Оксана Анатоліївна Мисіна 15 березня 1961 Єнакієво Донецька область УРСР радянська і російська актриса театру і кіно теа

Оксана Анатоліївна Мисіна (* 15 березня 1961, Єнакієво, Донецька область, УРСР) — радянська і російська актриса театру і кіно, театральний режисер, радіоведуча, автор пісень і солістка рок-групи «ОКСі-РОКС». Лауреат ряду театральних і кінопремій.

Мисіна Оксана Анатоліївна
рос. Оксана Анатольевна Мысина

Ім'я при народженні	рос. Оксана Анатольевна Мысина
Народилася	15 березня 1961(1961-03-15)^[1] (63 роки) Єнакієве, Сталінська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство	СРСР→ Росія
Діяльність	актриса театру і кіно, театральний режисер, радіоведуча, співачка
Alma mater	Вище театральне училище імені М. С. Щепкіна
Роки діяльності	з 1987 року
IMDb	nm0617178
mysina.theatre.ru


Мисіна Оксана Анатоліївна у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем .

Біографічні відомості

Закінчила Музичне училище імені Гнесіних по класу альта. У 1986 р. закінчила Вище театральне училище імені М.С. Щепкіна (курс ).

У 1987 році дебютувала в кінематографі, зіграла більше 30 ролей в кіно і серіалах.

У 1988—1994 рр. — актриса під керівництвом Світлани Врагової.

У 1994—2001 роки — актриса Московського Нового драматичного театру.

З 2001 року — актриса і режисер театру «Театральне братство Оксани Мисіної».

Керує групою в театральній студії в .

Ведуча програми «Там, де закінчуються слова…» на російській радіостанції «Орфей».

Особисте життя

Одружена, чоловік — , американський журналіст і театральний критик.

Громадянська позиція

Брала участь в масових протестних заходах, серед яких акції «За чесні вибори», «Марш проти негідників», «Марш миру». Була ведучою «Маршу правди» в 2014 році і мітингу «За змінюваність влади» в 2015 році. Виступала за звільнення фігурантів і учасниць групи «Pussy Riot»; брала участь в роботі «Конгресу інтелігенції проти війни, самоізоляції Росії і реставрації тоталітаризму» та ін.

Фестивалі і премії

1995 — Премія у номінації «Надія» за роль Інни в фільмі В. Абдрашитова
2000 — Премія ім. Смоктуновського за роль Серафими Карпівни в спектаклі «Московські історії про кохання і шлюб»
2001 — Премія «Сполохи» на III Фестивалі телевізійного художнього кіно в Архангельську за роль Тетяни Єрмакової в багатосерійному телефільмі Олени Циплакової
2004 — Кінофестиваль «Віват кіно Росії!»: Нагорода «За найкращу жіночу роль» (за роль імператриці Марії Федорівни в х/ф Віталія Мельникова)
2004 — XII Міжнародний дитячий кінофестиваль «Артек»: Нагорода «Найкраща актриса кінофестивалю» (за роль імператриці Марії Федорівни в х/ф Віталія Мельникова)
2012 — 10-й Російський фестиваль кіно і театру (м. Благовєщенськ): Спеціальний Приз президента фестивалю за роль у фільмі «Прихильниця» Віталія Мельникова
В різні роки номінувалася на: театральну премію , кінопремію «Ніка» (номінація «Найкраща жіноча роль другого плану» за 2003 рік) та ін.

Фільмографія

«Час літати» (1987, чергова)
«Середовище проживання» (1987, Оксана, скрипалька)
«Міс мільйонерка» (1987, Галя; реж. Олександр Рогожкін)
«День народження» (1988, фільм-спектакль; Олена Сергіївна, вчителька)
«Нога» (1991, Анжеліка; реж. Микита Тягунов)
«Тисяча доларів в одну сторону» (1991, реж. )
«Міняйли» (1992, Леночка Гракіна; реж. )
(1993, Росія—Білорусь)
(1995, Інна; реж. Вадим Абдрашитов)
«Каменська 1» (2000, фільм № 7 «Чужа маска»; Лариса Ісіченко)
(2001, телесеріал; Тетяна Єрмакова, дочка Єрмакова, реж. Олена Циплакова)
«Сищики» (2001, телесеріал, фільм №7 і фільм №10; Оксана, дружина Єгора Немигайла)
(2002, новела «В'яне—пропадає», Ніна; реж. )
(2002, Поліксена Василівна Торопецька)
(2003, імператриця Марія Федорівна; реж. Віталій Мельников)
«Пан або пропав» (2003, телесеріал; Ельжбета Кшижановська)
«Діти Арбата» (2004, телесеріал, Звягуро; реж. )
(2005, телесеріал; радянська актриса Серафима Бірман; реж. Юрій Кара)
«Андерсен. Життя без любові» (2006, Анна-Марія, мати Андерсена/королева в казці «Принцеса на горошині»; реж. Ельдар Рязанов)
«Ердман і Степанова: подвійний портрет в інтер'єрі епохи» (2006, документальний фільм; )
(2007, Серафима Іванівна; реж. Віталій Мельников)
«Кривава Мері» (2007, телесеріал; Альбіна)
«Подорож» (2007, телесеріал; Аня)
(2008, Алла; Україна—Росія, реж. )
(2009)
«Натурниця для генія» (2010, документальний фільм; читає закадровий текст)
«Зберігачі мережі» (2010, Лідія Костянтинівна, бізнес-леді)
(2012, поетеса; реж. Віталій Мельников)
«Минуле і Дума» (2013, документальний фільм; Олена Мізуліна)
«Два батька і два сина 2» (серія №30) (2014, телесеріал; Антоніна Всеволодівна Махнач, вчений-психолог)
«Тетянина ніч» (2014, телесеріал; Тамара, перша дружина Олександра Івановича Голубєва)
«Чудотворець» (2014, телесеріал; нещасна жінка)
«У моїй руці — лише купка попелу!» (2017, документальний фільм; участь у фільмі) та ін.

Примітки

ČSFD — 2001.
d:Track:Q3561957
Мысина Оксана Анатольевна — актриса [ 14 липня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
[. Архів оригіналу за 29 червня 2018. Процитовано 29 червня 2018. «Пьеса для пассажира» на kino-teatr.ru (рос.)]
[. Архів оригіналу за 29 червня 2018. Процитовано 29 червня 2018. Біографія на kino-teatr.ru (рос.)]

Посилання

http://mysina.theatre.ru/mysina/ [Архівовано 4 березня 2012 у WebCite]
Театр «Школа драматического искусства»: Оксана Мысина(рос.)
https://www.kino-teatr.ru/kino/acter/w/ros/2984/works/ [ 29 червня 2018 у Wayback Machine.]

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q35127_citetype_Q1414426"_data-entity-id="Q3561957">ČSFD<span_class="wef_low_priority_links">_—_2001.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q3561957]]</div>-1] ČSFD — 2001.
d:Track:Q3561957

[2] Мысина Оксана Анатольевна — актриса [ 14 липня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)

[3] [. Архів оригіналу за 29 червня 2018. Процитовано 29 червня 2018. «Пьеса для пассажира» на kino-teatr.ru (рос.)]

[4] [. Архів оригіналу за 29 червня 2018. Процитовано 29 червня 2018. Біографія на kino-teatr.ru (рос.)]

[1]