Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Обласний комітет Рад робітничих депутатів Донецько-Криворізького басейну — виконавчий орган самоврядування робітників гірничодобувних та суміжних підприємств Донецько-Криворізького басейну.
Обласна рада робітничих депутатів Донецько-Криворізького басейну
Обласна рада робітничих депутатів Донецько-Криворізького басейну — непостійний орган самоврядування робітників гірничодобувних та суміжних підприємств Донецько-Криворізького басейну у 1917-1918 рр. Складався з представників місцевих рад. Збирався лише п'ять разів. Є відомості, що головою ради на ІІІ з'їзді (щодо якого є сумніви у легітимності) був обраний більшовик Борис Магідов.
З'їзди Рад робітничих депутатів Донецько-Криворізького басейну
Усього відбулось одна конференція та чотири з'їзди Рад робітничих депутатів Донецько-Криворізького басейну:
I конференція рад робітничих і солдатських депутатів Донбасу 15-17 березня 1917 у Бахмуті
I з'їзд 25 квітня по 6 травня 1917 р.
II з'їзд 6 жовтня 1917 р.
III з'їзд 9 грудня 1917 р.
IV з'їзд 27 січня 1918 р.
Перший обласний з'їзд рад Донецького і Криворізького басейнів
Перший обласний з'їзд рад Донецького і Криворізького басейнів відбувся у Харкові з 25 квітня по 6 травня 1917 року. На з'їзді було 170 делегатів, які сформували на багатопартійній основі свій постійний орган — Обласний комітет Рад (Обком) на чолі з 33-річним харків'янином з партії лівих есерів.
З’їзд одноголосно ухвалив встановити мінімальну заробітну плату для всіх робітників у 4 карбованці за 8-годинний робочий день. Окрім цього делегати розробили кілька таблиць, за якими в залежності від складності праці визначалась реальна зарплата. При зупинці підприємства робітникам мали виплачувати середню заробітню плату, а за понаднормову роботу — за коефіцієнтом 1,5. За постановою з’їзду заробітна плата членам рад і утримання рад мали здійснюватись за рахунок підприємств. Промисловці мали зберегти або створити продовольчі магазини і відпускати в них продукти по цінах липня 1916 р. На важких або гарячих роботах запроваджувався 6-годинний робочий день. Перелік важких робіт, а також всі спірні питання між робітниками і адміністрацією мала розв’язувати рада робітничих депутатів та заводські чи рудничні комітети.
Постанова з’їзду була вручена конференції гірничопромисловців півдня Росії, яка в той же час проходила у Харкові. Промисловці згодились лише частково задовольнити ці вимоги. На що конференція рад заявила, що відмова промисловців дає робітникам «цілковиту волю», а вина за можливі наслідки лягає цілком на гірничопромисловців73. Виник черговий затяжний конфлікт між робіниками і працедавцями.
Другий обласний з'їзд рад Донецького і Криворізького басейнів
Був призначений на 5 жовтня, однак через відсутність кворуму перенесено на наступний день. Зі 130 делегатів 47 були більшовиками, 41 — меншовики, 34 — есери, 8 делегатів були безпартійними. У переобраному обкомі більшовиків була меншість.
Третій обласний з'їзд рад Донецького і Криворізького басейнів
Третій обласний з'їзд рад Донецького і Криворізького басейнів розпочав свою роботу 9 (22) грудня 1918 р. у Харкові. Від 140 рад Донкривбасу прибули 77 делегатів від 46 рад. Присутні делегати були переважно учасниками обласної більшовицької конференції Донкривбасу, тобто були представниками більшовицьких фракцій рад, а не власне рад. Як з'ясувалося з перших же хвилин засідання з'їзду він був нелегітимний. За регламентом, затвердженим II з'їздом, він мав би вважатися правомочним, якби на ньому були присутні більше половини Рад області. З 140 ж рад було представлено 46. Але під тиском більшовиків з'їзд продовжив свою роботу. На цьому з'їзді було прийнято резолюцію «Про самовизначення Донецького і Криворізького басейна».
11 (24) грудня 1917 до цих 77 делегатів приєдналися 124 делегати, які покинули Всеукраїнський з'їзд рад у Києві і представляли 49 рад з усієї території України. Разом вони проголосили себе повноважним першим з'їздом рад України. Цей з'їзд у радянській історіографії отримав назву Першого Всеукраїнського з'їзду рад.
Четвертий обласний з'їзд рад Донецького і Криворізького басейнів
Четвертий обласний з'їзд рад Донецького і Криворізького басейнів відбувся 27—30 січня 1918 в Харкові.
На з'їзді були присутні 74 делегати, з них 48 більшовиків.
На з'їзді обговорювалися питання: 1) Поточний момент; 2) Економічна політика в Донецькому басейні; 3) Обласна організація.
На доповідь Артема (Ф. А. Сергеева) про поточний момент з'їзд ухвалив резолюцію, в якій схвалив розпуск Установчих зборів і підтримав рішення Третього Всеросійського з'їзду рад. На доповідь М. О. Скрипника була схвалена резолюція, в якій, проаналізувавши важке економічне становище на Донбасі, з'їзд закликав робітників до розгортання соціалістичних перетворень в економіці, для керівництва якими було вирішено утворити Південну обласну раду народного господарства.
При обговоренні питання про обласну організацію С. Ф. Васильченко, Артем (Ф. А. Сергеев), М. П. Жаков та ряд інших делегатів виступили за утворення окремо від Української народної республіки (частину якої контролював більшовицький Народний секретаріат) Донецько-Криворізької радянської республіки. Член Народного секретарітау М. О. Скрипник запропонував резолюцію, в якій визнавалася автономія Донбасу у складі «Південно-Російської Української республіки, як частини Всеросійської федерації радянських республік». З'їзд більшістю голосів схвалив пропозицію С. Ф. Васильченка про виділення Донецько-Криворізької області зі складу України і створення Донецько-Криворізької республіки. З'їзд обрав обласний виконавчий комітет рад. За дорученням з'їзду облвиконком 14 лютого 1918 року сформував Раднарком Донецько-криворізької області на чолі з Артемом (Ф. А. Сергеевим).
Обласний комітет Рад робітничих депутатів Донецько-Криворізького басейну
Утворено у травні 1917 р. на Першому з'їзді рад робітничих та солдатських депутатів Донецько-Криворізького басейну. Головою був .
Перебував у перманентному конфлікті із З їздом гірничопромисловців Півдня Росії через суперечки навколо умов праці шахтарів та суміжних професій.
На II обласний з'їзд Рад Донецько-Криворізького басейну обласний комітет було переобрано. Більшовики не отримали там більшості і блокували його роботу. Радянські історики пояснювали це тим, що нібито при формуванні складу з'їзду меншовики видали своїм прихильникам 50 «незаконних» мандатів
Михайло Жаков так змалював перші місяці роботи обкому після переформатування: "На перших засіданнях Обласного комітету ми зіткнулися з тим, що фракції меншовиків та с. — P., завдяки представництву від партійних центрів отримали переважання, в той час як на з'їзді більшість в один голос було забезпечено нам. Це паралізувало роботу Обласного комітету. Ми не могли при такому положенні дозволити ні одного принципового питання і займалися тільки вермішеллю "
Після жовтневого перевороту в Петрограді більшовики почали вимагали поставили на порядок денний перевибори обкому, а відповідно — і новий з'їзд Рад.
23 листопада 1917 більшовицька фракція обкому оприлюднила свою відозву «До робітників Донецького і Криворізького басейнів», в якому зажадала переобрання обласного комітету.
Четвертий обласний з'їзд обрав Обласний комітет у складі 9 осіб. Від більшовиків до нього увійшли Семен Васильченко, Михайло Жаков, , і Андрєєв, від есерів Киричок, Ровенський, Маркарьян, від меншовиків . Не зовсім ясно чому в протоколі 9 осіб, а у прийнятій резолюції 11.
14 лютого 1918 р. обком створив Раду народних комісарів Донецько-Криворізької області. Цей крок дістав засудження від керівників більшовицької партії. Одночасно виконком визначився зі своїм ставленням до Ради народних комісарів у Петрограді та ВУЦВК Рад України: «Ставлення до цих двох органів визначається наступним чином: Рада народних Комісарів Донецького і Криворізького басейну зобов'язана проводити в життя декрети Народних Комісарів Російської республіки в басейнах, ЦВК України вважається органом паралельним Обласному комітетові, але Ради Донецького басейну беруть участь в загальному будівництві державного життя з Радами всього півдня Росії -України, і Доно Кубано Терського району».
Обком припинив свою діяльність наприкінці весни 1918 р., коли свою владу в регіоні відновила УНР.
Керівники
(квітень 1917 - січень 1918)
Васильченко Семен Пилипович (січень-квітень 1918)
Члени обласного комітету
Васильченко Семен Пилипович - більшовик.
Жаков Михайло Петрович - більшовик.
Тевелєв Мойсей Соломонович - більшовик.
Варейкіс Йосип Михайлович - більшовик.
Андрєєв - більшовик.
- меншовик.
Киричок - есер.
Ровенський Павло (Фейфель) Володимирович - есер.
Макарьян - есер.
Кандидатами в члени обкому були також обрані: Алексєєв, Марк, Микола Попов (всі меншовики) і , Добровольський, Чорний (всі есери).
Примітки
- Южный край, 1917, № 14265.
- Борьба за власть Советов в Донбассе, стр. 126.
- Стенограмма IV Съезда Советов Донецкого и Криворожского районов.
- Большевистские организации Украины, стр. 459.
Джерела
Корнилов В. В. «Донецко-Криворожская республика: Расстрелянная мечта» — Харків, «Фоліо», 2011.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oblasnij komitet Rad robitnichih deputativ Donecko Krivorizkogo basejnu vikonavchij organ samovryaduvannya robitnikiv girnichodobuvnih ta sumizhnih pidpriyemstv Donecko Krivorizkogo basejnu Golova Oblasnogo komitetu Rad robitnichih deputativ Donecko Krivorizkogo basejnu Semen VasilchenkoOblasna rada robitnichih deputativ Donecko Krivorizkogo basejnuOblasna rada robitnichih deputativ Donecko Krivorizkogo basejnu nepostijnij organ samovryaduvannya robitnikiv girnichodobuvnih ta sumizhnih pidpriyemstv Donecko Krivorizkogo basejnu u 1917 1918 rr Skladavsya z predstavnikiv miscevih rad Zbiravsya lishe p yat raziv Ye vidomosti sho golovoyu radi na III z yizdi shodo yakogo ye sumnivi u legitimnosti buv obranij bilshovik Boris Magidov Z yizdi Rad robitnichih deputativ Donecko Krivorizkogo basejnuUsogo vidbulos odna konferenciya ta chotiri z yizdi Rad robitnichih deputativ Donecko Krivorizkogo basejnu I konferenciya rad robitnichih i soldatskih deputativ Donbasu 15 17 bereznya 1917 u Bahmuti I z yizd 25 kvitnya po 6 travnya 1917 r II z yizd 6 zhovtnya 1917 r III z yizd 9 grudnya 1917 r IV z yizd 27 sichnya 1918 r Pershij oblasnij z yizd rad Doneckogo i Krivorizkogo basejniv Pershij oblasnij z yizd rad Doneckogo i Krivorizkogo basejniv vidbuvsya u Harkovi z 25 kvitnya po 6 travnya 1917 roku Na z yizdi bulo 170 delegativ yaki sformuvali na bagatopartijnij osnovi svij postijnij organ Oblasnij komitet Rad Obkom na choli z 33 richnim harkiv yaninom z partiyi livih eseriv Z yizd odnogolosno uhvaliv vstanoviti minimalnu zarobitnu platu dlya vsih robitnikiv u 4 karbovanci za 8 godinnij robochij den Okrim cogo delegati rozrobili kilka tablic za yakimi v zalezhnosti vid skladnosti praci viznachalas realna zarplata Pri zupinci pidpriyemstva robitnikam mali viplachuvati serednyu zarobitnyu platu a za ponadnormovu robotu za koeficiyentom 1 5 Za postanovoyu z yizdu zarobitna plata chlenam rad i utrimannya rad mali zdijsnyuvatis za rahunok pidpriyemstv Promislovci mali zberegti abo stvoriti prodovolchi magazini i vidpuskati v nih produkti po cinah lipnya 1916 r Na vazhkih abo garyachih robotah zaprovadzhuvavsya 6 godinnij robochij den Perelik vazhkih robit a takozh vsi spirni pitannya mizh robitnikami i administraciyeyu mala rozv yazuvati rada robitnichih deputativ ta zavodski chi rudnichni komiteti Postanova z yizdu bula vruchena konferenciyi girnichopromislovciv pivdnya Rosiyi yaka v toj zhe chas prohodila u Harkovi Promislovci zgodilis lishe chastkovo zadovolniti ci vimogi Na sho konferenciya rad zayavila sho vidmova promislovciv daye robitnikam cilkovitu volyu a vina za mozhlivi naslidki lyagaye cilkom na girnichopromislovciv73 Vinik chergovij zatyazhnij konflikt mizh robinikami i pracedavcyami Drugij oblasnij z yizd rad Doneckogo i Krivorizkogo basejniv Buv priznachenij na 5 zhovtnya odnak cherez vidsutnist kvorumu pereneseno na nastupnij den Zi 130 delegativ 47 buli bilshovikami 41 menshoviki 34 eseri 8 delegativ buli bezpartijnimi U pereobranomu obkomi bilshovikiv bula menshist Tretij oblasnij z yizd rad Doneckogo i Krivorizkogo basejniv Tretij oblasnij z yizd rad Doneckogo i Krivorizkogo basejniv rozpochav svoyu robotu 9 22 grudnya 1918 r u Harkovi Vid 140 rad Donkrivbasu pribuli 77 delegativ vid 46 rad Prisutni delegati buli perevazhno uchasnikami oblasnoyi bilshovickoyi konferenciyi Donkrivbasu tobto buli predstavnikami bilshovickih frakcij rad a ne vlasne rad Yak z yasuvalosya z pershih zhe hvilin zasidannya z yizdu vin buv nelegitimnij Za reglamentom zatverdzhenim II z yizdom vin mav bi vvazhatisya pravomochnim yakbi na nomu buli prisutni bilshe polovini Rad oblasti Z 140 zh rad bulo predstavleno 46 Ale pid tiskom bilshovikiv z yizd prodovzhiv svoyu robotu Na comu z yizdi bulo prijnyato rezolyuciyu Pro samoviznachennya Doneckogo i Krivorizkogo basejna 11 24 grudnya 1917 do cih 77 delegativ priyednalisya 124 delegati yaki pokinuli Vseukrayinskij z yizd rad u Kiyevi i predstavlyali 49 rad z usiyeyi teritoriyi Ukrayini Razom voni progolosili sebe povnovazhnim pershim z yizdom rad Ukrayini Cej z yizd u radyanskij istoriografiyi otrimav nazvu Pershogo Vseukrayinskogo z yizdu rad Chetvertij oblasnij z yizd rad Doneckogo i Krivorizkogo basejniv Chetvertij oblasnij z yizd rad Doneckogo i Krivorizkogo basejniv vidbuvsya 27 30 sichnya 1918 v Harkovi Na z yizdi buli prisutni 74 delegati z nih 48 bilshovikiv Na z yizdi obgovoryuvalisya pitannya 1 Potochnij moment 2 Ekonomichna politika v Doneckomu basejni 3 Oblasna organizaciya Na dopovid Artema F A Sergeeva pro potochnij moment z yizd uhvaliv rezolyuciyu v yakij shvaliv rozpusk Ustanovchih zboriv i pidtrimav rishennya Tretogo Vserosijskogo z yizdu rad Na dopovid M O Skripnika bula shvalena rezolyuciya v yakij proanalizuvavshi vazhke ekonomichne stanovishe na Donbasi z yizd zaklikav robitnikiv do rozgortannya socialistichnih peretvoren v ekonomici dlya kerivnictva yakimi bulo virisheno utvoriti Pivdennu oblasnu radu narodnogo gospodarstva Pri obgovorenni pitannya pro oblasnu organizaciyu S F Vasilchenko Artem F A Sergeev M P Zhakov ta ryad inshih delegativ vistupili za utvorennya okremo vid Ukrayinskoyi narodnoyi respubliki chastinu yakoyi kontrolyuvav bilshovickij Narodnij sekretariat Donecko Krivorizkoyi radyanskoyi respubliki Chlen Narodnogo sekretaritau M O Skripnik zaproponuvav rezolyuciyu v yakij viznavalasya avtonomiya Donbasu u skladi Pivdenno Rosijskoyi Ukrayinskoyi respubliki yak chastini Vserosijskoyi federaciyi radyanskih respublik Z yizd bilshistyu golosiv shvaliv propoziciyu S F Vasilchenka pro vidilennya Donecko Krivorizkoyi oblasti zi skladu Ukrayini i stvorennya Donecko Krivorizkoyi respubliki Z yizd obrav oblasnij vikonavchij komitet rad Za doruchennyam z yizdu oblvikonkom 14 lyutogo 1918 roku sformuvav Radnarkom Donecko krivorizkoyi oblasti na choli z Artemom F A Sergeevim Oblasnij komitet Rad robitnichih deputativ Donecko Krivorizkogo basejnuUtvoreno u travni 1917 r na Pershomu z yizdi rad robitnichih ta soldatskih deputativ Donecko Krivorizkogo basejnu Golovoyu buv Perebuvav u permanentnomu konflikti iz Z yizdom girnichopromislovciv Pivdnya Rosiyi cherez superechki navkolo umov praci shahtariv ta sumizhnih profesij Na II oblasnij z yizd Rad Donecko Krivorizkogo basejnu oblasnij komitet bulo pereobrano Bilshoviki ne otrimali tam bilshosti i blokuvali jogo robotu Radyanski istoriki poyasnyuvali ce tim sho nibito pri formuvanni skladu z yizdu menshoviki vidali svoyim prihilnikam 50 nezakonnih mandativ Mihajlo Zhakov tak zmalyuvav pershi misyaci roboti obkomu pislya pereformatuvannya Na pershih zasidannyah Oblasnogo komitetu mi zitknulisya z tim sho frakciyi menshovikiv ta s P zavdyaki predstavnictvu vid partijnih centriv otrimali perevazhannya v toj chas yak na z yizdi bilshist v odin golos bulo zabezpecheno nam Ce paralizuvalo robotu Oblasnogo komitetu Mi ne mogli pri takomu polozhenni dozvoliti ni odnogo principovogo pitannya i zajmalisya tilki vermishellyu Pislya zhovtnevogo perevorotu v Petrogradi bilshoviki pochali vimagali postavili na poryadok dennij perevibori obkomu a vidpovidno i novij z yizd Rad 23 listopada 1917 bilshovicka frakciya obkomu oprilyudnila svoyu vidozvu Do robitnikiv Doneckogo i Krivorizkogo basejniv v yakomu zazhadala pereobrannya oblasnogo komitetu Chetvertij oblasnij z yizd obrav Oblasnij komitet u skladi 9 osib Vid bilshovikiv do nogo uvijshli Semen Vasilchenko Mihajlo Zhakov i Andryeyev vid eseriv Kirichok Rovenskij Markaryan vid menshovikiv Ne zovsim yasno chomu v protokoli 9 osib a u prijnyatij rezolyuciyi 11 14 lyutogo 1918 r obkom stvoriv Radu narodnih komisariv Donecko Krivorizkoyi oblasti Cej krok distav zasudzhennya vid kerivnikiv bilshovickoyi partiyi Odnochasno vikonkom viznachivsya zi svoyim stavlennyam do Radi narodnih komisariv u Petrogradi ta VUCVK Rad Ukrayini Stavlennya do cih dvoh organiv viznachayetsya nastupnim chinom Rada narodnih Komisariv Doneckogo i Krivorizkogo basejnu zobov yazana provoditi v zhittya dekreti Narodnih Komisariv Rosijskoyi respubliki v basejnah CVK Ukrayini vvazhayetsya organom paralelnim Oblasnomu komitetovi ale Radi Doneckogo basejnu berut uchast v zagalnomu budivnictvi derzhavnogo zhittya z Radami vsogo pivdnya Rosiyi Ukrayini i Dono Kubano Terskogo rajonu Obkom pripiniv svoyu diyalnist naprikinci vesni 1918 r koli svoyu vladu v regioni vidnovila UNR Kerivniki kviten 1917 sichen 1918 Vasilchenko Semen Pilipovich sichen kviten 1918 Chleni oblasnogo komitetuVasilchenko Semen Pilipovich bilshovik Zhakov Mihajlo Petrovich bilshovik Tevelyev Mojsej Solomonovich bilshovik Varejkis Josip Mihajlovich bilshovik Andryeyev bilshovik menshovik Kirichok eser Rovenskij Pavlo Fejfel Volodimirovich eser Makaryan eser Kandidatami v chleni obkomu buli takozh obrani Aleksyeyev Mark Mikola Popov vsi menshoviki i Dobrovolskij Chornij vsi eseri PrimitkiYuzhnyj kraj 1917 14265 Borba za vlast Sovetov v Donbasse str 126 Stenogramma IV Sezda Sovetov Doneckogo i Krivorozhskogo rajonov Bolshevistskie organizacii Ukrainy str 459 DzherelaKornilov V V Donecko Krivorozhskaya respublika Rasstrelyannaya mechta Harkiv Folio 2011