Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Розпис зображення розмір розпису Знамениті учні Ім я Вчене звання Вчена ступінь Оге Нільс БорAage Niels BohrНільс Бор 19

Оге Бор

Оге Бор

Оге Нільс Бор
Aage Niels Bohr
image
Нільс Бор, 1955 рік
Нільс Бор, 1955 рік
ПсевдонімиJames Baker
Народився19 червня 1922(1922-06-19)
Копенгаген, Данія
Помер8 вересня 2009(2009-09-08) (87 років)
Копенгаген, Данія
Похованняd[1]
Місце проживанняКопенгаген
Країнаimage Данія
Діяльністьфізик, педагог, фізик-ядерник
Alma materУніверситет Копенгагена
Галузьядерна фізика
ЗакладІнститут Нільса Бора
Копенгагенський університет
НОРДІТА
Посадапрофесор[d]
Науковий керівникНільс Бор
ВчителіНільс Бор
ЧленствоЛеопольдина
Шведська королівська академія наук
Папська академія наук[2]
Національна академія наук США[3]
Польська академія наук
Американська академія мистецтв і наук
Відомий завдяки:один з авторів колективної моделі ядра
Рідd
БатькоНільс Бор
Матиd
Брати, сестриd
d
d
У шлюбі зd
Дітиd
Нагороди
image Висловлювання у Вікіцитатах
image Оге Нільс Бор у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бор.

Оге Нільс Бор (дан. Aage Niels Bohr; 19 червня 1922, Копенгаген, Данія — 8 вересня 2009, там само) — данський фізик. Член Данської королівської академії наук (1955), низки інших академій світу. Лауреат Нобелівської премії з фізики (1975).

Біографія

Оге Бор народився в Копенгагені в сім'ї Маргарет і Нільса Бора, був їх четвертою дитиною. Вирісши серед таких фізиків, як Вольфганг Паулі і Вернер Гейзенберг, він також став захоплюватися фізикою. У 1940, через кілька місяців після окупації Данії, Оге Бор вступив в Копенгагенський університет і незабаром став асистувати батькові при написанні статей та листів. У жовтні 1943 силами Опору був переправлений разом з батьком на човні до Швеції, а звідти на бомбардувальнику в Англію. Як асистент Нільса Бора, брав участь у роботі над атомним проектом, в 1944 - 1945 був співробітником Лос-Аламоської національної лабораторії.

У серпні 1945 Оге Бор повернувся в Данію і продовжив навчання, через рік отримавши ступінь магістра. 1946 він став співробітником Інституту теоретичної фізики (Інститут Нільса Бора), проходив стажування в Принстонському і Колумбійському університетах (з січня 1949 по серпень 1950, під керівництвом Ісидора Рабі). Там він познайомився з і , з яким продовжив співпрацю після повернення до Копенгагена. Їх спільна робота дозволила розвинути на початку 1950-х років так звану колективну (узагальнену) модель ядра. У 1958 разом Д. Пайнс вони запропонували так звану надтекучої модель ядра, розглянувши можливість існування надтекучості адронів у ядрах. Надалі Бор і Моттельсоном працювали над узагальненням знань про структуру ядра у вигляді монографії, перший том якої «одночастковий рух» вийшов у 1969, другий том — «Деформації ядра» — в 1975. Робота Оге Бора в області теорії ядра послужила приводом для вручення Нобелівської премії з фізики за 1975 "За відкриття взаємозв'язку між колективним рухом і рухом окремої частинки в атомному ядрі і розвиток теорії будови атомного ядра, що базується на цієї взаємозв'язку " (Спільно з Моттельсоном і Рейнуотером).

Одночасно з роботою в Інституті Оге Бор викладав у Копенгагенському університеті, з 1956 — у званні професора. Після смерті Нільса Бора в 1962 очолив Інститут і був його директором до 1970. З 1957 Оге Бор входив до керівництва Інституту теоретичної атомної фізики (Nordisk Institut for Teoretisk Atomfysik, НОРДІТА), в 1975 - 1981 був його директором. В останні роки життя він сконцентрувався на викладацькій діяльності.

У 1950 Оге Бор одружився з Марієттою Соффер, від якої мав чотирьох дітей. Після її смерті він одружився вдруге (у 1981) на Бенте Мейер Шарфф.

Нагороди

  • Медаль папи Пія XI (1963)
  • Премія «Атом для світу» (1969)
  • Медаль імені X. Ерстеда (1970)
  • Медаль імені Е. Резерфорда Лондонського фізичного товариства (1972)
  • Нобелівська премія з фізики (1975)
  • Медаль імені О. Ремер (1976)

Публікації

  • Бор О., Моттельсон Б. Структура атомного ядра. — М. : Мир, 1971–1977. — 456+664 с.
  • Бор О. О структуре атомных ядер // УФН. — 1958. — Т. 65, вип. 7.  — переклад статті в журналі «Fys. Tidsskr.», V. 54, p. 1 (1956).
  • Бор О. Вращательное движение в ядрах // УФН. — 1976. — Т. 120, вип. 12.  — переклад Нобелівської лекції, прочитаної в Стокгольмі 11 грудня 1975.

Примітки

  1. Find a Grave — 1996.
    d:Track:Q63056
  2. Zichichi A. Aage Bohr — Папська академія наук.
    d:Track:Q574317d:Track:Q938622
  3. NNDB — 2002.
    d:Track:Q1373513
  4. Nobelpristageren Aage Bohr er død // Berlingske — Berlingske Media, 2009. — ISSN 0106-4223
    d:Track:Q821913d:Track:Q59055

Література

  • A. Bohr. Autobiography (1975). The Nobel Foundation. Архів оригіналу за 13 лютого 2012. Процитовано 20 жовтня 2009. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |Datepublished= ()
  • О. Бор // Ю. А. Храмов. Фізики: Біографічний довідник. — М.: Наука, 1983. — С. 40-41.
  • Некролог. Daily Telegraph. 10 вересня 2009. Архів оригіналу за 13 лютого 2012. Процитовано 20 жовтня 2009.
  • , O. Ulfbeck. Aage Niels Bohr // Physics Today. — 2010. — № 11. — С. 59.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Rozpis zobrazhennya rozmir rozpisu Znameniti uchni Im ya Vchene zvannya Vchena stupin Oge Nils BorAage Niels BohrNils Bor 1955 rik Nils Bor 1955 rikPsevdonimiJames BakerNarodivsya19 chervnya 1922 1922 06 19 Kopengagen DaniyaPomer8 veresnya 2009 2009 09 08 87 rokiv Kopengagen DaniyaPohovannyad 1 Misce prozhivannyaKopengagenKrayinaDaniyaDiyalnistfizik pedagog fizik yadernikAlma materUniversitet KopengagenaGaluzyaderna fizikaZakladInstitut Nilsa Bora Kopengagenskij universitet NORDITAPosadaprofesor d Naukovij kerivnikNils BorVchiteliNils BorChlenstvoLeopoldina Shvedska korolivska akademiya nauk Papska akademiya nauk 2 Nacionalna akademiya nauk SShA 3 Polska akademiya nauk Amerikanska akademiya mistectv i naukVidomij zavdyaki odin z avtoriv kolektivnoyi modeli yadraRiddBatkoNils BorMatidBrati sestrid d dU shlyubi zdDitidNagorodiPremiya Atom dlya miru d 1974 medal i premiya Rezerforda 1972 premiya Denni Gajnemana z matematichnoyi fiziki 1960 d 1985 d 1970 d 1976 Vislovlyuvannya u Vikicitatah Oge Nils Bor u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bor Oge Nils Bor dan Aage Niels Bohr 19 chervnya 1922 Kopengagen Daniya 8 veresnya 2009 tam samo danskij fizik Chlen Danskoyi korolivskoyi akademiyi nauk 1955 nizki inshih akademij svitu Laureat Nobelivskoyi premiyi z fiziki 1975 BiografiyaOge Bor narodivsya v Kopengageni v sim yi Margaret i Nilsa Bora buv yih chetvertoyu ditinoyu Virisshi sered takih fizikiv yak Volfgang Pauli i Verner Gejzenberg vin takozh stav zahoplyuvatisya fizikoyu U 1940 cherez kilka misyaciv pislya okupaciyi Daniyi Oge Bor vstupiv v Kopengagenskij universitet i nezabarom stav asistuvati batkovi pri napisanni statej ta listiv U zhovtni 1943 silami Oporu buv perepravlenij razom z batkom na chovni do Shveciyi a zvidti na bombarduvalniku v Angliyu Yak asistent Nilsa Bora brav uchast u roboti nad atomnim proektom v 1944 1945 buv spivrobitnikom Los Alamoskoyi nacionalnoyi laboratoriyi U serpni 1945 Oge Bor povernuvsya v Daniyu i prodovzhiv navchannya cherez rik otrimavshi stupin magistra 1946 vin stav spivrobitnikom Institutu teoretichnoyi fiziki Institut Nilsa Bora prohodiv stazhuvannya v Prinstonskomu i Kolumbijskomu universitetah z sichnya 1949 po serpen 1950 pid kerivnictvom Isidora Rabi Tam vin poznajomivsya z i z yakim prodovzhiv spivpracyu pislya povernennya do Kopengagena Yih spilna robota dozvolila rozvinuti na pochatku 1950 h rokiv tak zvanu kolektivnu uzagalnenu model yadra U 1958 razom D Pajns voni zaproponuvali tak zvanu nadtekuchoyi model yadra rozglyanuvshi mozhlivist isnuvannya nadtekuchosti adroniv u yadrah Nadali Bor i Mottelsonom pracyuvali nad uzagalnennyam znan pro strukturu yadra u viglyadi monografiyi pershij tom yakoyi odnochastkovij ruh vijshov u 1969 drugij tom Deformaciyi yadra v 1975 Robota Oge Bora v oblasti teoriyi yadra posluzhila privodom dlya vruchennya Nobelivskoyi premiyi z fiziki za 1975 Za vidkrittya vzayemozv yazku mizh kolektivnim ruhom i ruhom okremoyi chastinki v atomnomu yadri i rozvitok teoriyi budovi atomnogo yadra sho bazuyetsya na ciyeyi vzayemozv yazku Spilno z Mottelsonom i Rejnuoterom Odnochasno z robotoyu v Instituti Oge Bor vikladav u Kopengagenskomu universiteti z 1956 u zvanni profesora Pislya smerti Nilsa Bora v 1962 ocholiv Institut i buv jogo direktorom do 1970 Z 1957 Oge Bor vhodiv do kerivnictva Institutu teoretichnoyi atomnoyi fiziki Nordisk Institut for Teoretisk Atomfysik NORDITA v 1975 1981 buv jogo direktorom V ostanni roki zhittya vin skoncentruvavsya na vikladackij diyalnosti U 1950 Oge Bor odruzhivsya z Mariyettoyu Soffer vid yakoyi mav chotiroh ditej Pislya yiyi smerti vin odruzhivsya vdruge u 1981 na Bente Mejer Sharff NagorodiMedal papi Piya XI 1963 Premiya Atom dlya svitu 1969 Medal imeni X Ersteda 1970 Medal imeni E Rezerforda Londonskogo fizichnogo tovaristva 1972 Nobelivska premiya z fiziki 1975 Medal imeni O Remer 1976 PublikaciyiBor O Mottelson B Struktura atomnogo yadra M Mir 1971 1977 456 664 s Bor O O strukture atomnyh yader UFN 1958 T 65 vip 7 pereklad statti v zhurnali Fys Tidsskr V 54 p 1 1956 Bor O Vrashatelnoe dvizhenie v yadrah UFN 1976 T 120 vip 12 pereklad Nobelivskoyi lekciyi prochitanoyi v Stokgolmi 11 grudnya 1975 PrimitkiFind a Grave 1996 d Track Q63056 Zichichi A Aage Bohr Papska akademiya nauk d Track Q574317d Track Q938622 NNDB 2002 d Track Q1373513 Nobelpristageren Aage Bohr er dod Berlingske Berlingske Media 2009 ISSN 0106 4223 d Track Q821913d Track Q59055LiteraturaA Bohr Autobiography 1975 The Nobel Foundation Arhiv originalu za 13 lyutogo 2012 Procitovano 20 zhovtnya 2009 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr Datepublished dovidka O Bor Yu A Hramov Fiziki Biografichnij dovidnik M Nauka 1983 S 40 41 Nekrolog Daily Telegraph 10 veresnya 2009 Arhiv originalu za 13 lyutogo 2012 Procitovano 20 zhovtnya 2009 O Ulfbeck Aage Niels Bohr Physics Today 2010 11 S 59 PosilannyaBor Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Informaciya z sajtu Nobelivskogo komitetu The Nobel Foundation Arhiv originalu za 13 lipnya 2013 Procitovano 2009 10 20

Дата публікації:
Топ