Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Олекса́ндрівка — село в Україні, у Рокитнівській селищній громаді Сарненського району Рівненської області. Станом на 01.01.2015 року в селі налічується 185 дворів, де проживає 504 осіб.
| село Олександрівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Рівненська область |
| Район | Сарненський район |
| Громада | Рокитнівська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA56080150190052305 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1909 |
| Населення | 485 |
| Площа | 18,71 км² |
| Густота населення | 25,92 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 34260 |
| Телефонний код | +380 3635 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | H G O |
| Середня висота над рівнем моря | 186 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 34200, Рівненська обл., Сарненський р-н, смт. Рокитне, вул. Незалежності, 15. |
| Карта | |
  Олександрівка | |
 Олександрівка | |
| Мапа | |
Географія
Село Олександрівка розташоване за 10 кілометрів на північ від центру громади і залізничної станції Рокитне — Волинське. Межує на північ з селом Масевичі — 5 км, на схід с. Кисоричі -3 км, на південь Карпилівка — 9 км.
На північно-західній стороні від села бере початок річка Грабівка, права притока Льви. На захід від села розташоване заповідне урочище «Острівні дубові насадження».
Історія
Село Олександрівка утворилось у 1908—1912 роках.
На той час це було невеличке поселення, в основному це були члени однієї родини, Згодинськіх. Вочевидь, від власного імені одного з них Олександер і пішла назва Олександрівська Слобода. За часів Польщі село мало назву Александровка, однак воно було малочисельним.
Масове переселення в село відбулось під час масової колективізації, шляхом примусового переселення мешканців з сусідніх хуторів, у тому числі з хутору Дуброва (ліс на півночі Олександрівки). Хутір Дуброва (Діброва) також згадується у «Кресова книга справедливих» (пол. Kresowa księga sprawiedliwych). Дуброва, гміна Кисоричи — польський хутір. У половині грудня 1943 р. було вбито кільканадцять осіб. За відмову участі в нападі були вбиті українці Фелікс Брода, Леон Деменчук, Жук, а четвертий мав ім'я Платон. Українець Микола Коломіець попереджав мешканців околишніх сіл про заплановані акції УПА, врятувавши багато поляків. В хуторі Дуброва наразі ніхто не живе. Залишились лише назви місцин, що свідчать про колишніх власників землі: Панасовське, Кривдовське, Платонове, Жукове, Бродовське, Шереметовське, Котове та інші.
Перша письмова згадка про село відноситься до 1915 року. Село було розташоване не далеко від Княжого тракту-путівця часів Київської Русі, що з'єднував Київ з Європою. В урочищі Бухти за селом Олександрівка був «Красний стовп», на якому була відмітка 250 верств від столичного града Києва. Стовпа вже немає, але старожили його пам'ятають.
Свідченням того, що село має давню історію, є також те, що перша церква побудована як ознака прийняття християнства у Київській Русі і розміщувалась понад самим трактом. Давність Вознесенської церкви підтверджується історичними джерелами, у яких згадуються походи загонів Богдана Хмельницького 1648 року та освячення зброї, відправлення молебню в церкві. Нині діюча Свято-Покровська церква відзначила в 2012 році свій сторічний ювілей.
Населення
За переписом населення 2001 року в селі мешкало 485 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,79 % |
| білоруська | 0,21 % |
Освіта та культура
Олександрівська ЗОШ Іст.
На території села діє: загально-освітня школа І ст. Польська влада надавала великого значення освіті. Навчання проходило по хуторах. Учні початкової школи вивчали арифметику та польську мову. Навчання проводилось польською мовою, що викликало труднощі дітям. Після встановлення радянської влади діти так само навчались у пристосованих приміщеннях і тільки в 1961 році було збудовано Олександрівську початкову школу. Навчання проводилось у дві зміни, бо було всього дві класні кімнати і маленька кімната для вчителів. Першими вчителями були Трохимчук Ніна Дмитрівна та Бричка Іван Васильович. Цього ж року діти висадили навколо школи багато берізок, які зараз оточують школу високим зеленим вінком. На сьогоднішній день завідувачкою Олександрівської ЗОШ І ст. працює Шупрудько Олена Петрівна.
Після закінчення Олександрівської ЗОШ І ступеня учні продовжують навчання в Кисорицькій ЗОШ І-ІІІ ступенів.
Клуб с. Олександрівка
Олександрівський сільський клуб побудовано в 1966 році. Першим завідувачем клубу був Козаченко Євтух Сергійович. В посаді завідувача клубу працювали Бугайчук С. М., Євпат М. О., Шеремет М. В. На даний час завідувачкою клубу є Шеремет Марія Дмитрівна. В клубі працюють гуртки художньої самодіяльності: фольклорний, художнього читання, дитячий вокальний. Учасники художньої самодіяльності є активними учасниками районних фестивалів, концертів, інших святкових заходів.
Публічно-шкільна бібліотека
Олександрівська сільська бібліотека була відкрита як пункт видачі літератури від Кисорицької сільської бібліотеки в 1967 році.
Першим бібліотекарем була Остапович Надія Адамівна. Фонд бібліотеки нараховував 200 екземплярів книг та брошур. В 1969 році бібліотека стала самостійною одиницею відділу культури. В 1970—1973 рр. завідувачкою бібліотека була Холоївська Я. М., з 1973 по 1977 рр. працювала Богданець Г. Д.
В 1979 році бібліотеку прийняла Рабець Надія Григорівна, яка і по сьогоднішній день працює в книгозбірні.
В селі працює початкова школа. В 1-4 класах навчається близько 50 дітей. Але в цій школі окремого приміщення для бібліотеки не було. Бібліотечний фонд розміщувався в класних кімнатах. З 2002 року фонд шкільної бібліотеки був переданий до сільської книгозбірні.
На 01.01.2015 року публічно-шкільна бібліотека с. Олександрівки займає дві кімнати загальною площею 32м2. Послугами бібліотеки користується 280 чоловік, з них 80 — діти.
Медицина
Олександрівський фельдшерсько-акушерський пункт побудовано в 1960 році. Першою завідувачкою фельдшерсько-акушерського пункту була Павлюк Галина Володимирівна, санітаркою Козаченко Марина Максимівна. В 1985 році фельдшерсько-акушерському пункту було збудовано нове приміщення. Завідувачкою фельдшерсько-акушерського пункту — Бричка Галина Йосипівна, медсестра — Кривда Оксана Миколаївна, санітарка — Огороднік Галина Іванівна.
Дем'янчук Микола Степанович народився 13 вересня 1919 року в с. Кисоричі Сарненського району (нині Рокитнівський район) Рівненської області. В 1944 році був призваний на фронт. З 2 травня 1944 року по 2 липня 1945 року служив мінометником у складі 954 полку. Був поранений в ліву ногу. Після закінчення війни в 1945 році повернувся в рідне село. За бойові заслуги нагороджений орденами та медалями.
Нагороди: Орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня, Медаль «Захиснику Вітчизни» Медаллю «За Перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.», Медаллю «За взяття Кенігсберга», Ювілейною медаллю «50 років Збройних сил СРСР», Ювілейною медаллю «70 років Збройних сил СРСР».
Джерела
Коханевич В. Н. Топоніміка і легенди Рокитнівщини: наук.-пізнав. посіб./ В. Н. Коханевич. — Рокитне, 2007 — с.55 Несенчук К. До сторіччя церкви /К.Несенчук// Новини Рокитнівщини: гром.-політ.газета.-Рокитне, 2012.-№ 21-22 / 11жовт./-с.7 Несенчук К. Слідами княжого тракту /К.Несенчук// Новини Рокитнівщини: гром.-політ.газета.-Рокитне, 2012.-№ 79-80 / 4жовт./-с.24 Пура Я. О. Походження назв населених пунктів Ровенщини.- Львів: Світ, 1990.- с.109 Чубик В. Збережемо духовну спадщину нащадків/В.Чубик//Новини Рокитнівщини: гром.-політ. Газета.-Рокитне,2013.-№ 67-68 /18 липня-с.5
Примітки
- Коханевич В. Н. Топоніміка і легенди Рокитнівщини: наук.-пізнав. посіб./ В. Н. Коханевич. — Рокитне, 2007 — с.55
- Несенчук К. Слідами княжого тракту /К.Несенчук// Новини Рокитнівщини: гром.-політ.газета.-Рокитне, 2012.-№ 79-80 / 4жовт./-с.24
- . Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 2 лютого 2019.
- . Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 2 лютого 2019.
- Записано зі слів внучки Дем'янчук Надії Іванівни
Посилання
- Облікова картка с. Олександрівка. Верховна Рада України.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksa ndrivka selo v Ukrayini u Rokitnivskij selishnij gromadi Sarnenskogo rajonu Rivnenskoyi oblasti Stanom na 01 01 2015 roku v seli nalichuyetsya 185 dvoriv de prozhivaye 504 osib selo OleksandrivkaKrayina UkrayinaOblast Rivnenska oblastRajon Sarnenskij rajonGromada Rokitnivska selishna gromadaKod KATOTTG UA56080150190052305Osnovni daniZasnovane 1909Naselennya 485Plosha 18 71 km Gustota naselennya 25 92 osib km Poshtovij indeks 34260Telefonnij kod 380 3635Geografichni daniGeografichni koordinati 51 12 17 pn sh 27 13 40 sh d H G OSerednya visota nad rivnem morya 186 mMisceva vladaAdresa radi 34200 Rivnenska obl Sarnenskij r n smt Rokitne vul Nezalezhnosti 15 KartaOleksandrivkaOleksandrivkaMapaU Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Oleksandrivka GeografiyaSelo Oleksandrivka roztashovane za 10 kilometriv na pivnich vid centru gromadi i zaliznichnoyi stanciyi Rokitne Volinske Mezhuye na pivnich z selom Masevichi 5 km na shid s Kisorichi 3 km na pivden Karpilivka 9 km Na pivnichno zahidnij storoni vid sela bere pochatok richka Grabivka prava pritoka Lvi Na zahid vid sela roztashovane zapovidne urochishe Ostrivni dubovi nasadzhennya IstoriyaSelo Oleksandrivka utvorilos u 1908 1912 rokah Na toj chas ce bulo nevelichke poselennya v osnovnomu ce buli chleni odniyeyi rodini Zgodinskih Vochevid vid vlasnogo imeni odnogo z nih Oleksander i pishla nazva Oleksandrivska Sloboda Za chasiv Polshi selo malo nazvu Aleksandrovka odnak vono bulo malochiselnim Masove pereselennya v selo vidbulos pid chas masovoyi kolektivizaciyi shlyahom primusovogo pereselennya meshkanciv z susidnih hutoriv u tomu chisli z hutoru Dubrova lis na pivnochi Oleksandrivki Hutir Dubrova Dibrova takozh zgaduyetsya u Kresova kniga spravedlivih pol Kresowa ksiega sprawiedliwych Dubrova gmina Kisorichi polskij hutir U polovini grudnya 1943 r bulo vbito kilkanadcyat osib Za vidmovu uchasti v napadi buli vbiti ukrayinci Feliks Broda Leon Demenchuk Zhuk a chetvertij mav im ya Platon Ukrayinec Mikola Kolomiec poperedzhav meshkanciv okolishnih sil pro zaplanovani akciyi UPA vryatuvavshi bagato polyakiv V hutori Dubrova narazi nihto ne zhive Zalishilis lishe nazvi miscin sho svidchat pro kolishnih vlasnikiv zemli Panasovske Krivdovske Platonove Zhukove Brodovske Sheremetovske Kotove ta inshi Persha pismova zgadka pro selo vidnositsya do 1915 roku Selo bulo roztashovane ne daleko vid Knyazhogo traktu putivcya chasiv Kiyivskoyi Rusi sho z yednuvav Kiyiv z Yevropoyu V urochishi Buhti za selom Oleksandrivka buv Krasnij stovp na yakomu bula vidmitka 250 verstv vid stolichnogo grada Kiyeva Stovpa vzhe nemaye ale starozhili jogo pam yatayut Svidchennyam togo sho selo maye davnyu istoriyu ye takozh te sho persha cerkva pobudovana yak oznaka prijnyattya hristiyanstva u Kiyivskij Rusi i rozmishuvalas ponad samim traktom Davnist Voznesenskoyi cerkvi pidtverdzhuyetsya istorichnimi dzherelami u yakih zgaduyutsya pohodi zagoniv Bogdana Hmelnickogo 1648 roku ta osvyachennya zbroyi vidpravlennya molebnyu v cerkvi Nini diyucha Svyato Pokrovska cerkva vidznachila v 2012 roci svij storichnij yuvilej NaselennyaZa perepisom naselennya 2001 roku v seli meshkalo 485 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokukrayinska 99 79 biloruska 0 21 Osvita ta kulturaOleksandrivska ZOSh Ist Na teritoriyi sela diye zagalno osvitnya shkola I st Polska vlada nadavala velikogo znachennya osviti Navchannya prohodilo po hutorah Uchni pochatkovoyi shkoli vivchali arifmetiku ta polsku movu Navchannya provodilos polskoyu movoyu sho viklikalo trudnoshi dityam Pislya vstanovlennya radyanskoyi vladi diti tak samo navchalis u pristosovanih primishennyah i tilki v 1961 roci bulo zbudovano Oleksandrivsku pochatkovu shkolu Navchannya provodilos u dvi zmini bo bulo vsogo dvi klasni kimnati i malenka kimnata dlya vchiteliv Pershimi vchitelyami buli Trohimchuk Nina Dmitrivna ta Brichka Ivan Vasilovich Cogo zh roku diti visadili navkolo shkoli bagato berizok yaki zaraz otochuyut shkolu visokim zelenim vinkom Na sogodnishnij den zaviduvachkoyu Oleksandrivskoyi ZOSh I st pracyuye Shuprudko Olena Petrivna Pislya zakinchennya Oleksandrivskoyi ZOSh I stupenya uchni prodovzhuyut navchannya v Kisorickij ZOSh I III stupeniv Klub s Oleksandrivka Oleksandrivskij silskij klub pobudovano v 1966 roci Pershim zaviduvachem klubu buv Kozachenko Yevtuh Sergijovich V posadi zaviduvacha klubu pracyuvali Bugajchuk S M Yevpat M O Sheremet M V Na danij chas zaviduvachkoyu klubu ye Sheremet Mariya Dmitrivna V klubi pracyuyut gurtki hudozhnoyi samodiyalnosti folklornij hudozhnogo chitannya dityachij vokalnij Uchasniki hudozhnoyi samodiyalnosti ye aktivnimi uchasnikami rajonnih festivaliv koncertiv inshih svyatkovih zahodiv Publichno shkilna bibliotekaOleksandrivska silska biblioteka bula vidkrita yak punkt vidachi literaturi vid Kisorickoyi silskoyi biblioteki v 1967 roci Pershim bibliotekarem bula Ostapovich Nadiya Adamivna Fond biblioteki narahovuvav 200 ekzemplyariv knig ta broshur V 1969 roci biblioteka stala samostijnoyu odiniceyu viddilu kulturi V 1970 1973 rr zaviduvachkoyu biblioteka bula Holoyivska Ya M z 1973 po 1977 rr pracyuvala Bogdanec G D V 1979 roci biblioteku prijnyala Rabec Nadiya Grigorivna yaka i po sogodnishnij den pracyuye v knigozbirni V seli pracyuye pochatkova shkola V 1 4 klasah navchayetsya blizko 50 ditej Ale v cij shkoli okremogo primishennya dlya biblioteki ne bulo Bibliotechnij fond rozmishuvavsya v klasnih kimnatah Z 2002 roku fond shkilnoyi biblioteki buv peredanij do silskoyi knigozbirni Na 01 01 2015 roku publichno shkilna biblioteka s Oleksandrivki zajmaye dvi kimnati zagalnoyu plosheyu 32m2 Poslugami biblioteki koristuyetsya 280 cholovik z nih 80 diti MedicinaOleksandrivskij feldshersko akusherskij punkt pobudovano v 1960 roci Pershoyu zaviduvachkoyu feldshersko akusherskogo punktu bula Pavlyuk Galina Volodimirivna sanitarkoyu Kozachenko Marina Maksimivna V 1985 roci feldshersko akusherskomu punktu bulo zbudovano nove primishennya Zaviduvachkoyu feldshersko akusherskogo punktu Brichka Galina Josipivna medsestra Krivda Oksana Mikolayivna sanitarka Ogorodnik Galina Ivanivna Dem yanchuk Mikola Stepanovich narodivsya 13 veresnya 1919 roku v s Kisorichi Sarnenskogo rajonu nini Rokitnivskij rajon Rivnenskoyi oblasti V 1944 roci buv prizvanij na front Z 2 travnya 1944 roku po 2 lipnya 1945 roku sluzhiv minometnikom u skladi 954 polku Buv poranenij v livu nogu Pislya zakinchennya vijni v 1945 roci povernuvsya v ridne selo Za bojovi zaslugi nagorodzhenij ordenami ta medalyami Nagorodi Ordenom Vitchiznyanoyi vijni II stupenya Medal Zahisniku Vitchizni Medallyu Za Peremogu nad Nimechchinoyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr Medallyu Za vzyattya Kenigsberga Yuvilejnoyu medallyu 50 rokiv Zbrojnih sil SRSR Yuvilejnoyu medallyu 70 rokiv Zbrojnih sil SRSR DzherelaKohanevich V N Toponimika i legendi Rokitnivshini nauk piznav posib V N Kohanevich Rokitne 2007 s 55 Nesenchuk K Do storichchya cerkvi K Nesenchuk Novini Rokitnivshini grom polit gazeta Rokitne 2012 21 22 11zhovt s 7 Nesenchuk K Slidami knyazhogo traktu K Nesenchuk Novini Rokitnivshini grom polit gazeta Rokitne 2012 79 80 4zhovt s 24 Pura Ya O Pohodzhennya nazv naselenih punktiv Rovenshini Lviv Svit 1990 s 109 Chubik V Zberezhemo duhovnu spadshinu nashadkiv V Chubik Novini Rokitnivshini grom polit Gazeta Rokitne 2013 67 68 18 lipnya s 5PrimitkiKohanevich V N Toponimika i legendi Rokitnivshini nauk piznav posib V N Kohanevich Rokitne 2007 s 55 Nesenchuk K Slidami knyazhogo traktu K Nesenchuk Novini Rokitnivshini grom polit gazeta Rokitne 2012 79 80 4zhovt s 24 Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 2 lyutogo 2019 Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 2 lyutogo 2019 Zapisano zi sliv vnuchki Dem yanchuk Nadiyi IvanivniPosilannyaOblikova kartka s Oleksandrivka Verhovna Rada Ukrayini a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya