Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Олена Катерина Рареш (рум. Elena Ecaterina Rareș, серб. Јелена Катарина Рареш; 1490, Сербія — 1553, Сучава, Молдова) — сербська принцеса, дружина володаря Молдови Петру IV Рареша.
| Олена Катерина Рареш | |
|---|---|
| рум. Elena Ecaterina Rareș | |
 Олена Рареш із синами Зображення із у Сучаві | |
| Народилася | 1490 |
| Померла | 1553 |
| Країна |  Молдовське князівство |
| Діяльність | політична діячка |
| Титул | принцеса |
| Посада | регент |
| Рід | Бранковичі |
| Батько | Йован Бранкович |
| Мати | Єлена Якшич |
| У шлюбі з | Петру IV Рареш |
| Діти | Руксандра Лепушняну, Ілля II Рареш і Стефан VI Рареш |
 | |
| |
Походження
Вона була другою дочкою сербського князя Йована Бранковича, деспота Сербії з 1496 по 1502 рік, і дворянки Єлени Якшич. Її зведена сестра, , була дружиною Нягоє Басараба, господаря Волощини (1512—1521), і свекрухою господарів та (через його доньку ), а також Стефана IV Молодого (через дочку Стану).
Дружина господаря Молдови
Принцеса Олена Бранкович вийшла заміж за Петру IV Рареша, незаконнонародженого сина Штефана III Великого та господаря Молдови (1527—1538, 1541—1546). Молдавський воєвода овдовів, після того як його перша дружина, бояриня Марія, померла 28 червня 1529 року і була похована в Путнянському монастирі. У Петру Рареша та Олени було четверо дітей: три сини Ілля (нар. 1531), Стефан (нар. 1532) і Костянтин (нар. 1542) та дочка Руксандра (нар. 1538). Деякі автори помилково стверджують, що Деспіна, відома як княжна Молдовська, також була донькою Петру Рареша та Олени, але вона, швидше за все, дочка Петру Рареша та його першої дружини.
Олена правила разом з Петру IV Рарешем протягом двох періодів: 1527—1538 та 1541—1546. Перше правління закінчилося в 1538 році, коли турецькі війська султана Сулеймана I Пишного вторглися в Молдову, зробивши своїм правителем Стефана V Лакусту. Передбачаючи свою поразку, молдавський воєвода заздалегідь відправив дружину та дітей до в Трансильванії, якою керував. Фортеця була в облозі протягом чотирьох місяців військами Яноша I Заполья. Господар згодом перебуває там півтора року, будучи напівув'язненим.
Перебуваючи у вигнанні, Петру Рареш попросив Олену написати листа сербською мовою до султана Сулеймана, в якому колишній правитель Молдови покаявся у своїх вчинках, підтвердив свою покору османам і попросив поновити його на престолі Молдови.
У січні 1540 року Петру Рареш залишив замок Чичеу і поїхав до Стамбула, а княгиня та діти залишилися в замку. Зусилля Петру Рареша дали результат, і молдавський воєвода заручився підтримкою османів, щоб відновити свою владу над країною. У березні 1541 року він знову стає господарем Молдавії і, стративши бояр-зрадників, посилає довірених людей до Чичеу, щоб привести сім'ю. Олена з дітьми прибула до Сучави 25 травня 1541 року, де її зустріли з великою радістю.
Його друге правління тривало п'ять років і закінчилося смертю в 1546 році. Цей період був відносно спокійним.
Регентство
Після смерті Петру Рареша Олена правила як регентка разом зі своїм старшим неповнолітнім сином Іллею II (1546—1551), а потім разом зі своїм другим сином Стефаном VI (1551—1552) до його вбивства 1 вересня 1552 року. Олена прагнула посадити своїх синів на престол, оскільки хотіла, щоб рід Мушатів продовжувався по чоловічій лінії. З великою часткою ймовірності в цей період Олена Катерина не наважувалася звести на престол молодшого сина, а сама — стати регенткою. Вона хотіла звести на престол людину, якою могла б маніпулювати, а потім, після досягнення Костянтином повноліття, щоб могла легше усунути ставленика від правління. Того року вона втрутилася в успадкування престолу, підтримуючи боярина Іоана Жолдю, колишнього коміса, за якого вона видала 17-річну доньку Руксандру, щоб той отримав право посісти престол країни. Олександр Лопушнянин, який також претендував на престол, прибув із польською допомогою до Молдавії та, поваливши Жолдю, став господарем. Він одружився із Руксандрою, ставши зятем Олени Рареш. Займаючись організацією змови, спрямованої на сходження на трон Костянтина, свого третього сина, Олена була викрита та вбита удушенням за вказівкою свого зятя Олександра Лопушанина.
Її поховали в церкві поруч із чоловіком Петру IV Рарешем. Дві гробниці розміщені склепі, розташованому між пронаосом і наосом, біля стіни пронаоса: гробниця Петру Рареша знаходиться біля південної стіни, а гробниця Олени — вздовж тієї ж стіни, з боку проходу. У написі церковнослов'янською мовою, що знаходиться на надгробній плиті могили, йдеться: «Ця могила рабі Божій Олені, дружині Петру-господаря, дочці царя-деспота, що переселилася на це місце і на вічні місця, вічна їй пам'ять».
Культурна діяльність
Хоча молдавські жінки також відігравали політичну роль, вони займалися переважно будівництвом культових споруд, даруванні сіл, виноградників, лісів і садів.
Олена Рареш заснувала кілька храмів у Молдові: церкви (1551) та (1552) у Ботошані та (1551) у Сучаві.
У написі на церкві в Сучаві йдеться: «З волі Отця, і з допомогою Сина, і з довершенням Святого Духа ця святиня почалася в ім'я Воскресіння Христового, Це було зроблено й завершено Оленою, дружиною Петру-господаря, дочкою Іоана Деспота, за душу Господа свого, господаря Петру, і за себе, року 7059 [1551], місяця січня 15 дня».
Крім того, Олена продовжила та завершила ремонти, розпочаті її чоловіком, і завершила будівництво церков, заснованих нею.
У Патріаршій бібліотеці в Єрусалимі дотепер зберігається Євангеліє, переписане за наказом «Олени Деспотівни, дружини покійного господаря Іо Петру і матері Іллі-воєводи» і подароване Проботському монастирю.
Примітки
- George Marcu (coord.), Enciclopedia personalităților feminine din România, Editura Meronia, București, 2009.
- Constantin Gane, Trecute vieți de doamne și domnițe, Vol. I, Editura Universitas, Chișinău, 1991. P. 53.
- A. D. Xenopol, Istoria românilor din Dacia Traiană, vol. II, Ediția a IV-a, Editura Științifică și Enciclopedică, București, 1986. P. 64.
- A. D. Xenopol, Istoria românilor din Dacia Traiană, vol. II, Ediția a IV-a, Editura Științifică și Enciclopedică, București, 1986. P. 465.
- Constantin Gane, Trecute vieți de doamne și domnițe, Vol. I, Editura Universitas, Chișinău, 1991. P. 54.
- Constantin Gane, Trecute vieți de doamne și domnițe, Vol. I, Editura Universitas, Chișinău, 1991. P. 55.
- A. D. Xenopol, Istoria românilor din Dacia Traiană, vol. II, Ediția a IV-a, Editura Științifică și Enciclopedică, București, 1986. P. 452.
- A. D. Xenopol, Istoria românilor din Dacia Traiană, vol. II, Ediția a IV-a, Editura Științifică și Enciclopedică, București, 1986. P. 455.
- Nicolae Iorga, Istoria poporului românesc, Editura Științifică și Enciclopedică, București, 1985, p. 323.
- Grigore Ureche, Letopisețul țărâi Moldovei, de când s-au descălecat țara și de cursul anilor și de viiața domnilor carea scrie de la Dragoș vodă până la Aron vodă (1359—1594), Cap. Cându au pribegit Pătru vodă de multe nevoi în Țara Ungurească.
- Constantin Gane, Trecute vieți de doamne și domnițe, Vol. I, Editura Universitas, Chișinău, 1991. P. 58.
- Constantin Gane, Trecute vieți de doamne și domnițe, Vol. I, Editura Universitas, Chișinău, 1991. P. 59.
- Grigore Ureche, Letopisețul țărâi Moldovei, de când s-au descălecat țara și de cursul anilor și de viiața domnilor carea scrie de la Dragoș vodă până la Aron vodă (1359—1594), Cap. Când au venit Elena doamna lui Pătru vodă și cu fiii săi din Țara Ungurească.
- Esanu, Diana (2011). DANIILE ŞI CTITORIILE FEMEILOR DIN FAMILIILE DOMNEŞTI ÎN MOLDOVA MEDIEVALĂ. O ÎNCERCARE DE TIPOLOGIZARE. Buletinul Cercurilor Ştiinţifice Studenţeşti. с. 49-58.
- Constantin Gane, Trecute vieți de doamne și domnițe, Vol. I, Editura Universitas, Chișinău, 1991. P. 60.
- Turdeanu, Emil (1937). Urme romanesti in rasaritul ortodox. Bucuresti. с. 16-17.
Джерела
- George Marcu (coord.), Enciclopedia personalităților feminine din România, Editura Meronia, București, 2009, .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Olena Katerina Raresh rum Elena Ecaterina Rareș serb Јelena Katarina Raresh 1490 Serbiya 1553 Suchava Moldova serbska princesa druzhina volodarya Moldovi Petru IV Raresha Olena Katerina Rareshrum Elena Ecaterina RareșOlena Raresh iz sinami Zobrazhennya iz u SuchaviNarodilasya1490Pomerla1553Krayina Moldovske knyazivstvoDiyalnistpolitichna diyachkaTitulprincesaPosadaregentRidBrankovichiBatkoJovan BrankovichMatiYelena YakshichU shlyubi zPetru IV RareshDitiRuksandra Lepushnyanu Illya II Raresh i Stefan VI Raresh Mediafajli u VikishovishiPohodzhennyaVona bula drugoyu dochkoyu serbskogo knyazya Jovana Brankovicha despota Serbiyi z 1496 po 1502 rik i dvoryanki Yeleni Yakshich Yiyi zvedena sestra bula druzhinoyu Nyagoye Basaraba gospodarya Voloshini 1512 1521 i svekruhoyu gospodariv ta cherez jogo donku a takozh Stefana IV Molodogo cherez dochku Stanu Druzhina gospodarya MoldoviSim ya Petru IV Raresha Zobrazhennya iz Princesa Olena Brankovich vijshla zamizh za Petru IV Raresha nezakonnonarodzhenogo sina Shtefana III Velikogo ta gospodarya Moldovi 1527 1538 1541 1546 Moldavskij voyevoda ovdoviv pislya togo yak jogo persha druzhina boyarinya Mariya pomerla 28 chervnya 1529 roku i bula pohovana v Putnyanskomu monastiri U Petru Raresha ta Oleni bulo chetvero ditej tri sini Illya nar 1531 Stefan nar 1532 i Kostyantin nar 1542 ta dochka Ruksandra nar 1538 Deyaki avtori pomilkovo stverdzhuyut sho Despina vidoma yak knyazhna Moldovska takozh bula donkoyu Petru Raresha ta Oleni ale vona shvidshe za vse dochka Petru Raresha ta jogo pershoyi druzhini Olena pravila razom z Petru IV Rareshem protyagom dvoh periodiv 1527 1538 ta 1541 1546 Pershe pravlinnya zakinchilosya v 1538 roci koli turecki vijska sultana Sulejmana I Pishnogo vtorglisya v Moldovu zrobivshi svoyim pravitelem Stefana V Lakustu Peredbachayuchi svoyu porazku moldavskij voyevoda zazdalegid vidpraviv druzhinu ta ditej do v Transilvaniyi yakoyu keruvav Fortecya bula v oblozi protyagom chotiroh misyaciv vijskami Yanosha I Zapolya Gospodar zgodom perebuvaye tam pivtora roku buduchi napivuv yaznenim Perebuvayuchi u vignanni Petru Raresh poprosiv Olenu napisati lista serbskoyu movoyu do sultana Sulejmana v yakomu kolishnij pravitel Moldovi pokayavsya u svoyih vchinkah pidtverdiv svoyu pokoru osmanam i poprosiv ponoviti jogo na prestoli Moldovi U sichni 1540 roku Petru Raresh zalishiv zamok Chicheu i poyihav do Stambula a knyaginya ta diti zalishilisya v zamku Zusillya Petru Raresha dali rezultat i moldavskij voyevoda zaruchivsya pidtrimkoyu osmaniv shob vidnoviti svoyu vladu nad krayinoyu U berezni 1541 roku vin znovu staye gospodarem Moldaviyi i strativshi boyar zradnikiv posilaye dovirenih lyudej do Chicheu shob privesti sim yu Olena z ditmi pribula do Suchavi 25 travnya 1541 roku de yiyi zustrili z velikoyu radistyu Jogo druge pravlinnya trivalo p yat rokiv i zakinchilosya smertyu v 1546 roci Cej period buv vidnosno spokijnim RegentstvoSim ya Petru IV Raresha Zobrazhennya iz Pislya smerti Petru Raresha Olena pravila yak regentka razom zi svoyim starshim nepovnolitnim sinom Illeyu II 1546 1551 a potim razom zi svoyim drugim sinom Stefanom VI 1551 1552 do jogo vbivstva 1 veresnya 1552 roku Olena pragnula posaditi svoyih siniv na prestol oskilki hotila shob rid Mushativ prodovzhuvavsya po cholovichij liniyi Z velikoyu chastkoyu jmovirnosti v cej period Olena Katerina ne navazhuvalasya zvesti na prestol molodshogo sina a sama stati regentkoyu Vona hotila zvesti na prestol lyudinu yakoyu mogla b manipulyuvati a potim pislya dosyagnennya Kostyantinom povnolittya shob mogla legshe usunuti stavlenika vid pravlinnya Togo roku vona vtrutilasya v uspadkuvannya prestolu pidtrimuyuchi boyarina Ioana Zholdyu kolishnogo komisa za yakogo vona vidala 17 richnu donku Ruksandru shob toj otrimav pravo posisti prestol krayini Oleksandr Lopushnyanin yakij takozh pretenduvav na prestol pribuv iz polskoyu dopomogoyu do Moldaviyi ta povalivshi Zholdyu stav gospodarem Vin odruzhivsya iz Ruksandroyu stavshi zyatem Oleni Raresh Zajmayuchis organizaciyeyu zmovi spryamovanoyi na shodzhennya na tron Kostyantina svogo tretogo sina Olena bula vikrita ta vbita udushennyam za vkazivkoyu svogo zyatya Oleksandra Lopushanina Pohovannya Petru IV Raresha ta Oleni Katerini Raresh Yiyi pohovali v cerkvi poruch iz cholovikom Petru IV Rareshem Dvi grobnici rozmisheni sklepi roztashovanomu mizh pronaosom i naosom bilya stini pronaosa grobnicya Petru Raresha znahoditsya bilya pivdennoyi stini a grobnicya Oleni vzdovzh tiyeyi zh stini z boku prohodu U napisi cerkovnoslov yanskoyu movoyu sho znahoditsya na nadgrobnij pliti mogili jdetsya Cya mogila rabi Bozhij Oleni druzhini Petru gospodarya dochci carya despota sho pereselilasya na ce misce i na vichni miscya vichna yij pam yat Kulturna diyalnistHocha moldavski zhinki takozh vidigravali politichnu rol voni zajmalisya perevazhno budivnictvom kultovih sporud daruvanni sil vinogradnikiv lisiv i sadiv Olena Raresh zasnuvala kilka hramiv u Moldovi cerkvi 1551 ta 1552 u Botoshani ta 1551 u Suchavi U napisi na cerkvi v Suchavi jdetsya Z voli Otcya i z dopomogoyu Sina i z dovershennyam Svyatogo Duha cya svyatinya pochalasya v im ya Voskresinnya Hristovogo Ce bulo zrobleno j zaversheno Olenoyu druzhinoyu Petru gospodarya dochkoyu Ioana Despota za dushu Gospoda svogo gospodarya Petru i za sebe roku 7059 1551 misyacya sichnya 15 dnya Krim togo Olena prodovzhila ta zavershila remonti rozpochati yiyi cholovikom i zavershila budivnictvo cerkov zasnovanih neyu U Patriarshij biblioteci v Yerusalimi doteper zberigayetsya Yevangeliye perepisane za nakazom Oleni Despotivni druzhini pokijnogo gospodarya Io Petru i materi Illi voyevodi i podarovane Probotskomu monastiryu PrimitkiGeorge Marcu coord Enciclopedia personalităților feminine din Romania Editura Meronia București 2009 Constantin Gane Trecute vieți de doamne și domnițe Vol I Editura Universitas Chișinău 1991 P 53 A D Xenopol Istoria romanilor din Dacia Traiană vol II Ediția a IV a Editura Științifică și Enciclopedică București 1986 P 64 A D Xenopol Istoria romanilor din Dacia Traiană vol II Ediția a IV a Editura Științifică și Enciclopedică București 1986 P 465 Constantin Gane Trecute vieți de doamne și domnițe Vol I Editura Universitas Chișinău 1991 P 54 Constantin Gane Trecute vieți de doamne și domnițe Vol I Editura Universitas Chișinău 1991 P 55 A D Xenopol Istoria romanilor din Dacia Traiană vol II Ediția a IV a Editura Științifică și Enciclopedică București 1986 P 452 A D Xenopol Istoria romanilor din Dacia Traiană vol II Ediția a IV a Editura Științifică și Enciclopedică București 1986 P 455 Nicolae Iorga Istoria poporului romanesc Editura Științifică și Enciclopedică București 1985 p 323 Grigore Ureche Letopisețul țărai Moldovei de cand s au descălecat țara și de cursul anilor și de viiața domnilor carea scrie de la Dragoș vodă pană la Aron vodă 1359 1594 Cap Candu au pribegit Pătru vodă de multe nevoi in Țara Ungurească Constantin Gane Trecute vieți de doamne și domnițe Vol I Editura Universitas Chișinău 1991 P 58 Constantin Gane Trecute vieți de doamne și domnițe Vol I Editura Universitas Chișinău 1991 P 59 Grigore Ureche Letopisețul țărai Moldovei de cand s au descălecat țara și de cursul anilor și de viiața domnilor carea scrie de la Dragoș vodă pană la Aron vodă 1359 1594 Cap Cand au venit Elena doamna lui Pătru vodă și cu fiii săi din Țara Ungurească Esanu Diana 2011 DANIILE SI CTITORIILE FEMEILOR DIN FAMILIILE DOMNESTI IN MOLDOVA MEDIEVALĂ O INCERCARE DE TIPOLOGIZARE Buletinul Cercurilor Stiinţifice Studenţesti s 49 58 Constantin Gane Trecute vieți de doamne și domnițe Vol I Editura Universitas Chișinău 1991 P 60 Turdeanu Emil 1937 Urme romanesti in rasaritul ortodox Bucuresti s 16 17 DzherelaGeorge Marcu coord Enciclopedia personalităților feminine din Romania Editura Meronia București 2009 ISBN 978 973 7839 77 0