Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Олег Васильович Сухобоков (26 жовтня 1937 — 21 липня 2008) — український історик-славіст, археолог, давньоруської історії, доктор історичних наук. Провідний науковий співробітник Інституту археології НАН України, художник. Народився в Трубчевську, Росія. Випускник Харківського університету. Коло наукових інтересів: археологія, історія та культура населення Лівобережної України другої пол. І — поч. ІІ тис. н. е., зокрема східнослов'янського племені сіверян, «хозарський період» в історії східних слов'ян, народів Хозарського каганату VIII—X ст., взаємовідносини хозарів, аланів лісостепового Подоння і східних слов'ян. Помер у Києві.
| Сухобоков Олег Васильович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 26 жовтня 1937 Трубчевськ |
| Помер | 21 липня 2008 (70 років) Київ |
| Країна | СРСР →  Україна |
| Діяльність | археолог |
| Alma mater | Харківський державний університет |
| Галузь | Археологія |
| Заклад | Інститут археології НАН України |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | доктор історичних наук |
Біографія
Народився 26 жовтня 1937 року в місті Трубчевськ Брянської області в сім'ї вчителів Василя Олексійовича та Наталії Володимирівни. Батько — Василь Олексійович — ветеран Другої світової війни, орденоносець; на його честь названо одну з центральних вулиць м. Бахмач Чернігівської обл., у визволенні якого від нацистських загарбників він брав активну участь.
У 1945—1956 рр. навчався у середній школі № 1 м. Трубчевськ. Після служби у лавах Радянської Армії, у 1959—1964 рр. О.Сухобоков навчався на історичному факультеті Харківського державного університету ім. О. М. Горького. В студентські роки захопився античною історією та скіфською археологією. Брав участь у археологічних дослідженнях Херсонесу.
Після закінчення університету, у 1964—1966 рр. працював шкільним вчителем історії та суспільствознавства у шахтарському містечку Торез Донецької обл. В 1966 — 1969 рр. навчався в аспірантурі Інституту археології Академії наук УРСР, спеціалізувався у галузі слов'яно-давньоруської археології України. З 1969 р. і до кінця життя О. В. Сухобоков працював в Інституті археології АН УРСР і НАН України, пройшовши шлях від молодшого наукового співробітника (1969 р.) до провідного наукового співробітника (1994—2008 рр.) відділу давньоруської та середньовічної археології.
У 1973 р. захистив кандидатську дисертацію «Населення Дніпровського Лівобережжя у другій половині першого тисячоліття н. е.» (науковий керівник — д.і.н. В. Й. Довженок). У 1993 р. — докторську дисертацію «Етнокультурний розвиток населення лісостепової Лівобережної України наприкінці І — початку ІІ тис. н. е.». У дисертаційних та у монографічних дослідженнях О. В. Сухобоковим було вперше детально відтворено етнокультурні процеси слов'янського населення Дніпровського Лівобережжя другої половини І — початку ІІ тис. н. е. Вчений розробив оригінальну концепцію історичного процесу у етнокультурно неоднорідному маргінальному регіоні Київської Русі — Дніпро-Донському межиріччі впродовж 500-літнього періоду. У 1968-73 рр. очолював Лівобережний загін Ранньослов'янської експедиції, з 1974 по 2006 рр. — керівник Лівобережної слов'яно-руської експедиції Інституту археології АН УРСР і НАН України. Більш ніж за 40-річний період польових археологічних робіт О. В. Сухобоков виявив та дослідив чимало важливих археологічних пам'яток України, багато з яких стали хрестоматійними у вітчизняній та зарубіжній історіографії. О. В. Сухобоков був членом спеціалізованих вчених рад з захисту дисертацій Інституту археології та Інституту сходознавства ім. А. Кримського НАН України; членом редколегій періодичних наукових видань «Сходознавство» і «Хозарський альманах» (Київ), «Наукові записки з української історії» (Переяслав), «Сумська старовина» (Суми), «Археологічний альманах» (Донецьк) та ін. Поряд з науковою роботою О. В. Сухобоков вів педагогічну роботу як професор Міжнародного Соломонова університету та Переяслав-Хмельницького педагогічного університету ім. Г. Сковороди.
Науково-дослідницька діяльність
Наукові інтереси О. В. Сухобокова фокусувалися на ранньослов'янській та давньоруській археології Дніпровського Лівобережжя, історії східнослов'янського племені сіверян та долі «Сіверської землі» в складі Хозарського каганату і Давньої Русі. У 1966—1974 рр. О. В. Сухобоков працював в експедиціях В. Й. Довженка, Д. Т. Березовця, В. К. Гончарова, О. М. Лєскова, Є. В. Махно, М. П. Кучери, Д. Я. Телегіна, В. І. Бідзілі, А. І. Кубишева, брав участь у розкопках таких визначних пам'яток як черняхівський могильник Успенка, салтівські могильники Верхній Салтів та Нетайлівка, скіфський курган Гайманова Могила, проводив ґрунтовні розвідки на Дніпровському Лівобережжі та Приазов'ї. В 1968 О. В. Сухобоков очолив Лівобережний загін Ранньослов'янської експедиції, який у 1974 р. було реорганізовано в окрему Лівобережну слов'яно-руську експедицію Інституту археології. О. В. Сухобоков виявив та дослідив десятки важливих археологічних пам'яток України. Серед них:
- Курган-Азак (1968),
- волинцевське поселення Ходосівка (1972),
- роменсько-давньоруське городище і селище Ніцаха (літописний Нічан) (1973-74, 1976, 1986-88),
- роменське городище біля м. Опішнє (1974—1975),
- ранньороменське городище, селище і могильник біля с. Кам'яне (1976—1978),
- літописні давньоруські міста Путивль (1979-82, 2006), Лубни (1980—1981) та Ромен (1992, 1999),
- епонімну пам'ятку волинцевської культури — поселення Волинцеве (1980—1981),
- ранньослов'янське поселення Засулля (1980),
- роменське городище Лухтівка (1983),
- роменсько-давньоруський комплекс біля с. Зелений Гай (1983),
- ранньосіверянське городище біля с. Битиця (1985—1992),
- давньоруське поселення Циблі (1995),
- епонімне роменське городище «Монастирище» (1999) та ін.
Досліджував середньовічні турецькі пам'ятки Очаків, Аккерман в складі Міжнародної Південної Середньовічної українсько-турецької експедиції (1997—2004). О. В. Сухобоков встановив дати заснування міст Путивль, Лубни, Ромни. Кандидатська і докторська дисертації О. В. Сухобокова «Населення Дніпровського Лівобережжя у другій половині першого тисячоліття н. е.» (1973 р.) і «Етнокультурний розвиток населення лісостепової Лівобережної України наприкінці І — початку ІІ тис. н. е.» (1993 р.), а також монографії «Слов'яни Дніпровського Лівобережжя (роменська культура та її попередники)» (1975 р.) і «Дніпровське лісостепове Лівобережжя у VIII — XIII ст.» (1992 р.) переконливо довели тезу про тяглість історичного процесу на Лівобережжі України. Вчений першим запропонував деталізовану картину еволюції головних елементів матеріальної культури слов'янського населення Дніпровського Лівобережжя від пам'яток VI — VII ст. до роменсько-давньоруських пам'яток ХІ ст. На основі результатів своїх досліджень вчений прийшов до висновку про єдину «волинцевсько-роменську» чи «сіверянську» культуру Дніпровського Лівобережжя VIII — початку ХІ ст. Вироблені ним історичні концепції отримали підтримку багатьох вчених і знайшли чимало послідовників як в Україні, так і за її межами. О. В. Сухобоков відомий і як фахівець з номадичних студій. Багато уваги він приділив вивченню характеру взаємовідносин хозар і слов'ян, «хозарському періоду» в історії південної частини східних слов'ян та інших народів, які входили до складу Хозарського каганату у VIII — Х ст.
Пам'яткоохоронна діяльність
О. В. Сухобоков доклав багато зусиль для збереження історико-культурної спадщини України, розвитку пам'яткоохоронної та музейної справи. Керував групою з підготовки зводу пам'яток салтівської культури в Інституті пам'яткоохоронних досліджень Міністерства культури і мистецтв України (1996—2000 рр.). Був науковим консультантом археологічних розділів «Зводу пам'яток історії та культури України» Полтавської та Сумської областей (1990—2008 рр.).
Нагороди
- Почесний громадянин м. Путивль (1989).
- Диплом та почесна відзнака «Золота Ярославна» (2000)
- Почесна грамота Президії НАН України (2007).
Праці
О. В. Сухобоков — автор понад 200 наукових праць, в тому числі п'яти монографій (одна з них у співавторстві). Водночас значна частина наукового доробку залишилася неопублікованою, зокрема оригінальні монографії, присвячені дослідженим ним унікальним археологічним пам'яткам Дніпровського Лівобережжя. Найважливіші праці О. В. Сухобокова:
- Славяне Днепровского Левобережья (роменская культура и ее предшественники). — К., 1975;
- Древнерусский Путивль и его округа. — Путивль, 1990;
- Дніпровське лісостепове Лівобережжя у VIII—XIII ст. — К., 1992;
- Опошнянське городище. — Полтава, 1995 (співав. Юренко С. П.);
- Этнокультурные процессы на Левобережной Украине в І-м тысячелетии н. э. // Проблемы этногенеза славян. — К., 1978 (соавт. Юренко С. П.);
- Древнерусские поселения Днепровского Левобережья // Древнерусские поселения Среднего Поднепровья. — К., 1984;
- Волынцевская культура // Этнокультурная карта территории Украинской ССР в І тыс. н. э. — К., 1985 (соавт. Юренко С. П.); — Роменская культура // там же;
- Славянские древности последней четверти І-го тыс. н. э. Днепровского Левобережья (волынцевская и роменская культуры) // Археология Украинской ССР. — Т. 3. — К., 1986;
- Південно-східне порубіжжя давньоруської держави // Археологія. — 1989. — № 3;
- Некоторые спорные вопросы истории населения Левобережной Украины в начале І-го — нач. ІІ-го тысячелетия н. э. // История и археология Слободской Украины. — Харьков, 1992;
- Новое в изучении памятников волынцевского типа // Славянская археология: этногенез, расселение и духовная культура славян. — М., 1993 (соавт. Юренко С. П.);
- К хронологии славянских памятников Днепровского Левобережья последней четверти І-го тысячелетия н. э. // Історія Русі-України. — К., 1998;
- Древнерусский Ромен: археология и летопись // А сє єго срєбро. — К., 2002;
- sp;— 2003; — Розкопки у літописному Ромні (до 100-річчя роменської культури) // Археологія. — 2004. — № 4;
- Тюркомовні народи в історії населення лівобережно-дніпровської лісостепової України (археологічний аспект) // Хозарський альманах. — Т. ІІІ. — К. -Харків, 2004;
- Озброєння і військова справа Хозарського каганату // Нариси воєнної історії давнини. — К., 2005 (співавт. Комар О. В.);
- Передмова наукового редактора // Михайло Брайчевський. Хозарія і Русь. Вибране. — Т.2. — К., 2009.
Бібліографія
- Г. Мезенцева. Дослідники археології України. — Чернігів, 1997. — С.151.
- До 60-річчя Олега Васильовича Сухобокова //Археологія. — 1998. — № 1. — С.157.
- Сумщина в іменах: Енциклопедичний довідник. — Суми, 2004. — С.449.
- Бубенок О. Б. Життя, присвячене науці. До 70-річчя від дня народження Олега Васильовича Сухобокова // Східний світ. — 2007. — № 4. — С.163-166.
- Комар О. Олег Сухобоков // Ант. — 2007—2008. — № 19-21. — С.112-114.
- Комар О. В. Памяти Олега Васильевича Сухобокова // Наукові записки з української історії: Збірник наукових статей. -Переяслав-Хмельницький, 2008. — Вип.20. — С.3-9.
- Звагельський В. Зустріч з Археологом // Сумська старовина. — Суми, 2008. — № 25. — С. 339—340.
- Пам'яті Олега Васильовича Сухобокова // Археологія. — 2008. — Ч.3. — С.124-125.
- Бубенок О. Б. Олег Васильович Сухобоков // Східний Світ. — 2008. — № 4. — С.158-159.
- Черняков І. Т. Сухобоков Олег Васильович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 911. — .
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleg Vasilovich Suhobokov 26 zhovtnya 1937 19371026 21 lipnya 2008 ukrayinskij istorik slavist arheolog davnoruskoyi istoriyi doktor istorichnih nauk Providnij naukovij spivrobitnik Institutu arheologiyi NAN Ukrayini hudozhnik Narodivsya v Trubchevsku Rosiya Vipusknik Harkivskogo universitetu Kolo naukovih interesiv arheologiya istoriya ta kultura naselennya Livoberezhnoyi Ukrayini drugoyi pol I poch II tis n e zokrema shidnoslov yanskogo plemeni siveryan hozarskij period v istoriyi shidnih slov yan narodiv Hozarskogo kaganatu VIII X st vzayemovidnosini hozariv alaniv lisostepovogo Podonnya i shidnih slov yan Pomer u Kiyevi Suhobokov Oleg VasilovichNarodivsya26 zhovtnya 1937 1937 10 26 TrubchevskPomer21 lipnya 2008 2008 07 21 70 rokiv KiyivKrayinaSRSR UkrayinaDiyalnistarheologAlma materHarkivskij derzhavnij universitetGaluzArheologiyaZakladInstitut arheologiyi NAN UkrayiniVchene zvannyaprofesorNaukovij stupindoktor istorichnih naukBiografiyaNarodivsya 26 zhovtnya 1937 roku v misti Trubchevsk Bryanskoyi oblasti v sim yi vchiteliv Vasilya Oleksijovicha ta Nataliyi Volodimirivni Batko Vasil Oleksijovich veteran Drugoyi svitovoyi vijni ordenonosec na jogo chest nazvano odnu z centralnih vulic m Bahmach Chernigivskoyi obl u vizvolenni yakogo vid nacistskih zagarbnikiv vin brav aktivnu uchast U 1945 1956 rr navchavsya u serednij shkoli 1 m Trubchevsk Pislya sluzhbi u lavah Radyanskoyi Armiyi u 1959 1964 rr O Suhobokov navchavsya na istorichnomu fakulteti Harkivskogo derzhavnogo universitetu im O M Gorkogo V studentski roki zahopivsya antichnoyu istoriyeyu ta skifskoyu arheologiyeyu Brav uchast u arheologichnih doslidzhennyah Hersonesu Pislya zakinchennya universitetu u 1964 1966 rr pracyuvav shkilnim vchitelem istoriyi ta suspilstvoznavstva u shahtarskomu mistechku Torez Doneckoyi obl V 1966 1969 rr navchavsya v aspiranturi Institutu arheologiyi Akademiyi nauk URSR specializuvavsya u galuzi slov yano davnoruskoyi arheologiyi Ukrayini Z 1969 r i do kincya zhittya O V Suhobokov pracyuvav v Instituti arheologiyi AN URSR i NAN Ukrayini projshovshi shlyah vid molodshogo naukovogo spivrobitnika 1969 r do providnogo naukovogo spivrobitnika 1994 2008 rr viddilu davnoruskoyi ta serednovichnoyi arheologiyi U 1973 r zahistiv kandidatsku disertaciyu Naselennya Dniprovskogo Livoberezhzhya u drugij polovini pershogo tisyacholittya n e naukovij kerivnik d i n V J Dovzhenok U 1993 r doktorsku disertaciyu Etnokulturnij rozvitok naselennya lisostepovoyi Livoberezhnoyi Ukrayini naprikinci I pochatku II tis n e U disertacijnih ta u monografichnih doslidzhennyah O V Suhobokovim bulo vpershe detalno vidtvoreno etnokulturni procesi slov yanskogo naselennya Dniprovskogo Livoberezhzhya drugoyi polovini I pochatku II tis n e Vchenij rozrobiv originalnu koncepciyu istorichnogo procesu u etnokulturno neodnoridnomu marginalnomu regioni Kiyivskoyi Rusi Dnipro Donskomu mezhirichchi vprodovzh 500 litnogo periodu U 1968 73 rr ocholyuvav Livoberezhnij zagin Rannoslov yanskoyi ekspediciyi z 1974 po 2006 rr kerivnik Livoberezhnoyi slov yano ruskoyi ekspediciyi Institutu arheologiyi AN URSR i NAN Ukrayini Bilsh nizh za 40 richnij period polovih arheologichnih robit O V Suhobokov viyaviv ta doslidiv chimalo vazhlivih arheologichnih pam yatok Ukrayini bagato z yakih stali hrestomatijnimi u vitchiznyanij ta zarubizhnij istoriografiyi O V Suhobokov buv chlenom specializovanih vchenih rad z zahistu disertacij Institutu arheologiyi ta Institutu shodoznavstva im A Krimskogo NAN Ukrayini chlenom redkolegij periodichnih naukovih vidan Shodoznavstvo i Hozarskij almanah Kiyiv Naukovi zapiski z ukrayinskoyi istoriyi Pereyaslav Sumska starovina Sumi Arheologichnij almanah Doneck ta in Poryad z naukovoyu robotoyu O V Suhobokov viv pedagogichnu robotu yak profesor Mizhnarodnogo Solomonova universitetu ta Pereyaslav Hmelnickogo pedagogichnogo universitetu im G Skovorodi Naukovo doslidnicka diyalnistNaukovi interesi O V Suhobokova fokusuvalisya na rannoslov yanskij ta davnoruskij arheologiyi Dniprovskogo Livoberezhzhya istoriyi shidnoslov yanskogo plemeni siveryan ta doli Siverskoyi zemli v skladi Hozarskogo kaganatu i Davnoyi Rusi U 1966 1974 rr O V Suhobokov pracyuvav v ekspediciyah V J Dovzhenka D T Berezovcya V K Goncharova O M Lyeskova Ye V Mahno M P Kucheri D Ya Telegina V I Bidzili A I Kubisheva brav uchast u rozkopkah takih viznachnih pam yatok yak chernyahivskij mogilnik Uspenka saltivski mogilniki Verhnij Saltiv ta Netajlivka skifskij kurgan Gajmanova Mogila provodiv gruntovni rozvidki na Dniprovskomu Livoberezhzhi ta Priazov yi V 1968 O V Suhobokov ocholiv Livoberezhnij zagin Rannoslov yanskoyi ekspediciyi yakij u 1974 r bulo reorganizovano v okremu Livoberezhnu slov yano rusku ekspediciyu Institutu arheologiyi O V Suhobokov viyaviv ta doslidiv desyatki vazhlivih arheologichnih pam yatok Ukrayini Sered nih Kurgan Azak 1968 volincevske poselennya Hodosivka 1972 romensko davnoruske gorodishe i selishe Nicaha litopisnij Nichan 1973 74 1976 1986 88 romenske gorodishe bilya m Opishnye 1974 1975 rannoromenske gorodishe selishe i mogilnik bilya s Kam yane 1976 1978 litopisni davnoruski mista Putivl 1979 82 2006 Lubni 1980 1981 ta Romen 1992 1999 eponimnu pam yatku volincevskoyi kulturi poselennya Volinceve 1980 1981 rannoslov yanske poselennya Zasullya 1980 romenske gorodishe Luhtivka 1983 romensko davnoruskij kompleks bilya s Zelenij Gaj 1983 rannosiveryanske gorodishe bilya s Biticya 1985 1992 davnoruske poselennya Cibli 1995 eponimne romenske gorodishe Monastirishe 1999 ta in Doslidzhuvav serednovichni turecki pam yatki Ochakiv Akkerman v skladi Mizhnarodnoyi Pivdennoyi Serednovichnoyi ukrayinsko tureckoyi ekspediciyi 1997 2004 O V Suhobokov vstanoviv dati zasnuvannya mist Putivl Lubni Romni Kandidatska i doktorska disertaciyi O V Suhobokova Naselennya Dniprovskogo Livoberezhzhya u drugij polovini pershogo tisyacholittya n e 1973 r i Etnokulturnij rozvitok naselennya lisostepovoyi Livoberezhnoyi Ukrayini naprikinci I pochatku II tis n e 1993 r a takozh monografiyi Slov yani Dniprovskogo Livoberezhzhya romenska kultura ta yiyi poperedniki 1975 r i Dniprovske lisostepove Livoberezhzhya u VIII XIII st 1992 r perekonlivo doveli tezu pro tyaglist istorichnogo procesu na Livoberezhzhi Ukrayini Vchenij pershim zaproponuvav detalizovanu kartinu evolyuciyi golovnih elementiv materialnoyi kulturi slov yanskogo naselennya Dniprovskogo Livoberezhzhya vid pam yatok VI VII st do romensko davnoruskih pam yatok HI st Na osnovi rezultativ svoyih doslidzhen vchenij prijshov do visnovku pro yedinu volincevsko romensku chi siveryansku kulturu Dniprovskogo Livoberezhzhya VIII pochatku HI st Virobleni nim istorichni koncepciyi otrimali pidtrimku bagatoh vchenih i znajshli chimalo poslidovnikiv yak v Ukrayini tak i za yiyi mezhami O V Suhobokov vidomij i yak fahivec z nomadichnih studij Bagato uvagi vin pridiliv vivchennyu harakteru vzayemovidnosin hozar i slov yan hozarskomu periodu v istoriyi pivdennoyi chastini shidnih slov yan ta inshih narodiv yaki vhodili do skladu Hozarskogo kaganatu u VIII H st Pam yatkoohoronna diyalnistO V Suhobokov doklav bagato zusil dlya zberezhennya istoriko kulturnoyi spadshini Ukrayini rozvitku pam yatkoohoronnoyi ta muzejnoyi spravi Keruvav grupoyu z pidgotovki zvodu pam yatok saltivskoyi kulturi v Instituti pam yatkoohoronnih doslidzhen Ministerstva kulturi i mistectv Ukrayini 1996 2000 rr Buv naukovim konsultantom arheologichnih rozdiliv Zvodu pam yatok istoriyi ta kulturi Ukrayini Poltavskoyi ta Sumskoyi oblastej 1990 2008 rr NagorodiPochesnij gromadyanin m Putivl 1989 Diplom ta pochesna vidznaka Zolota Yaroslavna 2000 Pochesna gramota Prezidiyi NAN Ukrayini 2007 PraciO V Suhobokov avtor ponad 200 naukovih prac v tomu chisli p yati monografij odna z nih u spivavtorstvi Vodnochas znachna chastina naukovogo dorobku zalishilasya neopublikovanoyu zokrema originalni monografiyi prisvyacheni doslidzhenim nim unikalnim arheologichnim pam yatkam Dniprovskogo Livoberezhzhya Najvazhlivishi praci O V Suhobokova Slavyane Dneprovskogo Levoberezhya romenskaya kultura i ee predshestvenniki K 1975 Drevnerusskij Putivl i ego okruga Putivl 1990 Dniprovske lisostepove Livoberezhzhya u VIII XIII st K 1992 Oposhnyanske gorodishe Poltava 1995 spivav Yurenko S P Etnokulturnye processy na Levoberezhnoj Ukraine v I m tysyacheletii n e Problemy etnogeneza slavyan K 1978 soavt Yurenko S P Drevnerusskie poseleniya Dneprovskogo Levoberezhya Drevnerusskie poseleniya Srednego Podneprovya K 1984 Volyncevskaya kultura Etnokulturnaya karta territorii Ukrainskoj SSR v I tys n e K 1985 soavt Yurenko S P Romenskaya kultura tam zhe Slavyanskie drevnosti poslednej chetverti I go tys n e Dneprovskogo Levoberezhya volyncevskaya i romenskaya kultury Arheologiya Ukrainskoj SSR T 3 K 1986 Pivdenno shidne porubizhzhya davnoruskoyi derzhavi Arheologiya 1989 3 Nekotorye spornye voprosy istorii naseleniya Levoberezhnoj Ukrainy v nachale I go nach II go tysyacheletiya n e Istoriya i arheologiya Slobodskoj Ukrainy Harkov 1992 Novoe v izuchenii pamyatnikov volyncevskogo tipa Slavyanskaya arheologiya etnogenez rasselenie i duhovnaya kultura slavyan M 1993 soavt Yurenko S P K hronologii slavyanskih pamyatnikov Dneprovskogo Levoberezhya poslednej chetverti I go tysyacheletiya n e Istoriya Rusi Ukrayini K 1998 Drevnerusskij Romen arheologiya i letopis A sye yego sryebro K 2002 sp 2003 Rozkopki u litopisnomu Romni do 100 richchya romenskoyi kulturi Arheologiya 2004 4 Tyurkomovni narodi v istoriyi naselennya livoberezhno dniprovskoyi lisostepovoyi Ukrayini arheologichnij aspekt Hozarskij almanah T III K Harkiv 2004 Ozbroyennya i vijskova sprava Hozarskogo kaganatu Narisi voyennoyi istoriyi davnini K 2005 spivavt Komar O V Peredmova naukovogo redaktora Mihajlo Brajchevskij Hozariya i Rus Vibrane T 2 K 2009 BibliografiyaG Mezenceva Doslidniki arheologiyi Ukrayini Chernigiv 1997 S 151 Do 60 richchya Olega Vasilovicha Suhobokova Arheologiya 1998 1 S 157 Sumshina v imenah Enciklopedichnij dovidnik Sumi 2004 S 449 Bubenok O B Zhittya prisvyachene nauci Do 70 richchya vid dnya narodzhennya Olega Vasilovicha Suhobokova Shidnij svit 2007 4 S 163 166 Komar O Oleg Suhobokov Ant 2007 2008 19 21 S 112 114 Komar O V Pamyati Olega Vasilevicha Suhobokova Naukovi zapiski z ukrayinskoyi istoriyi Zbirnik naukovih statej Pereyaslav Hmelnickij 2008 Vip 20 S 3 9 Zvagelskij V Zustrich z Arheologom Sumska starovina Sumi 2008 25 S 339 340 Pam yati Olega Vasilovicha Suhobokova Arheologiya 2008 Ch 3 S 124 125 Bubenok O B Oleg Vasilovich Suhobokov Shidnij Svit 2008 4 S 158 159 Chernyakov I T Suhobokov Oleg Vasilovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 911 ISBN 978 966 00 1290 5 Posilannya