Олександр Васильович Феклістов рос Алекса ндр Васи льевич Фекли стов нар 7 грудня 1955 Ленінград РРФСР СРСР радянський і

Олександр Васильович Феклістов (рос. Алекса́ндр Васи́льевич Фекли́стов; нар. 7 грудня 1955, Ленінград, РРФСР, СРСР) — радянський і російський актор театру і кіно, режисер, сценарист.

Олександр Феклістов

Ім'я при народженні	Олександр Васильович Феклістов
Народився	7 грудня 1955(1955-12-07) (68 років) Ленінград, РРФСР, СРСР
Громадянство	Росія СРСР
Діяльність	актор театру, кіноактор, актор, кінорежисер, сценарист
Alma mater	Школа-студія МХАТ (1982)
Роки діяльності	1982 — тепер. час
IMDb	nm0270876

Нагороди та премії
^d





Олександр Феклістов у Вікісховищі

Життєпис

У 1982 у закінчив Школу-студію МХАТ (курс О. Єфремова), з 1982 — актор МХАТу. У 1984 дебютував у кіно в фільмі Олексія Симонова «Загін». В 1989 закінчив Московський Художній театр імені А. П. Чехова). В 1988 перейшов в студію «Людина», був одним з організаторів П'ятої студії МХАТ. В 1995 повернувся в Художній театр, де грав у виставі «Любов у Криму», в 2001 вийшов зі складу трупи театру.

Грав у виставах в театральному агентстві «БОГІС» і в Театрі .

Одружений, має трьох дітей.

Громадянська позиція

У березні 2014 року підписав лист «Ми з Вами!» на підтримку України.

В 2022 році засудив російське вторгнення в Україну. В квітні 2022 року записав відеозвернення до українців.

В 2023 році виїхав із Росії до Іспанії.

Фільмографія

«Співучасники» (1983, Крилович, подільник Тредубенка)
«Загін» (1984, Доронін)
«Хто сильніший за нього» (1984, Пєночкін, сусід Копилова)
«Найкраща дорога нашого життя» (1984, Володимир Гордєєв, бригадир)
«Перед самим собою» (1985, Гліб Шубников, чоловік Тамари)
«Батальйони просять вогню» (1985, сержант Єлютін)
«Дивна історія доктора Джекіла і містера Хайда» (1985, містер Хайд)
«Плюмбум, або Небезпечна гра» (1986, Роман Іванович (Сивий)
«Льотна пригода» (1986, Сашко, пілот, друг Віктора Росанова)
«Сад бажань» (1987, Павло)
«Шура і Просвірняк» (1987, Віктор Просвірняк)
«Стукач» (1988, Вадим Олександрович Лаптєв)
«Батьки» (1988, Анатолій, колишній однокашник Новикова)
«Ці... три вірні карти...» (1988, Герман)
«Бенкети Валтасара, або Ніч зі Сталіним» (1989, Сандро з Чегема)
«Процес» (1989, Микола Жильцов)
«Любов з привілеями» (1989, Лев Петрович, звільнений лікар Кожем'якіна)
«Зламане світло» (1990, Вадим)
«Анна Карамазофф» (1991, Олександр Васильович)
«Червоний острів» (1991, Сергій Поляков / Мольєр)
«Ближнє коло» (1991, Большаков)
«Рік собаки» (1994, Лобанов)
«Петербурзькі таємниці» (1994—1998, Платон Олексійович Загурський («Розв'язка „Петербурзьких таємниць“»)
«День народження Буржуя» (1999, слідчий Борихін)
«У серпні 44-го…» (2000, підполковник Поляков)
«З полум'я і світла» (2006, Василь Ілляшенков, мер П'ятигорська)
«Золото Кольджата» (2007,
«Залюднений острів» (2008, Дівер)
«День залежності» (2008, Україна)
«Свати 4» (2010, Олександр Олександрович Беркович, проректор, пізніше ректор інституту, колега Юрія Анатолійовича)
«Свати 5» (2011, Олександр Олександрович Беркович, проректор, пізніше ректор інституту, колега Юрія Анатолійовича)
«Ялта-45» (2011, Федотов, комісар 3-го рангу НКДБ СРСР)
«Свати 6» (2012, Олександр Олександрович Беркович, проректор, пізніше ректор інституту, колега Юрія Анатолійовича)
«Поки станиця спить» (2013, телесеріал; Максимиллиан Горюхін, актор)
«Родичі» (2016, телесеріал, Україна; Михайло Іванович, батько братів)
«NO-ONE» (2018, Україна—Ізраїль; Іван давній друг генерала)
та інші

Примітки

Мы с вами! [ 2014-03-17 у Wayback Machine.] (рос.)
«Мы испытываем невероятный позор». Александр Феклистов поддержал Украину. . 18 квітня 2022. оригіналу за 18 квітня 2022. Процитовано 18 квітня 2022.

Посилання

Олександр Феклістов на сайті IMDb (англ.)
Персональний сайт (рос.)

Це незавершена стаття про актора.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Мы с вами! [ 2014-03-17 у Wayback Machine.] (рос.)

[2] «Мы испытываем невероятный позор». Александр Феклистов поддержал Украину. . 18 квітня 2022. оригіналу за 18 квітня 2022. Процитовано 18 квітня 2022.