Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Обонезька п ятина об у значенні навколо і Онежжя від назви Онезького озера тобто Обонежжя буквально означає місцевість н

Обонезька п'ятина

Обонезька п'ятина

Обонезька п'ятина («об», у значенні «навколо», і «Онежжя», від назви Онезького озера, тобто Обонежжя буквально означає «місцевість навколо Онезького озера») — північно-східна п'ятина Новгородської землі в XV-XVIII століттях.

image
Обонезька пятина Новгородської землі, XVI століття

Перший частково збережений до нашого часу опис п'ятини знаходиться в писцевій книзі 7004 (1495/96) листи Юрія Костянтиновича Сабурова.

З XVI століття ділилася на Заонезьку (навколо Онезького озера) та Нагірну (річкою Мсте) половини. Заонезька половина складалася з 45 цвинтарів, Нагірна - з 36 цвинтарів. Про розміри п'ятини можна судити, наприклад, з того, що Дерев'яницький цвинтар Обонежської п'ятини знаходився за дві версти від Новгорода (біля Дерев'яницького монастиря), а цвинтар Спаський тієї ж п'ятини — в 700 верстах, на Виго-озері, біля Білого моря.

Географія

Як і більшість п'ятин, Обонезька починалася з Новгорода і її землі охоплювали східний берег Волхова аж до південно-східного берега Ладозького озера (схід Ленінградської області), потім Обонезька пятина охоплювала береги Онезького озера (сучасна Карелія) і поширювалася на північ до Студеного моря (захід Архангельської області). З південного сходу і півдня межа п'ятини йшла до річки Мде, що впадає в річку Мсту, по річках Мде і Мсті до гирла і озером Ільмень до початку річки Волхов.

Територія п'ятини ділилася на дві половини: Заонезька та Нагірна.

Історія

У XIV столітті центром південного Обонежья стає Тихвін, тоді як північним форпостом цього краю стає Соловецький монастир.

У 1565, коли цар Іван Грозний розділив Російську державу на опричнину та земщину, п'ятина увійшла до складу останньої.

У 1773 землі Обонежської п'ятини увійшли до складу Олонецької провінції, яка з 1801 набуває статусу губернії.

Див. також

Примітки

  1. Э. С. Смирнова. Живопись Обонежья. оригіналу за 17 грудня 2019. Процитовано 4 грудня 2019.
  2. Земщина // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)

Література

  • Неволін До. А. Про п'яти і цвинтарі новгородських у XVI столітті, з додатком карти. - Санкт-Петербург: Тип. імператорської Академії Наук, 1853
  • Петров К. М. Укладачі писцових книг обонезькій п'ятини // Олонецькі губернські відомості . 1867. № 12
  • Письмові книги Новгородської землі. Т.1. Упорядник Баранов К. Ст М., «Древньосховище», «Археографічний центр» 1999.

Посилання

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    Obonezka p yatina ob u znachenni navkolo i Onezhzhya vid nazvi Onezkogo ozera tobto Obonezhzhya bukvalno oznachaye miscevist navkolo Onezkogo ozera pivnichno shidna p yatina Novgorodskoyi zemli v XV XVIII stolittyah Obonezka pyatina Novgorodskoyi zemli XVI stolittya Pershij chastkovo zberezhenij do nashogo chasu opis p yatini znahoditsya v piscevij knizi 7004 1495 96 listi Yuriya Kostyantinovicha Saburova Z XVI stolittya dililasya na Zaonezku navkolo Onezkogo ozera ta Nagirnu richkoyu Mste polovini Zaonezka polovina skladalasya z 45 cvintariv Nagirna z 36 cvintariv Pro rozmiri p yatini mozhna suditi napriklad z togo sho Derev yanickij cvintar Obonezhskoyi p yatini znahodivsya za dvi versti vid Novgoroda bilya Derev yanickogo monastirya a cvintar Spaskij tiyeyi zh p yatini v 700 verstah na Vigo ozeri bilya Bilogo morya GeografiyaYak i bilshist p yatin Obonezka pochinalasya z Novgoroda i yiyi zemli ohoplyuvali shidnij bereg Volhova azh do pivdenno shidnogo berega Ladozkogo ozera shid Leningradskoyi oblasti potim Obonezka pyatina ohoplyuvala beregi Onezkogo ozera suchasna Kareliya i poshiryuvalasya na pivnich do Studenogo morya zahid Arhangelskoyi oblasti Z pivdennogo shodu i pivdnya mezha p yatini jshla do richki Mde sho vpadaye v richku Mstu po richkah Mde i Msti do girla i ozerom Ilmen do pochatku richki Volhov Teritoriya p yatini dililasya na dvi polovini Zaonezka ta Nagirna IstoriyaU XIV stolitti centrom pivdennogo Obonezhya staye Tihvin todi yak pivnichnim forpostom cogo krayu staye Soloveckij monastir U 1565 koli car Ivan Groznij rozdiliv Rosijsku derzhavu na oprichninu ta zemshinu p yatina uvijshla do skladu ostannoyi U 1773 zemli Obonezhskoyi p yatini uvijshli do skladu Oloneckoyi provinciyi yaka z 1801 nabuvaye statusu guberniyi Div takozhOlonecka guberniyaPrimitkiE S Smirnova Zhivopis Obonezhya originalu za 17 grudnya 2019 Procitovano 4 grudnya 2019 Zemshina Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref LiteraturaNevolin Do A Pro p yati i cvintari novgorodskih u XVI stolitti z dodatkom karti Sankt Peterburg Tip imperatorskoyi Akademiyi Nauk 1853 Petrov K M Ukladachi piscovih knig obonezkij p yatini Olonecki gubernski vidomosti 1867 12 Pismovi knigi Novgorodskoyi zemli T 1 Uporyadnik Baranov K St M Drevnoshovishe Arheografichnij centr 1999 Posilannya

    Дата публікації:
    Топ