Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Олена Болгарська (болг. Елена Българска) — королева сербів, дружина сербського короля (пізніше — царя) Стефана Душана IV, мати Стефана Уроша V.
| Олена Болгарська | |
|---|---|
 | |
| Народилася | 14 століття Друге Болгарське царство |
| Померла | 7 листопада 1374 Сербське царство |
| Країна |  Болгарія |
| Діяльність | політична діячка |
| Титул | королева-консорт і принцеса |
| Посада | регент і d |
| Конфесія | православ'я |
| Рід | d |
| Батько | d |
| Мати | d |
| Брати, сестри | Іван Александр, d і d |
| У шлюбі з | Стефан Душан |
| Діти | Стефан Урош V |
| |
Життєпис
Є нащадком трьох царських родів Балкан — Комнінів, Асенів і Шишмановичів.
На Великдень 19 квітня 1332 відбулося її одруження з сербським королем Стефаном Урошем IV. Шлюб був організований з політичних міркувань, становище Болгарії було тоді вкрай важким, країна перебувала під тиском з боку Візантії, а також Сербії, що набрала силу.
Перші роки шлюбу становище королеви було вкрай важким, оскільки вона не могла народити спадкоємця чоловічої статі, королем велися переговори з німецьким імператором про шлюб із однією з його дочок. Після того як королева народила спадкоємця, переговори було припинено.
Присутність Олени при дворі сербського короля дала болгарам підстави думати про нормалізацію відносин із своїм могутнім сусідом, водночас ці очікування повністю не виправдали надій. Проте Олена через свої можливості проводила проболгарську політику.
В 1347 разом зі своїм чоловіком королем Стефаном Душаном і сином Стефаном Урошем відвідали святу гору Афон, деякими істориками вважається першою жінкою, що відвідала Афон.
У 1355 після смерті свого чоловіка стала регентом для свого малолітнього сина царя Стефана Уроша V.
У 1360-1365 згадується як незалежна (від Сербії) правителька міста Серре, захопленого у греків.
Померла 7 листопада 1374.
Джерела та література
- Acta et diplomata res Albaniae mediae aetatis illustrantia / Collegerunt et digesserunt Dr. , Dr. Constantinus Jireček et Dr. Emilisnus de Sufflay. — Vindobonae : Typis Adolphi Holzhausen, 1918. — Т. II, Annos 1344-1406 continens.
- Actes d’Esphigmenou. Textes, édition diplomatique par J, Lefort. Paris, 1973. Actes de Kutlumus; éd. P. Lemerie, Paris, 1945.
- Божилов, И. Родословието на цар Иван-Александър. ИПр., 3-4, 1981.{
- Димитријевић, С. Нова серија нових врста српског средњовековног новца. Старинар, XV—XVI, 1964.
- Ioannis Cantacuzeni imperatoris historiarum libri IV, cura L. Schopeni, I—III, Bonnae, 1828—1832.
- Lemerle, P. Philippes et la Macédoine orientale à l’époque chrétienne et byzantine, Paris, 1945.*Nicol, D. The Byzantine Family of Kantakouzenos (Cantacuzenus) ca 1100—1460, Dumbarton Oaks, 1968.
- Mercati, G. Notizie di Procoro e Demetrio Cydone, Studi е Testi, 56, Roma, 1931.
- Наумов, Е. П. Господствующий класс и государственная власть в Сербии XIII—XV вв., М. 1975.
- Новаковић, С. Законски споменици српских држава средњег века. Београд, 1912.
- Новаковић, С. Срби и турци. Историјске студије о првим борбама с најездом турском пре и после боја на Косову. Београд, 1960 (трето издание).
- Окуньев, Я. JI. Грађа за историји српске уметности: 2. Црква Св. Богородица-Матеич. ГСНД, 7-8, 1930.
- Острогорски, Г. Серска област после Душанове смрти. Београд, 1965.
- Politis, L. Griechischen Handschriften der Serbischen Kaiserin Elisabeth, BSI, 2, 1930.
- Пурковић, M. Кад се покалудерила царица Јелена. ПКЈИФ, XII, св. 2-3, 1932.
- Радојчић, С. Портрети срапских владара у Средњем веку, Скопље, 1934.
- Соловјев, А. Повеля крља Душана о манастиру Св. Николе у Врањи. ПКЈИФ, 7, 1927.
- Ђурић, В. Византијске фреске у Југославији. Београд, 1980.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Olena Bolgarska bolg Elena Blgarska koroleva serbiv druzhina serbskogo korolya piznishe carya Stefana Dushana IV mati Stefana Urosha V Olena BolgarskaNarodilasya14 stolittya Druge Bolgarske carstvoPomerla7 listopada 1374 Serbske carstvoKrayina BolgariyaDiyalnistpolitichna diyachkaTitulkoroleva konsort i princesaPosadaregent i dKonfesiyapravoslav yaRiddBatkodMatidBrati sestriIvan Aleksandr d i dU shlyubi zStefan DushanDitiStefan Urosh V Mediafajli u VikishovishiZhittyepisYe nashadkom troh carskih rodiv Balkan Komniniv Aseniv i Shishmanovichiv Na Velikden 19 kvitnya 1332 vidbulosya yiyi odruzhennya z serbskim korolem Stefanom Uroshem IV Shlyub buv organizovanij z politichnih mirkuvan stanovishe Bolgariyi bulo todi vkraj vazhkim krayina perebuvala pid tiskom z boku Vizantiyi a takozh Serbiyi sho nabrala silu Pershi roki shlyubu stanovishe korolevi bulo vkraj vazhkim oskilki vona ne mogla naroditi spadkoyemcya cholovichoyi stati korolem velisya peregovori z nimeckim imperatorom pro shlyub iz odniyeyu z jogo dochok Pislya togo yak koroleva narodila spadkoyemcya peregovori bulo pripineno Prisutnist Oleni pri dvori serbskogo korolya dala bolgaram pidstavi dumati pro normalizaciyu vidnosin iz svoyim mogutnim susidom vodnochas ci ochikuvannya povnistyu ne vipravdali nadij Prote Olena cherez svoyi mozhlivosti provodila probolgarsku politiku V 1347 razom zi svoyim cholovikom korolem Stefanom Dushanom i sinom Stefanom Uroshem vidvidali svyatu goru Afon deyakimi istorikami vvazhayetsya pershoyu zhinkoyu sho vidvidala Afon U 1355 pislya smerti svogo cholovika stala regentom dlya svogo malolitnogo sina carya Stefana Urosha V U 1360 1365 zgaduyetsya yak nezalezhna vid Serbiyi pravitelka mista Serre zahoplenogo u grekiv Pomerla 7 listopada 1374 Dzherela ta literaturaActa et diplomata res Albaniae mediae aetatis illustrantia Collegerunt et digesserunt Dr Dr Constantinus Jirecek et Dr Emilisnus de Sufflay Vindobonae Typis Adolphi Holzhausen 1918 T II Annos 1344 1406 continens Actes d Esphigmenou Textes edition diplomatique par J Lefort Paris 1973 Actes de Kutlumus ed P Lemerie Paris 1945 Bozhilov I Rodoslovieto na car Ivan Aleksandr IPr 3 4 1981 Dimitriјeviћ S Nova seriјa novih vrsta srpskog sredњovekovnog novca Starinar XV XVI 1964 Ioannis Cantacuzeni imperatoris historiarum libri IV cura L Schopeni I III Bonnae 1828 1832 Lemerle P Philippes et la Macedoine orientale a l epoque chretienne et byzantine Paris 1945 Nicol D The Byzantine Family of Kantakouzenos Cantacuzenus ca 1100 1460 Dumbarton Oaks 1968 Mercati G Notizie di Procoro e Demetrio Cydone Studi e Testi 56 Roma 1931 Naumov E P Gospodstvuyushij klass i gosudarstvennaya vlast v Serbii XIII XV vv M 1975 Novakoviћ S Zakonski spomenici srpskih drzhava sredњeg veka Beograd 1912 Novakoviћ S Srbi i turci Istoriјske studiјe o prvim borbama s naјezdom turskom pre i posle boјa na Kosovu Beograd 1960 treto izdanie Okunev Ya JI Graђa za istoriјi srpske umetnosti 2 Crkva Sv Bogorodica Mateich GSND 7 8 1930 Ostrogorski G Serska oblast posle Dushanove smrti Beograd 1965 Politis L Griechischen Handschriften der Serbischen Kaiserin Elisabeth BSI 2 1930 Purkoviћ M Kad se pokaluderila carica Јelena PKЈIF XII sv 2 3 1932 Radoјchiћ S Portreti srapskih vladara u Sredњem veku Skopљe 1934 Solovјev A Povelya krљa Dushana o manastiru Sv Nikole u Vraњi PKЈIF 7 1927 Ђuriћ V Vizantiјske freske u Јugoslaviјi Beograd 1980