Обсерваторія Бейфордбері англ Bayfordbury Observatory астрономічна та метеорологічна обсерваторія en одна з найбільших н

Обсерваторія Бейфордбері (англ. Bayfordbury Observatory) — астрономічна та метеорологічна обсерваторія ^[en], одна з найбільших навчальних обсерваторій у Великій Британії. Розташована у відносно темній сільській місцевості ^[en] в графстві Гартфордшир, за 6 миль від головного університетського кампусу в ^[en]. Перший телескоп був побудований у 1969 році, і відтоді обсерваторія використовується для навчання студентів, наукових досляджень і громадських заходів.

Обсерваторія Бейфордбері
англ. Bayfordbury Observatory



51°46′30″ пн. ш. 0°05′39″ зх. д. / 51.77500000002777369° пн. ш. 0.094444400028° зх. д.Координати: 51°46′30″ пн. ш. 0°05′39″ зх. д. / 51.77500000002777369° пн. ш. 0.094444400028° зх. д.
Країна	Велика Британія
Розташування	Гартфордшир
Код	J33
Сайт:	bayfordbury.herts.ac.uk
Обсерваторія Бейфордбері Обсерваторія Бейфордбері (Велика Британія)

Обсерваторія Бейфордбері у Вікісховищі

Історія

Перший телескоп, 16-дюймовий телескоп системи Ньютона/^[en], був побудований на цьому місці в 1969 році, через рік після того, як в ^[en] почали викладати астрономію. У 1970 році обсерваторію офіційно відкрив Річард Вуллі, тодішній Королівський астроном. З роками кафедра астрономії зростала, а з нею зростала і кількість телескопів в обсерваторії.

На 30-річчя обсерваторії у 2000 році була проведена масштабна реконструкція. Було побудовано три нових куполи телескопів, новий 4,5-метровий радіотелескоп, а також будівлю управління, названу на честь Патріка Мура, звідки можна керувати телескопами з комп'ютерним керуванням і аналізувати зображення.

Астрономічна обсерваторія

Обсерваторія має сім основних стаціонарних оптичних телескопів, першим з яких був 50-сантиметровий телескоп Марша ^[en], а найбільшим є 60-сантиметровий телескоп Plannewave CDK24. Інші телескопи включають чотири екваторіально встановлені роботизовані 40-сантиметрові телескопи ^[en], а також 35-сантиметровий Meade LX200. Ці телескопи оснащені дослідницькими ПЗЗ- і КМОН-камерами, спектрографами та відеокамерами. Декілька менших телескопів встановлюються разом з основними телескопами і використовуються для наведення, для спостережень з широким полем або як геліографи на лінії ^[en].

Окрім оптичних спостережень, обсерваторія також має ряд радіоастрономічних приладів. Найбільшим радіотелескопом є 4,5-метровий телескоп RW Forrest, який використовується для досліджень лінії водню 21 см та спостережень в неперервному спектрі. Ще три 3-метрові радіотелескопи мають утворити радіоінтерферометр з плечем 115 м.

У сусідньому науковому корпусі університету розміщено планетарій, який використовується під час вечорів відкритих дверей і групових візитів. На даху будівлі розміщено низку приладів, включаючи ^[en] для кількісної оцінки рівнів світлового забруднення, геліограф для спостереження за сонцем, а також денну та нічну камери для огляду всього неба — дві з шести, які працюють в університеті.

Університет організовує різні громадські заходи, зокрема щомісячні вечори відкритих дверей з жовтня по березень та групові відвідування для шкільних класів і громадських груп.

Дистанційне зондування фізики атмосфери

З 2010 року обсерваторія також стала станцією дистанційного зондування для університетського Центру атмосферних і приладових досліджень (Centre for Atmospheric & Instrumentation Research). Колишній купол телескопа тепер містить лідар для дослідження хмар, надчутливий сонячний поляриметр та інфрачервонй пірометр для детектування перистих хмар.

На даху сусіднього наукового корпусу також розміщено автоматичний ^[en] і місячний фотометр, які працюють в мережі ^[en], скануючий інфрачервоний радіометр, ^[en] і піранометр, а також денні та нічні камери для спостереження всього неба.