У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сацюк Примітки Сацюк ОлексаНародився18 листопада 1909 1909 11 18 Млині

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сацюк.

~~|Примітки=~~

Сацюк Олекса
Народився	18 листопада 1909(1909-11-18) Млинівський район, Рівненська область, Україна
Помер	3 квітня 1960(1960-04-03) (50 років)
Національність	українець
Діяльність	адвокат
Alma mater	ЛНУ ім. І. Франка

Олекса Сацюк (18 листопада 1909, Головчиці на Рівненщині — 3 квітня 1960, Чикаго) — український письменник, прозаїк, драматург, перекладач, член ОУН родом з Волині.

З біографії

Народився 18 жовтня 1909 р. у с. Головчиці нині Млинівського району Рівненської області, закінчив Дубенську гімназію, потім правничий факультет Варшавського університету (1933), здобув ступінь магістра права. Працював у Дубні адвокатом, вчителем. У 1930-х роках він одружився з Марусею Чучмай — донькою голови Дубенської «Просвіти», депутата польського сейму Максима Чучмая. Разом з братами поширював українське слово, патріотичні ідеї, впливаючи таким чином на свідомість земляків. У 1939 році прийшли більшовицькі «визволителі» — тож цвіт української нації заповнив сталінські катівні, однією з яких була Дубенська в язниця. Олексій Сацюк потрапив сюди в перші години війни і не зазнав тих знущань, які випали на долю його співвітчизників. Він урятувався один з небагатьох після першої хвилі знищення енкаведистами українських в язнів у ніч з 24 на 25 червня 1941 р. Його втечі сприяв напад українських підпільників на в язницю. Про жахливі знущання і ростріли, вчинені опричниками НКВД у Дубенській в язниці Олексій Сацюк розповів у своїй книзі «Смертоносці» У роки Другої світової війни — головою окружної управи в Дубно. 1941 року очолив Дубенську міську управу. В 1942 році врятував від вивезення до Німеччини багатьох земляків. Працював головою управи до вересня 1942 р. — розчарувався і втратив надію на покращення долі українців за умов окупаційної влади. За громадсько-політичну діяльність заарештовувався спочатку польською, потім радянською владою. Емігрував, у 1945—1948 рр. перебував у Австрії, потім переїхав до Аргентини. Був дорадником, головою «Товариства мистців, літераторів і науковців», співредактором (редактором) журналу «Пороги» (Буенос-Айрес). У 1949 р. переїхав до США. Помер 3 квітня 1960 р. у м. Чикаго (США).

Похований на цвинтарі «Елмвуд».

Творчість

Автор збірок оповідань «Колоски» (1947), «Злат-жолудь» (1951), «Похмілля богів»; повісті «Смертоносці» (1947), п'єси «Скрипка на камені» (1952), «У царстві Оха» (1963), перекладів, статей.

Сацюк О. Злат-жолудь. — Буенос-Айрес: Вид-во М. Денисюка, 1951. — 126 с.
Сацюк О. Скрипка на камені. П'єса. — Буенос-Айрес: Вид-во М. Денисюка, 1952. — 63 с.

Примітки

Газета «Свобода» 2009-48^{[недоступне посилання]}
Дубенський музей поповнився експонатом, який пролив світло на події 1941 року^{[недоступне посилання]}

Література

Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.

Посилання

Сацюк Олексій // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1964. — Т. 7, кн. XIII : Літери Риз — Се. — С. 1685. — 1000 екз.

Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Газета «Свобода» 2009-48^{[недоступне посилання]}

[2] Дубенський музей поповнився експонатом, який пролив світло на події 1941 року^{[недоступне посилання]}