Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ця стаття містить перелік , але походження окремих тверджень у ній через практично повну відсутність . |
Оде́ські незале́жні — це художнє авангардне угрупування, яке на початку ХХ століття складалося переважно з одеських митців. Незалежні дотримувались різних напрямків та течій, не визнавали журі та проголошували творчу незалежність. На роботи митців впливала творчість майстрів кубізму, фовізму, футуризму та німецького експресіонізму.
Історія створення
Початок ХХ століття відзначився руйнуванням канонів у мистецтві, пошуком нових форм і бурхливим народженням варіативних модерністських течій. В Одесі довгий час центром мистецького життя залишалося сформоване в 1890 році Товариство південноросійських художників (ТПРХ), яке було найбільшим творчим об'єднанням на території України в кінці ХІХ — початку XX ст.
ТПРХ відзначався консервативністю, але журі товариства брало на виставки не тільки суто реалістичний живопис, але і роботи, в яких відчувалися нові віяння. На виставці 1907 р так званих «модерністів» було навіть відведено окремий зал. І все ж з року в рік виставки ТПРХ здавалися все менш цікавими — і не тому, що падав рівень майстерності, а тому, що був відсутній рух вперед.
Монополія ТПРХ під час організації виставок і диктат журі при відборі робіт не влаштовували багатьох. Ще навесні 1896 р. три колишніх вихованці Одеської малювальної школи — живописець Соломон Кишинівський і скульптори Яків Бродський і Іван Паоліні організували самостійну виставку, яка була альтернативою «південноросійських».
Перші виставки незалежних
Наприкінці 1909 року після I Салону В. Іздебского молоді одеські художники вирішили влаштувати свою власну виставку. Молоді тісно було в рамках застарілих правил, до того ж, важко пройти відбір журі ТПРХ. «Весняна виставка картин гуртка молодих художників» стала першою спробою об'єднання нових творчих сил. Вона відбулася 17 квітня 1909 року в самому центрі міста, на вулиці Дерибасівська, в двох кімнатах приватного приміщення. За газетними відгуками можна зрозуміти, що експозиція аж ніяк не була авангардистською: «Імпресіонізм панує на цій виставці». Організатором виставки був художник та журналіст Микола Павлушков.
Друга весняна виставка картин «об'єднаних» 1913 року проходила з 20 квітня до 19 травня в трьох кімнатах того ж приватного приміщення на Дерибасівській. Організаторами виступили молоді художники П. Волокідін, П. Нітше, В. Кріхацкій та поет К. Подоводскій. Як і перша виставка 1909 року, вона була покликана підтримати молодих художників і проходила за відсутності журі. Критики відзначали, що це була спроба організувати щось на зразок паризького Салону незалежних. З колишніх учасників залишилися тільки четверо: П. Волокідін, В. Дунаєвський, І. Нікіфоров і І. Штефман. Зате з'явилися імена В. Бабаджана, Н. Кальвінського (Лисенкова), В. Крихацького, І. Маліка, А. Нюренберга та інших майбутніх активістів Товариства незалежних художників.
Молодіжна виставка картин, яка відкрилася у Міському музеї образотворчих мистецтв восени 1916-го року, знову привернула загальну увагу. Критики називали її виставкою «весенників», «об'єднаних», нарешті, за аналогією з паризьким «Салоном незалежних», охрестили її «виставкою незалежних». Підсумок підвів близький колу «незалежних» художник і критик Микола Скроцький: «Виставку можна вважати безумовно вдалою і утворення нового художнього суспільства — безсумнівний факт» (3). Можна говорити про дійсне виникнення в Одесі наприкінці 1916 року нового творчого об'єднання, однак документально воно затвердилось тільки на початку наступного року: осіння виставка 1917-го вже офіційно називалася виставкою Товариства незалежних художників. Назва не претендувала на оригінальність — в ньому була пряма вказівка на спадкоємність по відношенню до знаменитого французького Суспільства незалежних художників, яке об'єднувало митців новітніх течій і організовувало виставки без попереднього відбору робіт журі. Точна дата народження нового суспільства відсутня, про час створення товариства і про його представників можна судити тільки за газетними публікаціями і каталогами виставок.
Найбільш ймовірний час заснування товариства, таким чином, — лютий-березень 1917 року. Очолив «незалежних» М. Гершенфельд, секретарем і скарбником став В.Кріхацкій. Серед провідних фігур — Г. Бострем, А. Нюренберг, С. Олесевіч, Сандро Фазіні (А. Файнзільберг), Т. Фраерман. Створення нової спільноти митців стало у якійсь мірі Создание нового общества художников стало у деякій мірі вимушеним кроком, оскільки молоді складно було пройти відбір журі, що було орієнтовано на суто реалістичне зображення в мистецтві. Їм не вистачало професійного досвіду, а для отримання цього досвіду необхідна була саме участь у виставках. Молоді художники намагались співпрацювати з південноруськими, але щастило небагатьом. На жаль, керівництво ТПРХ вторований шлях і не вітало нововведень, які так вабили молодь. Стало зрозуміло, що в рамках ТПРХ об'єднання неможливе, і до кінця 1916 р молоді художники, які опинилися «поза законом» у південноноруських, приступили до створення власного суспільства. «Незалежні» багато в чому змінили місцеве художнє життя вже одним фактом свого існування.
Подальша діяльність митців
Естетичні розбіжності з художниками старшого покоління висловилися і в бажанні реформувати систему художнього навчання, яка багато років існувала в непорушному вигляді. На вересні 1918 р відкрилася «Вільна академія витончених мистецтв» Товариства незалежних художників. Навчання планувалося будувати «за програмою вільних академій Парижа і Мюнхена». На чолі нового підприємства став голова «незалежних» М. Гершенфельд. Серед організаторів і викладачів — імена художників, що входили з самого початку до ядра суспільства: Е. Бострем, М. Лисенка, С. Олесевіч, Н. Скроцкій. Але вже в кінці року з'являється інформація: «Через негаразди, що виникли серед ініціаторів, академії загрожує небезпека закриття». Приблизно стільки ж проіснувала і відкрилася на початку жовтня «Вільна майстерня» під керівництвом А. Нюренберга, навколо якого об'єдналися наймолодші художники, які нерідко ще не вийшли із гімназичного віку.
Революційні катаклізми перервали природній хід подій у всьому, у тому числі й у мистецтві. Щорічні виставки ТПРХ та «незалежніх» в 1919 виявилися останніми як для Товариства Південноруських художників, так і для Суспільства незалежних. Драматичними стали 1919—1920 роки, коли хтось емігрував, хтось помер, а ті, що залишилися, були змушені пристосовуватися до нових вимог.
Представники
Теофіл Фраєрман
Почати історію митців «Одеських незалежних» треба з художника, в якого Яков Перемен купив цілих 12 полотен. Він був справжнім авангардистом й бунтарем свого часу: це можна легко прослідити в його біографії. Народившись в 1883 році у багатій єврейській родині, він почав виходити поза рамки прийнятого: вже у віці 14 років він їде до Одеси, де проходить навчання в метра того часу Кіріякі Костанді. Але не зупинившись на загальновизнаних сюжетах, Фраєрман у віці 19 років вирушає у подорож до Мюнхену. Там він навчається в школі Ашбе, а пізніше завітає й до прославленого у той час Парижу. Й навіть залишиться там на 8 років — навчатися, творити й знаходити визнання. Але навіть посада члена журі Осіннього салона не приваблює його — тоді він знову вирушає у подорож. На цей раз вибір падає на Лондон та жити й творити митцю там не судилося.
Теофіл змушений терміново повернутися в Одесу — його мати тяжко хворіє. Подорож до Одеси була схожа на казку, коли думаєш, що залишишся на декілька місяців, але вони перетворюються на 40 років. У 1917 році до Одеси фактично приїжджає вже відомий й сформований художник і саме тоді Фраєрман потрапляє на виставку до «Одеських незалежних». Паризькі знайомства дуже сильно вплинули на живопис митця: ми можемо побачити вплив Сезанна та Матісса, але Теофіл не цурається й здобутків класичного мистецтва.
Живши й викладаючи в Одеському художньому училищі ім. М. Б. Грекова протягом десятків років, у 1949 його звинувачують у космополітизмі й забороняють викладати.
Після цього лише у період відлиги в 1956 році Теофіл починає повертатися до свободи, ідейності й іронії у живопису. Й хоча жити йому залишилося лише один рік — Фраєрман ніби вдруге винаходить себе й робить серію гуашей. Їх можна було побачити на посмертній виставці 1957 рока, в Одесі.
Амшей Нюренберг
Побачити Амшея Нюренберга в колекції Якова Перемена ми можемо саме завдяки 18 роботам, які купував колекціонер майже 10 років. Амшей був молодшим за Теофіла Фраєрмана — народившись у 1887 році в єврейській родині він із часом теж переїжджає в Одесу. Й по приїзду у 1904 році поступає до майстра Костанді — тогочасного вчителя майже усіх «Одеських незалежних».
Після закінчення навчання Амшей відправиться у Париж — саме там він буде жити у «La Ruche», гуртожитку для емігруючих митців. Тут він познайомиться із Шагалом і вони навіть будуть ділити одну кімнату на двох. Не маючи ані гарячої води, ані опалення, змушені писати роботи при світі гасових ламп — саме тут народиться ніжна дружба між двома модерністами.
Повернувшись до Одеси у 1912 році, Нюренберг бере участь у виставках так званого «лівого» мистецтва та у той самий час організує Народні виставки, керує оформленням міста до свята 1 Травня 1919 рока. Відтоді митець покидає Одесу й вирушає до Москви — у епіцентрі подій після 1924 року Амшея затягує соцреалізм. Але пам'ятаємо ми його зовсім не через період служіння державі. У 1910 році Нюренберга можна було спокійно зарахувати до лав фовістів — у його мистецтві присутні відкриті й насичені кольори, простота форм. Він бачить Гогена й Матісса, після чого кидає виклик вже традиційному на той час мистецтву ТПРХа: його Соломія йде врозріз в якомусь сенсі навіть консервативному живопису південноруських.
Побачити зміни в стилі Амшея ми можемо завдяки наявності у колекції робіт автора за період 10 років. Дослідити як автор рухається від декоративності й плоскості у сторону аналітики та об'ємних форм. Тому що, наприклад, «Білі паруса» випромінюють енергетику кубізму, а ще 4 кубістичні роботи знаходяться в колекції Якова Перемена.
Як казав сам Яков Перемен: «В знак подяки і вдячності за багаторічну допомогу художники вирішили піднести мені оригінальний подарунок на пам'ять: намалювали мій портрет в формі шаржу, який відзначає мою відданість мистецтву». За цю маленьку, але таку індивідуальну й стильну карикатуру, взявся Нюренберг, а потім до нього приєдналися ще близько 20 художників. І хоча зараз ми із вами не можемо побачити усі твори Амшея із колекції, але відчути монументальність й силу його мистецтва можна у музейних зібраннях.
Сандро Фазіні
Знайомий нам за своїм милозвучним прізвищем, насправді Олександр Файнзильберг був народжений у 1893 році теж у єврейській родині. З самого початку своєї кар'єри Сандро осів в Одесі — він писав вірші, малював карикатури й робив ілюстрації до різних поетичних альманахів. А на виставці «Одеських незалежних» Фазіні показував свій живопис.
Закінчивши Одеське художнє училище, Сандро обирає для себе шлях примітивістського мистецтва. Ми можемо дуже добре прослідити цю тенденцію на картині 1915 року за назвою «У кафе»: солдат із дамою сидять за столиком, вочевидь ведучи мирну бесіду; а на столі стоїть ваза з фруктами — саме такий омаж передає митець Сезанну.
У 1922 році Сандро вирішує змінити місце проживання й емігрує до Парижу. Саме там розквітнуть найяскравіші квітки його творчості — кубістичні натюрморти, безліч виставок та захоплення фотографією. Але одного дня місто окупують німці, а сам Фазіні вмирає в 1944 році в Освенцимі.
Сучасність
Колекція Якова Перемена, що складалася з робіт «Одеських незалежних» була продана у 2010 році на торгах акційного дома Sotheby's у Нью-Йорку за 1,99 млн доларів. Її купив український бізнесмен Андрій Адамовський.
Інші роботи митців знаходяться в музеях Одеси, Ізраїлі та приватних колекціях.
Див. також
Література
- Барковская О. М. Общество независимых художников в Одессе. Журнал. О: ВМВ. — 2016.
- Барковская О. М. Общество независимых художников в Одессе. Библиографический справочник. — 2012.
- Войскун Л. Яков Перемен и его коллекция произведений одесских модернистов // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. — 2011.
- Кроля Ю. Л. Имя из Мартиролога. Журнал «Русское искусство». — 2012.
- Нагель С. Выставка «молодых» // Одес. новости. — 1909. 19 апр.
- Скроцкий Н. Первая выставка «независимых» // Одес. листок. — 1916. 23 нояб.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Cya stattya mistit perelik dzherel ale pohodzhennya okremih tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu dodajte vinoski z posilannyami na vidpovidni dzherela do tekstu statti Ode ski nezale zhni ce hudozhnye avangardne ugrupuvannya yake na pochatku HH stolittya skladalosya perevazhno z odeskih mitciv Nezalezhni dotrimuvalis riznih napryamkiv ta techij ne viznavali zhuri ta progoloshuvali tvorchu nezalezhnist Na roboti mitciv vplivala tvorchist majstriv kubizmu fovizmu futurizmu ta nimeckogo ekspresionizmu Zmist 1 Istoriya stvorennya 1 1 Pershi vistavki nezalezhnih 1 2 Podalsha diyalnist mitciv 2 Predstavniki 2 1 Teofil Frayerman 2 2 Amshej Nyurenberg 2 3 Sandro Fazini 3 Suchasnist 4 Div takozh 5 LiteraturaIstoriya stvorennyared Pochatok HH stolittya vidznachivsya rujnuvannyam kanoniv u mistectvi poshukom novih form i burhlivim narodzhennyam variativnih modernistskih techij V Odesi dovgij chas centrom misteckogo zhittya zalishalosya sformovane v 1890 roci Tovaristvo pivdennorosijskih hudozhnikiv TPRH yake bulo najbilshim tvorchim ob yednannyam na teritoriyi Ukrayini v kinci HIH pochatku XX st TPRH vidznachavsya konservativnistyu ale zhuri tovaristva bralo na vistavki ne tilki suto realistichnij zhivopis ale i roboti v yakih vidchuvalisya novi viyannya Na vistavci 1907 r tak zvanih modernistiv bulo navit vidvedeno okremij zal I vse zh z roku v rik vistavki TPRH zdavalisya vse mensh cikavimi i ne tomu sho padav riven majsternosti a tomu sho buv vidsutnij ruh vpered Monopoliya TPRH pid chas organizaciyi vistavok i diktat zhuri pri vidbori robit ne vlashtovuvali bagatoh She navesni 1896 r tri kolishnih vihovanci Odeskoyi malyuvalnoyi shkoli zhivopisec Solomon Kishinivskij i skulptori Yakiv Brodskij i Ivan Paolini organizuvali samostijnu vistavku yaka bula alternativoyu pivdennorosijskih Pershi vistavki nezalezhnihred Naprikinci 1909 roku pislya I Salonu V Izdebskogo molodi odeski hudozhniki virishili vlashtuvati svoyu vlasnu vistavku Molodi tisno bulo v ramkah zastarilih pravil do togo zh vazhko projti vidbir zhuri TPRH Vesnyana vistavka kartin gurtka molodih hudozhnikiv stala pershoyu sproboyu ob yednannya novih tvorchih sil Vona vidbulasya 17 kvitnya 1909 roku v samomu centri mista na vulici Deribasivska v dvoh kimnatah privatnogo primishennya Za gazetnimi vidgukami mozhna zrozumiti sho ekspoziciya azh niyak ne bula avangardistskoyu Impresionizm panuye na cij vistavci Organizatorom vistavki buv hudozhnik ta zhurnalist Mikola Pavlushkov Druga vesnyana vistavka kartin ob yednanih 1913 roku prohodila z 20 kvitnya do 19 travnya v troh kimnatah togo zh privatnogo primishennya na Deribasivskij Organizatorami vistupili molodi hudozhniki P Volokidin P Nitshe V Krihackij ta poet K Podovodskij Yak i persha vistavka 1909 roku vona bula poklikana pidtrimati molodih hudozhnikiv i prohodila za vidsutnosti zhuri Kritiki vidznachali sho ce bula sproba organizuvati shos na zrazok parizkogo Salonu nezalezhnih Z kolishnih uchasnikiv zalishilisya tilki chetvero P Volokidin V Dunayevskij I Nikiforov i I Shtefman Zate z yavilisya imena V Babadzhana N Kalvinskogo Lisenkova V Krihackogo I Malika A Nyurenberga ta inshih majbutnih aktivistiv Tovaristva nezalezhnih hudozhnikiv Molodizhna vistavka kartin yaka vidkrilasya u Miskomu muzeyi obrazotvorchih mistectv voseni 1916 go roku znovu privernula zagalnu uvagu Kritiki nazivali yiyi vistavkoyu vesennikiv ob yednanih nareshti za analogiyeyu z parizkim Salonom nezalezhnih ohrestili yiyi vistavkoyu nezalezhnih Pidsumok pidviv blizkij kolu nezalezhnih hudozhnik i kritik Mikola Skrockij Vistavku mozhna vvazhati bezumovno vdaloyu i utvorennya novogo hudozhnogo suspilstva bezsumnivnij fakt 3 Mozhna govoriti pro dijsne viniknennya v Odesi naprikinci 1916 roku novogo tvorchogo ob yednannya odnak dokumentalno vono zatverdilos tilki na pochatku nastupnogo roku osinnya vistavka 1917 go vzhe oficijno nazivalasya vistavkoyu Tovaristva nezalezhnih hudozhnikiv Nazva ne pretenduvala na originalnist v nomu bula pryama vkazivka na spadkoyemnist po vidnoshennyu do znamenitogo francuzkogo Suspilstva nezalezhnih hudozhnikiv yake ob yednuvalo mitciv novitnih techij i organizovuvalo vistavki bez poperednogo vidboru robit zhuri Tochna data narodzhennya novogo suspilstva vidsutnya pro chas stvorennya tovaristva i pro jogo predstavnikiv mozhna suditi tilki za gazetnimi publikaciyami i katalogami vistavok Najbilsh jmovirnij chas zasnuvannya tovaristva takim chinom lyutij berezen 1917 roku Ocholiv nezalezhnih M Gershenfeld sekretarem i skarbnikom stav V Krihackij Sered providnih figur G Bostrem A Nyurenberg S Olesevich Sandro Fazini A Fajnzilberg T Fraerman Stvorennya novoyi spilnoti mitciv stalo u yakijs miri Sozdanie novogo obshestva hudozhnikov stalo u deyakij miri vimushenim krokom oskilki molodi skladno bulo projti vidbir zhuri sho bulo oriyentovano na suto realistichne zobrazhennya v mistectvi Yim ne vistachalo profesijnogo dosvidu a dlya otrimannya cogo dosvidu neobhidna bula same uchast u vistavkah Molodi hudozhniki namagalis spivpracyuvati z pivdennoruskimi ale shastilo nebagatom Na zhal kerivnictvo TPRH vtorovanij shlyah i ne vitalo novovveden yaki tak vabili molod Stalo zrozumilo sho v ramkah TPRH ob yednannya nemozhlive i do kincya 1916 r molodi hudozhniki yaki opinilisya poza zakonom u pivdennonoruskih pristupili do stvorennya vlasnogo suspilstva Nezalezhni bagato v chomu zminili misceve hudozhnye zhittya vzhe odnim faktom svogo isnuvannya Podalsha diyalnist mitcivred Estetichni rozbizhnosti z hudozhnikami starshogo pokolinnya vislovilisya i v bazhanni reformuvati sistemu hudozhnogo navchannya yaka bagato rokiv isnuvala v neporushnomu viglyadi Na veresni 1918 r vidkrilasya Vilna akademiya vitonchenih mistectv Tovaristva nezalezhnih hudozhnikiv Navchannya planuvalosya buduvati za programoyu vilnih akademij Parizha i Myunhena Na choli novogo pidpriyemstva stav golova nezalezhnih M Gershenfeld Sered organizatoriv i vikladachiv imena hudozhnikiv sho vhodili z samogo pochatku do yadra suspilstva E Bostrem M Lisenka S Olesevich N Skrockij Ale vzhe v kinci roku z yavlyayetsya informaciya Cherez negarazdi sho vinikli sered iniciatoriv akademiyi zagrozhuye nebezpeka zakrittya Priblizno stilki zh proisnuvala i vidkrilasya na pochatku zhovtnya Vilna majsternya pid kerivnictvom A Nyurenberga navkolo yakogo ob yednalisya najmolodshi hudozhniki yaki neridko she ne vijshli iz gimnazichnogo viku Revolyucijni kataklizmi perervali prirodnij hid podij u vsomu u tomu chisli j u mistectvi Shorichni vistavki TPRH ta nezalezhnih v 1919 viyavilisya ostannimi yak dlya Tovaristva Pivdennoruskih hudozhnikiv tak i dlya Suspilstva nezalezhnih Dramatichnimi stali 1919 1920 roki koli htos emigruvav htos pomer a ti sho zalishilisya buli zmusheni pristosovuvatisya do novih vimog Predstavnikired Teofil Frayermanred Pochati istoriyu mitciv Odeskih nezalezhnih treba z hudozhnika v yakogo Yakov Peremen kupiv cilih 12 poloten Vin buv spravzhnim avangardistom j buntarem svogo chasu ce mozhna legko prosliditi v jogo biografiyi Narodivshis v 1883 roci u bagatij yevrejskij rodini vin pochav vihoditi poza ramki prijnyatogo vzhe u vici 14 rokiv vin yide do Odesi de prohodit navchannya v metra togo chasu Kiriyaki Kostandi Ale ne zupinivshis na zagalnoviznanih syuzhetah Frayerman u vici 19 rokiv virushaye u podorozh do Myunhenu Tam vin navchayetsya v shkoli Ashbe a piznishe zavitaye j do proslavlenogo u toj chas Parizhu J navit zalishitsya tam na 8 rokiv navchatisya tvoriti j znahoditi viznannya Ale navit posada chlena zhuri Osinnogo salona ne privablyuye jogo todi vin znovu virushaye u podorozh Na cej raz vibir padaye na London ta zhiti j tvoriti mitcyu tam ne sudilosya Teofil zmushenij terminovo povernutisya v Odesu jogo mati tyazhko hvoriye Podorozh do Odesi bula shozha na kazku koli dumayesh sho zalishishsya na dekilka misyaciv ale voni peretvoryuyutsya na 40 rokiv U 1917 roci do Odesi faktichno priyizhdzhaye vzhe vidomij j sformovanij hudozhnik i same todi Frayerman potraplyaye na vistavku do Odeskih nezalezhnih Parizki znajomstva duzhe silno vplinuli na zhivopis mitcya mi mozhemo pobachiti vpliv Sezanna ta Matissa ale Teofil ne curayetsya j zdobutkiv klasichnogo mistectva Zhivshi j vikladayuchi v Odeskomu hudozhnomu uchilishi im M B Grekova protyagom desyatkiv rokiv u 1949 jogo zvinuvachuyut u kosmopolitizmi j zaboronyayut vikladati Pislya cogo lishe u period vidligi v 1956 roci Teofil pochinaye povertatisya do svobodi idejnosti j ironiyi u zhivopisu J hocha zhiti jomu zalishilosya lishe odin rik Frayerman nibi vdruge vinahodit sebe j robit seriyu guashej Yih mozhna bulo pobachiti na posmertnij vistavci 1957 roka v Odesi Amshej Nyurenbergred Pobachiti Amsheya Nyurenberga v kolekciyi Yakova Peremena mi mozhemo same zavdyaki 18 robotam yaki kupuvav kolekcioner majzhe 10 rokiv Amshej buv molodshim za Teofila Frayermana narodivshis u 1887 roci v yevrejskij rodini vin iz chasom tezh pereyizhdzhaye v Odesu J po priyizdu u 1904 roci postupaye do majstra Kostandi togochasnogo vchitelya majzhe usih Odeskih nezalezhnih Pislya zakinchennya navchannya Amshej vidpravitsya u Parizh same tam vin bude zhiti u La Ruche gurtozhitku dlya emigruyuchih mitciv Tut vin poznajomitsya iz Shagalom i voni navit budut diliti odnu kimnatu na dvoh Ne mayuchi ani garyachoyi vodi ani opalennya zmusheni pisati roboti pri sviti gasovih lamp same tut naroditsya nizhna druzhba mizh dvoma modernistami Fajl A Nyurenberg Bili parusa jpgA Nyurenberg Bili parusa Povernuvshis do Odesi u 1912 roci Nyurenberg bere uchast u vistavkah tak zvanogo livogo mistectva ta u toj samij chas organizuye Narodni vistavki keruye oformlennyam mista do svyata 1 Travnya 1919 roka Vidtodi mitec pokidaye Odesu j virushaye do Moskvi u epicentri podij pislya 1924 roku Amsheya zatyaguye socrealizm Ale pam yatayemo mi jogo zovsim ne cherez period sluzhinnya derzhavi U 1910 roci Nyurenberga mozhna bulo spokijno zarahuvati do lav fovistiv u jogo mistectvi prisutni vidkriti j nasicheni kolori prostota form Vin bachit Gogena j Matissa pislya chogo kidaye viklik vzhe tradicijnomu na toj chas mistectvu TPRHa jogo Solomiya jde vrozriz v yakomus sensi navit konservativnomu zhivopisu pivdennoruskih Pobachiti zmini v stili Amsheya mi mozhemo zavdyaki nayavnosti u kolekciyi robit avtora za period 10 rokiv Dosliditi yak avtor ruhayetsya vid dekorativnosti j ploskosti u storonu analitiki ta ob yemnih form Tomu sho napriklad Bili parusa viprominyuyut energetiku kubizmu a she 4 kubistichni roboti znahodyatsya v kolekciyi Yakova Peremena Yak kazav sam Yakov Peremen V znak podyaki i vdyachnosti za bagatorichnu dopomogu hudozhniki virishili pidnesti meni originalnij podarunok na pam yat namalyuvali mij portret v formi sharzhu yakij vidznachaye moyu viddanist mistectvu Za cyu malenku ale taku individualnu j stilnu karikaturu vzyavsya Nyurenberg a potim do nogo priyednalisya she blizko 20 hudozhnikiv I hocha zaraz mi iz vami ne mozhemo pobachiti usi tvori Amsheya iz kolekciyi ale vidchuti monumentalnist j silu jogo mistectva mozhna u muzejnih zibrannyah Sandro Fazinired Znajomij nam za svoyim milozvuchnim prizvishem naspravdi Oleksandr Fajnzilberg buv narodzhenij u 1893 roci tezh u yevrejskij rodini Z samogo pochatku svoyeyi kar yeri Sandro osiv v Odesi vin pisav virshi malyuvav karikaturi j robiv ilyustraciyi do riznih poetichnih almanahiv A na vistavci Odeskih nezalezhnih Fazini pokazuvav svij zhivopis Zakinchivshi Odeske hudozhnye uchilishe Sandro obiraye dlya sebe shlyah primitivistskogo mistectva Mi mozhemo duzhe dobre prosliditi cyu tendenciyu na kartini 1915 roku za nazvoyu U kafe soldat iz damoyu sidyat za stolikom vochevid veduchi mirnu besidu a na stoli stoyit vaza z fruktami same takij omazh peredaye mitec Sezannu U 1922 roci Sandro virishuye zminiti misce prozhivannya j emigruye do Parizhu Same tam rozkvitnut najyaskravishi kvitki jogo tvorchosti kubistichni natyurmorti bezlich vistavok ta zahoplennya fotografiyeyu Ale odnogo dnya misto okupuyut nimci a sam Fazini vmiraye v 1944 roci v Osvencimi Suchasnistred Kolekciya Yakova Peremena sho skladalasya z robit Odeskih nezalezhnih bula prodana u 2010 roci na torgah akcijnogo doma Sotheby s u Nyu Jorku za 1 99 mln dolariv Yiyi kupiv ukrayinskij biznesmen Andrij Adamovskij Inshi roboti mitciv znahodyatsya v muzeyah Odesi Izrayili ta privatnih kolekciyah Div takozhred Tovaristvo nezalezhnih hudozhnikivLiteraturared Barkovskaya O M Obshestvo nezavisimyh hudozhnikov v Odesse Zhurnal O VMV 2016 Barkovskaya O M Obshestvo nezavisimyh hudozhnikov v Odesse Bibliograficheskij spravochnik 2012 Vojskun L Yakov Peremen i ego kollekciya proizvedenij odesskih modernistov Visnik Harkivskoyi derzhavnoyi akademiyi dizajnu i mistectv 2011 Krolya Yu L Imya iz Martirologa Zhurnal Russkoe iskusstvo 2012 Nagel S Vystavka molodyh Odes novosti 1909 19 apr Skrockij N Pervaya vystavka nezavisimyh Odes listok 1916 23 noyab Otrimano z https uk wikipedia org wiki Odeski nezalezhni