Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Масе́вичі — село в Україні, у Рокитнівській селищній громаді Сарненського району Рівненської області. Населення становить 2487 осіб.
| село Масевичі | |||
|---|---|---|---|
| |||
| Країна |  Україна | ||
| Область | Рівненська область | ||
| Район | Сарненський район | ||
| Громада | Рокитнівська селищна громада | ||
| Основні дані | |||
| Засноване | 1503 | ||
| Населення | 2487 | ||
| Площа | 73,328 км² | ||
| Густота населення | 33,92 осіб/км² | ||
| Поштовий індекс | 34253 | ||
| Телефонний код | +380 3635 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | H G O | ||
| Середня висота над рівнем моря | 183 м | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | 34200, Рівненська обл., Сарненський р-н, смт. Рокитне, вул. Незалежності, 15. | ||
| Карта | |||
  Масевичі | |||
 Масевичі | |||
| Мапа | |||
| | |||
Історія
З історичних джерел відомо, що село Масевичі вперше згадано у 1503 році.
Вже в 1915 році в селі Масевичі нараховувалося 75 дворів і проживало 505 чоловік населення.
У 1918—1921 році під час Визвольних змагань влада змінювалась декілька разів.
У 1940 році утворилась Масевицька сільська рада, яка розміщувалася у будинку, який був побудований у центрі села. Першим головою Масевицької сільської ради був Васильчук Кирило Васильович. Людина вольова, смілива, розумна хоча за освітою був не грамотний. При голові був помічник, який вів усю документацію сільської ради.
У липні 1941 року село захопили німці. Зруйнували все. 70 чоловік було вивезено у Німеччину. Населення села піднялося на боротьбу з німецько-нацистськими окупантами. На фронті воювало 24 чоловіки, 12 з них були удостоєні високих нагород. Багато масевчан ішло в партизанський загін імені Медведєва, який було створено біля села Карпилівка. В партизанський загін приїздив Кузнєцов Микола Іванович.
У грудні 1943 року село Масевичі звільнено від німецько-нацистських окупантів. Почалася відбудова народного господарства. Була відкрита початкова школа.
У 1949 році було організовано місцевий колгосп імені Ватутіна. Першим головою колгоспу був Ільчук Петро Федорович.
У 1956 році — було створено первинну партійну та комсомольську організації, секретарем якої був Примак Василь Ілліч. Перший секретар комсомольської організації — Крупенко Адам Маркович.
У 1963 році колгосп імені Ватутіна було перейменовано у колгосп «Більшовик». Сільське господарство набуло піднесення. Виконувалися і перевиконувалися господарські плани. Перемога колгоспного ладу відкрила трудовому селянству шлях до заможного і культурного життя. Час мінявся. Так у 1980 році з південної сторони села прокладено широку асфальтову дорогу Київ-Ковель-Варшава. Вимоги часу потребували змін. Зростало населення. Створювалися молоді сім'ї. Споконвічною мрією населення села Масевич була мрія про новий дитячий садок. У 1984 році було збудовано дитячий садок «Сонечко» на 90 місць, який наповнився дитячим сміхом. Очолює дитячий садок Пахнюк Ольга Іванівна. Господарство розвивалося, йшло вперед, вимагало нових змін.
У 1988 році збудовано комплекс молочно-тваринницьких приміщень. Почали більше розводити молочно-м'ясну велику рогату худобу, свиней, коней. Жителі села Масевичі працювали на славу. П'ятдесят найкращих колгоспників села були нагородженні медалями «За доблесну працю» — 12 колгоспників удостоєні високих нагород.
24 лютого 1992 року колгосп «Більшовик» реформовано у пайгосп «Полісся», а з 18 грудня 1999 року на виконання Указу Президента України «Про прискорення реформування аграрного сектора економіки» від 03.12.1999 року перейменовано в сільськогосподарське приватне підприємство «Мрія», яке очолив Трохимчук Іван Мусійович.
На території ради встановлено обеліск воїнам, які загинули в роки Німецько-радянської війни.
В селі Масевичі є молитовний будинок християн віри Євангельської та в районні урочища «Криничка» побудований монастир.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2027 осіб, з яких 968 чоловіків та 1059 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 2483 особи.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 2479 | 99.68% |
| російська | 8 | 0.32% |
| Усього | 2487 | 100% |
Освіта
На території села діє Масевицька ЗОШ І-ІІІ ступенів.
Історія Масевицької школи починається з періоду коли територія села знаходилась під владою панської Польщі. В той час школа була розміщена в одній із хат села і в ній навчалося всього 15 дітей. Навчання проводив учитель-поляк польською мовою. Обов'язковим шкільним предметом був Закон Божий.
З 1946 року в селі Масевичі працювала школа по ліквідації неписьменності.
1957 році було побудовано нову школу на шість класних кімнат, у якій на початку працювало шість вчителів та навчалося 124 учнів. Матеріальна база школи була дуже слабка. В 1973 році добудовано чотири класні кімнати, спортивний зал і їдальня. Тепер в школі працює більше двадцяти вчителів.
Сільська бібліотека, заснована в січні 1949 року, була розміщена у старій сільській хаті, у якій розміщувався клуб. Першими бібліотекарями у той час працювали Степан Ничипорчук та Анастасія Лозян.
Сільське господарство
В галузі сільськогосподарського виробництва на території сільської ради розташоване приватне підприємство «Мрія», у користуванні якого на правах оренди знаходиться більше 1,5 га землі.
Промисловість
Масевицьке лісництво — одне з підрозділів Рокитнівського державного лісового господарства, яке займає лощу 61,82 га. Розподілено на дві дільниці, які поділено на 62 квартали. В лісництві працює 41 чоловік, з них 10 лісників. Лісництво славиться своїми трудовими досягненнями. Протягом 35 років в лісництві пропрацював Бричка Василь Федорович, який удостоєний звання заслужений лісовод України.
На території Масевицького лісництва знаходиться державні заказники місцевого значення «Боброві», яке займає 150 га, а також державний заповідник урочище «Дуброва», дубовий ліс на площі 16 га. Очолює лісництво Трохимчук Михайло Іванович.
Райавтодор — утворений у 1953 році. Працює 45 чоловік, очолює колектив Богданець Федір Миколайович, член виконкому, земельна площа становить 24,8 га.
ВАТ Рокитнівська АТП — 15646 на якому працює 60 чоловік. Підприємством виконаних робіт, надано послуг товарообороту 623,2 тис. грн., питома вага 1,4 %. Очолює підприємство Ющук Юрій Іванович.
Управління механізованих систем має за собою закріплену землю площею 8,81 га. За ним закріплено 640 км каналів, 480 гідроспоруд, 7 насосних станцій, 2 водосховища і 4 ставки. Працює всього 72 чоловіки.
З 1994 року на території ради функціонує фермерське господарство, яке має в своєму розпорядженні 12,7 га землі. Фермер -Шульжик Мартин Петрович.
З 2000—2001 рік утворилось біля сто господарств, які працюють на своїх пайових ділянках.
Торговельне обслуговування. На території Масевицької сільської ради відкрито більше дев'яти торгових точок. Дві торгові точки державної власності, у яких працює два чоловіки.
В цілому у малому підприємництві зайнято в селі Масевичі 31 чоловік.
На території сільської ради працює фірма «Граніт ЛТД», яку очолює Смик В. С.
Побутове обслуговування. На території сільської ради діє будинок побуту, який проводить пошив одягу, приймає замовлення на виготовлення столярних виробів, здійснює ремонт побутової техніки.
На території ради працює підприємець по ремонту автомобілів та іншої техніки. Це Богдашенко Антон Іванович.
Релігія
Працює православна церква Святого Миколая Чудотворця.
В селі існує громада української православної церкви в честь Ікони Божої Матері «Живоносне джерело» (чоловічий монастир). Монастир побудований в 1999 році.
В селі діє община Християн Віри Євангельської.
Культура
Будинок культури, відкритий у 1969 році. Першим директором сільського будинку культури був Ільчук Петро Юхимович.
Природа
На південний захід і захід від села розташовані заповідні урочища: «Діброва» і «Лісонасіннева ділянка соснового лісу», а також загальнозоологічний заказник «Масевицький, Урочище «Старики».
Охорона здоров'я
На території села діє ФАП. Історія сільського медпункту почалася саме в сільській хаті, яка належала Лящук Олені Левківні. У 1956 році на роботу була направлена Раїса Степанівна Драгончук, яка працювала на три села. У 1964 році медпункт був переведений в окремий будинок, у цьому ж році медпункт перейменовано на фельдшерсько-акушерський пункт, де знаходиться і тепер.
У 1967 році на роботу зав. фельдшерсько-акушерським пунктом в село Масевичі була направлена на роботу Панько Марія Іллівна.
Відомі уродженці
- Берташ Віталій Андрійович (нар. 1972) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Наливайко Степан Іванович — український сходознавець-індолог, перекладач, член Національної спілки письменників України
Примітки
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Посилання
- Облікова картка с. Масевичі. Верховна Рада України. оригіналу за 2 лютого 2019. Процитовано 2 лютого 2019.
- Публічно-шкільна бібліотека с. Масевичі [ 4 березня 2021 у Wayback Machine.]
- http://maslibr.at.ua/ [ 4 березня 2021 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mase vichi selo v Ukrayini u Rokitnivskij selishnij gromadi Sarnenskogo rajonu Rivnenskoyi oblasti Naselennya stanovit 2487 osib selo MasevichiPraporKrayina UkrayinaOblast Rivnenska oblastRajon Sarnenskij rajonGromada Rokitnivska selishna gromadaOsnovni daniZasnovane 1503Naselennya 2487Plosha 73 328 km Gustota naselennya 33 92 osib km Poshtovij indeks 34253Telefonnij kod 380 3635Geografichni daniGeografichni koordinati 51 14 08 pn sh 27 13 23 sh d H G OSerednya visota nad rivnem morya 183 mMisceva vladaAdresa radi 34200 Rivnenska obl Sarnenskij r n smt Rokitne vul Nezalezhnosti 15 KartaMasevichiMasevichiMapa Masevichi u VikishovishiIstoriyaZ istorichnih dzherel vidomo sho selo Masevichi vpershe zgadano u 1503 roci Vzhe v 1915 roci v seli Masevichi narahovuvalosya 75 dvoriv i prozhivalo 505 cholovik naselennya U 1918 1921 roci pid chas Vizvolnih zmagan vlada zminyuvalas dekilka raziv U 1940 roci utvorilas Masevicka silska rada yaka rozmishuvalasya u budinku yakij buv pobudovanij u centri sela Pershim golovoyu Masevickoyi silskoyi radi buv Vasilchuk Kirilo Vasilovich Lyudina volova smiliva rozumna hocha za osvitoyu buv ne gramotnij Pri golovi buv pomichnik yakij viv usyu dokumentaciyu silskoyi radi U lipni 1941 roku selo zahopili nimci Zrujnuvali vse 70 cholovik bulo vivezeno u Nimechchinu Naselennya sela pidnyalosya na borotbu z nimecko nacistskimi okupantami Na fronti voyuvalo 24 choloviki 12 z nih buli udostoyeni visokih nagorod Bagato masevchan ishlo v partizanskij zagin imeni Medvedyeva yakij bulo stvoreno bilya sela Karpilivka V partizanskij zagin priyizdiv Kuznyecov Mikola Ivanovich U grudni 1943 roku selo Masevichi zvilneno vid nimecko nacistskih okupantiv Pochalasya vidbudova narodnogo gospodarstva Bula vidkrita pochatkova shkola U 1949 roci bulo organizovano miscevij kolgosp imeni Vatutina Pershim golovoyu kolgospu buv Ilchuk Petro Fedorovich U 1956 roci bulo stvoreno pervinnu partijnu ta komsomolsku organizaciyi sekretarem yakoyi buv Primak Vasil Illich Pershij sekretar komsomolskoyi organizaciyi Krupenko Adam Markovich U 1963 roci kolgosp imeni Vatutina bulo perejmenovano u kolgosp Bilshovik Silske gospodarstvo nabulo pidnesennya Vikonuvalisya i perevikonuvalisya gospodarski plani Peremoga kolgospnogo ladu vidkrila trudovomu selyanstvu shlyah do zamozhnogo i kulturnogo zhittya Chas minyavsya Tak u 1980 roci z pivdennoyi storoni sela prokladeno shiroku asfaltovu dorogu Kiyiv Kovel Varshava Vimogi chasu potrebuvali zmin Zrostalo naselennya Stvoryuvalisya molodi sim yi Spokonvichnoyu mriyeyu naselennya sela Masevich bula mriya pro novij dityachij sadok U 1984 roci bulo zbudovano dityachij sadok Sonechko na 90 misc yakij napovnivsya dityachim smihom Ocholyuye dityachij sadok Pahnyuk Olga Ivanivna Gospodarstvo rozvivalosya jshlo vpered vimagalo novih zmin U 1988 roci zbudovano kompleks molochno tvarinnickih primishen Pochali bilshe rozvoditi molochno m yasnu veliku rogatu hudobu svinej konej Zhiteli sela Masevichi pracyuvali na slavu P yatdesyat najkrashih kolgospnikiv sela buli nagorodzhenni medalyami Za doblesnu pracyu 12 kolgospnikiv udostoyeni visokih nagorod 24 lyutogo 1992 roku kolgosp Bilshovik reformovano u pajgosp Polissya a z 18 grudnya 1999 roku na vikonannya Ukazu Prezidenta Ukrayini Pro priskorennya reformuvannya agrarnogo sektora ekonomiki vid 03 12 1999 roku perejmenovano v silskogospodarske privatne pidpriyemstvo Mriya yake ocholiv Trohimchuk Ivan Musijovich Na teritoriyi radi vstanovleno obelisk voyinam yaki zaginuli v roki Nimecko radyanskoyi vijni V seli Masevichi ye molitovnij budinok hristiyan viri Yevangelskoyi ta v rajonni urochisha Krinichka pobudovanij monastir NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 2027 osib z yakih 968 cholovikiv ta 1059 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkali 2483 osobi Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotokukrayinska 2479 99 68 rosijska 8 0 32 Usogo 2487 100 OsvitaNa teritoriyi sela diye Masevicka ZOSh I III stupeniv Istoriya Masevickoyi shkoli pochinayetsya z periodu koli teritoriya sela znahodilas pid vladoyu panskoyi Polshi V toj chas shkola bula rozmishena v odnij iz hat sela i v nij navchalosya vsogo 15 ditej Navchannya provodiv uchitel polyak polskoyu movoyu Obov yazkovim shkilnim predmetom buv Zakon Bozhij Z 1946 roku v seli Masevichi pracyuvala shkola po likvidaciyi nepismennosti 1957 roci bulo pobudovano novu shkolu na shist klasnih kimnat u yakij na pochatku pracyuvalo shist vchiteliv ta navchalosya 124 uchniv Materialna baza shkoli bula duzhe slabka V 1973 roci dobudovano chotiri klasni kimnati sportivnij zal i yidalnya Teper v shkoli pracyuye bilshe dvadcyati vchiteliv Silska biblioteka zasnovana v sichni 1949 roku bula rozmishena u starij silskij hati u yakij rozmishuvavsya klub Pershimi bibliotekaryami u toj chas pracyuvali Stepan Nichiporchuk ta Anastasiya Lozyan Silske gospodarstvoV galuzi silskogospodarskogo virobnictva na teritoriyi silskoyi radi roztashovane privatne pidpriyemstvo Mriya u koristuvanni yakogo na pravah orendi znahoditsya bilshe 1 5 ga zemli PromislovistMasevicke lisnictvo odne z pidrozdiliv Rokitnivskogo derzhavnogo lisovogo gospodarstva yake zajmaye loshu 61 82 ga Rozpodileno na dvi dilnici yaki podileno na 62 kvartali V lisnictvi pracyuye 41 cholovik z nih 10 lisnikiv Lisnictvo slavitsya svoyimi trudovimi dosyagnennyami Protyagom 35 rokiv v lisnictvi propracyuvav Brichka Vasil Fedorovich yakij udostoyenij zvannya zasluzhenij lisovod Ukrayini Na teritoriyi Masevickogo lisnictva znahoditsya derzhavni zakazniki miscevogo znachennya Bobrovi yake zajmaye 150 ga a takozh derzhavnij zapovidnik urochishe Dubrova dubovij lis na ploshi 16 ga Ocholyuye lisnictvo Trohimchuk Mihajlo Ivanovich Rajavtodor utvorenij u 1953 roci Pracyuye 45 cholovik ocholyuye kolektiv Bogdanec Fedir Mikolajovich chlen vikonkomu zemelna plosha stanovit 24 8 ga VAT Rokitnivska ATP 15646 na yakomu pracyuye 60 cholovik Pidpriyemstvom vikonanih robit nadano poslug tovarooborotu 623 2 tis grn pitoma vaga 1 4 Ocholyuye pidpriyemstvo Yushuk Yurij Ivanovich Upravlinnya mehanizovanih sistem maye za soboyu zakriplenu zemlyu plosheyu 8 81 ga Za nim zakripleno 640 km kanaliv 480 gidrosporud 7 nasosnih stancij 2 vodoshovisha i 4 stavki Pracyuye vsogo 72 choloviki Z 1994 roku na teritoriyi radi funkcionuye fermerske gospodarstvo yake maye v svoyemu rozporyadzhenni 12 7 ga zemli Fermer Shulzhik Martin Petrovich Z 2000 2001 rik utvorilos bilya sto gospodarstv yaki pracyuyut na svoyih pajovih dilyankah Torgovelne obslugovuvannya Na teritoriyi Masevickoyi silskoyi radi vidkrito bilshe dev yati torgovih tochok Dvi torgovi tochki derzhavnoyi vlasnosti u yakih pracyuye dva choloviki V cilomu u malomu pidpriyemnictvi zajnyato v seli Masevichi 31 cholovik Na teritoriyi silskoyi radi pracyuye firma Granit LTD yaku ocholyuye Smik V S Pobutove obslugovuvannya Na teritoriyi silskoyi radi diye budinok pobutu yakij provodit poshiv odyagu prijmaye zamovlennya na vigotovlennya stolyarnih virobiv zdijsnyuye remont pobutovoyi tehniki Na teritoriyi radi pracyuye pidpriyemec po remontu avtomobiliv ta inshoyi tehniki Ce Bogdashenko Anton Ivanovich ReligiyaPracyuye pravoslavna cerkva Svyatogo Mikolaya Chudotvorcya V seli isnuye gromada ukrayinskoyi pravoslavnoyi cerkvi v chest Ikoni Bozhoyi Materi Zhivonosne dzherelo cholovichij monastir Monastir pobudovanij v 1999 roci V seli diye obshina Hristiyan Viri Yevangelskoyi KulturaBudinok kulturi vidkritij u 1969 roci Pershim direktorom silskogo budinku kulturi buv Ilchuk Petro Yuhimovich PrirodaNa pivdennij zahid i zahid vid sela roztashovani zapovidni urochisha Dibrova i Lisonasinneva dilyanka sosnovogo lisu a takozh zagalnozoologichnij zakaznik Masevickij Urochishe Stariki Ohorona zdorov yaNa teritoriyi sela diye FAP Istoriya silskogo medpunktu pochalasya same v silskij hati yaka nalezhala Lyashuk Oleni Levkivni U 1956 roci na robotu bula napravlena Rayisa Stepanivna Dragonchuk yaka pracyuvala na tri sela U 1964 roci medpunkt buv perevedenij v okremij budinok u comu zh roci medpunkt perejmenovano na feldshersko akusherskij punkt de znahoditsya i teper U 1967 roci na robotu zav feldshersko akusherskim punktom v selo Masevichi bula napravlena na robotu Panko Mariya Illivna Vidomi urodzhenciBertash Vitalij Andrijovich nar 1972 serzhant Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Nalivajko Stepan Ivanovich ukrayinskij shodoznavec indolog perekladach chlen Nacionalnoyi spilki pismennikiv UkrayiniPrimitkiKilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Rivnenska oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Rivnenska oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danihPosilannyaOblikova kartka s Masevichi Verhovna Rada Ukrayini originalu za 2 lyutogo 2019 Procitovano 2 lyutogo 2019 Publichno shkilna biblioteka s Masevichi 4 bereznya 2021 u Wayback Machine http maslibr at ua 4 bereznya 2021 u Wayback Machine