Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Олександр (Єгошуа) Ольшанецький (нар. 23 жовтня 1892, Одеса, Російська імперія — пом. 3 червня 1946, Нью-Йорк, США) — американський композитор і диригент єврейсько-українського походження, відомий діяч їдишмовного театрального мистецтва першої половини ХХ ст..
| Олександр Ольшанецький | |
|---|---|
| אַלעקסאַנדר (יהושע) אָלשאַנעצקי | |
 | |
| Основна інформація | |
| Повне ім'я | Єгошуа Ольшанецький |
| Дата народження | 23 жовтня 1892 |
| Місце народження | Одеса, Російська імперія |
| Дата смерті | 3 червня 1946 (53 роки) |
| Місце смерті | Нью-Йорк, США |
| Роки активності | 1892-1946 |
| Громадянство |  США |
| Національність | єврей |
| Професія | композитор, диригент |
| Інструменти | скрипка |
| Жанр | оперета |
| Лейбл | Brunswick Records |
Життєпис
Народився Єгошуа Ольшанецький (а саме таким є справжнє ім'я музиканта) в сім'ї одеського торговця. Він отримав класичну релігійну освіту в хедері й сучасну західну освіту в гімназії.
Ще змалку Ольшанецький співав у хорі синагоги й грав на скрипці та кількох інших музичних інструментах. 1917-го року музикант був прийнятим скрипалем до оркестру Одеського оперного театру, разом із яким в роки Громадянської війни в Росії опинився в Сибіру. Працював хормейстером у театрі російської оперети. Був мобілізований і служив капельмейстером полку, разом із яким опинився згодом у Харбіні. У цьому маньчжурському місті він познайомився з єврейською театральною трупою, очолюваною Перецом Сандлером. Згодом останній емігрує до США й Ольшанецький бере трупу під своє керівництво. У Харбіні він також пише музику до п'єси Їцхака Каплана «Назад додому до Сіону». Проїхавши з гастролями російської оперетової трупи Китай, Японію, Індію, 1921-го року він повертається до Харбіна, щоб із сумом переконатися в тому, що єврейська трупа остаточно розпалася.
1922-го року Ольшанецький емігрує до США, де вже жив його дядько-актор Гайман Мейзель. Там він деякий час співпрацює з Єврейським художнім театром (Yiddish Art Theater), зокрема під час гастролей на Кубі, на яких він очолював театральну трупу. Повернувшись до Нью-Йорка, він працював у двох єврейських театрах — Леноксі в Гарлемі та Ліберті в Брукліні, аж поки не отримав «підвищення», перейшовши на роботу в більш престижний Національний театр.
1929-го року, після гучного успіху своїх оперет, він дебютує на радіо із переробленою версією власної музики до класичного твору Аврума Ґольдфадена «Бар Кохба». Тоді ж він очолює студійний оркестр звукозаписувальної студії Брансвік.
У сезоні 1930—1931 для театру Проспект написав музику до вистав і оперет «Я хочу дитину» (1930), «Його останній танець» (1930), «Хворий чоловік» (1931) і «Перший поцілунок» (1931) Ісраеля Розенберга. 1932-го для Національного театру (трупа Натана Ґольдберґа) написав музику до оперети «Пісня гетто» Вільяма Зіґеля. 1934-го для театру на 2-ій Авеню (трупа Давида Кесслера) написав музику до оперети «Катеринщик» Луї Фраймана, 1935-го — «Що роблять дівчата» Вільяма Зіґеля, а 1938-го вже для трупи Абе Гросса — музику до оперети «Хай живе Америка» Аврума Блума.
У 1939 написав музику для радіоспектаклю «Нова людина» за п'єсою Сем'юела Коена й Іцхока Фрідмана.
Його останні оперети були написані для Громадського театру (Public theatre) на лібрето Джулії Бернс (Бернштейн), яка працювала на єврейському радіо: «Золота країна» (1943) і «Всім хочеться одружитися» (1944).
Написав музику до двох кінофільмів: «Син кантора» (1937) режисера Іллі Мотильова й «Вільнюський кантор» (1940) режисера Макса Носика.
Був одружений з актрисою єврейського театру Беллою Мейзел.
Олександр Ольшанецький помер 3 червня 1946 року в Нью-Йорку і був похований на кладовищі «Гора Хеврон» у Квінсі на ділянці, що належить Єврейській театральній спілці.
Іх гоб діх цу філ ліб
Найвідомішим музичним твором, який залишив по собі Олександр Ольшанецький є пісня «Я так тебе люблю» (איך האָב דיך צו פֿיל ליב — Іх гоб діх цу філ ліб) із його ж музичної комедії «Катеринщик» (Дер катерінщік). Прем'єра вистави, слова до пісень якої написав Хаїм Таубер відбулася під час театрального сезону 1933-34 років у театрі Девіда Кесслера на Другій авеню. «Катеринщик» вперше ставився із зірковою добіркою акторів, серед яких були Джуліус Натансон, що дебютував тоді на сцені центрального театру, Енні Томашевська, сестра Бориса Томашевського та Люба Кадісон, завдяки якій ця пісня і з'явилася в постановці.
Сюжет оперети
У центрі сюжету п'єси перебувають Ціреле, донька єврейської вдови-шинкарки з маленького містечка, й циган Абраша, —¬ катеринщик і злодюжка, який, тим не менше, приваблює своєю містичністю багатьох жінок, і батьки якого теж є катеринщиками з циганського табору, іншими словами, на думку городян, ¬ зневаженими «злодіями з нетрів суспільства». Ціреле й Абраша закохані одне в одного і збираються одружитися, попри сувору заборону матері. Рівке, матір Ціреле, натомість підготувала для доньки іншу пару — Піню, який своєю чергою йде до циганки-ворожки Маші, щоб та поворожила на майбутнє їхніх із Ціреле стосунків. Так сталося, що Маша палко закохана в Абрашу, з яким у неї колись були стосунки. Маша читає свою власну долю й, дізнавшись, що Абраша має одружитися з Ціреле, виливає свою душу в цій жалібній пісні, або «баладі про приречене кохання», як охрестили тоді критики «Іх гоб діх цу філ ліб». У ній Маша висловлює власне горе і водночас цілком щиро бажає Абраші щастя: «Я так тебе люблю, що не можу на тебе злитися» («…איך האָב דיך צו פֿיל ליב, צו זײַן ויף דיר אין כּעס» — «Іх гоб діх цу філ ліб, цу зайн ойф дір ін кас…»). У наступній строфі вона пропонує своє благословення замість традиційного циганського прокляття.
Коли Ціреле й Абраша вже майже стали під вінець без материної згоди, з іншого місця прибувають посланці, і повідомляють, що катеринщики — це не справжні батьки Абраші, і що він не циган, а єврей, якого викрали немовлям і виростили у своєму таборі цигани. Ба більше, Абраша має завидний єврейський родовід, оскільки він є внуком досі живого цадика й рабина, Макарівського ребе, чия власна донька — мама Абраші — одружилася з лікарем попри волю батька й потрапила у його немилість. Тепер Абраша вимушений скоритися вимогам рабина й віддатися його волі, з тим, щоб йому було знайдено іншу більш відповідну пару. Зрештою Рівке й Макарівський ребе здаються, приходять на весілля, і благословляють подружжя, визнаючи, що воно було створене на небесах.
Критика й визнання
Як часто буває у таких випадках, музика оперети була зустріта схвальними відгуками критиків, тоді, як сама п'єса була розгромлена за свою неправдоподібність і дірки в сюжеті. Музику ж назвали «класикою, яка б зайняла гідне місце на сцені Віденської оперети… діамантом єврейського театру». «Іх гоб діх цу філ ліб» хвалили за її винахідливість і форму, а Люба Кадісон отримала високу оцінку за «свої смак і стриманість, яких явно бракує іншим театрам на Другій авеню». До речі, саме завдяки Кадісон у п'єсі з'явилася ця пісня. Спочатку творці опрети хотіли, щоб її персонаж співала якусь «слізливу до банальності пісеньку», на що Люба відповіла незгодою. За її словами, вона наполягла на тому, щоб пісню переписали таким чином, щоб вона природно випливала з віщунських здібностей циганки Маші. Також вона стверджує, що її ідеєю була і сцена з ворожінням на картах та специфічний тон пісні, у якому поєднується вираження людського болю та усвідомлення любовних страждань, що триватимуть усе життя.
Протягом наступних років пісня, втративши зв'язок зі своїм театральним оперетовим контекстом, стала улюбленицею єврейських музичних колективів. 1940-го року була записана її англійська версія «I love you much too much» у виконанні Боба Зарке та Дельта Ритм Бенд, після чого пісня отримала визнання і в неїдишмовному світі. Подальші записи твору різняться стилями й аранжуваннями, зокрема від , Елли Фітцджеральд, Яна Пірса (в оригіналі мовою їдиш), Конні Френсіс, Діна Мартіна та , а також групою «Сантана» на альбомі «Zebop!».
Примітки
- . Архів оригіналу за 6 травня 2017. Процитовано 23 грудня 2016.
- Alexander Olshanetsky — Milken Archive
- Volume 13: Great Songs of the American Yiddish Stage. Ikh hob dikh tsufil lib. I Love You Too Much. Alexander Olshanetsky
Посилання
- Олександр рольшанецький на сайті DAHR (анг.) [ 26 січня 2018 у Wayback Machine.]
- Інформація на сайті Центру дослідження єврейської музики (англ.) [ 9 серпня 2020 у Wayback Machine.]
- Біографія на сайті Lives in the Yiddish Theatre (англ.) [ 29 грудня 2016 у Wayback Machine.]
- «Я так тебе люблю» (Іх гоб діх цу філ ліб) — найвідоміша пісня Ольшанецького [ 29 грудня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Olshaneckij Oleksandr Yegoshua Olshaneckij nar 23 zhovtnya 1892 18921023 Odesa Rosijska imperiya pom 3 chervnya 1946 Nyu Jork SShA amerikanskij kompozitor i dirigent yevrejsko ukrayinskogo pohodzhennya vidomij diyach yidishmovnogo teatralnogo mistectva pershoyi polovini HH st Oleksandr Olshaneckijא לעקסא נדר יהושע א לשא נעצקיZobrazhennyaOsnovna informaciyaPovne im yaYegoshua OlshaneckijData narodzhennya23 zhovtnya 1892 1892 10 23 Misce narodzhennyaOdesa Rosijska imperiyaData smerti3 chervnya 1946 1946 06 03 53 roki Misce smertiNyu Jork SShARoki aktivnosti1892 1946Gromadyanstvo SShANacionalnistyevrejProfesiyakompozitor dirigentInstrumentiskripkaZhanroperetaLejblBrunswick RecordsZhittyepisNarodivsya Yegoshua Olshaneckij a same takim ye spravzhnye im ya muzikanta v sim yi odeskogo torgovcya Vin otrimav klasichnu religijnu osvitu v hederi j suchasnu zahidnu osvitu v gimnaziyi She zmalku Olshaneckij spivav u hori sinagogi j grav na skripci ta kilkoh inshih muzichnih instrumentah 1917 go roku muzikant buv prijnyatim skripalem do orkestru Odeskogo opernogo teatru razom iz yakim v roki Gromadyanskoyi vijni v Rosiyi opinivsya v Sibiru Pracyuvav hormejsterom u teatri rosijskoyi opereti Buv mobilizovanij i sluzhiv kapelmejsterom polku razom iz yakim opinivsya zgodom u Harbini U comu manchzhurskomu misti vin poznajomivsya z yevrejskoyu teatralnoyu trupoyu ocholyuvanoyu Perecom Sandlerom Zgodom ostannij emigruye do SShA j Olshaneckij bere trupu pid svoye kerivnictvo U Harbini vin takozh pishe muziku do p yesi Yichaka Kaplana Nazad dodomu do Sionu Proyihavshi z gastrolyami rosijskoyi operetovoyi trupi Kitaj Yaponiyu Indiyu 1921 go roku vin povertayetsya do Harbina shob iz sumom perekonatisya v tomu sho yevrejska trupa ostatochno rozpalasya 1922 go roku Olshaneckij emigruye do SShA de vzhe zhiv jogo dyadko aktor Gajman Mejzel Tam vin deyakij chas spivpracyuye z Yevrejskim hudozhnim teatrom Yiddish Art Theater zokrema pid chas gastrolej na Kubi na yakih vin ocholyuvav teatralnu trupu Povernuvshis do Nyu Jorka vin pracyuvav u dvoh yevrejskih teatrah Lenoksi v Garlemi ta Liberti v Bruklini azh poki ne otrimav pidvishennya perejshovshi na robotu v bilsh prestizhnij Nacionalnij teatr 1929 go roku pislya guchnogo uspihu svoyih operet vin debyutuye na radio iz pereroblenoyu versiyeyu vlasnoyi muziki do klasichnogo tvoru Avruma Goldfadena Bar Kohba Todi zh vin ocholyuye studijnij orkestr zvukozapisuvalnoyi studiyi Bransvik U sezoni 1930 1931 dlya teatru Prospekt napisav muziku do vistav i operet Ya hochu ditinu 1930 Jogo ostannij tanec 1930 Hvorij cholovik 1931 i Pershij pocilunok 1931 Israelya Rozenberga 1932 go dlya Nacionalnogo teatru trupa Natana Goldberga napisav muziku do opereti Pisnya getto Vilyama Zigelya 1934 go dlya teatru na 2 ij Avenyu trupa Davida Kesslera napisav muziku do opereti Katerinshik Luyi Frajmana 1935 go Sho roblyat divchata Vilyama Zigelya a 1938 go vzhe dlya trupi Abe Grossa muziku do opereti Haj zhive Amerika Avruma Bluma U 1939 napisav muziku dlya radiospektaklyu Nova lyudina za p yesoyu Sem yuela Koena j Ichoka Fridmana Jogo ostanni opereti buli napisani dlya Gromadskogo teatru Public theatre na libreto Dzhuliyi Berns Bernshtejn yaka pracyuvala na yevrejskomu radio Zolota krayina 1943 i Vsim hochetsya odruzhitisya 1944 Napisav muziku do dvoh kinofilmiv Sin kantora 1937 rezhisera Illi Motilova j Vilnyuskij kantor 1940 rezhisera Maksa Nosika Buv odruzhenij z aktrisoyu yevrejskogo teatru Belloyu Mejzel Oleksandr Olshaneckij pomer 3 chervnya 1946 roku v Nyu Jorku i buv pohovanij na kladovishi Gora Hevron u Kvinsi na dilyanci sho nalezhit Yevrejskij teatralnij spilci Ih gob dih cu fil libNajvidomishim muzichnim tvorom yakij zalishiv po sobi Oleksandr Olshaneckij ye pisnya Ya tak tebe lyublyu איך הא ב דיך צו פ יל ליב Ih gob dih cu fil lib iz jogo zh muzichnoyi komediyi Katerinshik Der katerinshik Prem yera vistavi slova do pisen yakoyi napisav Hayim Tauber vidbulasya pid chas teatralnogo sezonu 1933 34 rokiv u teatri Devida Kesslera na Drugij avenyu Katerinshik vpershe stavivsya iz zirkovoyu dobirkoyu aktoriv sered yakih buli Dzhulius Natanson sho debyutuvav todi na sceni centralnogo teatru Enni Tomashevska sestra Borisa Tomashevskogo ta Lyuba Kadison zavdyaki yakij cya pisnya i z yavilasya v postanovci Syuzhet opereti U centri syuzhetu p yesi perebuvayut Cirele donka yevrejskoyi vdovi shinkarki z malenkogo mistechka j cigan Abrasha katerinshik i zlodyuzhka yakij tim ne menshe privablyuye svoyeyu mistichnistyu bagatoh zhinok i batki yakogo tezh ye katerinshikami z ciganskogo taboru inshimi slovami na dumku gorodyan znevazhenimi zlodiyami z netriv suspilstva Cirele j Abrasha zakohani odne v odnogo i zbirayutsya odruzhitisya popri suvoru zaboronu materi Rivke matir Cirele natomist pidgotuvala dlya donki inshu paru Pinyu yakij svoyeyu chergoyu jde do ciganki vorozhki Mashi shob ta povorozhila na majbutnye yihnih iz Cirele stosunkiv Tak stalosya sho Masha palko zakohana v Abrashu z yakim u neyi kolis buli stosunki Masha chitaye svoyu vlasnu dolyu j diznavshis sho Abrasha maye odruzhitisya z Cirele vilivaye svoyu dushu v cij zhalibnij pisni abo baladi pro prirechene kohannya yak ohrestili todi kritiki Ih gob dih cu fil lib U nij Masha vislovlyuye vlasne gore i vodnochas cilkom shiro bazhaye Abrashi shastya Ya tak tebe lyublyu sho ne mozhu na tebe zlitisya איך הא ב דיך צו פ יל ליב צו זײ ן ויף דיר אין כ עס Ih gob dih cu fil lib cu zajn ojf dir in kas U nastupnij strofi vona proponuye svoye blagoslovennya zamist tradicijnogo ciganskogo proklyattya Koli Cirele j Abrasha vzhe majzhe stali pid vinec bez materinoyi zgodi z inshogo miscya pribuvayut poslanci i povidomlyayut sho katerinshiki ce ne spravzhni batki Abrashi i sho vin ne cigan a yevrej yakogo vikrali nemovlyam i virostili u svoyemu tabori cigani Ba bilshe Abrasha maye zavidnij yevrejskij rodovid oskilki vin ye vnukom dosi zhivogo cadika j rabina Makarivskogo rebe chiya vlasna donka mama Abrashi odruzhilasya z likarem popri volyu batka j potrapila u jogo nemilist Teper Abrasha vimushenij skoritisya vimogam rabina j viddatisya jogo voli z tim shob jomu bulo znajdeno inshu bilsh vidpovidnu paru Zreshtoyu Rivke j Makarivskij rebe zdayutsya prihodyat na vesillya i blagoslovlyayut podruzhzhya viznayuchi sho vono bulo stvorene na nebesah Kritika j viznannya Yak chasto buvaye u takih vipadkah muzika opereti bula zustrita shvalnimi vidgukami kritikiv todi yak sama p yesa bula rozgromlena za svoyu nepravdopodibnist i dirki v syuzheti Muziku zh nazvali klasikoyu yaka b zajnyala gidne misce na sceni Videnskoyi opereti diamantom yevrejskogo teatru Ih gob dih cu fil lib hvalili za yiyi vinahidlivist i formu a Lyuba Kadison otrimala visoku ocinku za svoyi smak i strimanist yakih yavno brakuye inshim teatram na Drugij avenyu Do rechi same zavdyaki Kadison u p yesi z yavilasya cya pisnya Spochatku tvorci opreti hotili shob yiyi personazh spivala yakus slizlivu do banalnosti pisenku na sho Lyuba vidpovila nezgodoyu Za yiyi slovami vona napolyagla na tomu shob pisnyu perepisali takim chinom shob vona prirodno viplivala z vishunskih zdibnostej ciganki Mashi Takozh vona stverdzhuye sho yiyi ideyeyu bula i scena z vorozhinnyam na kartah ta specifichnij ton pisni u yakomu poyednuyetsya virazhennya lyudskogo bolyu ta usvidomlennya lyubovnih strazhdan sho trivatimut use zhittya Protyagom nastupnih rokiv pisnya vtrativshi zv yazok zi svoyim teatralnim operetovim kontekstom stala ulyubleniceyu yevrejskih muzichnih kolektiviv 1940 go roku bula zapisana yiyi anglijska versiya I love you much too much u vikonanni Boba Zarke ta Delta Ritm Bend pislya chogo pisnya otrimala viznannya i v neyidishmovnomu sviti Podalshi zapisi tvoru riznyatsya stilyami j aranzhuvannyami zokrema vid Elli Fitcdzherald Yana Pirsa v originali movoyu yidish Konni Frensis Dina Martina ta a takozh grupoyu Santana na albomi Zebop Primitki Arhiv originalu za 6 travnya 2017 Procitovano 23 grudnya 2016 Alexander Olshanetsky Milken Archive Volume 13 Great Songs of the American Yiddish Stage Ikh hob dikh tsufil lib I Love You Too Much Alexander OlshanetskyPosilannyaOleksandr rolshaneckij na sajti DAHR ang 26 sichnya 2018 u Wayback Machine Informaciya na sajti Centru doslidzhennya yevrejskoyi muziki angl 9 serpnya 2020 u Wayback Machine Biografiya na sajti Lives in the Yiddish Theatre angl 29 grudnya 2016 u Wayback Machine Ya tak tebe lyublyu Ih gob dih cu fil lib najvidomisha pisnya Olshaneckogo 29 grudnya 2016 u Wayback Machine