Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Олександрійський бульвар — бульвар у Білій Церкві, одна з центральних вулиць міста.
| Олександрійський бульвар Біла Церква | |
|---|---|
 | |
| Назва на честь | Парку Олександрія |
| Колишні назви | |
| вул. Радянська та Червоноармійська, бул. 50-річчя Перемоги | |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 4,1 км |
| поштові індекси | 09100-09117 |
| Транспорт | |
| Тролейбуси | 1, 4 |
| Маршрутні таксі | 4, 6, 6а, 7, 22, 25, 26 |
| Рух | двосторонній, по дві смуги в напрямку руху |
| Покриття | асфальт |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Будівлі | Білоцерківський військовий шпиталь, Білоцерківська міська госпрозрахункова стоматологічна поліклініка, Київський обласний центр крові |
| Навчальні заклади | школа мистецтв №1, музична школа №2, ЗОШ №7, білоцерківський колегіум, ЦТДЮ «Соняшник» |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
| Мапа | |
 Олександрійський бульвар у Вікісховищі | |
Розташування
Простягається від вулиць Богдана Хмельницького і Підвальної до Сквирського шосе. З бульваром перехрещуються велика кількість вулиць, як головних, так і другорядних. По бульвару розташовується площа Європейська.
Опис
Бульвар засаджений каштанами чи тополями, подекуди трапляються й інші дерева. Алея облаштована лавками для відпочинку, сміттєвими урнами, клумбами, освітленням, обладнана пішохідними та велосипедними доріжками, по всій частині міста огороджена з боку транспортної частини. Дороги мають по дві смуги руху в кожному напрямку, по всій своїй довжині бульвар облаштований дротами для руху тролейбусів.
Історія
З другої половини XVI століття Білу Церкви захищав міський вал з декількома вежами. Більшість з них були, як тоді казали, глухими — тобто слугували лише для оборони. Проте дві з них мали брами, якими у денний час можна було заїхати до міста, або виїхати з нього. Одна з них називалася Бердичівською, бо від неї починався шлях через Сквиру на Бердичів.
Вздовж бердичівського шляху лежали поля білоцерківських міщан, а також осаджені ними хутори. З часом ці хутори з'являлися все далі від валів і веж Білої Церкви. У третій чверті XVIII століття хутір місцевого протопопа Колтуновського був вже аж у лісі, де згодом стала «Олександрія».
У середині 1780-х років Браницькі у згаданому лісі розпочали будівництво своєї резиденції, яка отримала назву на честь графині Олександри. Відтак рух між містом та «Олександрією» став значно інтенсивнішим. Окрім подорожуючих у бердичівському напрямку та білоцерківців, які їхали до своїх хуторів, щодня цим шляхом почали їздити графські будівельники, садівники, урядники і слуги.
На початку ХІХ століття частина битого шляху перетворилася вже на найбільшу білоцерківську вулицю, яку згодом оформили у вигляді бульвару. Він отримав назву згідно зі своїм напрямком — Олександрійський. Бульвар починався від місця, де сполучувалися дві вулиці — Комісарівська (потім Сенаторська, Радянська, а зараз невластивий початок бульвару) і Бердичівська (зараз Богдана Хмельницького).
Олександрійським бульваром їздили до резиденції Браницьких усі їхні гості. Відомо, наприклад, що цим шляхом їхав у 1817 році російський імператор Олександр І, який принагідно відвідав одну з селянських садиб, які поступово заповнювали простір обабіч бульвару.
На той час і аж до ХХ століття Олександрійський бульвар мав посередині шлях обсаджений деревами. Вже після Другої світової війни він змінив свій вигляд — центральний простір став пішохідним, а обабіч був влаштований двосторонній рух. Частину старого Олександрійського передмістя знесли і забудували спочатку цегляними, а згодом панельними будинками. Ще в межах міста Олександрійський бульвар переходить у Сквирське шосе, частиною якого він був понад 200 років тому.
На Олександрійському бульварі є три вузлові компоненти. Перший — перетин з вулицею Водопійною — колись був дуже важливим для білоцерківців, адже ним гнали з пасовищ до Росі на водопій худобу.
Другий почав утворювати у зв'язку з будівництвом у 1870-х роках Фастівської залізниці зі станцією Біла Церква. Відтак з'явилася вулиця Вокзальна, яка сполучала залізничну станцію з бульваром. У повоєнні часи, коли на новому місці довелося будувати нову замість розбомбленої залізничну станцію, з'явилася і вулиця, яка виконує функцію сполучення вокзалу і бульвару — Олеся Гончара (йде паралельно старої Вокзальної). Розвиток простору на з'єднані бульвару і Вокзальної розпочався, напевно, у зв'язку з перенесенням сюди церкви святого Пантелеймона. У часи Першої світової війни вона була спочатку полковим храмом неподалік тифозного кладовища (при залізниці). У 1918 році церква стала духовною частиною табору Січових стрільців, а потім — після перенесення — парафіяльним храмом і навіть якийсь час кафедральним собором Білоцерківської єпархії Української Автокефальної Православної Церкви. У післявоєнні часи тут була спроектована і збудована площа, акцентом якої є пам'ятник білоцерківському революціонеру початку ХХ століття Петру Запорожцю, якого хибно відносять до послідовників Леніна. Автором погруддя став всесвітньо відомий український скульптор Івана Кавалерідзе. У просторі Білої Церкви це єдина на сьогодні скульптура такого високо рівня. Напроти вже в 1990-ті роки розрісся один з ринків.
Нарешті третім вузловим компонентом став збудований за радянських часів Критий ринок, навколо якого також розвинулася продуктово-речова торгівля.
У 2022 році відрізок від Соборної площі до Підвальної був відокремлений в окрему вулицю Героїв 72-й бригади.
Походження назви
Вперше вулиця згадується як Червоноармійська, пізніше мала назву — Радянська. 1995 року вулиці було надано статус бульвару. До 2016 року мав назву бульвар 50-річчя Перемоги.
Будівлі
По бульвару розташовані управління та відділи Білоцерківської міської ради, Головний поштамт, Центр творчості дітей та юнацтва «Соняшник», 2 ринки — «Вокзальний», «Критий ринок», готелі «Центральний», «Рось» та велика кількість торговельних та розважальних центрів. Заклади охорони здоров'я — військовий шпиталь, міська госпрозрахункова стоматологічна поліклініка та Київський обласний центр крові.
За номерами
| Номер | Зображення | Опис |
|---|---|---|
| 62 |  | Склади Браницьких |
| 68/6 |  | Будинок Таубіна |
| 75 |  | Житловий будинок № 75 |
| 84 |  | Житловий будинок № 84 |
| 94 |  | Готель «Рось» |
| 149 |  | Білоцерківський колегіум |
| 151 |  | Торговий центр «Бульвар» |
Примітки
- bc-news. Історія Олександрійського бульвару у Білій Церкві — БЦ News. БЦ News (uk-ua) . Процитовано 25 грудня 2017.
- Рішення Білоцерківської міської ради Про перейменування вулиць та інших поіменованих об'єктів міста Білої Церкви № 81-07-VII від 18 лютого 2016
Посилання
- Олександрійський бульвар на карті міста.
Джерела
- Біла Церква — Інформаційно-пізнавальний портал | Київська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, тома — Історія міст і сіл Української РСР: Київ. — К.: Гол. ред. УРЕ АН УРСР, 1968., Історія міст і сіл Української РСР. Київська область / Ф. М. Рудич (голова ред. колегії) та ін. — К.: Гол. ред. УРЕ, 1971. — 792 с.
- Офіційний сайт Білоцерківської міської ради
 | Це незавершена стаття про Білу Церкву. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksandrijskij bulvar bulvar u Bilij Cerkvi odna z centralnih vulic mista Oleksandrijskij bulvar Bila CerkvaBudinok TaubinaBudinok TaubinaNazva na chestParku OleksandriyaKolishni nazvivul Radyanska ta Chervonoarmijska bul 50 richchya PeremogiZagalni vidomostiProtyazhnist4 1 kmposhtovi indeksi09100 09117TransportTrolejbusi1 4Marshrutni taksi4 6 6a 7 22 25 26Ruhdvostoronnij po dvi smugi v napryamku ruhuPokrittyaasfaltBudivli pam yatki infrastrukturaBudivliBilocerkivskij vijskovij shpital Bilocerkivska miska gosprozrahunkova stomatologichna poliklinika Kiyivskij oblasnij centr kroviNavchalni zakladishkola mistectv 1 muzichna shkola 2 ZOSh 7 bilocerkivskij kolegium CTDYu Sonyashnik Zovnishni posilannyaU proyekti OpenStreetMapposhuk u NominatimMapa Oleksandrijskij bulvar u VikishovishiRoztashuvannyaProstyagayetsya vid vulic Bogdana Hmelnickogo i Pidvalnoyi do Skvirskogo shose Z bulvarom perehreshuyutsya velika kilkist vulic yak golovnih tak i drugoryadnih Po bulvaru roztashovuyetsya plosha Yevropejska OpisBulvar zasadzhenij kashtanami chi topolyami podekudi traplyayutsya j inshi dereva Aleya oblashtovana lavkami dlya vidpochinku smittyevimi urnami klumbami osvitlennyam obladnana pishohidnimi ta velosipednimi dorizhkami po vsij chastini mista ogorodzhena z boku transportnoyi chastini Dorogi mayut po dvi smugi ruhu v kozhnomu napryamku po vsij svoyij dovzhini bulvar oblashtovanij drotami dlya ruhu trolejbusiv IstoriyaZ drugoyi polovini XVI stolittya Bilu Cerkvi zahishav miskij val z dekilkoma vezhami Bilshist z nih buli yak todi kazali gluhimi tobto sluguvali lishe dlya oboroni Prote dvi z nih mali brami yakimi u dennij chas mozhna bulo zayihati do mista abo viyihati z nogo Odna z nih nazivalasya Berdichivskoyu bo vid neyi pochinavsya shlyah cherez Skviru na Berdichiv Vzdovzh berdichivskogo shlyahu lezhali polya bilocerkivskih mishan a takozh osadzheni nimi hutori Z chasom ci hutori z yavlyalisya vse dali vid valiv i vezh Biloyi Cerkvi U tretij chverti XVIII stolittya hutir miscevogo protopopa Koltunovskogo buv vzhe azh u lisi de zgodom stala Oleksandriya U seredini 1780 h rokiv Branicki u zgadanomu lisi rozpochali budivnictvo svoyeyi rezidenciyi yaka otrimala nazvu na chest grafini Oleksandri Vidtak ruh mizh mistom ta Oleksandriyeyu stav znachno intensivnishim Okrim podorozhuyuchih u berdichivskomu napryamku ta bilocerkivciv yaki yihali do svoyih hutoriv shodnya cim shlyahom pochali yizditi grafski budivelniki sadivniki uryadniki i slugi Na pochatku HIH stolittya chastina bitogo shlyahu peretvorilasya vzhe na najbilshu bilocerkivsku vulicyu yaku zgodom oformili u viglyadi bulvaru Vin otrimav nazvu zgidno zi svoyim napryamkom Oleksandrijskij Bulvar pochinavsya vid miscya de spoluchuvalisya dvi vulici Komisarivska potim Senatorska Radyanska a zaraz nevlastivij pochatok bulvaru i Berdichivska zaraz Bogdana Hmelnickogo Oleksandrijskim bulvarom yizdili do rezidenciyi Branickih usi yihni gosti Vidomo napriklad sho cim shlyahom yihav u 1817 roci rosijskij imperator Oleksandr I yakij prinagidno vidvidav odnu z selyanskih sadib yaki postupovo zapovnyuvali prostir obabich bulvaru Na toj chas i azh do HH stolittya Oleksandrijskij bulvar mav poseredini shlyah obsadzhenij derevami Vzhe pislya Drugoyi svitovoyi vijni vin zminiv svij viglyad centralnij prostir stav pishohidnim a obabich buv vlashtovanij dvostoronnij ruh Chastinu starogo Oleksandrijskogo peredmistya znesli i zabuduvali spochatku ceglyanimi a zgodom panelnimi budinkami She v mezhah mista Oleksandrijskij bulvar perehodit u Skvirske shose chastinoyu yakogo vin buv ponad 200 rokiv tomu Na Oleksandrijskomu bulvari ye tri vuzlovi komponenti Pershij peretin z vuliceyu Vodopijnoyu kolis buv duzhe vazhlivim dlya bilocerkivciv adzhe nim gnali z pasovish do Rosi na vodopij hudobu Drugij pochav utvoryuvati u zv yazku z budivnictvom u 1870 h rokah Fastivskoyi zaliznici zi stanciyeyu Bila Cerkva Vidtak z yavilasya vulicya Vokzalna yaka spoluchala zaliznichnu stanciyu z bulvarom U povoyenni chasi koli na novomu misci dovelosya buduvati novu zamist rozbomblenoyi zaliznichnu stanciyu z yavilasya i vulicya yaka vikonuye funkciyu spoluchennya vokzalu i bulvaru Olesya Gonchara jde paralelno staroyi Vokzalnoyi Rozvitok prostoru na z yednani bulvaru i Vokzalnoyi rozpochavsya napevno u zv yazku z perenesennyam syudi cerkvi svyatogo Pantelejmona U chasi Pershoyi svitovoyi vijni vona bula spochatku polkovim hramom nepodalik tifoznogo kladovisha pri zaliznici U 1918 roci cerkva stala duhovnoyu chastinoyu taboru Sichovih strilciv a potim pislya perenesennya parafiyalnim hramom i navit yakijs chas kafedralnim soborom Bilocerkivskoyi yeparhiyi Ukrayinskoyi Avtokefalnoyi Pravoslavnoyi Cerkvi U pislyavoyenni chasi tut bula sproektovana i zbudovana plosha akcentom yakoyi ye pam yatnik bilocerkivskomu revolyucioneru pochatku HH stolittya Petru Zaporozhcyu yakogo hibno vidnosyat do poslidovnikiv Lenina Avtorom pogruddya stav vsesvitno vidomij ukrayinskij skulptor Ivana Kavaleridze U prostori Biloyi Cerkvi ce yedina na sogodni skulptura takogo visoko rivnya Naproti vzhe v 1990 ti roki rozrissya odin z rinkiv Nareshti tretim vuzlovim komponentom stav zbudovanij za radyanskih chasiv Kritij rinok navkolo yakogo takozh rozvinulasya produktovo rechova torgivlya U 2022 roci vidrizok vid Sobornoyi ploshi do Pidvalnoyi buv vidokremlenij v okremu vulicyu Geroyiv 72 j brigadi Pohodzhennya nazviVpershe vulicya zgaduyetsya yak Chervonoarmijska piznishe mala nazvu Radyanska 1995 roku vulici bulo nadano status bulvaru Do 2016 roku mav nazvu bulvar 50 richchya Peremogi BudivliPo bulvaru roztashovani upravlinnya ta viddili Bilocerkivskoyi miskoyi radi Golovnij poshtamt Centr tvorchosti ditej ta yunactva Sonyashnik 2 rinki Vokzalnij Kritij rinok goteli Centralnij Ros ta velika kilkist torgovelnih ta rozvazhalnih centriv Zakladi ohoroni zdorov ya vijskovij shpital miska gosprozrahunkova stomatologichna poliklinika ta Kiyivskij oblasnij centr krovi Za nomerami Nomer Zobrazhennya Opis 62 Skladi Branickih 68 6 Budinok Taubina 75 Zhitlovij budinok 75 84 Zhitlovij budinok 84 94 Gotel Ros 149 Bilocerkivskij kolegium 151 Torgovij centr Bulvar Primitkibc news Istoriya Oleksandrijskogo bulvaru u Bilij Cerkvi BC News BC News uk ua Procitovano 25 grudnya 2017 Rishennya Bilocerkivskoyi miskoyi radi Pro perejmenuvannya vulic ta inshih poimenovanih ob yektiv mista Biloyi Cerkvi 81 07 VII vid 18 lyutogo 2016PosilannyaOleksandrijskij bulvar na karti mista DzherelaBila Cerkva Informacijno piznavalnij portal Kiyivska oblast u skladi URSR Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini toma Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Kiyiv K Gol red URE AN URSR 1968 Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Kiyivska oblast F M Rudich golova red kolegiyi ta in K Gol red URE 1971 792 s Oficijnij sajt Bilocerkivskoyi miskoyi radi Ce nezavershena stattya pro Bilu Cerkvu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi