Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Обгорόджування (англ. enclosures) — специфічна форма ліквідації общинних земель та порядків в Англії, одна із форм масової експропріації селянства великими землевласниками.
Передісторія
Перші обгороджування в Англії розпочалися ще у XIII ст., коли з розвитком товарно-грошових відносин в країні і зростанням вівчарства феодали-лорди, в зв'язку з підвищенням попиту на англійську вовну, стали обгороджувати і приєднувати до свого домену общинні угіддя, що перебували до цього в загальному користуванні лорда і селянської общини. 1235 року і року узаконювали ці захоплення общинних угідь. Ранні обгороджування ще істотно не торкалися общинного ладу всього села. Це був процес, що проходив в надрах феодального суспільства і не знаменував розпад феодалізму.
Збільшення орних земель, пасовищ для великої рогатої худоби, осушення боліт, драговин, освоєння засолених ґрунтів не дало великого результату. Використовувався навіть перехід від двопілля і трипілля до складних сівозмін з використанням земель, які перебували під паром. Однак ці нові методи приходили в протиріччя з общинними порядками землекористування. Тому в другій половині XV ст. Англія стала на радикальний шлях — обгороджування, що відбувалися на півдні, південному сході та в центральній частині країни.
Хід подій
На початку XVI ст. Англія вступила в період так званого первинного накопичення капіталу. Успіхи сукнарства, попит на вовну у Нідерландах і в самій Англії сприяли підвищенню цін на неї. Вівчарство ставало вигіднішим за землеробство, внаслідок чого лорди почали перетворювати землі своїх маєтків на пасовища. Вони захоплювали не лише общинні угіддя, але й зганяли своїх селян власників з наділів, зносячи при цьому селянські будинки й цілі села, а захоплені землі зазвичай обгороджували частоколом, канавами і живоплотом. Обгороджені землі дворяни здавали великим фермерам-скотарям за високу ренту, а іноді й самі розводили на цих землях великі стада овець або перетворювали їх на парки для полювання. Жертвами евікції (згону селян) на першому етапі були здебільшого дрібні землевласники центральних графств, 78% яких мали менше 10 акрів землі.
Друга хвиля обгороджувань (1530—1550) була стимульована секуляризацією монастирських земель. Особливо посилилися обгороджування та евікції на південному сході, в центральних та північних районах у 1540 році після продажу секуляризованих земель. Більша частина цих земель перейшла в руки місцевої знаті, придворному і чиновному дворянству, джентрі, великій буржуазії, невеликій частині йоменів. Для селян ця земля була недоступною, яка розпродавалася великими ділянками із середньою платою 563 фунти за ділянку. Нові власники секуляризованих земель розривали старі зв'язки, підвищували ренти, феодальні платежі і здавали землю багатим селянам, городянам, новим дворянам, які починали вести господарство на орендованій землі, сплачуючи власникам орендну плату, яка визначалася договором. На своїх власних або орендованих ділянках вони створювали капіталістичні ферми, обгороджували поля, зганяли евіктованих селян, торгували вовною та іншими продуктами, отримуючи великі доходи.
У другій половині XVI ст. обгорождування тривали менш інтенсивно, так як необхідно було освоїти захоплені землі і почасти заважали закони проти обгороджувань. Цих статутів мало хто дотримувався, тому, коли у 1593 році уряд і парламент скасували акт 1563 року проти обгороджування, то всі перепони були знищені. У першій половині XVII ст., особливо у 30-ті роки, продовжилося обгороджування земель, яку намагався стримати уряд, видавши накази про знесення знову збудованих живоплотів і оштрафувавши обгороджувачів. В підсумку, це відновлювало обгороджувачів та селян, на чиї плечі лягали штрафи, проти монархії.
Політика англійського уряду в період обгороджувань
Десятки тисяч людей, зігнаних з землі, залишали рідні місця і перетворювались на пауперів — жебраків і волоцюг. Евікційним селянам було важко знайти роботу в містах, де було мало великих підприємств, а в маєтку замість десятка селянських родин працював один пастух. Не знаходячи роботи і притулку, безхатченки ходили дорогами Англії, випрошуючи милостиню і помираючи від голоду та хвороб.
Уряд Тюдорів, остерігаючись скорочення числа платників податків та ослаблення військової потужності країни, а також бачачи в експропрійованих масах джерело соціальних заворушень, проводив законодавство проти обгороджувань. У 1489 році король Генріх VII заборонив обгороджувати і руйнувати селянські садиби, що мали не менше 20 акрів. Статут Генріха VIII 1515 року забороняв перетворювати ріллі на пасовища, а статут 1533 року обмежив кількість овець у одного власника до 2000 голів. У 1597 році статут королеви Єлизавети I підтвердив колишній указ про відновлення зруйнованих селянських садиб і припинення обгороджування земель.
У 1517, 1548 і 1607 році призначалися ревізійні комісії з розслідування обгороджувань. Особливо великий матеріал дали розслідування 1517-1518 років, організовані канцлером Томасом Волсі і проведені в масштабах всієї Англії. Але заходи Тюдорів не були достатньо ефективними та успішними. Лорди і дворяни графств не корилися актам проти обгороджувань і зривали роботу комісій з розслідування справи. Великі лорди здобували спеціальні дозволи на проведення обгороджувань у їхніх володіннях і не зважали на членів комісій. Контроль за проведенням обгороджувань і дотриманням статутів здійснювали на місцях мирові судді (поміщики), самі зацікавлені у проведенні обгороджувань.
Капіталістичне господарство, ще слабо розвинене, не могло поглинути величезну масу евікційних селян, проти яких видавалися жорстокі закони. Початок поклав статут 1495 року, згідно з яким пауперів заарештовували на термін до трьох діб, де їх тримали у колодках на хлібі та воді. Непрацездатні селяни повинні були перебувати в тому районі (сотні), де вони мешкали, і не просити милостині за його межами.
Особливою жорстокістю відрізнялися статути 1536 та 1547 років. Тих, хто міг працювати, били батогом і зобов'язували повертатися додому. Якщо затримували вдруге — знову били та відрізали половину вуха. Якщо паупера затримували втретє, його страчували на шибениці. Одночасно в статуті 1536 року вперше зустрічається спроба затримати зростання бродяжництва та жебрацтва шляхом надання заробітку всім працездатним, але шукати роботу для бідних повинні були міська та парафіяльна влада.
Після смерті Генріха VIII його син Едуард VI видав новий закон проти пауперів, згідно з яким непрацездатних осіб віддавали в рабство тому, хто на нього доніс. Господар мав право примушувати його до будь-якої роботи, продавати, дарувати тощо. Якщо раб тікав, то за першу втечу йому випалювали на лобі або щоці тавро й віддавали в довічне рабство. За другу втечу ставили друге тавро, а за третю страчували як державного злочинця. Також за умовами статуту влада повинна була відбирати у бідних батьків дітей віком від 5 до 13 років і в примусовому порядку віддавати їх на навчання землеробству або ремеслу. У випадку непокори передбачалися тілесні покарання. За роки правління Генріха VIII було страчено 72 тис. волоцюг і жебраків.
В кінці 40-х років XVI ст. держава визнала неминучість бідності. Вже за правління Марії Тюдор дозволили просити милостиню жебракам, які мали особливі свідчення. Проте лише статут Єлизавети 1563 року поклав початок примусовому стягненню пожертв на утримання жебраків.
У цьому статуті стали більш точно визначатися заходи по відношенню до осіб, які не бажали платити податок на бідних. Неплатника викликали на найближчу сесію до мирового судді. За законом 1572 року жебраки старше 14 років, які не мали права збирати милостиню, після першого арешту зазнавали бичування та клеймування, після другого — оголошувались державними злочинцями, а після третього їх страчували на шибениці. В парафіях та містах призначалися постійні збирачі податків на користь жебраків. Мирові судді могли витрачати частину грошей на купівлю землі і будівництво робочих будинків, мешканці яких під страхом тілесного покарання повинні були виконувати примусову роботу.
Закон 1576 року передбачав відкрити в кожному графстві два або три , які називали виправними. В них перебували працездатні жебраки та волоцюги. Кошти на утримання робочих будинків доставлялися податком на користь жебраків. Порядки, що панували в робочих будинках, були каторжними, тому що в якості покарання за всі провини фігурують батоги, а на щоденне утримання в'язня передбачався лише один пенс, тоді як наглядач отримував 12 пенсів на день.
У 1597 році був прийнятий закон про забезпечення жебраків, що розрізняв три роди жебраків: працездатні, діти, непрацездатні. Працездатним жебракам закон наказував давати роботу. Тих, хто не бажав працювати, піддавали покаранню. Для непрацездатних будувалися богадільні. Витрати на бідних покривалися податком, який збирався наглядачами. За згодою двох мирових суддів церковний староста і наглядач за жебраками мали право віддати на навчання, а фактично на служіння дітей незаможних батьків, у яких не питали згоди.
Одночасно був виданий закон «Про шахраїв, волоцюг та працездатних жебраків». Він скасовував усі попередні закони з цього питання, наказував засновувати виправні будинки і визначав, кого слід віднести до згаданих в назві статуту категорій. Невиправних волоцюг відправляли до робочих будинків, висилали за море до перших англійських колоній в Новому Світі і засуджували до довічної роботи на галерах.
«Криваві закони» не могли зупинити зростання пауперизму і бродяжництва, яке було вигідно власникам мануфактур та новим дворянам. Але вони досягали іншої мети: придушували опір експропрійованих і перетворювали евікційних селян на людей, готових до найманої праці на будь-яких умовах.
Боротьба селян проти обгороджування
Розпочатий наприкінці XV ст. процес обезземелення селянства різко загострив соціальні протиріччя в Англії. Опір селян насильницькій експропріації, їх боротьба за землю проходили в різних формах. Однією з таких форм були численні селянські позови проти обгороджування, за якими проводилися судові розгляди в Зоряній палаті та . Також з'являлися різні колективні петиції. Але якщо мировий суддя вирішував справу на користь власників і постановляв залишати поля відкритими, то лендлорд продовжував обгороджування земель. Інший метод — дії селян всередині манора: псування живоплотів, випас худоби на обгороджених лісах і парках, стихійні напади на агентів лорда або королівських чиновників.
Обгороджування і «криваве законодавство» викликали цілий ряд селянських повстань. Першим було повстання 1514 року, яке охопило райони поблизу Лондона і звернуло на себе увагу уряду. У 1525 році повстання охопило графство . Найпотужнішим був виступ селянства в містечку Лаут на північному сході Лінкольншира у 1536 році, який охопив значну територію і міг перекинутися на сусідні графства, які були незадоволені абсолютистською політикою Тюдорів. Селянські заворушення були викликані секуляризацією монастирських земель, вироблених згідно з актом про дисолюцію 1536 року (в Лінкольнширі було закрито 37 монастирів з 51). Натовп селян заарештував королівських чиновників, які прибули приймати майно ліквідованого монастиря, і королівську комісію, яка перебувала в сусідньому містечку і займалася розкладкою субсидії по графству. Наступного дня повстанням були охоплені сусідні села. Присутні підняли прапор, який символізував вірність католицькій церкві. Програма-петиція повстанців включала вимоги припинити дисолюції і покарати прибічників Реформації.
Після придушення повстання в Лінкольнширі частина селянських загонів переправилася до Йоркшира. У 1537 році рух охопив західний та північний Йоркшир, Вестморленд і Дарем. На прапорі повстанців були зображені «п'ять ран Христа», розп'яття і чаша, попереду повстанців йшли ченці та священики. Після захоплення Йорка повстання прийняло форму релігійної демонстрації (похід на Лондон, який отримав назву ). Однак дворянські керівники повстання, підійшовши до Донкастера, вступили в тривалі переговори з представниками королівського уряду. Тут був прийнятий програмний документ, що складався з 24 пунктів, в голосуванні за якими брали участь і капітани селянських загонів. Демагогічні обіцянки короля (зокрема й розпорядження розслідувати скарги про обгородження і надмірну ренту), дворянських лідерів призвели до припинення походу. У січні-лютому 1537 року було швидко придушені нові спалахи повстання йоркширських, камберлендських та вестморлендських селян.
Восени 1547 — навесні 1548 років ареною селянських рухів стали південні та центральні графства: Хартфордшир, Сомерсетшир, Глостершир, Нортгемптоншир та інші. Повстання в південно-західних графствах, яке розпочалося в червні 1549 року, як і Північне повстання 1536-1537 років проходило під релігійними гаслами (за стару католицьку віру проти Реформації). Основну масу учасників руху становили селяни, які застосовували типово селянські методи боротьби: напад на дворянські садиби, захоплення майна і підпали, знищення угідь на обгороджених полях. У серпні 1549 року повстання було придушене урядовими військами.
Найбільший після повстання Вота Тайлера селянський виступ стався влітку 1549 року в графствах Норфолк та Саффолк. Його очолили дрібні сквайри — підприємці Роберт Кет та його брат Вільям. У повстанні взяли участь загони селян із сусідніх графств, а також ремісники та міська біднота Норіджа. В таборі повстанців під Норіджем, який нараховував близько 20 тис. чоловік, була вироблена Маусхолдська петиція із 29 статей. Вона вимагала зниження ренти, позбавлення лордів права користуватися общинними угіддями, знищення маноріальних судів, ліквідації залишків кріпацтва. Селяни наполягали на виконанні всіх королівських статутів проти обгороджувань, але разом з тим просили не забороняти обгороджувань, вироблених для розведення шафрану. Це свідчить про участь у повстанні заможних селян, які самі вдавалися до обгороджування з метою посіву більш вигідних культур. Найбідніші селяни та міський плебс висунули свої додаткові вимоги, спрямовані на поліпшення майнових прав.
В ніч на 23 липня 1549 року повстанці захопили Норідж і розгромили загін урядових військ. Але потім їх спіткали невдачі: вони не змогли з'єднатися з селянами Девоншира та Корнуолла. На придушення повстання уряд відправив 15-тисячний загін із німецьких та італійських найманців. 27 серпня того ж року повстанці зазнали поразки в долині Дюссендейль, поблизу Норіджа. Число вбитих доходило до 3,5 тис. чоловік. 300 повстанців, серед них і ватажки повстання, були жорстоко страчені та четвертовані.
Розгром масових рухів у 1549 році відкрив шлях подальшої експропріації селянства. Окремі спалахи селянського опору мали місце в Кенті у 1550 році, в Бакингемширі та на острові Уайт у 1552 році, в Девонширі та Дербіширі у 1569 році, в Оксфордширі у 1596 році та ряді інших місць. У 1569-1576 роках селянські заворушення охопили північ Англії, в яких селяни королівського домену та секуляризованих володінь церкви, страждаючи від зростання феодальних платежів та масових обгороджувань, руйнували живоплоти, громили садиби землевласників, зокрема представників нового дворянства та великих орендаторів, знищували маноріальну документацію.
Внаслідок скасування закону про обгороджування посилилися соціальні конфлікти в селі, які досягли свого піку на початку XVII ст. Повстання 1607 року охопило графства Центральної Англії, які найбільше постраждали від обгороджувань. Воно розпочалося як серія одночасних локальних селянських заколотів проти обгороджування, які прийняли форму організованого масового руху. Повстанці знищували огорожі і засипали канави на обгороджених угіддях та орних землях. Повстання, в якому взяли участь близько 10 тис. чоловік, було придушено місцевим дворянством.
У першій половині XVII ст. розгорнулася боротьба селян проти обгороджувачів общинних земель, яка проводилася осушувачами боліт (феодальною знаттю і навіть самим королем) у Східній Англії. Селяни Західної та Південно-Західної Англії виступали проти розпродажу в приватні руки і обгороджувань королівських заповідних лісів, які супроводжувалися ліквідацією прав місцевих общин на користування лісовими сервітутами (випас худоби, заготівля дров, збір жолудів). У цій боротьбі мали місце різні форми селянських протестів — від подачі петицій до локальних селянських повстань. Селяни зверталися з колективними скаргами до Таємної ради і судових органів. До 1638 року селянські виступи набули особливо широких масштабів, які могли перерости на загальне повстання в усіх болотних селищах.
Відкритий опір мешканців лісових територій, викликаний знищенням общинних прав на користування королівськими лісами в Південно-Західній Англії, також супроводжувався руйнуванням огорож і нападом на обгороджувачів та їх агентів. Найбільшу інтенсивність мали селянські заворушення в районі Дінського лісу (Глостершир), де місцеві громади вели запеклу боротьбу за свої права протягом всієї першої половини XVII ст.
Наслідки
Процес обгороджування земель тривав до початку XIX ст., з 1760-х років визначаючись здебільшого актами парламенту. Позбавлені наділів селяни перетворювалися на найманих сільськогосподарських робітників — котеджерів. Більшість колишніх общинників, втративши не тільки землю, а й житло, ставали волоцюгами та жебраками — пауперами, це призводило до депопуляції села. Подальший поштовх обгороджуванням дала Англійська реформація, в ході якої монастирські селяни були вигнані з конфіскованих державою церковних земель. Ексцеси обгороджувань неодноразово засуджувалися урядом та церквою, зокрема на законодавчому рівні; уряд створював комісії по боротьбі з обгороджуваннями. Це призводило до численних селянських заворушень, яка по суті була боротьбою селян за землю.
Посилання
- Обгороджування в Англії (рос.)
- Герасименко Максим. Криваве законодавство проти експропрійованих // Наука. Освіта. Молодь. — С.94-96.
- Стаття у ВРЕ (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Obgorodzhuvannya angl enclosures specifichna forma likvidaciyi obshinnih zemel ta poryadkiv v Angliyi odna iz form masovoyi ekspropriaciyi selyanstva velikimi zemlevlasnikami PeredistoriyaPershi obgorodzhuvannya v Angliyi rozpochalisya she u XIII st koli z rozvitkom tovarno groshovih vidnosin v krayini i zrostannyam vivcharstva feodali lordi v zv yazku z pidvishennyam popitu na anglijsku vovnu stali obgorodzhuvati i priyednuvati do svogo domenu obshinni ugiddya sho perebuvali do cogo v zagalnomu koristuvanni lorda i selyanskoyi obshini 1235 roku i roku uzakonyuvali ci zahoplennya obshinnih ugid Ranni obgorodzhuvannya she istotno ne torkalisya obshinnogo ladu vsogo sela Ce buv proces sho prohodiv v nadrah feodalnogo suspilstva i ne znamenuvav rozpad feodalizmu Zbilshennya ornih zemel pasovish dlya velikoyi rogatoyi hudobi osushennya bolit dragovin osvoyennya zasolenih gruntiv ne dalo velikogo rezultatu Vikoristovuvavsya navit perehid vid dvopillya i tripillya do skladnih sivozmin z vikoristannyam zemel yaki perebuvali pid parom Odnak ci novi metodi prihodili v protirichchya z obshinnimi poryadkami zemlekoristuvannya Tomu v drugij polovini XV st Angliya stala na radikalnij shlyah obgorodzhuvannya sho vidbuvalisya na pivdni pivdennomu shodi ta v centralnij chastini krayini Hid podijNa pochatku XVI st Angliya vstupila v period tak zvanogo pervinnogo nakopichennya kapitalu Uspihi suknarstva popit na vovnu u Niderlandah i v samij Angliyi spriyali pidvishennyu cin na neyi Vivcharstvo stavalo vigidnishim za zemlerobstvo vnaslidok chogo lordi pochali peretvoryuvati zemli svoyih mayetkiv na pasovisha Voni zahoplyuvali ne lishe obshinni ugiddya ale j zganyali svoyih selyan vlasnikiv z nadiliv znosyachi pri comu selyanski budinki j cili sela a zahopleni zemli zazvichaj obgorodzhuvali chastokolom kanavami i zhivoplotom Obgorodzheni zemli dvoryani zdavali velikim fermeram skotaryam za visoku rentu a inodi j sami rozvodili na cih zemlyah veliki stada ovec abo peretvoryuvali yih na parki dlya polyuvannya Zhertvami evikciyi zgonu selyan na pershomu etapi buli zdebilshogo dribni zemlevlasniki centralnih grafstv 78 yakih mali menshe 10 akriv zemli Druga hvilya obgorodzhuvan 1530 1550 bula stimulovana sekulyarizaciyeyu monastirskih zemel Osoblivo posililisya obgorodzhuvannya ta evikciyi na pivdennomu shodi v centralnih ta pivnichnih rajonah u 1540 roci pislya prodazhu sekulyarizovanih zemel Bilsha chastina cih zemel perejshla v ruki miscevoyi znati pridvornomu i chinovnomu dvoryanstvu dzhentri velikij burzhuaziyi nevelikij chastini jomeniv Dlya selyan cya zemlya bula nedostupnoyu yaka rozprodavalasya velikimi dilyankami iz serednoyu platoyu 563 funti za dilyanku Novi vlasniki sekulyarizovanih zemel rozrivali stari zv yazki pidvishuvali renti feodalni platezhi i zdavali zemlyu bagatim selyanam gorodyanam novim dvoryanam yaki pochinali vesti gospodarstvo na orendovanij zemli splachuyuchi vlasnikam orendnu platu yaka viznachalasya dogovorom Na svoyih vlasnih abo orendovanih dilyankah voni stvoryuvali kapitalistichni fermi obgorodzhuvali polya zganyali eviktovanih selyan torguvali vovnoyu ta inshimi produktami otrimuyuchi veliki dohodi U drugij polovini XVI st obgorozhduvannya trivali mensh intensivno tak yak neobhidno bulo osvoyiti zahopleni zemli i pochasti zavazhali zakoni proti obgorodzhuvan Cih statutiv malo hto dotrimuvavsya tomu koli u 1593 roci uryad i parlament skasuvali akt 1563 roku proti obgorodzhuvannya to vsi pereponi buli znisheni U pershij polovini XVII st osoblivo u 30 ti roki prodovzhilosya obgorodzhuvannya zemel yaku namagavsya strimati uryad vidavshi nakazi pro znesennya znovu zbudovanih zhivoplotiv i oshtrafuvavshi obgorodzhuvachiv V pidsumku ce vidnovlyuvalo obgorodzhuvachiv ta selyan na chiyi plechi lyagali shtrafi proti monarhiyi Politika anglijskogo uryadu v period obgorodzhuvanDesyatki tisyach lyudej zignanih z zemli zalishali ridni miscya i peretvoryuvalis na pauperiv zhebrakiv i volocyug Evikcijnim selyanam bulo vazhko znajti robotu v mistah de bulo malo velikih pidpriyemstv a v mayetku zamist desyatka selyanskih rodin pracyuvav odin pastuh Ne znahodyachi roboti i pritulku bezhatchenki hodili dorogami Angliyi viproshuyuchi milostinyu i pomirayuchi vid golodu ta hvorob Uryad Tyudoriv osterigayuchis skorochennya chisla platnikiv podatkiv ta oslablennya vijskovoyi potuzhnosti krayini a takozh bachachi v eksproprijovanih masah dzherelo socialnih zavorushen provodiv zakonodavstvo proti obgorodzhuvan U 1489 roci korol Genrih VII zaboroniv obgorodzhuvati i rujnuvati selyanski sadibi sho mali ne menshe 20 akriv Statut Genriha VIII 1515 roku zaboronyav peretvoryuvati rilli na pasovisha a statut 1533 roku obmezhiv kilkist ovec u odnogo vlasnika do 2000 goliv U 1597 roci statut korolevi Yelizaveti I pidtverdiv kolishnij ukaz pro vidnovlennya zrujnovanih selyanskih sadib i pripinennya obgorodzhuvannya zemel U 1517 1548 i 1607 roci priznachalisya revizijni komisiyi z rozsliduvannya obgorodzhuvan Osoblivo velikij material dali rozsliduvannya 1517 1518 rokiv organizovani kanclerom Tomasom Volsi i provedeni v masshtabah vsiyeyi Angliyi Ale zahodi Tyudoriv ne buli dostatno efektivnimi ta uspishnimi Lordi i dvoryani grafstv ne korilisya aktam proti obgorodzhuvan i zrivali robotu komisij z rozsliduvannya spravi Veliki lordi zdobuvali specialni dozvoli na provedennya obgorodzhuvan u yihnih volodinnyah i ne zvazhali na chleniv komisij Kontrol za provedennyam obgorodzhuvan i dotrimannyam statutiv zdijsnyuvali na miscyah mirovi suddi pomishiki sami zacikavleni u provedenni obgorodzhuvan Kapitalistichne gospodarstvo she slabo rozvinene ne moglo poglinuti velicheznu masu evikcijnih selyan proti yakih vidavalisya zhorstoki zakoni Pochatok poklav statut 1495 roku zgidno z yakim pauperiv zaareshtovuvali na termin do troh dib de yih trimali u kolodkah na hlibi ta vodi Nepracezdatni selyani povinni buli perebuvati v tomu rajoni sotni de voni meshkali i ne prositi milostini za jogo mezhami Osoblivoyu zhorstokistyu vidriznyalisya statuti 1536 ta 1547 rokiv Tih hto mig pracyuvati bili batogom i zobov yazuvali povertatisya dodomu Yaksho zatrimuvali vdruge znovu bili ta vidrizali polovinu vuha Yaksho paupera zatrimuvali vtretye jogo strachuvali na shibenici Odnochasno v statuti 1536 roku vpershe zustrichayetsya sproba zatrimati zrostannya brodyazhnictva ta zhebractva shlyahom nadannya zarobitku vsim pracezdatnim ale shukati robotu dlya bidnih povinni buli miska ta parafiyalna vlada Pislya smerti Genriha VIII jogo sin Eduard VI vidav novij zakon proti pauperiv zgidno z yakim nepracezdatnih osib viddavali v rabstvo tomu hto na nogo donis Gospodar mav pravo primushuvati jogo do bud yakoyi roboti prodavati daruvati tosho Yaksho rab tikav to za pershu vtechu jomu vipalyuvali na lobi abo shoci tavro j viddavali v dovichne rabstvo Za drugu vtechu stavili druge tavro a za tretyu strachuvali yak derzhavnogo zlochincya Takozh za umovami statutu vlada povinna bula vidbirati u bidnih batkiv ditej vikom vid 5 do 13 rokiv i v primusovomu poryadku viddavati yih na navchannya zemlerobstvu abo remeslu U vipadku nepokori peredbachalisya tilesni pokarannya Za roki pravlinnya Genriha VIII bulo stracheno 72 tis volocyug i zhebrakiv V kinci 40 h rokiv XVI st derzhava viznala neminuchist bidnosti Vzhe za pravlinnya Mariyi Tyudor dozvolili prositi milostinyu zhebrakam yaki mali osoblivi svidchennya Prote lishe statut Yelizaveti 1563 roku poklav pochatok primusovomu styagnennyu pozhertv na utrimannya zhebrakiv U comu statuti stali bilsh tochno viznachatisya zahodi po vidnoshennyu do osib yaki ne bazhali platiti podatok na bidnih Neplatnika viklikali na najblizhchu sesiyu do mirovogo suddi Za zakonom 1572 roku zhebraki starshe 14 rokiv yaki ne mali prava zbirati milostinyu pislya pershogo areshtu zaznavali bichuvannya ta klejmuvannya pislya drugogo ogoloshuvalis derzhavnimi zlochincyami a pislya tretogo yih strachuvali na shibenici V parafiyah ta mistah priznachalisya postijni zbirachi podatkiv na korist zhebrakiv Mirovi suddi mogli vitrachati chastinu groshej na kupivlyu zemli i budivnictvo robochih budinkiv meshkanci yakih pid strahom tilesnogo pokarannya povinni buli vikonuvati primusovu robotu Zakon 1576 roku peredbachav vidkriti v kozhnomu grafstvi dva abo tri yaki nazivali vipravnimi V nih perebuvali pracezdatni zhebraki ta volocyugi Koshti na utrimannya robochih budinkiv dostavlyalisya podatkom na korist zhebrakiv Poryadki sho panuvali v robochih budinkah buli katorzhnimi tomu sho v yakosti pokarannya za vsi provini figuruyut batogi a na shodenne utrimannya v yaznya peredbachavsya lishe odin pens todi yak naglyadach otrimuvav 12 pensiv na den U 1597 roci buv prijnyatij zakon pro zabezpechennya zhebrakiv sho rozriznyav tri rodi zhebrakiv pracezdatni diti nepracezdatni Pracezdatnim zhebrakam zakon nakazuvav davati robotu Tih hto ne bazhav pracyuvati piddavali pokarannyu Dlya nepracezdatnih buduvalisya bogadilni Vitrati na bidnih pokrivalisya podatkom yakij zbiravsya naglyadachami Za zgodoyu dvoh mirovih suddiv cerkovnij starosta i naglyadach za zhebrakami mali pravo viddati na navchannya a faktichno na sluzhinnya ditej nezamozhnih batkiv u yakih ne pitali zgodi Odnochasno buv vidanij zakon Pro shahrayiv volocyug ta pracezdatnih zhebrakiv Vin skasovuvav usi poperedni zakoni z cogo pitannya nakazuvav zasnovuvati vipravni budinki i viznachav kogo slid vidnesti do zgadanih v nazvi statutu kategorij Nevipravnih volocyug vidpravlyali do robochih budinkiv visilali za more do pershih anglijskih kolonij v Novomu Sviti i zasudzhuvali do dovichnoyi roboti na galerah Krivavi zakoni ne mogli zupiniti zrostannya pauperizmu i brodyazhnictva yake bulo vigidno vlasnikam manufaktur ta novim dvoryanam Ale voni dosyagali inshoyi meti pridushuvali opir eksproprijovanih i peretvoryuvali evikcijnih selyan na lyudej gotovih do najmanoyi praci na bud yakih umovah Borotba selyan proti obgorodzhuvannyaRozpochatij naprikinci XV st proces obezzemelennya selyanstva rizko zagostriv socialni protirichchya v Angliyi Opir selyan nasilnickij ekspropriaciyi yih borotba za zemlyu prohodili v riznih formah Odniyeyu z takih form buli chislenni selyanski pozovi proti obgorodzhuvannya za yakimi provodilisya sudovi rozglyadi v Zoryanij palati ta Takozh z yavlyalisya rizni kolektivni peticiyi Ale yaksho mirovij suddya virishuvav spravu na korist vlasnikiv i postanovlyav zalishati polya vidkritimi to lendlord prodovzhuvav obgorodzhuvannya zemel Inshij metod diyi selyan vseredini manora psuvannya zhivoplotiv vipas hudobi na obgorodzhenih lisah i parkah stihijni napadi na agentiv lorda abo korolivskih chinovnikiv Obgorodzhuvannya i krivave zakonodavstvo viklikali cilij ryad selyanskih povstan Pershim bulo povstannya 1514 roku yake ohopilo rajoni poblizu Londona i zvernulo na sebe uvagu uryadu U 1525 roci povstannya ohopilo grafstvo Najpotuzhnishim buv vistup selyanstva v mistechku Laut na pivnichnomu shodi Linkolnshira u 1536 roci yakij ohopiv znachnu teritoriyu i mig perekinutisya na susidni grafstva yaki buli nezadovoleni absolyutistskoyu politikoyu Tyudoriv Selyanski zavorushennya buli viklikani sekulyarizaciyeyu monastirskih zemel viroblenih zgidno z aktom pro disolyuciyu 1536 roku v Linkolnshiri bulo zakrito 37 monastiriv z 51 Natovp selyan zaareshtuvav korolivskih chinovnikiv yaki pribuli prijmati majno likvidovanogo monastirya i korolivsku komisiyu yaka perebuvala v susidnomu mistechku i zajmalasya rozkladkoyu subsidiyi po grafstvu Nastupnogo dnya povstannyam buli ohopleni susidni sela Prisutni pidnyali prapor yakij simvolizuvav virnist katolickij cerkvi Programa peticiya povstanciv vklyuchala vimogi pripiniti disolyuciyi i pokarati pribichnikiv Reformaciyi Pislya pridushennya povstannya v Linkolnshiri chastina selyanskih zagoniv perepravilasya do Jorkshira U 1537 roci ruh ohopiv zahidnij ta pivnichnij Jorkshir Vestmorlend i Darem Na prapori povstanciv buli zobrazheni p yat ran Hrista rozp yattya i chasha poperedu povstanciv jshli chenci ta svyasheniki Pislya zahoplennya Jorka povstannya prijnyalo formu religijnoyi demonstraciyi pohid na London yakij otrimav nazvu Odnak dvoryanski kerivniki povstannya pidijshovshi do Donkastera vstupili v trivali peregovori z predstavnikami korolivskogo uryadu Tut buv prijnyatij programnij dokument sho skladavsya z 24 punktiv v golosuvanni za yakimi brali uchast i kapitani selyanskih zagoniv Demagogichni obicyanki korolya zokrema j rozporyadzhennya rozsliduvati skargi pro obgorodzhennya i nadmirnu rentu dvoryanskih lideriv prizveli do pripinennya pohodu U sichni lyutomu 1537 roku bulo shvidko pridusheni novi spalahi povstannya jorkshirskih kamberlendskih ta vestmorlendskih selyan Voseni 1547 navesni 1548 rokiv arenoyu selyanskih ruhiv stali pivdenni ta centralni grafstva Hartfordshir Somersetshir Glostershir Nortgemptonshir ta inshi Povstannya v pivdenno zahidnih grafstvah yake rozpochalosya v chervni 1549 roku yak i Pivnichne povstannya 1536 1537 rokiv prohodilo pid religijnimi gaslami za staru katolicku viru proti Reformaciyi Osnovnu masu uchasnikiv ruhu stanovili selyani yaki zastosovuvali tipovo selyanski metodi borotbi napad na dvoryanski sadibi zahoplennya majna i pidpali znishennya ugid na obgorodzhenih polyah U serpni 1549 roku povstannya bulo pridushene uryadovimi vijskami Najbilshij pislya povstannya Vota Tajlera selyanskij vistup stavsya vlitku 1549 roku v grafstvah Norfolk ta Saffolk Jogo ocholili dribni skvajri pidpriyemci Robert Ket ta jogo brat Vilyam U povstanni vzyali uchast zagoni selyan iz susidnih grafstv a takozh remisniki ta miska bidnota Noridzha V tabori povstanciv pid Noridzhem yakij narahovuvav blizko 20 tis cholovik bula viroblena Mausholdska peticiya iz 29 statej Vona vimagala znizhennya renti pozbavlennya lordiv prava koristuvatisya obshinnimi ugiddyami znishennya manorialnih sudiv likvidaciyi zalishkiv kripactva Selyani napolyagali na vikonanni vsih korolivskih statutiv proti obgorodzhuvan ale razom z tim prosili ne zaboronyati obgorodzhuvan viroblenih dlya rozvedennya shafranu Ce svidchit pro uchast u povstanni zamozhnih selyan yaki sami vdavalisya do obgorodzhuvannya z metoyu posivu bilsh vigidnih kultur Najbidnishi selyani ta miskij plebs visunuli svoyi dodatkovi vimogi spryamovani na polipshennya majnovih prav V nich na 23 lipnya 1549 roku povstanci zahopili Noridzh i rozgromili zagin uryadovih vijsk Ale potim yih spitkali nevdachi voni ne zmogli z yednatisya z selyanami Devonshira ta Kornuolla Na pridushennya povstannya uryad vidpraviv 15 tisyachnij zagin iz nimeckih ta italijskih najmanciv 27 serpnya togo zh roku povstanci zaznali porazki v dolini Dyussendejl poblizu Noridzha Chislo vbitih dohodilo do 3 5 tis cholovik 300 povstanciv sered nih i vatazhki povstannya buli zhorstoko stracheni ta chetvertovani Rozgrom masovih ruhiv u 1549 roci vidkriv shlyah podalshoyi ekspropriaciyi selyanstva Okremi spalahi selyanskogo oporu mali misce v Kenti u 1550 roci v Bakingemshiri ta na ostrovi Uajt u 1552 roci v Devonshiri ta Derbishiri u 1569 roci v Oksfordshiri u 1596 roci ta ryadi inshih misc U 1569 1576 rokah selyanski zavorushennya ohopili pivnich Angliyi v yakih selyani korolivskogo domenu ta sekulyarizovanih volodin cerkvi strazhdayuchi vid zrostannya feodalnih platezhiv ta masovih obgorodzhuvan rujnuvali zhivoploti gromili sadibi zemlevlasnikiv zokrema predstavnikiv novogo dvoryanstva ta velikih orendatoriv znishuvali manorialnu dokumentaciyu Vnaslidok skasuvannya zakonu pro obgorodzhuvannya posililisya socialni konflikti v seli yaki dosyagli svogo piku na pochatku XVII st Povstannya 1607 roku ohopilo grafstva Centralnoyi Angliyi yaki najbilshe postrazhdali vid obgorodzhuvan Vono rozpochalosya yak seriya odnochasnih lokalnih selyanskih zakolotiv proti obgorodzhuvannya yaki prijnyali formu organizovanogo masovogo ruhu Povstanci znishuvali ogorozhi i zasipali kanavi na obgorodzhenih ugiddyah ta ornih zemlyah Povstannya v yakomu vzyali uchast blizko 10 tis cholovik bulo pridusheno miscevim dvoryanstvom U pershij polovini XVII st rozgornulasya borotba selyan proti obgorodzhuvachiv obshinnih zemel yaka provodilasya osushuvachami bolit feodalnoyu znattyu i navit samim korolem u Shidnij Angliyi Selyani Zahidnoyi ta Pivdenno Zahidnoyi Angliyi vistupali proti rozprodazhu v privatni ruki i obgorodzhuvan korolivskih zapovidnih lisiv yaki suprovodzhuvalisya likvidaciyeyu prav miscevih obshin na koristuvannya lisovimi servitutami vipas hudobi zagotivlya drov zbir zholudiv U cij borotbi mali misce rizni formi selyanskih protestiv vid podachi peticij do lokalnih selyanskih povstan Selyani zvertalisya z kolektivnimi skargami do Tayemnoyi radi i sudovih organiv Do 1638 roku selyanski vistupi nabuli osoblivo shirokih masshtabiv yaki mogli pererosti na zagalne povstannya v usih bolotnih selishah Vidkritij opir meshkanciv lisovih teritorij viklikanij znishennyam obshinnih prav na koristuvannya korolivskimi lisami v Pivdenno Zahidnij Angliyi takozh suprovodzhuvavsya rujnuvannyam ogorozh i napadom na obgorodzhuvachiv ta yih agentiv Najbilshu intensivnist mali selyanski zavorushennya v rajoni Dinskogo lisu Glostershir de miscevi gromadi veli zapeklu borotbu za svoyi prava protyagom vsiyeyi pershoyi polovini XVII st NaslidkiProces obgorodzhuvannya zemel trivav do pochatku XIX st z 1760 h rokiv viznachayuchis zdebilshogo aktami parlamentu Pozbavleni nadiliv selyani peretvoryuvalisya na najmanih silskogospodarskih robitnikiv kotedzheriv Bilshist kolishnih obshinnikiv vtrativshi ne tilki zemlyu a j zhitlo stavali volocyugami ta zhebrakami pauperami ce prizvodilo do depopulyaciyi sela Podalshij poshtovh obgorodzhuvannyam dala Anglijska reformaciya v hodi yakoyi monastirski selyani buli vignani z konfiskovanih derzhavoyu cerkovnih zemel Ekscesi obgorodzhuvan neodnorazovo zasudzhuvalisya uryadom ta cerkvoyu zokrema na zakonodavchomu rivni uryad stvoryuvav komisiyi po borotbi z obgorodzhuvannyami Ce prizvodilo do chislennih selyanskih zavorushen yaka po suti bula borotboyu selyan za zemlyu PosilannyaObgorodzhuvannya v Angliyi ros Gerasimenko Maksim Krivave zakonodavstvo proti eksproprijovanih Nauka Osvita Molod S 94 96 Stattya u VRE ros