Оберта́ння навко́ло фіксо́ваної (нерухо́мої) осі́ — вид механічного руху твердого тіла при якому усі його точки, рухаючись у паралельних площинах, описують кола з центрами, що лежать на одній нерухомій прямій, що називається віссю обертання.
Вісь обертання може розташовуватися усередині тіла або за його межами. При обертанні навколо нерухомої осі, що не проходить через центр тіла, обертальний рух називається коловим. Вісь обертання в даній системі відліку може бути як рухомою, так і нерухомою. Наприклад, в системі відліку, пов'язаній із Землею, вісь обертання ротора генератора на електростанції нерухома.
При виборі деяких осей обертання, можна отримати складний обертальний рух — сферичний рух, коли точки тіла рухаються траєкторіями, що лежать на взаємоконцентричних сферичних поверхнях.
Основний закон динаміки обертального руху
Похідна за часом від моменту кількості руху механічної системи відносно нерухомої щодо інерціальної системи відліку точки або центру інерції системи дорівнює головному моменту відносно тієї ж точки всіх зовнішніх сил, прикладених до системи.
Характеристики обертового руху тіла
Кінематичні характеристики
Обертання характеризується кутом , що вимірюється в градусах або радіанах, кутовою швидкістю (вимірюється у рад/с) та кутовим прискоренням (одиниця вимірювання — рад/с²).
При рівномірному обертанні:
- Період обертання — тривалість одного повного оберта.
- Частота обертання — число обертів за одиницю часу (наприклад, об/хв).
Період обертання і його частота пов'язані співвідношенням:
- Лінійна швидкість точки, що лежить на відстані від осі обертання
- Кутова швидкість обертання тіла — аксіальний вектор (псевдовектор) :
Динамічні характеристики
Властивості твердого тіла при його обертанні визначаються моментом інерції цього тіла. Ця характеристика входить до диференціальних рівнянь, отриманих з рівнянь Гамільтона або Лагранжа. Рівняння для кінетичної енергії обертання можна записати у вигляді:
У цій формулі момент інерції J відіграє роль маси, а кутова швидкість ω — роль швидкості при поступальному русі. Момент інерції характеризує геометричний розподіл маси у тілі й може бути обчислений з використанням формули
- Момент інерції — фізична величина, міра інертності тіла в обертальному русі. Характеризує розподіл мас у тілі. Осьовий момент інерції системи n матеріальних точок визначається рівнянням:
де — маса, — відстань від -ї точки до осі.
Див. також
Примітки
- Момент инерции // Физическая энциклопедия. В 5-ти томах / Главный редактор А. М. Прохоров. — М. : Советская энциклопедия.
Джерела
- Concepts of Physics Volume 1, by H. C. Verma, 1st edition,
- Кільчевський М. О. Курс теоретичної механіки. Т. 1. — К.: Вища школа, 1972. — 376 с.
- Павловський М. А. Теоретична механіка: Підручник для студентів вищих навчальних закладів. — К.: Техніка, 2002. — 512 с. — .
- Тарг С. М. Краткий курс теоретической механики. — М.: Высшая школа, 1986. — 416 с.
- Токар А. М. Теоретична механіка. Кінематика (методи і задачі). — К.: Либідь, 2001. — 416 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Obertannya Oberta nnya navko lo fikso vanoyi neruho moyi osi vid mehanichnogo ruhu tverdogo tila pri yakomu usi jogo tochki ruhayuchis u paralelnih ploshinah opisuyut kola z centrami sho lezhat na odnij neruhomij pryamij sho nazivayetsya vissyu obertannya Obertannya sferi navkolo neruhomoyi osi Vis obertannya mozhe roztashovuvatisya useredini tila abo za jogo mezhami Pri obertanni navkolo neruhomoyi osi sho ne prohodit cherez centr tila obertalnij ruh nazivayetsya kolovim Vis obertannya v danij sistemi vidliku mozhe buti yak ruhomoyu tak i neruhomoyu Napriklad v sistemi vidliku pov yazanij iz Zemleyu vis obertannya rotora generatora na elektrostanciyi neruhoma Pri vibori deyakih osej obertannya mozhna otrimati skladnij obertalnij ruh sferichnij ruh koli tochki tila ruhayutsya trayektoriyami sho lezhat na vzayemokoncentrichnih sferichnih poverhnyah Osnovnij zakon dinamiki obertalnogo ruhuPohidna za chasom vid momentu kilkosti ruhu mehanichnoyi sistemi vidnosno neruhomoyi shodo inercialnoyi sistemi vidliku tochki abo centru inerciyi sistemi dorivnyuye golovnomu momentu vidnosno tiyeyi zh tochki vsih zovnishnih sil prikladenih do sistemi Harakteristiki obertovogo ruhu tilaKinematichni harakteristiki Obertannya harakterizuyetsya kutom f displaystyle varphi sho vimiryuyetsya v gradusah abo radianah kutovoyu shvidkistyu w dfdt displaystyle omega frac d varphi dt vimiryuyetsya u rad s ta kutovim priskorennyam ϵ d2fdt2 displaystyle epsilon frac d 2 varphi dt 2 odinicya vimiryuvannya rad s Pri rivnomirnomu obertanni Period obertannya trivalist odnogo povnogo oberta Chastota obertannya chislo obertiv za odinicyu chasu napriklad ob hv Period obertannya T displaystyle T i jogo chastota n displaystyle nu pov yazani spivvidnoshennyam n 1T w2p displaystyle nu 1 over T omega over 2 pi Linijna shvidkist tochki sho lezhit na vidstani R displaystyle R vid osi obertannyav 2pnR 2pRT displaystyle v 2 pi nu R 2 pi R over T Kutova shvidkist obertannya tila aksialnij vektor psevdovektor w 2pn 2pT displaystyle omega 2 pi nu 2 pi over T Dinamichni harakteristiki Vlastivosti tverdogo tila pri jogo obertanni viznachayutsya momentom inerciyi cogo tila Cya harakteristika vhodit do diferencialnih rivnyan otrimanih z rivnyan Gamiltona abo Lagranzha Rivnyannya dlya kinetichnoyi energiyi obertannya mozhna zapisati u viglyadi E w2J2 2p2n2J displaystyle E frac omega 2 J 2 2 pi 2 nu 2 J U cij formuli moment inerciyi J vidigraye rol masi a kutova shvidkist w rol shvidkosti pri postupalnomu rusi Moment inerciyi harakterizuye geometrichnij rozpodil masi u tili j mozhe buti obchislenij z vikoristannyam formuli J r2dm displaystyle J int r 2 dm Moment inerciyi fizichna velichina mira inertnosti tila v obertalnomu rusi Harakterizuye rozpodil mas u tili Osovij moment inerciyi sistemi n materialnih tochok viznachayetsya rivnyannyam Ja i 1nmiri2 displaystyle J a sum i 1 n m i r i 2 de mi displaystyle m i masa ri displaystyle r i vidstan vid i displaystyle i yi tochki do osi Div takozhPostupalnij ruh Ploskoparalelnij ruh Sferichnij ruhPrimitkiMoment inercii Fizicheskaya enciklopediya V 5 ti tomah Glavnyj redaktor A M Prohorov M Sovetskaya enciklopediya DzherelaConcepts of Physics Volume 1 by H C Verma 1st edition ISBN 81 7709 187 5 Kilchevskij M O Kurs teoretichnoyi mehaniki T 1 K Visha shkola 1972 376 s Pavlovskij M A Teoretichna mehanika Pidruchnik dlya studentiv vishih navchalnih zakladiv K Tehnika 2002 512 s ISBN 966 575 184 0 Targ S M Kratkij kurs teoreticheskoj mehaniki M Vysshaya shkola 1986 416 s Tokar A M Teoretichna mehanika Kinematika metodi i zadachi K Libid 2001 416 s