Іспанія U 23Асоціація Королівська іспанська футбольна федерація ісп Real Federación Española de Fútbol Тренер Луїс де ла

Іспанія U-23

Асоціація

Королівська іспанська футбольна федерація
(ісп. Real Federación
Española de Fútbol)

Тренер

Луїс де ла Фуенте

Найбільше виступів

Луїс Енріке (14)

Найкращий бомбардир

Кіко (7)

Код ФІФА

ESP

Домашня

Виїзна

Перший матч

Югославія 3–0 Іспанія

(Новий Сад, СФРЮ; 18 червня 1969)

Найбільша перемога

Іспанія 5–0 Лівія

(Ель-Ехідо, Іспанія; 1 липня 2005)

Найбільша поразка

Аргентина 4–0 Іспанія

(Бірмінгем, США; 27 липня 1996)

Олімпійські ігри

Виступів

5 (вперше у 1992)

Найвище досягнення

Чемпіон (1992)

Олімпійська збірна Іспанії з футболу (ісп. Selección de fútbol sub-23 de España — футбольна команда, що представляє Іспанію на Олімпійських іграх. У заявку збірної можуть включатися гравці не старше 23 років, за винятком трьох футболістів, які можуть бути старше цього віку. Команда контролюється Королівською іспанською футбольною федерацією.

З 1992 року, коли був введений сучасний формат на Олімпіадах, збірна 5 разів кваліфікувалася у фінальну стадію олімпійського турніру. Іспанія виграла одну золоту медаль у 1992 році і дві срібні медалі (2000, 2020).

Історія

Літні Олімпійські ігри 1920—1988

На відміну від більш пізніх турнірів, на літніх Олімпійських іграх до 1992 року виступали дорослі або аматорські команди. Перша участь Іспанії в Олімпійських іграх відбулась в Антверпені в 1920 році. У змаганні взяли участь чотирнадцять команд, які грали по системі на виліт. Дванадцять команд грали між собою в першому раунді, після чого шість переможців пар приєднувалися до приймаючої країни (Бельгії) і Франції в чвертьфіналі. Чехословаччина, яка брала участь в своєму першому міжнародному турнірі, вийшла в фінал, завдавши розгромних поразок Югославії (яка зіграла свій перший міжнародний матч в турнірі), Норвегії та Франції. Бельгія на шляху до фіналу обіграла талановиту Іспанію, а потім Нідерланди. Бельгійці взяли золоті медалі після того, як чехословаки покинули поле на 40 хвилині в знак протесту проти упередженого суддівства і агресивних дій уболівальників. Для визначення другого і третього місця використовувалася . Іспанці обіграли шведів (2:1) і італійців (2:0), і пройшли до фіналу, де на них уже чекали голландці, яким не довелося грати з чехословаками в півфіналі через їх дискваліфікацію. У підсумку Іспанія перемогла Нідерланди з рахунком 3:1 і здобула срібні нагороди.

У 1924 році іспанці в першому колі поступилися італійцям (0:1) і вилетіли з турніру.

На літніх Олімпійських іграх 1928 року в 1/8 фіналу Іспанія перемогла Мексику, але через травму вибув капітан Педро Вальяна. У чвертьфіналі іспанці зіграли в нічию з італійцями, а в переграванні крупно поступилися їм (1:7) і покинули турнір.

Наступного разу іспанці брали участь на Олімпійських іграх в 1968 році в Мексиці. Там збірна був представлена з молоді і дійшла до чвертьфіналу, де поступилася країні-господарці.

У 1976 і 1980 роках Іспанія не змогла пройти групову стадію, де в обох розіграшах лідирували країни Східної Європи.

Дебют і золото на літніх Олімпійських іграх 1992 року

Футбольні змагання на Літніх Олімпійських іграх 1992 року були першим змаганням серед збірних до 23 років. Іспанія автоматично кваліфікувалася на турнір, тому що була країною-господаркою. У груповій стадії без поразок і без пропущених голів іспанці вийшли в плей-оф. У чвертьфіналі були пройдені італійці (1: 0), а в півфіналі (2:0). У фіналі на останніх хвилинах основного часу іспанці вирвали перемогу над поляками і взяли золоті медалі.

Літні Олімпійські ігри 1996

Іспанія, якою керував Хав'єр Клементе, змогла кваліфікуватися і на наступні Олімпійські ігри . «Червона фурія» не змогла захистити титул і вилетіла в чвертьфіналі від Аргентини, що взяла срібні медалі.

Срібло на літніх Олімпійських іграх 2000 року

У 2000 році Іспанія пройшла кваліфікацію на свій третій турнір поспіль. Команда під керівництвом Іньякі Саеса дійшла до свого другого фіналу, але поступилась там . До перерви між таймами іспанці вели з рахунком 2:0, але все змінилося в другій половині, коли автогол Івана Амаї і гол Самуеля Ето'о п'ятьма хвилинами пізніше зрівняли рахунок (2:2). Матч перейшов у додатковий час, а потім і серії пенальті, в якій африканці перемогли з рахунком 5:3.

Літні Олімпійські ігри 2012 року

Після восьми років без участі, Іспанія пройшла кваліфікацію на літні Олімпійські ігри 2012 року після перемоги на молодіжному чемпіонаті Європи під керівництвом Луїса Мільї. На груповому етапі їм належало зіграти проти Японії, і Гондурасу. Перед початком турніру Іспанія запланувала три товариські матчі з командами, які також потрапили на Олімпійські ігри: першою була перемога з рахунком 3:1 над Єгиптом, за нею команда зазала поразки 0: 2 проти і перемога над Мексикою з рахунком 1:0. На Олімпійських іграх Іспанія вилетіла на груповому етапі після поразок з рахунком 0:1 від Японії і від Гондурасу. За цим була нічия 0:0 проти Марокко, яка змусила Іспанію покинути турнір на стадії групового етапу вперше без єдиного гола. На наступний день Луїс Мілья був звільнений з молодіжних збірних і замінений Хуленом Лопетегі.

Срібло на літніх Олімпійських іграх 2020 року

на літні Олімпійські ігри 2020 року після перемоги на молодіжному чемпіонаті Європи 2019 року. Шість іспанських гравців (Унаї Сімон, Пау Торрес, Ерік Гарсія, Педрі, Мікель Оярсабаль та Дані Ольмо, які за місяць до того брали участь у Євро-2020, дійшовши до півфіналу, на Олімпіаді -2020 під керівництвом тренера Луїса де ла Фуенте вийшли у фінал, але програли з рахунком 1:2 Бразилії в додатковий час.

Рекордсмени

Станом на 3 серпня 2021

За кількістю матчів

Місце	Гравець	Клуби	Роки	Ігор
1	Луїс Енріке	Спортінг (Хіхон), Реал Мадрид	1991–1992	14
2	Мікель Ласа	Реал Сосьєдад, Реал Мадрид	1991–1992	13
3	Абелардо Фернандес	Спортінг (Хіхон)	1991–1992	12
	Жузеп Гвардіола	Барселона	1991–1992	12
	Кіко	Кадіс	1991–1992	12
	Роберто Солосабаль	Атлетіко (Мадрид)	1991–1992	12
7	Альфонсо Перес	Реал Мадрид	1991–1992	11
	Пако Солер	Мальорка	1991–1992	11
9	Хоакін Алонсо	Спортінг (Хіхон)	1979–1982	8
	Хуан Мануель Асенсі	Ельче, Барселона	1969–1971	8
	Рафаель Берхес	Кордова, Тенерифе	1991–1992	8
	Тоні Хіменес	Фігерас	1992	8
	Антоніо Пінілья	Мальорка	1991–1992	8

За кількістю голів

Місце	Гравець	Клуби	Роки	Голів
1	Кіко	Кадіс	1991–1992	7
2	Альфонсо Перес	Реал Мадрид	1991–1992	6
3	Абелардо Фернандес	Спортінг (Хіхон)	1991–1992	5
4		Севілья	1987–1988	4
5	Габрі Гарсія	Барселона	2000	3
	Луїс Енріке	Спортінг (Хіхон), Реал Мадрид	1991–1992	3
	Мікель Оярсабаль	Реал Сосьєдад	2021	3
	Карлес Решак	Кондаль, Барселона	1967–1970	3
	Хосе Марі	Мілан	2000	3
	Рафа Мір	Вулвергемптон Вондерерз	2021	3
		Ельче	1967	3

Досягнення

Олімпійські ігри

Золоті медалі: 1992
Срібні медалі: 1920, 2000, 2020

Історія виступу на міжнародних турнірах

Олімпійські ігри

Літні Олімпійські ігри
Рік	Раунд	Місце	І	В	Н*	П	ГЗ	ГП	Склад
1992	Чемпіон	1	6	6	0	0	14	2	склад
1996	Чвертьфінал	5-е	4	2	1	1	5	7	склад
2000	Фіналіст	2	6	4	1	1	12	6	склад
	Не пройшли кваліфікацію
	Не пройшли кваліфікацію
2012	Груповий етап	14	3	0	1	2	0	2	склад
2016	Не пройшли кваліфікацію
2020	Фіналіст	2-е	6	3	2	1	9	5	склад
Всього	5/8	1 титул	24	15	5	4	40	22	-

Молодіжний чемпіонат Європи

Рік	Раунд	Місце	В	Н*	П	ГЗ	ГП
1972	Кваліфікація	2	0	1	1	2	3
1974	Не брала участь
1976	Не брала участь
Всього	0/3	2	0	1	1	2	3

Середземноморські ігри

Середземноморські ігри
Рік	Раунд	Місце	І	В	Н*	П	ГЗ	ГП
	Чемпіон	1-е	4	3	1	0	9	1
Всього		1/1	4	3	1	0	9	1

Див. також

Примітки

. Guardian. 7 серпня 2021. Архів оригіналу за 9 серпня 2021. Процитовано 9 серпня 2021.

[1] . Guardian. 7 серпня 2021. Архів оригіналу за 9 серпня 2021. Процитовано 9 серпня 2021.