Олексі́й Федо́тович Коломі́єць (19 березня 1919, Харківці, Лохвицький повіт, Полтавська губернія, Українська СРР — 23 листопада 1994, Київ) — український письменник та драматург.
Коломієць Олексій Федотович | ||||
---|---|---|---|---|
Олекса Коломієць | ||||
Псевдонім | Олекса Коломієць | |||
Народився | 19 березня 1919 Харківці, Лохвицький повіт, Полтавська губернія, Українська СРР | |||
Помер | 23 листопада 1994 (75 років) Київ, Україна | |||
Громадянство | СРСР → Україна | |||
Національність | українець | |||
Діяльність | драматург, прозаїк | |||
Сфера роботи | література[1] | |||
Мова творів | українська | |||
Роки активності | 1953-1994 | |||
Жанр | психологічна драма | |||
Magnum opus | Фараони Голубі олені Дикий ангел | |||
Членство | СП СРСР | |||
Партія | КПРС | |||
Учасник | німецько-радянська війна | |||
Премії | ||||
| ||||
Життєпис
Народився 17 березня 1919 р. в с. Харківці Лохвицького району на Полтавщині. Він був шостою, найменшою дитиною в родині селянина-бідняка, в якій рано не стало батька. Після закінчення семирічки Коломієць в 1935—1938 pp. навчається на робітфаку при Харківському інституті радянської торгівлі, а потім на історичному факультеті Харківського університету. Зі студентської лави пішов на фронт. Після демобілізації кілька років віддав комсомольській роботі; був лектором ЦК ЛКСМУ, секретарем Чернівецького обкому комсомолу, в 1950—1953 pp. працював відповідальним редактором газети «Молодь України», потім у журналі «Зміна». Тоді ж починає друкувати перші нариси й оповідання, що склали збірку новел «Біла криниця» (1960).
Як драматург Коломієць не мав учнівського періоду і досить пізно увійшов у літературу: комедію «Фараони» написав у сорок років. Та вже ця перша спроба принесла йому широке визнання: вперше зіграна в [ru], п'єса в 1962 p. ставилася вже в 71 театрі країни. У 1978p. в Київському театрі ім. І. Франка відбулася її п'ятисота вистава.
В наступні роки слідує низка драматичних творів:
- 1961 р. — драматичний памфлет «Дванадцята година».
- 1963 р. — психологічна драма «Чебрець пахне сонцем» (інша назва «Де ж твоє сонце?»).
- 1964 р. — п'єса «Прошу слова сьогодні».
- 1965 р. — драматична дилогія «Планета Сперанта».
- 1966 р. — «Спасибі тобі, моє кохання».
- 1969 р. — «Келих вина для адвоката».
- 1970 р. — п'єса проблемно-психологічного характеру — дилогія «Горлиця», п'єса «Перший гріх». Лірична драма «Спасибі тобі, моє кохання» і дилогія «Горлиця» у 1970p. були відзначені республіканською премією ім. М. Островського.
- 1972 р. — п'єса «Одіссея в сім днів».
- 1973 р. — «Голубі олені» — «повість про кохання», яка на фоні численних батальних творів прозвучала винятково ніжною ліричною нотою і в 1977 році була удостоєна Державної премії Української РСР ім. Т. Г. Шевченка.
- 1975 р. — «Кравцов».
- 1977 р. — «Срібна павутина».
- 1978 р. — драма «Дикий Ангел», постановка якої у Київському театрі ім. І. Франка відзначена Державною премією СРСР (1980).Ця пєса має підзаголовок — «Повість по сім'ю». Головний персонаж — Платон Микитович Ангел.
Хоча в творчості О. Коломійця переважають п'єси про актуальні, сучасні авторові проблеми («Двоє дивляться кіно», 1987), є у нього й дві драми на теми минулого: «За дев'ятим порогом» («Запорізька Січ», 1971) та «Камінь русина» («Град князя Кия», 1981), написана спеціально до святкування 1500-ліття Києва.
Помер О. Коломієць 23 листопада 1994 р.
Вперше його ім'я з'явилося на афішах театрів на початку 60-х років, коли з успіхом обійшли сотні сцен дотепні, веселі і мудрі «Фараони» (1961) досі нікому невідомого автора. А сьогодні вже наше театральне мистецтво важко уявити без таких сценічних здобутків, якими стали трагічна дилогія «Планета Сперанта», тривожно-медитаційна «Горлиця» чи озвучена високими нотами душевної краси й людського щему поетична повість про кохання «Голубі олені», прозора в чистоті й ніжності своїй «Срібна павутина» чи психологічно вибаглива драма «Дикий Ангел».
Твори
- П'єси
- «Хто в домі господар» (також відома як «Фараони», 1959)
- Дикий ангел
- Планета Сперанта
- За дев'ятим порогом
- Камінь русина
Громадська діяльність
Був одним з фундаторів Українського фонду культури
Ініціатор спорудження Кургану скорботи — пам'ятника жертвам голодомору 1933 р. на горі Зажурі поблизу Лубен на Полтавщині
Див. також
Список лауреатів Шевченківської премії
Примітки
- Czech National Authority Database
- Доповідь Бориса Олійника на урочистостях з нагоди 20-ліття Українського фонду культури [ 23 серпня 2013 у Wayback Machine.] borys-oliynik.info
- . www.perets.org.ua (укр.). Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 7 квітня 2021.
Посилання
- Kolomiiets, Oleksii [ 19 лютого 2022 у Wayback Machine.] (англ.)
Це незавершена стаття про особу. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksi j Fedo tovich Kolomi yec 19 bereznya 1919 1919 03 19 Harkivci Lohvickij povit Poltavska guberniya Ukrayinska SRR 23 listopada 1994 1994 11 23 Kiyiv ukrayinskij pismennik ta dramaturg Kolomiyec Oleksij FedotovichOleksa KolomiyecPsevdonimOleksa KolomiyecNarodivsya19 bereznya 1919 1919 03 19 Harkivci Lohvickij povit Poltavska guberniya Ukrayinska SRRPomer23 listopada 1994 1994 11 23 75 rokiv Kiyiv UkrayinaGromadyanstvo SRSR UkrayinaNacionalnistukrayinecDiyalnistdramaturg prozayikSfera robotiliteratura 1 Mova tvorivukrayinskaRoki aktivnosti1953 1994Zhanrpsihologichna dramaMagnum opusFaraoni Golubi oleni Dikij angelChlenstvoSP SRSRPartiyaKPRSUchasniknimecko radyanska vijnaPremiyiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kolomiyec ZhittyepisNarodivsya 17 bereznya 1919 r v s Harkivci Lohvickogo rajonu na Poltavshini Vin buv shostoyu najmenshoyu ditinoyu v rodini selyanina bidnyaka v yakij rano ne stalo batka Pislya zakinchennya semirichki Kolomiyec v 1935 1938 pp navchayetsya na robitfaku pri Harkivskomu instituti radyanskoyi torgivli a potim na istorichnomu fakulteti Harkivskogo universitetu Zi studentskoyi lavi pishov na front Pislya demobilizaciyi kilka rokiv viddav komsomolskij roboti buv lektorom CK LKSMU sekretarem Cherniveckogo obkomu komsomolu v 1950 1953 pp pracyuvav vidpovidalnim redaktorom gazeti Molod Ukrayini potim u zhurnali Zmina Todi zh pochinaye drukuvati pershi narisi j opovidannya sho sklali zbirku novel Bila krinicya 1960 Yak dramaturg Kolomiyec ne mav uchnivskogo periodu i dosit pizno uvijshov u literaturu komediyu Faraoni napisav u sorok rokiv Ta vzhe cya persha sproba prinesla jomu shiroke viznannya vpershe zigrana v ru p yesa v 1962 p stavilasya vzhe v 71 teatri krayini U 1978p v Kiyivskomu teatri im I Franka vidbulasya yiyi p yatisota vistava V nastupni roki sliduye nizka dramatichnih tvoriv 1961 r dramatichnij pamflet Dvanadcyata godina 1963 r psihologichna drama Chebrec pahne soncem insha nazva De zh tvoye sonce 1964 r p yesa Proshu slova sogodni 1965 r dramatichna dilogiya Planeta Speranta 1966 r Spasibi tobi moye kohannya 1969 r Kelih vina dlya advokata 1970 r p yesa problemno psihologichnogo harakteru dilogiya Gorlicya p yesa Pershij grih Lirichna drama Spasibi tobi moye kohannya i dilogiya Gorlicya u 1970p buli vidznacheni respublikanskoyu premiyeyu im M Ostrovskogo 1972 r p yesa Odisseya v sim dniv 1973 r Golubi oleni povist pro kohannya yaka na foni chislennih batalnih tvoriv prozvuchala vinyatkovo nizhnoyu lirichnoyu notoyu i v 1977 roci bula udostoyena Derzhavnoyi premiyi Ukrayinskoyi RSR im T G Shevchenka 1975 r Kravcov 1977 r Sribna pavutina 1978 r drama Dikij Angel postanovka yakoyi u Kiyivskomu teatri im I Franka vidznachena Derzhavnoyu premiyeyu SRSR 1980 Cya pyesa maye pidzagolovok Povist po sim yu Golovnij personazh Platon Mikitovich Angel Hocha v tvorchosti O Kolomijcya perevazhayut p yesi pro aktualni suchasni avtorovi problemi Dvoye divlyatsya kino 1987 ye u nogo j dvi drami na temi minulogo Za dev yatim porogom Zaporizka Sich 1971 ta Kamin rusina Grad knyazya Kiya 1981 napisana specialno do svyatkuvannya 1500 littya Kiyeva Pomer O Kolomiyec 23 listopada 1994 r Vpershe jogo im ya z yavilosya na afishah teatriv na pochatku 60 h rokiv koli z uspihom obijshli sotni scen dotepni veseli i mudri Faraoni 1961 dosi nikomu nevidomogo avtora A sogodni vzhe nashe teatralne mistectvo vazhko uyaviti bez takih scenichnih zdobutkiv yakimi stali tragichna dilogiya Planeta Speranta trivozhno meditacijna Gorlicya chi ozvuchena visokimi notami dushevnoyi krasi j lyudskogo shemu poetichna povist pro kohannya Golubi oleni prozora v chistoti j nizhnosti svoyij Sribna pavutina chi psihologichno vibagliva drama Dikij Angel TvoriP yesi Hto v domi gospodar takozh vidoma yak Faraoni 1959 Dikij angel Planeta Speranta Za dev yatim porogom Kamin rusinaGromadska diyalnistBuv odnim z fundatoriv Ukrayinskogo fondu kulturi Iniciator sporudzhennya Kurganu skorboti pam yatnika zhertvam golodomoru 1933 r na gori Zazhuri poblizu Luben na PoltavshiniDiv takozhSpisok laureativ Shevchenkivskoyi premiyi Laureati Shevchenkivskoyi premiyi 1977 rokuPrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Dopovid Borisa Olijnika na urochistostyah z nagodi 20 littya Ukrayinskogo fondu kulturi 23 serpnya 2013 u Wayback Machine borys oliynik info www perets org ua ukr Arhiv originalu za 14 travnya 2021 Procitovano 7 kvitnya 2021 PosilannyaKolomiiets Oleksii 19 lyutogo 2022 u Wayback Machine angl Ce nezavershena stattya pro osobu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi