Океанічне плато (підводне плато) — великий, відносно плаский підводний терен, складений переважно з базальту, що здіймається значно вище рівня навколишнього морського дна Деякі океанічні плато мають континентальну кору, і часто переривають континентальний схил, деякі плато є підводними залишками великих магматичних провінцій.
Океанічне плато | |
Океанічне плато у Вікісховищі |
Координати: 3°03′ пд. ш. 160°23′ сх. д. / 3.050° пд. ш. 160.383° сх. д.
У світі існує 184 океанічних плато, які займають площу 18 486 600 км2 (7 137 700 квадратних миль), або близько 5,11% площі океанів. Південна частина Тихого океану навколо Австралії та Нової Зеландії містить найбільшу кількість океанічних плато.
Загальний опис
Океанічні плато часто піднімаються на 2–3 км (1,2–1,9 миль) над навколишнім океанським дном. Утворюються в результаті масштабних підводних вивержень за короткий (в геологічному сенсі) проміжок часу, на кшталт континентальних трапів — Деканські трапи в Індії та Долина Снейк-Рівер на Північному заході Тихоокеанського узбережжя США .
Геологи вважають, що магматичні океанічні плато цілком можуть бути етапом у розвитку континентальної кори, оскільки вони, як правило, менш щільні, ніж океанічна кора водночас щільніше, ніж нормальної континентальна кора.
Відмінності щільності в коровому матеріалі значною мірою виникають через різне співвідношеннях різних елементів, особливо кремнію. Континентальна кора має найбільшу кількість кремнію (Кислі гірські породи). Океанічна кора має меншу кількість кремнію (Основні гірські породи). Магматичні океанічні плато займають проміжне положення між континентальною та океанічною корою, хоча вони більш основні ніж кислі.
Потужність кори під плато може досягати 30 км. Частини плато можуть виступати над поверхнею океану утворюючи океанічні острови і атоли.
Океанічні плоскогір’я, утворені великими виверженими провінціями, часто пов’язані з гарячими точками, мантійними шлейфами та вулканічними островами, такими як Ісландія, Гаваї, Кабо-Верде та Кергелен. Три найбільших плоскогір'я — Карибське, Онтонг-Ява і Середньо-Тихоокеанські гори — розташовані на термальних хвилях. Інші океанічні плато, однак, складаються з рифтової континентальної кори, наприклад, , Хребет Лорд Хау та частини плато Кергелен, Сейшельських островів і арктичних хребтів. Плато, утворені великими магматичними провінціями трапового магматизму.
На відміну від базальтів континентального походження, більшість магматичних океанічних плато прориваються крізь молоду та тонку (6–7 км (3,7–4,3 милі)) мафітову або ультраосновну кору і, отже, не забруднені кислою корою та репрезентативні для своїх мантійних джерел. Ці плато часто піднімаються на 2–3 км (1,2–1,9 милі) над навколишнім океанським дном і є більш плавучими, ніж океанічна кора. Тому вони, як правило, витримують субдукцію, особливо коли вони товсті та коли досягають зон субдукції незабаром після свого утворення. Як наслідок, вони, як правило, «стикуються» до континентальних окраїн і зберігаються як нарощені террейни. Такі террейни часто краще збереглися, ніж оголені частини базальтів континентальної кори, і, отже, є кращим записом великомасштабних вивержень вулканів за всю історію Землі. Це «стикування» також означає, що океанічні плато є важливими факторами зростання континентальної кори. Їхнє утворення часто справляло суттєвий вплив на глобальний клімат.
- Базальти океанічних плато
Океанічні плато складені толеїтовими MORB базальтами. Вони відрізняються від базальтів серединно-океанічних хребтів підвищеної поширеністю базальтів збагачених несумісними елементами — базальтів типу E-MORB. При поглинанні океанічної кори з плато в зоні субдукції можуть відбуватися значні зміни. У такому випадку частини плато можуть бути зрізані і включені в склад акреційного клина. Потрапивши в мантію, кора збільшеної потужності охолоджує значний обсяг мантії в результаті не утворюються магми у слябі і припиняється витоплення розплавів в зоні субдукції. Це призводить до того, що над тим сегментом зони субдукції, в яких відбувається поглинання океанічних плато, припиняється або слабшає сильно магматизм. Така обставина склалася в частині Андійської зони субдукції в районі Перу.
Список океанічних плато
Континентальні океанічні плато
Магматичні океанічні плато
- Агульяс (плато) (південний захід Індійського океану)
- Кергеленське плато (Індійський океан)
- (Карибське море)
- (Індійський океан)
- (південний захід Тихого океану)
- (південний захід Тихого океану)
- Маскаренське плато (Індійський океан)
- (Індійський океан)
- Плато Онтонг-Ява (південний захід Тихого океану)
- Височина Шатського (Північна частина Тихого океану)
- (Північна Атлантика)
- (Північний схід Тихого океану)
- (Арктика)
Джерела
- oceanic plateau. (2008). In Encyclopædia Britannica. Retrieved December 16, 2008, from Encyclopædia Britannica Online.
- [http://www.academia.edu/1466847/Oceanic_plateaus. By Andrew C Kerr (2013). In Treatise on Geochemistry 2nd Edition, Oceanic plateau chapter. Retrieved May 25 2013
- Mooney, Laske та Masters, 1998, Anomalous Crust: Oceanic Plateaus, Hotspots, and Rifts, pp. 754–755
- The revelation of big data: Differences between N-MORB, E-MORB and OIB and their possible causes
- Uenzelmann-Neben, G., K. Gohl, A. Ehrhardt, and M. Seargent (1999). Agulhas Plateau, SW Indian Ocean: New Evidence for Excessive Volcanism [ 2012-03-01 у Wayback Machine.], Geophysical Research Letters, 26(13), 1941—1944.
Література
- Rajeev K. Nair und Thomas Chacko: Oceanic Plateaus: Nuclei for Archean Cratons. (Online-Kurzfassung).
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — .
Інтернет-ресурси
- Gsa.confex.com: "Oceanic Plateaus: Nuclei for Archean Cratons" [ 2012-02-06 у Wayback Machine.]
- Tristan.ferroir.free.fr: "On the oceanic plateaux"—(фр.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Okeanichne plato pidvodne plato velikij vidnosno plaskij pidvodnij teren skladenij perevazhno z bazaltu sho zdijmayetsya znachno vishe rivnya navkolishnogo morskogo dna Deyaki okeanichni plato mayut kontinentalnu koru i chasto pererivayut kontinentalnij shil deyaki plato ye pidvodnimi zalishkami velikih magmatichnih provincij Okeanichne plato Okeanichne plato u Vikishovishi Koordinati 3 03 pd sh 160 23 sh d 3 050 pd sh 160 383 sh d 3 050 160 383Karta sho pokazuye roztashuvannya okeanichnih plato zelenim v regioni Avstraliyi ta Novoyi Zelandiyi v pivdennij chastini Tihogo okeanu U sviti isnuye 184 okeanichnih plato yaki zajmayut ploshu 18 486 600 km2 7 137 700 kvadratnih mil abo blizko 5 11 ploshi okeaniv Pivdenna chastina Tihogo okeanu navkolo Avstraliyi ta Novoyi Zelandiyi mistit najbilshu kilkist okeanichnih plato Zagalnij opisOkeanichni plato chasto pidnimayutsya na 2 3 km 1 2 1 9 mil nad navkolishnim okeanskim dnom Utvoryuyutsya v rezultati masshtabnih pidvodnih viverzhen za korotkij v geologichnomu sensi promizhok chasu na kshtalt kontinentalnih trapiv Dekanski trapi v Indiyi ta Dolina Snejk River na Pivnichnomu zahodi Tihookeanskogo uzberezhzhya SShA Geologi vvazhayut sho magmatichni okeanichni plato cilkom mozhut buti etapom u rozvitku kontinentalnoyi kori oskilki voni yak pravilo mensh shilni nizh okeanichna kora vodnochas shilnishe nizh normalnoyi kontinentalna kora Vidminnosti shilnosti v korovomu materiali znachnoyu miroyu vinikayut cherez rizne spivvidnoshennyah riznih elementiv osoblivo kremniyu Kontinentalna kora maye najbilshu kilkist kremniyu Kisli girski porodi Okeanichna kora maye menshu kilkist kremniyu Osnovni girski porodi Magmatichni okeanichni plato zajmayut promizhne polozhennya mizh kontinentalnoyu ta okeanichnoyu koroyu hocha voni bilsh osnovni nizh kisli Potuzhnist kori pid plato mozhe dosyagati 30 km Chastini plato mozhut vistupati nad poverhneyu okeanu utvoryuyuchi okeanichni ostrovi i atoli Okeanichni ploskogir ya utvoreni velikimi viverzhenimi provinciyami chasto pov yazani z garyachimi tochkami mantijnimi shlejfami ta vulkanichnimi ostrovami takimi yak Islandiya Gavayi Kabo Verde ta Kergelen Tri najbilshih ploskogir ya Karibske Ontong Yava i Seredno Tihookeanski gori roztashovani na termalnih hvilyah Inshi okeanichni plato odnak skladayutsya z riftovoyi kontinentalnoyi kori napriklad Hrebet Lord Hau ta chastini plato Kergelen Sejshelskih ostroviv i arktichnih hrebtiv Plato utvoreni velikimi magmatichnimi provinciyami trapovogo magmatizmu Na vidminu vid bazaltiv kontinentalnogo pohodzhennya bilshist magmatichnih okeanichnih plato prorivayutsya kriz molodu ta tonku 6 7 km 3 7 4 3 mili mafitovu abo ultraosnovnu koru i otzhe ne zabrudneni kisloyu koroyu ta reprezentativni dlya svoyih mantijnih dzherel Ci plato chasto pidnimayutsya na 2 3 km 1 2 1 9 mili nad navkolishnim okeanskim dnom i ye bilsh plavuchimi nizh okeanichna kora Tomu voni yak pravilo vitrimuyut subdukciyu osoblivo koli voni tovsti ta koli dosyagayut zon subdukciyi nezabarom pislya svogo utvorennya Yak naslidok voni yak pravilo stikuyutsya do kontinentalnih okrayin i zberigayutsya yak narosheni terrejni Taki terrejni chasto krashe zbereglisya nizh ogoleni chastini bazaltiv kontinentalnoyi kori i otzhe ye krashim zapisom velikomasshtabnih viverzhen vulkaniv za vsyu istoriyu Zemli Ce stikuvannya takozh oznachaye sho okeanichni plato ye vazhlivimi faktorami zrostannya kontinentalnoyi kori Yihnye utvorennya chasto spravlyalo suttyevij vpliv na globalnij klimat Bazalti okeanichnih plato Okeanichni plato skladeni toleyitovimi MORB bazaltami Voni vidriznyayutsya vid bazaltiv seredinno okeanichnih hrebtiv pidvishenoyi poshirenistyu bazaltiv zbagachenih nesumisnimi elementami bazaltiv tipu E MORB Pri poglinanni okeanichnoyi kori z plato v zoni subdukciyi mozhut vidbuvatisya znachni zmini U takomu vipadku chastini plato mozhut buti zrizani i vklyucheni v sklad akrecijnogo klina Potrapivshi v mantiyu kora zbilshenoyi potuzhnosti oholodzhuye znachnij obsyag mantiyi v rezultati ne utvoryuyutsya magmi u slyabi i pripinyayetsya vitoplennya rozplaviv v zoni subdukciyi Ce prizvodit do togo sho nad tim segmentom zoni subdukciyi v yakih vidbuvayetsya poglinannya okeanichnih plato pripinyayetsya abo slabshaye silno magmatizm Taka obstavina sklalasya v chastini Andijskoyi zoni subdukciyi v rajoni Peru Spisok okeanichnih platoKontinentalni okeanichni plato plato Kempbell Okeaniya plato Chellendzher Okeaniya Magmatichni okeanichni plato Agulyas plato pivdennij zahid Indijskogo okeanu Kergelenske plato Indijskij okean Karibske more Indijskij okean pivdennij zahid Tihogo okeanu pivdennij zahid Tihogo okeanu Maskarenske plato Indijskij okean Indijskij okean Plato Ontong Yava pivdennij zahid Tihogo okeanu Visochina Shatskogo Pivnichna chastina Tihogo okeanu Pivnichna Atlantika Pivnichnij shid Tihogo okeanu Arktika Dzherelaoceanic plateau 2008 In Encyclopaedia Britannica Retrieved December 16 2008 from Encyclopaedia Britannica Online http www academia edu 1466847 Oceanic plateaus By Andrew C Kerr 2013 In Treatise on Geochemistry 2nd Edition Oceanic plateau chapter Retrieved May 25 2013 Mooney Laske ta Masters 1998 Anomalous Crust Oceanic Plateaus Hotspots and Rifts pp 754 755 The revelation of big data Differences between N MORB E MORB and OIB and their possible causes Uenzelmann Neben G K Gohl A Ehrhardt and M Seargent 1999 Agulhas Plateau SW Indian Ocean New Evidence for Excessive Volcanism 2012 03 01 u Wayback Machine Geophysical Research Letters 26 13 1941 1944 LiteraturaRajeev K Nair und Thomas Chacko Oceanic Plateaus Nuclei for Archean Cratons Online Kurzfassung Mala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2007 T 2 L R 670 s ISBN 57740 0828 2 Internet resursiGsa confex com Oceanic Plateaus Nuclei for Archean Cratons 2012 02 06 u Wayback Machine Tristan ferroir free fr On the oceanic plateaux fr