Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ольгово — історична садиба в Московській області. Нині розташована у Дмитровському районі.
d
садиба[d] і пам'ятка архітектури[d]
Росія
Ольгово у ВікісховищіДо 1820-х мало назву Льгово.
Історія
Поселення в XVI столітті було палацовим селом, і належало царському двору. У 1619 році передано до вотчини Дмитровського воєводи, стольника Ф. В. Чапліна. Родина Чапліних володіла селом до середини 18 ст., а потім воно перейшло до родини Апраксіних. Рід Апраксіних розділився на титуловану і не титуловану дворянські гілки. Садиба Ольгово належала нетитулованій гілці. Апраксіни володіли садибою до приходу до влади більшовиків.
Садиба не була поруйнована після більшовицького перевороту, як більшість у Підмосков'ї. Її націоналізували. Зусиллями мистецтвознавця Ю. П. Анісімова на базі садиби створено музей дворянського побуту. Це надало можливість зберегти меблі роботи кріпаків, картини і портрети, порцеляну, колекцію пам'ятних медалей, музичні інструменти, колекцію холодної та вогнепальної зброї, старовинні годинники тощо. Музей існував до 1926 року. Речі з садиби передали в різні музеї, більшу частину яких отримав краєзнавчий музей у місті Дмитров. Серед них — і двісті п'ятдесят зразків пам'ятних медалей.
З 1930-х років в націоналізованій садибі розмістили санаторій. З 1934 року тут — 1-й районний піонерський табір Жовтневого району.
Створення садиби
Теперішня садиба була сформована в конці XVIII — на початку XIX століття за сприяння генерал-фельдмаршала С. Ф. Апраксіна та генерала С. С. Апраксіна. Розбудова почалася в середині XVIII століття. Далі на роботи в садибу запросили популярного серед підмосковних володарів архітектора Франческо Кампорезі, італійця за походженням. Садибні споруди розділені на дві зони — житлову і службово-господарську, які поєднував колись шлях, обсажений деревами.
Розпланування житлової зони — симетричне, дещо відокремлене від оточення. Житловий комплекс складають палац, наскрізні галереї, бічні флігелі, що утворюють курдонер. Наскрізні галереї мали балюстради, прикрашені вазами. Поряд з палацом були оранжерея та театральний флігель. Театр якраз і створив архітектор Ф. Кампорезі наприкінці 18 століття. Оранжерею зруйнували, на її місці у 1883 році архітектор Н. В. Набоков створив дерев'яний службовий корпус. Курдонер облямовували також два житлові заокруглені флігелі для кріпаків та слуг — окрамі для чоловіків та жінок. До курдонеру підводила подвійна алея, початок яких позначали два декоративні обеліски. Початок почесного двору мав дві декоративні вежі в стилістиці псевдоготики.
На початку XIX століття прибудували кухні в спрощеній стилістиці провінційного класицизму, позбавленого декору.
Палац
Садибний палац неодноразово перебудований, тому втратив цілісність, пропорційність і має вигляд вторинної, провінційної споруди. Центральна частина створена в середині XVIII століття. Наприкінці XVIII століття споруду добудував архітектор Ф. Кампорезі в дереві, але ззовні потинькували, аби споруда мала вигляд кам'яної. Двоповерхова споруда височить на кам'яних підмурках. З боку саду палац має шестиколонний портик та кам'яні бічні сходи у парк. Перебудови палацу у 1880-х роках та збільшення фронтонів погіршили виразність фасадів.
Центральну частину палацу займають два парадні зали, один вікнами на почесний двір, другий — у садибний парк. Їх декор має ознаки розвиненого стилю класицизм. Зала вікнами на парк в Ольгово лише ненабагато поступалася розмірами парадної Танцювальної зали палацу в Кусково Шеремєтєвих, але її декор більш стриманий. Архітектурні деталі зали вороблені з дерева, але вдало пофарбовані і справляють враження кам'яних. Зала обладнана також балконом для музик, а в декор введено гіпсові барельєфи з зображенням відомих представників роду Апраксіних. Меморіальне значення зали колись підсилювали також і парадні портрети представників родини, створені іноземними та російськими майстрами.
На початку XXI століття палац занепав, стоїть без дахів, перебуває в аварійному стані. Бічні флігелі парадного двору використовують як санаторій, частку займають магазин, склади, частка стоїть порожніми.
Господарські споруди
Маловиразний ззовні садибний комплекс Ольгово тим не менше зберіг практично усі господарські споруди (окрім паперової фабрики, псарні) — двір для худби, кінний двір, конторські фігелі, манеж, клуні, сараї, будівлі ткацької мануфактури, що колись існувала в садибі.
Пейзажний парк
Садиба оточена пейзажним парком, площа якого дорівнює сорока шести гектарам. В парку створено декілька ставків, один, що поблизу садибного палацу — зі штучним острівцем. Кожний ставок мав власну назву — «Чорний Горобець», «Білий Горобець», .
За архівними даними, парк колись мав мережу стежок і низку садових павільйонів, що не збережені (Храм Переваг, Турецька мечеть, Триумфальна арка).
Джерела
- Тихомиров Н. Я. «Архитектура подмосковных усадеб», М, 1955 (рос)
- Подъяпольская Е. Н. Памятники архитектуры Московской области. Вып. 1 — М.: Стройиздат, 1999.
Див. також
- Постановление Совета Министров РСФСР № 1327 от 30.08.1960
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Olgovo istorichna sadiba v Moskovskij oblasti Nini roztashovana u Dmitrovskomu rajoni Olgovo56 16 19 pn sh 37 20 44 sh d 56 27195000002777192 pn sh 37 34566000002777741 sh d 56 27195000002777192 37 34566000002777741 Koordinati 56 16 19 pn sh 37 20 44 sh d 56 27195000002777192 pn sh 37 34566000002777741 sh d 56 27195000002777192 37 34566000002777741Tipob yekt kulturnoyi spadshini d sadiba d i pam yatka arhitekturi d Status spadshinid 1 Krayina RosiyaOlgovo sadiba Rosiya Olgovo u Vikishovishi Do 1820 h malo nazvu Lgovo IstoriyaPoselennya v XVI stolitti bulo palacovim selom i nalezhalo carskomu dvoru U 1619 roci peredano do votchini Dmitrovskogo voyevodi stolnika F V Chaplina Rodina Chaplinih volodila selom do seredini 18 st a potim vono perejshlo do rodini Apraksinih Rid Apraksinih rozdilivsya na titulovanu i ne titulovanu dvoryanski gilki Sadiba Olgovo nalezhala netitulovanij gilci Apraksini volodili sadiboyu do prihodu do vladi bilshovikiv Sadiba ne bula porujnovana pislya bilshovickogo perevorotu yak bilshist u Pidmoskov yi Yiyi nacionalizuvali Zusillyami mistectvoznavcya Yu P Anisimova na bazi sadibi stvoreno muzej dvoryanskogo pobutu Ce nadalo mozhlivist zberegti mebli roboti kripakiv kartini i portreti porcelyanu kolekciyu pam yatnih medalej muzichni instrumenti kolekciyu holodnoyi ta vognepalnoyi zbroyi starovinni godinniki tosho Muzej isnuvav do 1926 roku Rechi z sadibi peredali v rizni muzeyi bilshu chastinu yakih otrimav krayeznavchij muzej u misti Dmitrov Sered nih i dvisti p yatdesyat zrazkiv pam yatnih medalej Z 1930 h rokiv v nacionalizovanij sadibi rozmistili sanatorij Z 1934 roku tut 1 j rajonnij pionerskij tabir Zhovtnevogo rajonu Stvorennya sadibiTeperishnya sadiba bula sformovana v konci XVIII na pochatku XIX stolittya za spriyannya general feldmarshala S F Apraksina ta generala S S Apraksina Rozbudova pochalasya v seredini XVIII stolittya Dali na roboti v sadibu zaprosili populyarnogo sered pidmoskovnih volodariv arhitektora Franchesko Kamporezi italijcya za pohodzhennyam Sadibni sporudi rozdileni na dvi zoni zhitlovu i sluzhbovo gospodarsku yaki poyednuvav kolis shlyah obsazhenij derevami Rozplanuvannya zhitlovoyi zoni simetrichne desho vidokremlene vid otochennya Zhitlovij kompleks skladayut palac naskrizni galereyi bichni fligeli sho utvoryuyut kurdoner Naskrizni galereyi mali balyustradi prikrasheni vazami Poryad z palacom buli oranzhereya ta teatralnij fligel Teatr yakraz i stvoriv arhitektor F Kamporezi naprikinci 18 stolittya Oranzhereyu zrujnuvali na yiyi misci u 1883 roci arhitektor N V Nabokov stvoriv derev yanij sluzhbovij korpus Kurdoner oblyamovuvali takozh dva zhitlovi zaokrugleni fligeli dlya kripakiv ta slug okrami dlya cholovikiv ta zhinok Do kurdoneru pidvodila podvijna aleya pochatok yakih poznachali dva dekorativni obeliski Pochatok pochesnogo dvoru mav dvi dekorativni vezhi v stilistici psevdogotiki Na pochatku XIX stolittya pribuduvali kuhni v sproshenij stilistici provincijnogo klasicizmu pozbavlenogo dekoru PalacSadibnij palac neodnorazovo perebudovanij tomu vtrativ cilisnist proporcijnist i maye viglyad vtorinnoyi provincijnoyi sporudi Centralna chastina stvorena v seredini XVIII stolittya Naprikinci XVIII stolittya sporudu dobuduvav arhitektor F Kamporezi v derevi ale zzovni potinkuvali abi sporuda mala viglyad kam yanoyi Dvopoverhova sporuda visochit na kam yanih pidmurkah Z boku sadu palac maye shestikolonnij portik ta kam yani bichni shodi u park Perebudovi palacu u 1880 h rokah ta zbilshennya frontoniv pogirshili viraznist fasadiv Centralnu chastinu palacu zajmayut dva paradni zali odin viknami na pochesnij dvir drugij u sadibnij park Yih dekor maye oznaki rozvinenogo stilyu klasicizm Zala viknami na park v Olgovo lishe nenabagato postupalasya rozmirami paradnoyi Tancyuvalnoyi zali palacu v Kuskovo Sheremyetyevih ale yiyi dekor bilsh strimanij Arhitekturni detali zali vorobleni z dereva ale vdalo pofarbovani i spravlyayut vrazhennya kam yanih Zala obladnana takozh balkonom dlya muzik a v dekor vvedeno gipsovi barelyefi z zobrazhennyam vidomih predstavnikiv rodu Apraksinih Memorialne znachennya zali kolis pidsilyuvali takozh i paradni portreti predstavnikiv rodini stvoreni inozemnimi ta rosijskimi majstrami Na pochatku XXI stolittya palac zanepav stoyit bez dahiv perebuvaye v avarijnomu stani Bichni fligeli paradnogo dvoru vikoristovuyut yak sanatorij chastku zajmayut magazin skladi chastka stoyit porozhnimi Gospodarski sporudiMaloviraznij zzovni sadibnij kompleks Olgovo tim ne menshe zberig praktichno usi gospodarski sporudi okrim paperovoyi fabriki psarni dvir dlya hudbi kinnij dvir kontorski figeli manezh kluni sarayi budivli tkackoyi manufakturi sho kolis isnuvala v sadibi Pejzazhnij parkSadiba otochena pejzazhnim parkom plosha yakogo dorivnyuye soroka shesti gektaram V parku stvoreno dekilka stavkiv odin sho poblizu sadibnogo palacu zi shtuchnim ostrivcem Kozhnij stavok mav vlasnu nazvu Chornij Gorobec Bilij Gorobec Za arhivnimi danimi park kolis mav merezhu stezhok i nizku sadovih paviljoniv sho ne zberezheni Hram Perevag Turecka mechet Triumfalna arka DzherelaTihomirov N Ya Arhitektura podmoskovnyh usadeb M 1955 ros Podyapolskaya E N Pamyatniki arhitektury Moskovskoj oblasti Vyp 1 M Strojizdat 1999 Div takozhKripactvo Sadiba Kurdoner Franchesko KamporeziPostanovlenie Soveta Ministrov RSFSR 1327 ot 30 08 1960