Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Меле́нтій Я́кович Ольше́вський (1816—1895) — російський військовий письменник, генерал від інфантерії, учасник Кавказької та Кримської воєн.
| Мелентій Якович Ольшевський | |
|---|---|
| Мелентий Яковлевич Ольшевский | |
 генерал від інфантерії Мелентій Якович Ольшевський | |
| Народження | 11 лютого 1816 Порвоо, Фінляндія |
| Смерть | 1 березня 1895 (79 років) Санкт-Петербург, Російська імперія |
| Поховання | Новодівочий цвинтар |
| Країна |  Російська імперія |
| Приналежність |  Російська імперія |
| Рід військ | піхота, Генеральний штаб |
| Освіта | Перший кадетський корпус (Санкт-Петербург) |
| Звання | генерал від інфантерії |
| Командування | Бельовський 71-й піхотний полк, Кавказька рез. див., 9-а піх. див., 15-а піх. див. |
| Війни / битви | Російсько-Кавказька війна, Кримська війна |
| Нагороди | Орден Святого Володимира 4-го ст. (1852), Орден святого Георгія 4-го ст. (1853), Орден Святого Станіслава 1-й ст. (1856), Орден Святої Анни 1-го ст. (1856), Орден Святого Володимира 2-го ст. (1865), Орден Святого Олександра Невського (1882). |
Біографія
Народився 11 лютого 1816 р. в м. Борго у Великому князівстві Фінляндському, де було розташовано полк, у якому служив його батько. Дитинство Ольшевського пройшло в родовому маєтку у Гродненській губернії.
1826 р. вступив до 1-го кадетського корпуса, після закінчення якого 22 квітня 1833 р. був випущений прапорщиком до 1-ї артилерійської бригади й обіймав посаду бригадного ад'ютанта. 1838 р. з бригади, зі званням поручика, вступив до Імператорської військової академії. 1840 р., закінчивши академію, був зарахований до Гвардійського Генерального штабу і 1841 р. отримав призначення на Кавказ. Служити на Кавказі Ольшевський розпочав у Ставрополі з посади офіцера для спеціальних доручень у штабі військ Чорноморської смуги. У 1844—1853 рр. перебував у військах Лівого флангу Кавказької лінії, був на посаді квартирмейстера 20-ї піхотної дивізії. У 1845 р. за відзнаку у справах з гінцями здобув звання капітана, а 1850 р. надано військове звання підполковника й нагороджено золотою напівшаблею з написом «за хоробрість». 1852 р. було обрано членом-співробітником Російського географічного товариства й нагороджено орденом св. Володимира 4-го ступеня з бантом. Рік потому, 26 листопада, був нагороджений орденом св. Георгія 4-го ступеня за вислугу 25 років в офіцерських чинах.
1853 р. надано військове звання полковника й призначено командиром Бельовського піхотного полку, з яким в часи Кримської війни брав участь у складі загону генерала у численних справах із турками, враховуючи Курюк-Дара. За відзнаку, 24 липня 1854 р., було надано військове звання генерал-майора. 1855 р. призначений командиром Лівого флангу Лезгінської лінії, а 1856 р. — начальник штабу корпуса, що був на Турецькому кордоні.
З 1856 по 1861 рр. був черговим генералом Кавказької армії, в 1856 р. був нагороджений орденами св. Станіслава 1-го ступеня та св. Анни 1-го ступеня. 23 квітня 1861 р. надано військове звання генерал-лейтенанта й призначено начальником Кавказької резервної дивізії. 1864 р. командував військами Кубанської області. У 1865 р. був переведений до центральної Росії, почергово командував 9-ю та 15-ю піхотними дивізіями, а також нагороджений орденом св. Володимира 2-го ступеня. 1873 р. був призначений перебувати в запасних військах.
Під час російсько-турецької війни 1877—1878 рр. намагався повернутися до строю, та його прохання не брали до уваги. 30 серпня 1881 р. йому було надано звання генерала від інфантерії та призначено членом Олександрівського комітету про поранених. 1883 р. з нагоди 50-річного ювілею служби в офіцерських чинах нагороджений орденом св. Олександра Невського.
Помер 1 березня 1895 року, похований на Новодівочому цвинтарі в Санкт-Петербурзі.
Мелентій Якович залишив по собі видатний твір мемуарно-історичного характеру: «Кавказ с 1841 по 1866 год». Публікація тексту затрималася на багато років, фрагменти друкувалися у багатьох провідних періодичних виданнях Кавказу та Росії й лише 2003 року, під однією обкладинкою, текст було повністю надруковано в Санкт-Петербурзі. Роботу Ольшевського високо цінували такі визнані авторитети як військовий міністр Д. О. Милютін, історики та . Крім спогадів він надрукував у періодиці кілька статей військового, географічного та етнографічного характеру.
Примітки
- Петербургский некрополь. Т. 3 (М—Р). — СПб., 1912. — С. 312.
Література
- Ольшевский М. Я. Кавказ с 1841 по 1866 год. — СПб., 2003.
- Лукирский А. Н. Генерал-«кавказец» М. Я. Ольшевский и его «Записки»
- Глиноецкий Н. П. Исторический очерк Николаевской академии Генерального штаба. — СПб., 1882.
- Список генералам по старшинству на 1886 год. — СПб., 1886.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Olshevskij Mele ntij Ya kovich Olshe vskij 1816 1895 rosijskij vijskovij pismennik general vid infanteriyi uchasnik Kavkazkoyi ta Krimskoyi voyen Melentij Yakovich OlshevskijMelentij Yakovlevich Olshevskijgeneral vid infanteriyi Melentij Yakovich OlshevskijNarodzhennya11 lyutogo 1816 1816 02 11 Porvoo FinlyandiyaSmert1 bereznya 1895 1895 03 01 79 rokiv Sankt Peterburg Rosijska imperiyaPohovannyaNovodivochij cvintarKrayina Rosijska imperiyaPrinalezhnistRosijska imperiyaRid vijskpihota Generalnij shtabOsvitaPershij kadetskij korpus Sankt Peterburg Zvannyageneral vid infanteriyiKomanduvannyaBelovskij 71 j pihotnij polk Kavkazka rez div 9 a pih div 15 a pih div Vijni bitviRosijsko Kavkazka vijna Krimska vijnaNagorodiOrden Svyatogo Volodimira 4 go st 1852 Orden svyatogo Georgiya 4 go st 1853 Orden Svyatogo Stanislava 1 j st 1856 Orden Svyatoyi Anni 1 go st 1856 Orden Svyatogo Volodimira 2 go st 1865 Orden Svyatogo Oleksandra Nevskogo 1882 BiografiyaNarodivsya 11 lyutogo 1816 r v m Borgo u Velikomu knyazivstvi Finlyandskomu de bulo roztashovano polk u yakomu sluzhiv jogo batko Ditinstvo Olshevskogo projshlo v rodovomu mayetku u Grodnenskij guberniyi 1826 r vstupiv do 1 go kadetskogo korpusa pislya zakinchennya yakogo 22 kvitnya 1833 r buv vipushenij praporshikom do 1 yi artilerijskoyi brigadi j obijmav posadu brigadnogo ad yutanta 1838 r z brigadi zi zvannyam poruchika vstupiv do Imperatorskoyi vijskovoyi akademiyi 1840 r zakinchivshi akademiyu buv zarahovanij do Gvardijskogo Generalnogo shtabu i 1841 r otrimav priznachennya na Kavkaz Sluzhiti na Kavkazi Olshevskij rozpochav u Stavropoli z posadi oficera dlya specialnih doruchen u shtabi vijsk Chornomorskoyi smugi U 1844 1853 rr perebuvav u vijskah Livogo flangu Kavkazkoyi liniyi buv na posadi kvartirmejstera 20 yi pihotnoyi diviziyi U 1845 r za vidznaku u spravah z gincyami zdobuv zvannya kapitana a 1850 r nadano vijskove zvannya pidpolkovnika j nagorodzheno zolotoyu napivshableyu z napisom za horobrist 1852 r bulo obrano chlenom spivrobitnikom Rosijskogo geografichnogo tovaristva j nagorodzheno ordenom sv Volodimira 4 go stupenya z bantom Rik potomu 26 listopada buv nagorodzhenij ordenom sv Georgiya 4 go stupenya za vislugu 25 rokiv v oficerskih chinah 1853 r nadano vijskove zvannya polkovnika j priznacheno komandirom Belovskogo pihotnogo polku z yakim v chasi Krimskoyi vijni brav uchast u skladi zagonu generala u chislennih spravah iz turkami vrahovuyuchi Kuryuk Dara Za vidznaku 24 lipnya 1854 r bulo nadano vijskove zvannya general majora 1855 r priznachenij komandirom Livogo flangu Lezginskoyi liniyi a 1856 r nachalnik shtabu korpusa sho buv na Tureckomu kordoni Z 1856 po 1861 rr buv chergovim generalom Kavkazkoyi armiyi v 1856 r buv nagorodzhenij ordenami sv Stanislava 1 go stupenya ta sv Anni 1 go stupenya 23 kvitnya 1861 r nadano vijskove zvannya general lejtenanta j priznacheno nachalnikom Kavkazkoyi rezervnoyi diviziyi 1864 r komanduvav vijskami Kubanskoyi oblasti U 1865 r buv perevedenij do centralnoyi Rosiyi pochergovo komanduvav 9 yu ta 15 yu pihotnimi diviziyami a takozh nagorodzhenij ordenom sv Volodimira 2 go stupenya 1873 r buv priznachenij perebuvati v zapasnih vijskah Pid chas rosijsko tureckoyi vijni 1877 1878 rr namagavsya povernutisya do stroyu ta jogo prohannya ne brali do uvagi 30 serpnya 1881 r jomu bulo nadano zvannya generala vid infanteriyi ta priznacheno chlenom Oleksandrivskogo komitetu pro poranenih 1883 r z nagodi 50 richnogo yuvileyu sluzhbi v oficerskih chinah nagorodzhenij ordenom sv Oleksandra Nevskogo Pomer 1 bereznya 1895 roku pohovanij na Novodivochomu cvintari v Sankt Peterburzi Melentij Yakovich zalishiv po sobi vidatnij tvir memuarno istorichnogo harakteru Kavkaz s 1841 po 1866 god Publikaciya tekstu zatrimalasya na bagato rokiv fragmenti drukuvalisya u bagatoh providnih periodichnih vidannyah Kavkazu ta Rosiyi j lishe 2003 roku pid odniyeyu obkladinkoyu tekst bulo povnistyu nadrukovano v Sankt Peterburzi Robotu Olshevskogo visoko cinuvali taki viznani avtoriteti yak vijskovij ministr D O Milyutin istoriki ta Krim spogadiv vin nadrukuvav u periodici kilka statej vijskovogo geografichnogo ta etnografichnogo harakteru PrimitkiPeterburgskij nekropol T 3 M R SPb 1912 S 312 LiteraturaOlshevskij M Ya Kavkaz s 1841 po 1866 god SPb 2003 Lukirskij A N General kavkazec M Ya Olshevskij i ego Zapiski Glinoeckij N P Istoricheskij ocherk Nikolaevskoj akademii Generalnogo shtaba SPb 1882 Spisok generalam po starshinstvu na 1886 god SPb 1886