Озера́ни (біл. Азяра́ни, трансліт.: Aziarany; рос. Озераны) — агромістечко, адмінцентр Озеранської сільської ради, Житковицький район, Гомельська область, Білорусь.
агромістечко Озерани | ||||
Транслітерація назви | Aziarany | |||
---|---|---|---|---|
Основні дані | ||||
52°02′18″ пн. ш. 27°51′03″ сх. д. / 52.03833333336110911° пн. ш. 27.850833333361112665° сх. д.Координати: 52°02′18″ пн. ш. 27°51′03″ сх. д. / 52.03833333336110911° пн. ш. 27.850833333361112665° сх. д. | ||||
Країна | Білорусь | |||
Область | Гомельська область | |||
Район | Житковицький | |||
Засновано | 18 століття | |||
Перша згадка | XVIII століття | |||
Населення | 487 осіб | |||
Часовий пояс | час у Білорусі | |||
Поштовий індекс | 247991 | |||
Автомобільний код | 3 | |||
Водний об'єкт | Ствига | |||
Транспорт, відстані | ||||
До Мінська | ||||
- фізична | 208 км | |||
Озерани | ||||
Озерани Озерани (Гомельська область) | ||||
Географія
За 29 км на південь від районного центру і залізничної станції Житковичі (на лінії Лунинець — Калинковичі), 262 км від Гомеля.
На півдні розташований Національний парк «Прип'ятський». Поруч знаходиться болото .
Гідрографія
Транспорт
Через село проходить автомобільна дорога Турів — Лельчиці. Забудова складається з 2 частин, розділених канавою та магістраллю: західної (компактна забудова з 3 коротких вулиць, що утворюють трикутник) та східної (2 короткі, майже широтні вулиці, з’єднані 2 поперечними короткими вулицями). Будівлі цегляні і дерев'яні, садибного типу. У 1987 році збудовано вулицю на 50 цегляних будинків котеджного типу, де розмістилися переселенці з місць, забруднених радіацією внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.
Історія
Виявлене археологами поселення ранньозалізної доби та доби феодалізму (за 0,6 км на південний захід від села, на правому березі річки) та поселення ранньозалізної доби (за 1 км на північний схід від села, в урочищі Галечицьке Поле) свідчать про заселення цих місць з давніх часів. За письмовими джерелами відоме з XVIII століття як село Мозирського повіту Мінського воєводства Великого князівства Литовського.
Після II поділу Речі Посполитої (1793) у складі Російської імперії. Діяла Михайлівська церква (з 1805 р. у ній зберігалися метричні книги). З 1811 року село. У 1834 році входило до складу Туравського казенного маєтку. У 1859 році замість занепалої споруджено нову дерев'яну будівлю церкви (не збереглася). З 1857 року діяла церковнопарафіяльна школа, яка розміщувалася в найманому будинку. У 1896 році працювали вітряк і водяний млин. За переписом 1897 року, тут були церква, парафіяльна школа, лісництво. У 1908 році в Мозирського повіту.
З 20 серпня 1924 року центр Озяранської сільської ради Туравського району, з 17 квітня 1962 року — Житковицького району (1924-1930, 1935-1938 рр.), з 20 лютого 1938 року Поліської, з 08.01.1954 р. Гомельської обл. У 1929 році організовано колгосп «1 Травня», працювали лісництво, шлакодром ("гамарня"), цегельня. За успіхи в розвитку громадського господарства колгосп у 1939 і 1940 роках брав участь у Всесоюзній сільськогосподарській виставці в Москві.
Під час німецько-радянської війни наприкінці липня 1941 року село захопили німецькі війська, але 4 серпня 1941 року партизани разом із частинами Червоної Армії в результаті рейду змусили його відступити. Німецькі окупанти в серпні 1941 року спалили 129 дворів і вбили 30 жителів. Діяла підпільна організація. У боях за визволення села загинуло 185 радянських воїнів (поховані в братській могилі в центрі села). 53 жителі загинули на фронті.
За переписом 1959 р. центр колгоспу «Радянська Білорусія». Працюють цегельня, комбінат побутового обслуговування, середня школа (у 1990 році збудована нова цегляна будівля), будинок культури, бібліотека, амбулаторія, ветеринарний участок, відділення зв’язку, 3 магазини, чайна, дитячі ясла-садок.
Населення
Кількість
- 2004 рік — 252 господарства, 577 жителів.
Динаміка
- 1811 рік — 38 дворів.
- 1816 — 183 жителі.
- 1834 — 43 двори, 214 жителів.
- 1897 — 57 дворів, 372 жителі (за переписом).
- 1908 — 62 двори, 433 жителі.
- 1917 — 568 жителів.
- 1925 — 90 дворів.
- 1940 — 130 дворів.
- 1959 — 645 жителів (за переписом).
- 1994 — 608 жителів, 250 дворів.
- 2004 — 252 господарства, 577 жителів.
Пам'ятки
- Братська могила радянських воїнів.
- Поселення ранньої залізної доби та доби феодалізму.
Примітки
- Назви населених пунктів Республіки Білорусь: Гомельська область: нормативний довідник / Н. А. Богамольникова та інш.; під ред. В. П. Лемцюгової. — Мн.: Тэхналогія, 2006. — 382 с. (DJVU).
- БелЭн, 1996.
Література
- Гарады і вёскі Беларусі: Энцыклапедыя. Т. 1, кн. 1. Гомельская вобласць/С. В. Марцэлеў; Рэдкалегія: Г. П. Пашкоў (галоўны рэдактар) і інш. - Мн.: Белэн, 2004. 632с.: іл. Тыраж 4000 экз.
- Азяра́ни // Беларуская энцыклапедыя: У 18 т. Т. 1: А — Аршын / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў і інш. — Мн. : БелЭн, 1996. — Т. 1. — 552 с. — 10 000 екз. — . — (т. 1).
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ozera ni bil Azyara ni translit Aziarany ros Ozerany agromistechko admincentr Ozeranskoyi silskoyi radi Zhitkovickij rajon Gomelska oblast Bilorus agromistechko Ozerani bil Azyara niTransliteraciya nazvi AziaranyOsnovni dani52 02 18 pn sh 27 51 03 sh d 52 03833333336110911 pn sh 27 850833333361112665 sh d 52 03833333336110911 27 850833333361112665 Koordinati 52 02 18 pn sh 27 51 03 sh d 52 03833333336110911 pn sh 27 850833333361112665 sh d 52 03833333336110911 27 850833333361112665Krayina BilorusOblast Gomelska oblastRajon ZhitkovickijZasnovano 18 stolittyaPersha zgadka XVIII stolittyaNaselennya 487 osibChasovij poyas chas u BilorusiPoshtovij indeks 247991Avtomobilnij kod 3Vodnij ob yekt StvigaTransport vidstaniDo Minska fizichna 208 kmOzeraniOzeraniOzerani Gomelska oblast U Vikipediyi ye statti pro inshi geografichni ob yekti z nazvoyu GeografiyaZa 29 km na pivden vid rajonnogo centru i zaliznichnoyi stanciyi Zhitkovichi na liniyi Luninec Kalinkovichi 262 km vid Gomelya Na pivdni roztashovanij Nacionalnij park Prip yatskij Poruch znahoditsya boloto Gidrografiya Na r Stviga pritoka r Prip yat TransportCherez selo prohodit avtomobilna doroga Turiv Lelchici Zabudova skladayetsya z 2 chastin rozdilenih kanavoyu ta magistrallyu zahidnoyi kompaktna zabudova z 3 korotkih vulic sho utvoryuyut trikutnik ta shidnoyi 2 korotki majzhe shirotni vulici z yednani 2 poperechnimi korotkimi vulicyami Budivli ceglyani i derev yani sadibnogo tipu U 1987 roci zbudovano vulicyu na 50 ceglyanih budinkiv kotedzhnogo tipu de rozmistilisya pereselenci z misc zabrudnenih radiaciyeyu vnaslidok avariyi na Chornobilskij AES IstoriyaViyavlene arheologami poselennya rannozaliznoyi dobi ta dobi feodalizmu za 0 6 km na pivdennij zahid vid sela na pravomu berezi richki ta poselennya rannozaliznoyi dobi za 1 km na pivnichnij shid vid sela v urochishi Galechicke Pole svidchat pro zaselennya cih misc z davnih chasiv Za pismovimi dzherelami vidome z XVIII stolittya yak selo Mozirskogo povitu Minskogo voyevodstva Velikogo knyazivstva Litovskogo Pislya II podilu Rechi Pospolitoyi 1793 u skladi Rosijskoyi imperiyi Diyala Mihajlivska cerkva z 1805 r u nij zberigalisya metrichni knigi Z 1811 roku selo U 1834 roci vhodilo do skladu Turavskogo kazennogo mayetku U 1859 roci zamist zanepaloyi sporudzheno novu derev yanu budivlyu cerkvi ne zbereglasya Z 1857 roku diyala cerkovnoparafiyalna shkola yaka rozmishuvalasya v najmanomu budinku U 1896 roci pracyuvali vitryak i vodyanij mlin Za perepisom 1897 roku tut buli cerkva parafiyalna shkola lisnictvo U 1908 roci v Mozirskogo povitu Z 20 serpnya 1924 roku centr Ozyaranskoyi silskoyi radi Turavskogo rajonu z 17 kvitnya 1962 roku Zhitkovickogo rajonu 1924 1930 1935 1938 rr z 20 lyutogo 1938 roku Poliskoyi z 08 01 1954 r Gomelskoyi obl U 1929 roci organizovano kolgosp 1 Travnya pracyuvali lisnictvo shlakodrom gamarnya cegelnya Za uspihi v rozvitku gromadskogo gospodarstva kolgosp u 1939 i 1940 rokah brav uchast u Vsesoyuznij silskogospodarskij vistavci v Moskvi Pid chas nimecko radyanskoyi vijni naprikinci lipnya 1941 roku selo zahopili nimecki vijska ale 4 serpnya 1941 roku partizani razom iz chastinami Chervonoyi Armiyi v rezultati rejdu zmusili jogo vidstupiti Nimecki okupanti v serpni 1941 roku spalili 129 dvoriv i vbili 30 zhiteliv Diyala pidpilna organizaciya U boyah za vizvolennya sela zaginulo 185 radyanskih voyiniv pohovani v bratskij mogili v centri sela 53 zhiteli zaginuli na fronti Za perepisom 1959 r centr kolgospu Radyanska Bilorusiya Pracyuyut cegelnya kombinat pobutovogo obslugovuvannya serednya shkola u 1990 roci zbudovana nova ceglyana budivlya budinok kulturi biblioteka ambulatoriya veterinarnij uchastok viddilennya zv yazku 3 magazini chajna dityachi yasla sadok NaselennyaKilkist 2004 rik 252 gospodarstva 577 zhiteliv Dinamika 1811 rik 38 dvoriv 1816 183 zhiteli 1834 43 dvori 214 zhiteliv 1897 57 dvoriv 372 zhiteli za perepisom 1908 62 dvori 433 zhiteli 1917 568 zhiteliv 1925 90 dvoriv 1940 130 dvoriv 1959 645 zhiteliv za perepisom 1994 608 zhiteliv 250 dvoriv 2004 252 gospodarstva 577 zhiteliv Pam yatkiBratska mogila radyanskih voyiniv Poselennya rannoyi zaliznoyi dobi ta dobi feodalizmu PrimitkiNazvi naselenih punktiv Respubliki Bilorus Gomelska oblast normativnij dovidnik N A Bogamolnikova ta insh pid red V P Lemcyugovoyi Mn Tehnalogiya 2006 382 s ISBN 985 458 131 4 DJVU BelEn 1996 LiteraturaGarady i vyoski Belarusi Encyklapedyya T 1 kn 1 Gomelskaya voblasc S V Marceley Redkalegiya G P Pashkoy galoyny redaktar i insh Mn Belen 2004 632s il Tyrazh 4000 ekz ISBN 985 11 0303 9 ISBN 985 11 0302 0 Azyara ni Belaruskaya encyklapedyya U 18 t T 1 A Arshyn Redkal G P Pashkoy i insh Mn BelEn 1996 T 1 552 s 10 000 ekz ISBN 985 11 0035 8 ISBN 985 11 0036 6 t 1 Posilannya