Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ой по горі роман цвіте вірш посвята Тараса Григоровича Шевченка Написана ймовірно 7 червня 1859 року основний текст авто

Ой по горі роман цвіте

Ой по горі роман цвіте

«Ой по горі роман цвіте» — вірш-посвята Тараса Григоровича Шевченка. Написана ймовірно 7 червня 1859 року; основний текст — автограф у Більшій книжці (ІЛ.-Ф.I.-N 67. — С.238).

Ой по горі роман цвіте
image
Факсиміле з віршем «Ой по горі роман цвіте»
Жанрвірш
АвторТарас Шевченко
Написано1859

Сюжет твору

«Ой по горі роман цвіте» — вірш-роздум історично-побутовий, написаний у дусі фольклорної та літературно-романтичної традицій.

Історія вірша

Вірш «Ой по горі роман цвіте» писався в суперечливий період життя Шевченка, коли слава та популярність автора крокувала поруч із затятою цензурою. Відтак поет змушений був вдаватися у творчості до чималих алегоричних і художніх образів, щоби приховати український реалізм тогочасся та подати соплемінникам своє застереження щодо їхнього майбутнього.

Написання та його варіації

Вірш написано під час останньої подорожі Тараса Шевченка в Україну, 7 червня 1859 року, коли він перебував на хуторі Лихвені Лебединського повіту Харківської губернії (нині — у складі села Лифине Лебединського району Сумської області).

Кількома місяцями пізніше Шевченко вирішив запрезентувати цей твір своєму давньому другові, зробивши автограф-присвяту. «Ой по горі роман цвіте» — присвята-вшанування Федора Черненка, українського інженера-архітектора, який, перебуваючи на службі в Санкт-Петербурзі, спромігся згуртувати довкола себе чимало українства, а його квартира стала місцем зібрання українців у столиці імперії. Шевченко, вписуючи дату посвяти, 22 вересня 1859 рік, очевидно мав намір нагадати побратимові їхні спільні молодечі роки (проведені в тодішній столиці Російської імперії), на чому спиняються дослідники творчості поета, зокрема Ю. О. Івакін

Вірш мав дві редакції: авторську та згідно першодруку (в альманасі «Хата»), але останній варіант, з роками, відійшов, оскільки наступні упорядники намагалися дотримуватися саме авторського варіанту, без коректур.

Публікації

Вперше публікація вірша була ще за життя Шевченка, 25 лютого 1860 року, у першому номері народницько-просвітницького альманахУ «Хата», що видав його давній друг-побратим Пантелеймон Куліш у столиці Російської імперії — Санкт-Петербурзі. Повністю україномовне видання знайомило читачів із кращими взірцями тогочасної української літератури, серед яких уже тоді визнавався і Тарас Шевченко. У рубриці «Кобзарський гостинець» (автор збірки наче натякав на заборонене видання, переслідуваного царатом Шевченка), на 90 сторінці альманаху, було розміщено вірша під назвою «Пісня». Вважається, що назву та корективу першого рядка зробив редактор видання, Пантелеймон Куліш (який зчаста робив такі корективи у своїх збірних виданнях), очевидно за погодженням Шевченка, адже той виступав співавтором ідеї (та через переслідування і цензурування — не міг декларувати свою участь у просвітницьких проектах). Відтак, і уже в 2 виданню альманаху, повторно виданому в 1860 році, Шевченко не змінював кулішеві правки і залишив перший рядок "Ой по горі ромен цвіте, ". До сучасників дійшло лише кілька екземплярів видання, один знаходяться в національній бібліотеці, а інші в приватних колекціях.

За публікацією «Хати» сподвижники поета, опісля його смерті, задалися ціллю — популяризації творчості поета. Україною ходили популярні для тогочасні рукописні копії: у збірці «Сочинения Т. Г. Шевченка», 1862 (ЦДАМЛМУ, ф. 506, оп. 1, № 4, с. 402); у «Кобзарі» 1860 з рукописними вклейками (ІЛ, ф. 1, № 535, с 146); у рукописних «Кобзарях» — 1865, переписаному Д. Демченком (ІЛ, ф. 1, № 81, арк. 11), та 1866 (ІЛ, ф. 1, № 842, с. 246).

У 1867 вийшов у світ «Кобзар», виданий на кошти російського видавця Д. Ю. Кожанчикова, на той час перше посмертне й найбільш повне видання «Кобзаря», укладене М. І. Костомаровим та Г. С. Вашкевичем. В тій книжці знайшлося місце і для «Пісні», поданій за її першодруком "Ой по горі ромен цвіте, ".

Більш розширеним було празьке видання «Кобзаря» 1876, здійснене за дорученням київської «Громади» Олександром Русовим. Олександр Русов виїхав до Праги, де надрукував «Кобзар» (1875—1876 рр.) у двох томах. Російська імперська цензура дозволила ввезти на територію Росії тільки перший том. У другому томі вперше з'явились 18 поезій (з Більшої книжки), зокрема і "Ой по горі ромен цвіте, " (за першодруком).

Переклади

Уже наприкінці ХІХ століття появилися перші переклади віршів Шевченка, а з початку ХХ століття це вже були системні і чималі обсяги перекладу творчості Шевченка. Невдовзі читачам з-за меж України презентували і перші переклади віршу-пісні «Ой по горі роман цвіте». Першим переклав і опублікував 18 творів Кобзаря Леонард Совінський, в 1861 році у Вільно вийшла його книжка «T. Szewczenko. Studium przez Leonarda Sowińskiego», до якої увійшли переклади віршів «Чого ти ходиш на могилу…», «Нащо мені женитися?», «Ой, по горі роман цвіте»…

Загалом відомі професійні переклади знаних іноземних поетів та перекладачів:

  • Леонард Совінський — у польському виданні «Kuijer Wileński» опублікував кілька ліричних віршів, зокрема і «Ой по горі роман цвіте»;
  • Богомил Райнов — болгарський письменник в 1934 році представив свій переклад вірша-пісні в колективній збірці, присвяченій 120-річниці з дня народження Шевченка;
  •  — вірменська поетеса-перекладач, дослідник творчості Шевченка, зробила переклад на російську;
  •  — казахський письменник в 1939 році видав збірочку віршів Тараса Шевченка, у власному перекладі.

Художні особливості

Віршований розмір

Жанрові особливості

Художні образи та засоби

1 — образ козака, який, крокуючи Україною, вдається до журливих роздумів щодо своєї долі. Постать козака піднесено романтична, опоетизована в дусі фольклорної та літературно-романтичної традицій.

1 — художньою образністю, автор вивів у вірші ще один образ-персонаж — ромен, в усній народній творчості то є квітка ромашкаРОМЕ́Н, — Народна назва ромашки. Цвітуча весняна квітка, уособлює молодість, грайливість відома по всій території України і мала чимало пестливих форм. Саме буйноцвіття ромену, сколихнуло журливі нотки в душі козака, якому його майбуття вселяло безнадію, напротивагу буйній, квітучій молодості.

Ой по горі роман цвіте — в мистецтві

Вірш-посвята, якого Шевченко присвятив одному зі своїх друзів, і не мав стати надмірно публічним явищем, отримав чимале зацікавлення, і, поготів, став у числі найпоширеніших творінь українського поета-просвітителя. Найбільше його експлуатують співаки, не даремно ж в першодруці він носив наймення «Пісня».

Народна творчість

image Зовнішні відеофайли
image Виконання пісні бандуристом

Актуальність і сюжет балади, у вірші «Ой по горі роман цвіте» спричинив до появи його в репертуарі народних лірників, уже в середині ХІХ століття. Кобзарі, мандруючи Україною, поширювали вірша, якого переймали у всіх селах та містах Вкраїни. На просвітницьких зібраннях чи в колі сім'ї українці декламували баладу-роздум Шевченка. І так триває й по сьогодень: чимало українців знайомиться з ним в навчальних закладах, чи в мандрівках, або ж на урочистостях й фестивалях.

Хорове виконання

image Зовнішні відеофайли
image Капела бандуристів із виконанням «Ой по горі роман цвіте»
image Капела «Горлиця» і її «Ой по горі роман цвіте»
image Хорова капела «Дударик», Назар Лозинський та Rock Orchestra із їхня композиція «Ой по горі роман цвіте»

Коли ж терени України захопив хоровий спів (десь на початку ХХ століття), чимало співців звернули увагу на творчість Кобзаря, і майже більшість його творів були поставлені під хоровий спів. Пізніше і маститі композитори долучилися до написання музики до найгучніших композицій. Суттєво тому посприяв український оперний співак та композитор Ігор Кушплер, його паартитурою послуговувалося чимало виконавців.

Сучасна естрада

image Зовнішні відеофайли
image «Ой по горі роман цвіте» акапельно у від Пікардійської Терції
image Етно-мотиви у виконанні Юрія Йосифовича
image Етно-рок «Ой по горі роман цвіте» від формації Мотор'Ролла

Наприкінці ХХ століття сучасне музичне мистецтво заповнила естрада, відтак чимало співаків-солістів почали послуговуватися текстами Шевченка у своїй творчості. Конюктура незалежної та самостійної України — змусила цю естраду Шевченкову лірику припасовувавти до нових, сучасних реалій. Перші класичні виступи, наближені до оперних чи хорових і сольних балад, поступилися місцем етно-народним піснеспівамОй, «У Горі Роман Цвіте від» «Нічлава Блюз» (музика — Ігор Пелих, вокал — Андрій Підлужний), або ж роково-модерним композиціям. До осучаснення шевченківської балади-роздуму приклався знаний в Україні журналіст та продюсер Ігор Пелих, його музика перетворила журливий спів козака в яскравий актуальний образ сучасного українця.

Творчі проекти, створені за мотивами вірша-пісні

image Зовнішні відеофайли
image «Ой по горі роман цвіте» на музичному шоу Голос країни 10 сезон
image Етно-рок Похідна-інтерпретація «Ой по горі роман цвіте» від формації Мотор'Ролла

З легкої руки Пантелеймона Куліша, «Шевченкова пісня» поступово перетворювалася в народну. Вдале поєднання історичних та художніх образів, спонукало до використання пісні в різних сферах, ситуаціях. Від розпачливо-тужливої — до весільно-запальної, ось таким чином вірш-пісня закарбовувалася в народній пам'яті. Коли в мистецтві та літературі вкорінилися новомодні модерні варіації, звичне «Ой по горі роман цвіте» почало обростати новомодними гранями. На кількох українських інформаційних ресурсах (радіо та телебачення) пісню почали використовувати як музичні заставки, або ж подавали її в нових формах чи сценках.

Мистецтво-перформанс

Джерела

  • Тарас Шевченко. Твори у п'яти томах. Том перший.- Вид. «Дніпро»,1970.- 408 с.
  • Шевченківський словник у двох томах. Том перший.- Інститут літератури імені Тараса Шевченка АН України.- 1976.- С. 385.

Примітки

  1. Івакін Ю. Коментар до «Кобзаря» Шевченка: Поезії 1847—1861 рр. — К., 1968. — С. 274—275.
  2. «Хата» // Літературознавча енциклопедія: у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 556—557.
  3. Перше видання альманаху «Хата»
  4. Перша спроба. Альманах «Хата»
  5. 2-е видання альманаху «Хата», примірник зберігається в Національній історичній бібліотеці України
  6. Оцифрована версія екземпляру з Національної бібліотеки
  7. Альманах / Издавъ П. А. Кулішъ. Петербургъ: Въ друкарні П. А. Куліша. XXII, 2, 216 с. — 21 × 13,5 × 1,2 см
  8. щодо польських перекладів твлрчості Шевченка, зокрема про вірш-роздум
  9. . Архів оригіналу за 17 липня 2020. Процитовано 21 вересня 2020.
  10. Її стежина на Тарасову гору
  11. роман, романець, романиця, романичка, романюк, ромен, роменок, ромінчик, ромінь, ромнянок, ромун, ромунчик, ром'янок — 2 В. А. Меркулова, «Очерки по русской народной номенклатуре растений», 1967, стор. 103
  12. Декламування в Полтавській обласній бібліотеці для дітей ім. Панаса Мирного
  13. декламування вірша на «Шевченківських читаннях» в навчальному закладі
  14. Ігор Кушплер — «Ой по горі роман цвіте». Зоряна Кушплер
  15. Oj po hori roman cvite — Ihor Kushpler — Anastazja Tymko
  16. Мотор'Ролла в рамках проекту Чумаки зі своїм «Ой по горі роман цвіте»
  17. На музику Ігоря Пелиха поклали вірш Тараса Шевченка

Посилання

  • «Ой по горі роман цвіте» // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 685.
  • Вірш «Ой по горі роман цвіте» та примітки до нього

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Oj po gori roman cvite virsh posvyata Tarasa Grigorovicha Shevchenka Napisana jmovirno 7 chervnya 1859 roku osnovnij tekst avtograf u Bilshij knizhci IL F I N 67 S 238 Oj po gori roman cviteFaksimile z virshem Oj po gori roman cvite ZhanrvirshAvtorTaras ShevchenkoNapisano1859Syuzhet tvoru Oj po gori roman cvite virsh rozdum istorichno pobutovij napisanij u dusi folklornoyi ta literaturno romantichnoyi tradicij Istoriya virshaVirsh Oj po gori roman cvite pisavsya v superechlivij period zhittya Shevchenka koli slava ta populyarnist avtora krokuvala poruch iz zatyatoyu cenzuroyu Vidtak poet zmushenij buv vdavatisya u tvorchosti do chimalih alegorichnih i hudozhnih obraziv shobi prihovati ukrayinskij realizm togochassya ta podati sopleminnikam svoye zasterezhennya shodo yihnogo majbutnogo Napisannya ta jogo variaciyi Virsh napisano pid chas ostannoyi podorozhi Tarasa Shevchenka v Ukrayinu 7 chervnya 1859 roku koli vin perebuvav na hutori Lihveni Lebedinskogo povitu Harkivskoyi guberniyi nini u skladi sela Lifine Lebedinskogo rajonu Sumskoyi oblasti Kilkoma misyacyami piznishe Shevchenko virishiv zaprezentuvati cej tvir svoyemu davnomu drugovi zrobivshi avtograf prisvyatu Oj po gori roman cvite prisvyata vshanuvannya Fedora Chernenka ukrayinskogo inzhenera arhitektora yakij perebuvayuchi na sluzhbi v Sankt Peterburzi spromigsya zgurtuvati dovkola sebe chimalo ukrayinstva a jogo kvartira stala miscem zibrannya ukrayinciv u stolici imperiyi Shevchenko vpisuyuchi datu posvyati 22 veresnya 1859 rik ochevidno mav namir nagadati pobratimovi yihni spilni molodechi roki provedeni v todishnij stolici Rosijskoyi imperiyi na chomu spinyayutsya doslidniki tvorchosti poeta zokrema Yu O Ivakin Virsh mav dvi redakciyi avtorsku ta zgidno pershodruku v almanasi Hata ale ostannij variant z rokami vidijshov oskilki nastupni uporyadniki namagalisya dotrimuvatisya same avtorskogo variantu bez korektur Publikaciyi Vpershe publikaciya virsha bula she za zhittya Shevchenka 25 lyutogo 1860 roku u pershomu nomeri narodnicko prosvitnickogo almanahU Hata sho vidav jogo davnij drug pobratim Pantelejmon Kulish u stolici Rosijskoyi imperiyi Sankt Peterburzi Povnistyu ukrayinomovne vidannya znajomilo chitachiv iz krashimi vzircyami togochasnoyi ukrayinskoyi literaturi sered yakih uzhe todi viznavavsya i Taras Shevchenko U rubrici Kobzarskij gostinec avtor zbirki nache natyakav na zaboronene vidannya peresliduvanogo caratom Shevchenka na 90 storinci almanahu bulo rozmisheno virsha pid nazvoyu Pisnya Vvazhayetsya sho nazvu ta korektivu pershogo ryadka zrobiv redaktor vidannya Pantelejmon Kulish yakij zchasta robiv taki korektivi u svoyih zbirnih vidannyah ochevidno za pogodzhennyam Shevchenka adzhe toj vistupav spivavtorom ideyi ta cherez peresliduvannya i cenzuruvannya ne mig deklaruvati svoyu uchast u prosvitnickih proektah Vidtak i uzhe v 2 vidannyu almanahu povtorno vidanomu v 1860 roci Shevchenko ne zminyuvav kulishevi pravki i zalishiv pershij ryadok Oj po gori romen cvite Do suchasnikiv dijshlo lishe kilka ekzemplyariv vidannya odin znahodyatsya v nacionalnij biblioteci a inshi v privatnih kolekciyah Za publikaciyeyu Hati spodvizhniki poeta opislya jogo smerti zadalisya cillyu populyarizaciyi tvorchosti poeta Ukrayinoyu hodili populyarni dlya togochasni rukopisni kopiyi u zbirci Sochineniya T G Shevchenka 1862 CDAMLMU f 506 op 1 4 s 402 u Kobzari 1860 z rukopisnimi vklejkami IL f 1 535 s 146 u rukopisnih Kobzaryah 1865 perepisanomu D Demchenkom IL f 1 81 ark 11 ta 1866 IL f 1 842 s 246 U 1867 vijshov u svit Kobzar vidanij na koshti rosijskogo vidavcya D Yu Kozhanchikova na toj chas pershe posmertne j najbilsh povne vidannya Kobzarya ukladene M I Kostomarovim ta G S Vashkevichem V tij knizhci znajshlosya misce i dlya Pisni podanij za yiyi pershodrukom Oj po gori romen cvite Bilsh rozshirenim bulo prazke vidannya Kobzarya 1876 zdijsnene za doruchennyam kiyivskoyi Gromadi Oleksandrom Rusovim Oleksandr Rusov viyihav do Pragi de nadrukuvav Kobzar 1875 1876 rr u dvoh tomah Rosijska imperska cenzura dozvolila vvezti na teritoriyu Rosiyi tilki pershij tom U drugomu tomi vpershe z yavilis 18 poezij z Bilshoyi knizhki zokrema i Oj po gori romen cvite za pershodrukom Perekladi Uzhe naprikinci HIH stolittya poyavilisya pershi perekladi virshiv Shevchenka a z pochatku HH stolittya ce vzhe buli sistemni i chimali obsyagi perekladu tvorchosti Shevchenka Nevdovzi chitacham z za mezh Ukrayini prezentuvali i pershi perekladi virshu pisni Oj po gori roman cvite Pershim pereklav i opublikuvav 18 tvoriv Kobzarya Leonard Sovinskij v 1861 roci u Vilno vijshla jogo knizhka T Szewczenko Studium przez Leonarda Sowinskiego do yakoyi uvijshli perekladi virshiv Chogo ti hodish na mogilu Nasho meni zhenitisya Oj po gori roman cvite Zagalom vidomi profesijni perekladi znanih inozemnih poetiv ta perekladachiv Leonard Sovinskij u polskomu vidanni Kuijer Wilenski opublikuvav kilka lirichnih virshiv zokrema i Oj po gori roman cvite Bogomil Rajnov bolgarskij pismennik v 1934 roci predstaviv svij pereklad virsha pisni v kolektivnij zbirci prisvyachenij 120 richnici z dnya narodzhennya Shevchenka virmenska poetesa perekladach doslidnik tvorchosti Shevchenka zrobila pereklad na rosijsku kazahskij pismennik v 1939 roci vidav zbirochku virshiv Tarasa Shevchenka u vlasnomu perekladi Hudozhni osoblivostiVirshovanij rozmir Zhanrovi osoblivosti Hudozhni obrazi ta zasobi 1 obraz kozaka yakij krokuyuchi Ukrayinoyu vdayetsya do zhurlivih rozdumiv shodo svoyeyi doli Postat kozaka pidneseno romantichna opoetizovana v dusi folklornoyi ta literaturno romantichnoyi tradicij 1 hudozhnoyu obraznistyu avtor viviv u virshi she odin obraz personazh romen v usnij narodnij tvorchosti to ye kvitka romashkaROME N Narodna nazva romashki Cvitucha vesnyana kvitka uosoblyuye molodist grajlivist vidoma po vsij teritoriyi Ukrayini i mala chimalo pestlivih form Same bujnocvittya romenu skolihnulo zhurlivi notki v dushi kozaka yakomu jogo majbuttya vselyalo beznadiyu naprotivagu bujnij kvituchij molodosti Oj po gori roman cvite v mistectviVirsh posvyata yakogo Shevchenko prisvyativ odnomu zi svoyih druziv i ne mav stati nadmirno publichnim yavishem otrimav chimale zacikavlennya i pogotiv stav u chisli najposhirenishih tvorin ukrayinskogo poeta prosvititelya Najbilshe jogo ekspluatuyut spivaki ne daremno zh v pershodruci vin nosiv najmennya Pisnya Narodna tvorchist Zovnishni videofajli Vikonannya pisni banduristom Aktualnist i syuzhet baladi u virshi Oj po gori roman cvite sprichiniv do poyavi jogo v repertuari narodnih lirnikiv uzhe v seredini HIH stolittya Kobzari mandruyuchi Ukrayinoyu poshiryuvali virsha yakogo perejmali u vsih selah ta mistah Vkrayini Na prosvitnickih zibrannyah chi v koli sim yi ukrayinci deklamuvali baladu rozdum Shevchenka I tak trivaye j po sogoden chimalo ukrayinciv znajomitsya z nim v navchalnih zakladah chi v mandrivkah abo zh na urochistostyah j festivalyah Horove vikonannya Zovnishni videofajli Kapela banduristiv iz vikonannyam Oj po gori roman cvite Kapela Gorlicya i yiyi Oj po gori roman cvite Horova kapela Dudarik Nazar Lozinskij ta Rock Orchestra iz yihnya kompoziciya Oj po gori roman cvite Koli zh tereni Ukrayini zahopiv horovij spiv des na pochatku HH stolittya chimalo spivciv zvernuli uvagu na tvorchist Kobzarya i majzhe bilshist jogo tvoriv buli postavleni pid horovij spiv Piznishe i mastiti kompozitori doluchilisya do napisannya muziki do najguchnishih kompozicij Suttyevo tomu pospriyav ukrayinskij opernij spivak ta kompozitor Igor Kushpler jogo paartituroyu poslugovuvalosya chimalo vikonavciv Suchasna estrada Zovnishni videofajli Oj po gori roman cvite akapelno u vidPikardijskoyi Terciyi Etno motivi u vikonanniYuriya Josifovicha Etno rok Oj po gori roman cvite vid formaciyiMotor Rolla Naprikinci HH stolittya suchasne muzichne mistectvo zapovnila estrada vidtak chimalo spivakiv solistiv pochali poslugovuvatisya tekstami Shevchenka u svoyij tvorchosti Konyuktura nezalezhnoyi ta samostijnoyi Ukrayini zmusila cyu estradu Shevchenkovu liriku pripasovuvavti do novih suchasnih realij Pershi klasichni vistupi nablizheni do opernih chi horovih i solnih balad postupilisya miscem etno narodnim pisnespivamOj U Gori Roman Cvite vid Nichlava Blyuz muzika Igor Pelih vokal Andrij Pidluzhnij abo zh rokovo modernim kompoziciyam Do osuchasnennya shevchenkivskoyi baladi rozdumu priklavsya znanij v Ukrayini zhurnalist ta prodyuser Igor Pelih jogo muzika peretvorila zhurlivij spiv kozaka v yaskravij aktualnij obraz suchasnogo ukrayincya Tvorchi proekti stvoreni za motivami virsha pisni Zovnishni videofajli Oj po gori roman cvite na muzichnomu shouGolos krayini 10 sezon Etno rok Pohidna interpretaciya Oj po gori roman cvite vid formaciyiMotor Rolla Z legkoyi ruki Pantelejmona Kulisha Shevchenkova pisnya postupovo peretvoryuvalasya v narodnu Vdale poyednannya istorichnih ta hudozhnih obraziv sponukalo do vikoristannya pisni v riznih sferah situaciyah Vid rozpachlivo tuzhlivoyi do vesilno zapalnoyi os takim chinom virsh pisnya zakarbovuvalasya v narodnij pam yati Koli v mistectvi ta literaturi vkorinilisya novomodni moderni variaciyi zvichne Oj po gori roman cvite pochalo obrostati novomodnimi granyami Na kilkoh ukrayinskih informacijnih resursah radio ta telebachennya pisnyu pochali vikoristovuvati yak muzichni zastavki abo zh podavali yiyi v novih formah chi scenkah Mistectvo performansDzherelaTaras Shevchenko Tvori u p yati tomah Tom pershij Vid Dnipro 1970 408 s Shevchenkivskij slovnik u dvoh tomah Tom pershij Institut literaturi imeni Tarasa Shevchenka AN Ukrayini 1976 S 385 PrimitkiIvakin Yu Komentar do Kobzarya Shevchenka Poeziyi 1847 1861 rr K 1968 S 274 275 Hata Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv K VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 556 557 Pershe vidannya almanahu Hata Persha sproba Almanah Hata 2 e vidannya almanahu Hata primirnik zberigayetsya v Nacionalnij istorichnij biblioteci Ukrayini Ocifrovana versiya ekzemplyaru z Nacionalnoyi biblioteki Almanah Izdav P A Kulish Peterburg V drukarni P A Kulisha XXII 2 216 s 21 13 5 1 2 sm shodo polskih perekladiv tvlrchosti Shevchenka zokrema pro virsh rozdum Arhiv originalu za 17 lipnya 2020 Procitovano 21 veresnya 2020 Yiyi stezhina na Tarasovu goru roman romanec romanicya romanichka romanyuk romen romenok rominchik romin romnyanok romun romunchik rom yanok 2 V A Merkulova Ocherki po russkoj narodnoj nomenklature rastenij 1967 stor 103 Deklamuvannya v Poltavskij oblasnij biblioteci dlya ditej im Panasa Mirnogo deklamuvannya virsha na Shevchenkivskih chitannyah v navchalnomu zakladi Igor Kushpler Oj po gori roman cvite Zoryana Kushpler Oj po hori roman cvite Ihor Kushpler Anastazja Tymko Motor Rolla v ramkah proektu Chumaki zi svoyim Oj po gori roman cvite Na muziku Igorya Peliha poklali virsh Tarasa ShevchenkaPosilannya Oj po gori roman cvite Shevchenkivska enciklopediya T 4 M Pa u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2013 S 685 Virsh Oj po gori roman cvite ta primitki do nogo

Дата публікації:
Топ