennya8 bereznya 1912 1912 03 08 Misce narodzhennyaYangiyul SRSRData smerti15 veresnya 1976 1976 09 15 64 roki Misce smertiAlmati Kazahska RSR SRSRGromadyanstvoSRSRProfesiyispivachkaOsvitadSpivackij goloskontraltoNagorodi Fajli u VikishovishiBiografiyaNarodilasya v 1912 roci na stanciyi Kaufmanska Turkestanskoyi zaliznici Rosijskoyi imperiyi v bagatij rodini miscevogo fabrikanta v kinci 20 h rokiv rozkurkulenogo pid chas kolektivizaciyi Spivati Zhamal Omarova pochala she v shkoli v gurtku hudozhnoyi samodiyalnosti Potim bula pomichena Kurmanbekom Dzhandarbekovim zavdyaki jomu v 1925 roci brala uchast u Serednoaziatskij dityachij Olimpiadi v Tashkenti de otrimala Gran pri I vzhe z 16 rokiv vistupala na Tashkentskomu radio Bula pershoyu pionerkoyu potim aktivnoyu komsomolkoyu i pershoyu vozhatoyu pershogo organizovanogo v Tashkenti pionerskogo zagonu Vchilasya na robitfaku potim v Tashkentskomu pedagogichnomu uchilishi dlya kazahskoyi kirgizkoyi ta uzbeckoyi molodi potim zakinchila Tashkentskij girnichij institut U 1934 roci Zhamal Omarova priyihala do Alma Ati i stala pracyuvati na Kazahskomu radio U toj chas na radio buv prijnyatij na robotu leningradskij kompozitor Yevgen Grigorovich Brusilovskij z yakim u neyi sklalosya tvorche spivrobitnictvo Repertuar skladavsya v osnovnomu z obrobok narodnih ta narodno profesijnih pisen U 1934 1936 rokah yak aktrisa zigrala kilka rolej na sceni Kazahskogo muzichno dramatichnogo teatru v tomu chisli rol Kamki v operi na muziku Brusilovskogo Kiz Zhibek rol Makpal u postanovci Shuga za povistyu B Majlina Pam yatnik Shugi i rol Ajman u operi Ajman Sholpan Muhtara Auezova Zdobula vsesoyuznu populyarnist v 1936 roci koli bula zaproshena kerivnikom i golovnim dirigentom dombrovogo ansamblyu A Zhubanovim dlya solirovannya orkestru na Pershij dekadi kazahskogo mistectva sho prohodila v travni 1936 roku v Moskvi Todi na sceni Velikogo teatru v Moskvi vpershe prozvuchali kazahski pisni v tomu chisli u vikonanni Zhamal Omarovoyi i yak pisala gazeta Pravda vid 25 travnya 1936 roku mali velikij uspih Vona vikonuvala narodni pisni Irtish Karatorgaj Latipa Koli na bis povtorno spivala Kara torgaj na koncert priyihav M I Kalinin znajomij z yiyi spivom she po poyizdci v Alma Atu na svyatkuvannya 15 richchya Kazahskoyi RSR yakij poprosiv zaspivati pisnyu i pisnya bula vikonana vtretye U 1937 roci Zhamal Omarova bula prijnyata solistkoyu do Kazahskoyi derzhavnoyi filarmoniyi imeni Dzhambula Ne mayuchi niyakoyi muzichnoyi osviti abo pidgotovki navchalasya notam u hodi roboti pri comu velicheznu rol zigrav dirigent Boris Vasilovich Lebedyev U 1939 roci vona brala uchast i stala prizerom u Vsesoyuznomu konkursi estradnih artistiv u Moskvi de akompanuyuchim yij na fortepiano buv M V Smitrovich Z 1940 roku Zhamal Omarova zasluzhena artistka Kazahskoyi RSR U roki nimecko radyanskoyi vijni u skladi koncertnih brigad yizdila frontami zokrema bula na Pivnichno Zahidnomu i Dalekoshidnomu de vistupala na krejseri Kalinin V chervni 1942 roku chotirnadcyat osib virushili na Pivnichno Zahidnij front Shodnya vistupali z dvoma troma koncertami Ya osoblivo hotiv vidznachiti samoviddanu pracyu takih vidatnih diyachiv kulturi yak Kulyash Zhaman Manarbek Zhusupbek Sharipov Anuarbek Lyudi z chasom mozhut zabuti ci podiyi ale mi ne povinni zabuvati Taki dni taki lyudi ne povtoryuyutsya Narodnyj artist Kazahskoj SSR Dzhamal Omarova prekrasno bez zhodnogo akcentu vikonala rosijskoyu movoyu Samarski chastivki a potim yiyi chistij golos zadzveniv ukrayinskimi i biloruskimi melodiyami i tut uzhe j vazhko bulo rozgadati hto zh vona kazashka ukrayinka rosiyanka abo biloruska zi statti Pro sho rozpovila pisnya bataljonnogo komisara O Levitskogo v armijskij gazeti Muzhnist za 12 lipnya 1942 roku Spravzhnimi majstrami vikonannya pisen riznih narodiv nashoyi krayini zarekomenduvali sebe pid chas vijni zasluzhena artistka RRFSR i solistka Kazahskoyi filarmoniyi Zhaman Omarova Frontoviki bez perebilshennya prijmali yih koncerti iz zahoplennyam doslidnik frontovih i partizanskih pisen V 1943 roci Zhamal Omarovij bulo prisvoyeno zvannya Narodnoyi artistki Kazahskoyi RSR Vona chlen VKP b z 1945 roku Pislya vijni azh do svoyeyi smerti v 1977 roci Zhamal Omarova pracyuvala solistkoyu Kazahskoyi filarmoniyi Razom z koncertnoyu brigadoyu ob yizdila z gastrolyami vsyu Kazahsku RSR z uspihom vistupala v Moskvi Leningradi Novosibirsku Habarovsku Minsku Tashkenti ta inshih mistah respublik SRSR a takozh v Kitajskij Narodnij respublici ta Mongoliyi RepertuarU repertuar Zhamal Omarovoyi vhodili ponad dvohsot pisen narodiv SRSR p yatnadcyatma movami Na fronti i v pislyavoyennij chas bula shiroko vidoma v yiyi vikonanni pisnya Nash tost abo Zastilna Isaka Lyubana U yiyi vikonanni vpershe prozvuchala i stala duzhe populyarnoyu pisnya Mij Kazahstan Menin Қazakstanym yaka stala potim Gimnom Kazahstanu Spochatku napisana v 1965 roci pisnya nazivalasya Marsh cilinnikiv i same zavdyaki pidtrimci Zhamal Omarovoyi yakij avtori pokazali pisnyu pisnya majzhe vidrazu zazvuchala na radio v yiyi vikonanni Bagato pisen z repertuaru Zhamal Omarovoyi buli napisani kompozitorami specialno dlya neyi znamenitij Altaj i Guldengen Kazahstan E Brusilovskogo Menin Kazahstanim Sh Kaldayakova Bobegim i Dosima B Bajkadamova U stvorenni deyakih pisen i sama spivachka brala uchast Zapisi Zhamal Omarova Melodiya 1966 D 00018619 D 00018620 Spivaye Zhamal Omarova Melodiya 1979 M30 41601 2Nagorodi ta viznannyaNarodna artistka Kazahskoyi RSR 1943 Kavaler ordeniv Lenina Trudovogo Chervonogo Prapora i Znak Poshani Vidznachena medalyami znakom Vidminnik kulturi SRSR Pam yatU 2003 roci v Alma Ati na chest Zhamal Omarovoyi bula nazvana odna z vulic v Medeuskomu rajoni do cogo vona bula chastinoyu vul Elebekova V Alma Ati na budinku 153 po vulici Kunayeva de zhila artistka vstanovlena memorialna doshka Muzichna shkola 1 mista Shimkenta nosit im ya Zhamal Omarovoyi U 2012 roci v Kazahskomu teatri operi ta baletu imeni Abaya vidbuvsya svyatkovij koncert prisvyachenij 100 richchyu z dnya narodzhennya Zhamal Omarovoyi U 1969 roci hudozhnik napisav portret Zhaman Omarovoyi yakij stav odnim z krashih u tvorchosti hudozhnika i posiv chilne misce v kazahskomu portretnomu zhivopisu Duhovne bagatstvo proyavlyayetsya v obrazi vikonavici kazahskih narodnih pisen portret Zhaman Omarova 1969 rik Portret napisanij tonkosharovo na tli legkogo sriblyasto zhovtuvatogo koloru U centri kompoziciyi rizko okreslenij poyasnij siluet figuri Omarovoyi Obraz spovnenij sili tverdosti energiyi poglyad pryamij i spokijnij mistectvoznavec LiteraturaIrina Serkebaeva Zhamal Omarova Talant priznanie sudba 2016 314 s ros PrimitkiYuveliry muzyki 21 serpnya 2017 u Wayback Machine Kospakov Z Iz istorii pevcheskogo iskusstva Almaty Gylym 1996 S 111 115 156 157 Tatyana Sokolova Iskusstvo priravnyali k shtyku 17 zhovtnya 2015 u Wayback Machine Komsomolskaya pravda Kazahstan 24 iyunya 2015 Pesni boevyh pohodov soldatskoe pesennoe tvorchestvo Velikoj Otechestvennoj vojny Privolzhskoe knizhnoe izdatelstvo 1986 398 s str 163 Erik Aubakirov Glavnaya pesnya o vechnom nedostupne posilannya Ekspress K 20 yanvarya 2017 V chest 100 letiya pevicy Zhamal Omarovoj proshel prazdnichnyj koncert nedostupne posilannya z chervnya 2019 Forbs Kazahstan 26 noyabrya 2012 Mastera izobrazitelnogo iskusstva Kazahstana Institut literatury i iskusstva imeni M O Auezova Nauka 1984 167 s str 103DzherelaOmarova Zhamal M K Kozybaev Kazahska RSR 4 tomna korotka enciklopediya Tom 4 Golovna redakciya Kazahskoyi Radyanskoyi enciklopediyi 1991 685 s stor 424 Omarova Zhamal M K Kozybaev Alma Ata enciklopediya Kazahska radyanska enciklopediya 1983 607 s 400 stor Lyudmila Eniseeva Varshavska Zhamal Omarova spivachka narodna 16 serpnya 2016 u Wayback Machine Zhurnal Dumka 15 veresnya 2014