Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Нісіносіма яп 西ノ島町 вулканічний острів раніше підводний вулкан у Тихому океані Адміністративно розташований у територіаль

Нісіносіма (острів)

Нісіносіма (острів)

Нісіносіма (яп. 西ノ島町) — вулканічний острів (раніше підводний вулкан) у Тихому океані. Адміністративно розташований у територіальних водах Японії (округ Оґасавара в складі префектури Токіо).

Нісіносіма
Назва на честь: захід
image
27°14′48″ пн. ш. 140°52′27″ сх. д. / 27.246944440028° пн. ш. 140.87444444002775867° сх. д. / 27.246944440028; 140.87444444002775867Координати: 27°14′48″ пн. ш. 140°52′27″ сх. д. / 27.246944440028° пн. ш. 140.87444444002775867° сх. д. / 27.246944440028; 140.87444444002775867
Типвулканічний острів і Безлюдний острів
Країнаimage Японія
Місце знаходженняОґасавара
Висота137 м
Ідентифікатори і зовнішні посилання
2111617
284096
image
image
image
Нісіносіма
image Нісіносіма у Вікісховищі

Лежить на відстані 950 км на південь від Токіо, на північ від групи островів Кадзан у районі Бонін. Утворився 1974 року. В 2014 році під час виверження поряд з островом виник новий острів, внаслідок 6-місячного виверження він з'єднався з Нісіносімою, не отримавши офіційної назви, і далі зростав. Обсяги викидів з листопада 2013 до липня 2015 року склали близько 160 мільйонів кубічних метрів, що приблизно дорівнює 400 мільйонів тонн. На 20 листопада 2015 року протяжність острова із заходу на схід становить 1850 метрів, а з півдня на північ — 1900 метрів. Найвища точка острова лежить на висоті близько 100 метрів над рівнем моря. Починаючи від 1973 року донині вулкан незначно себе проявляв 9 разів.

Надводна частина острова спочатку становила в діаметрі 800х600 метрів. Виділялися 3 вершини на західному, північному та північно-східному схилах. За 40 років існування площа острова спершу зменшувалася майже вдвічі, проте, від середини 1980-х, темпи ерозії сповільнилися, а в 2014—2015 роках острів знову приріс за рахунок сусіднього підводного вулкана. Нісіносіма — один з небагатьох островів, що з'явилися в наш час. Острівна частина іноді іменується Росаріо.

Етимологія

Острів отримав назву «Острів Єна», коли його відкрив іспанський корабель «Росаріо» в 1702 році. Так називали острів до 1904 року, коли офіційно визнали японську назву «Нісіносіма» (дослівно «Західний острів»).

Коли в 1973 році внаслідок виверження сформувався новий острів, його називали Nishinoshima Shintō (яп. 西之島新島, дослівно, "острів Нова Нісіносіма"), але через ерозію та зміщення пісків цей острів приєднався до головного острова і перестав вважатися окремим об'єктом.

На ранніх стадіях виверження 2013 року приблизно на південний схід від початкової Нісіносіми сформувався новий вулканічний острів. Він не отримав офіційної назви, але згадувався в японських повідомленнях як «новий острів»: atarashii shima (яп. 新しい島) або shintō (яп. 新島) Урядовці заявили, що острів отримає назву «після того, як він стане стабільним, і буде зрозуміло, що він залишиться». Оскільки зараз острів об'єднався з Нісіносімою, «малоймовірно, що він буде названий як окрема сутність».

Геологія

Морфологія

image
Нісіносіма до 1973 року

До 1974 року Нісіносіма був маленьким зеленим островом, на якому за останні 10 000 років не було вивержень. Острів був лише вершиною підводного вулкана, приблизно 3000 м у висоту і 30 км шириною біля основи. Основний період його діяльності був від пізнього плейстоцену до голоцену. Вулкан набув форми кальдери, з самою Нісіносімою та деякими сусідніми скелями, що складають частину північно-західного хребта кальдери діаметром близько 1 км. Спочатку острів мав довжину близько 650 м і ширину 200 м. Дослідження 1911 року показало, що кальдера має найбільшу глибину 107 м. Вулкан має багато великих підводних додаткових конусів на півдні, заході та північному сході. Південний конус піднімається на 196 м над поверхнею.

Виверження 1973—1974

image
Нішіносіма на аерофотознімку 1978 року. Верхня частина затоки — це старий острів, а нижня частина — новий острів, утворений виверженням 1973 року. Пізніше затока заповнилась осадом, утворивши трапецієподібну берегову лінію безпосередньо перед виверженням 2013 року.

30 травня 1973 року екіпаж судна, що проходило повз острів, зазначив, що близько 11:00 на схід від острова кожні кілька хвилин у повітря піднімався білий дим на висоту до 100 м. Наступного дня спостереження з повітря показало, що за 400 м на схід від острова сталося виверження. Також було видно вир. Помічено жовто-зелену морську воду та спливання пемзи за 5 км на північ від місця виверження. Інший екіпаж виявив, що з моря піднімаються дві чорних скелі[].

У липні виверження й далі викидало фонтани води кожні кілька хвилин, білий дим піднімався до 100 м над рівнем моря. Спостереження з повітря 14 вересня показало, що над місцем [en] утворився новий острів. Острів утворив шлаковий конус близько 40 м висотою і 120 м діаметром. Новий острів мав кратер діаметром 70 м, який часто викидав шлаки на висоту до 300 м. Білий дим піднімався на висоту близько 1500 м.[] У листопаді на новому острові зафіксовано виверження з тріщин із ланцюгом шлакових конусів, розташованих з південного заходу на північний схід. Останні конуси сформувались на кінці ланцюга, при цьому початковий конус зруйновано хвилями. Конуси вивергали попіл на висоту близько 300 м.

У грудні новий острів став більшим за «стару» Нісіносіму. Він мав довжину 700 м і ширину 250 м; на новому острові тепер утворився центральний кратер, який піднявся до висоти 40 м. Конус і далі викидав попіл та шлаки на висоту 100 м. Малий кратер на новому острові також випускав потоки лави.[] До лютого 1974 року на західному кінці нового острова утворилось два конуси шлаку, але лише східний конус шлаку вивергався. Спостереження 11 січня показали, що активний східний конус шлаку випускає потік лави.[]

У березні новий острів все ще вивергався; на той час на острові було п'ять шлакових конусів; один конус шлаку вивергав розжарену лаву. Потоки лави все ще сходили зі схилів нового острова. 1 березня п'ять шлакових конусів затихли, але великий потік лави все ще виливався на краях острова. Після цього виверження закінчилося; новий і старий острови об'єднались. []

Виверження 2013—2015

image
Нісіносіма і Ніїдзіма 8 грудня 2013 (другий незабаром злився з першим).
image
Нісіносіма 24 грудня. Поверхня від виверження швидко зросла менш ніж за два тижні.
image
Нісіносіма 4 липня 2014. Він стає ще більшим, і біліший старий острів тепер ледь помітний.
image
Вулканічна активність на об'єднаному острові 1 березня 2015 (всі супутникові фотознімки - NASA).

Внаслідок виверження в листопаді 2013 року утворився невеликий острів на південь-південний схід біля берега початкового острова. До грудня 2013 року острів піднявся на 20—25 м над рівнем моря, і мав площу 56 000 м2. Острів був досить великим, тому прогнозувалась його наявність над рівнем моря щонайменше протягом кількох років. До 20 грудня 2013 року острів зростав досить швидко, тому експерти передбачали, що він, ймовірно, з'єднається з Нісіносімою до кінця 2013 року і перестане бути окремим островом.26 грудня 2013 року японська берегова охорона підтвердила з'єднання двох островів.

НАСА повідомило, що два конуси утворили навколо головного вулканічні жерла заввишки понад 60 м над рівнем моря. Нова частина острова зараз більша, ніж початкова площа Нісіносіми. Об'єднаний острів мав трохи більше 1 км у поперечнику.

Протягом липня та серпня 2014 року потік лави збільшився, внаслідок чого острів швидко розширювався на схід. У період від вересня до грудня потік лави ще збільшився і рухався на північ, майже повністю перевищивши наявний острів, залишивши оголеною лише невелику частину старого острова.27 грудня 2014 року влада Японії заявила, що острів досяг майже 2,3 км2 і, за оцінками, піднявся приблизно до 110 м над рівнем моря і що вулкан все ще був активним. Навколо вентиляційних отворів утворився пірокластичний конус, який до 23 лютого 2015 року ще підняв острів, приблизно до 135 м.

Виверження тривало протягом першої половини 2015 року, а острів і далі розширювався. Однак до серпня вулкан припинив викидати дим і попіл, але й далі викидав лаву. Станом на 16 вересня 2015 року загальна площа острова дещо зменшилася, але зона фумарол розширилася, оскільки «енергійна вулканічна активність тривала без істотних змін». Виверження відновилися незабаром після цього, але 17 листопада 2015 року було датою останнього вибухового виверження. Фумарольна активність тривала, але зменшувалась, оскільки нових потоків лави не спостерігалося. Також зафіксовано зниження температури, а біля вершини вулкана спостерігалося просідання. У серпні 2016 року Японське метеорологічне агентство оголосило, що рівень вулканічної небезпеки знижено, а зону заборони в'їзду зменшено від радіуса 2 км до 500 м. Це нарешті дозволило здійснити висадку на острів. У серпні поблизу берегів усе ще було помітним змінення кольору води, що вказує на те, що вулканічна активність, хоча і суттєво знизилася, але не припинилася.14 лютого 2017 року Японське метеорологічне агентство скасувало всі сповіщення щодо острова, заявивши про відсутність ознак подальших вивержень.

У жовтні 2016 року група вчених відвідала Нісіносіму для проведення досліджень на острові. Окрім документування екології та геології острова, встановили обладнання для моніторингу майбутньої вулканічної активності.

Вайсс Їм (Wyss Yim), професор геології у відставці, висунув теорію, що виверження Нісіносіми спричинило появу [en] — маси теплої поверхневої води біля тихоокеанського узбережжя Північної Америки.

Виверження 2017 та 2018 років

20 квітня 2017 року Японська берегова охорона підтвердила вибухові виверження в кратері № 7 на Нісіносімі та потоки лави, що виходять із основи вулкана. Супутникові знімки 19 квітня також підтвердили високу температуру на острові. Вивчення даних показало, що виверження почалося 17 квітня. До 27 квітня два потоки лави досягли моря, один на західному узбережжі, інший на південно-західному узбережжі острова. До 29 червня потоки створили два виступи, один з яких виходив на 330 м за західний берег, а інший — на 310 м на південний захід. Площа острова зросла до 2,9 км2. До липня поверхневі температури почали знижуватися, а серпні їх вже не можна було відрізнити від оточення; потоки лави також зупинилися до кінця серпня. 3 жовтня Координаційний комітет з прогнозування вивержень вулканів Японського метеорологічного агентства оголосив, що Нісіносіма, ймовірно, перестала вивергатися. У червні 2018 року JMA оголосила, що зону заборони в'їзду зменшено від радіуса 2 км до радіуса 500 м. Однак за місяць зону розширили до 1500 м після того, як 12 липня 2018 року помітили невеликі виверження. Ці виверження швидко вщухли, і зону заборони в'їзду знову зменшили до 500 м 31 жовтня 2018 року.

Виверження 2019—2020

6 грудня 2019 року Японська берегова охорона підтвердила, що вулканічна небезпека в Нісіносімі повернулася, а наступного дня у море потрапили нові потоки лави. Цього було достатньо, щоб Метеорологічне агентство винесло попередження суднам уникати Нісіносіми.

У січні 2020 року спостереження Японської берегової охорони підтвердили витікання лави на північно-східне узбережжя. Подальша активність спостерігалася 4 лютого, і очікувалося подовження острова на північ.

Станом на 25 червня 2020 року вибухове виверження все ще тривало, потоки лави на північно-східному схилі вулкана, а також шлейфи попелу сягали 2600 м.

4 липня шлейф попелу досяг висоти 8300 м.14 серпня 2020 року він досяг розміру 4,1 км2, діаметром понад 2 км.

Див. також

Примітки

  1. Volcano Live — John Search (англ.). Процитовано 2016-23-10.
  2. GVP
  3. Новорожденный остров Ниидзима объединился с соседним островом Нисиносима.
  4. Японский остров Нисиносима увеличился в 11 раз.
  5. Freeman, Otis W. (1951). Geography of the Pacific, pp. 229—235.
  6. Freeman, Otis W. (1951). Geography of the Pacific,. с. 229-235. ISBN .
  7. Nishinoshima. Kotobank. Asahi Shinbun. Процитовано 18 лютого 2014.
  8. . Hokkaidō Shinbun. 12 січня 2014. Архів оригіналу за 16 січня 2014. Процитовано 16 січня 2014.
  9. 名もなき新島、どんな運命 残れば領海わずかに拡大？ 小笠原諸島. Asashi Shimbun. 26 листопада 2013.
  10. . Asahi Shimbun. 26 грудня 2013. Архів оригіналу за 28 грудня 2013. Процитовано 27 грудня 2013.
  11. Nakano, Shun. Kaitei chikei. Nishinoshima Kazan (Japanese) . Geological Survey of Japan. Процитовано 17 лютого 2014.
  12. Nishinoshima. Geological Survey of Japan. Процитовано 17 лютого 2014.
  13. Nakano, Shun. Gaiyō. Nishinoshima Kazan (Japanese) . Geological Survey of Japan. Процитовано 17 лютого 2014.
  14. Volcanic Blast Forms New Island Near Japan. Universetoday.com. 21 листопада 2013. Процитовано 6 квітня 2014.
  15. Volcano Eruption Creates New Island. International Business Times. 21 листопада 2013. Процитовано 22 листопада 2013. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= () with pictures.
  16. Volcano raises new island far south of Japan. Times of India. 21 листопада 2013. Процитовано 21 листопада 2013.
  17. Netburn, Deborah. Is Niijima here to stay? New image of the newest island on Earth. latimes.com. Процитовано 20 грудня 2013.
  18. New volcanic island off Japan still growing in ongoing eruptions. UPI.com. Процитовано 20 грудня 2013.
  19. Japan's newly created island is actually growing. Salon.com. Процитовано 20 грудня 2013.
  20. 47News (Japanese) http://www.47news.jp/CN/201312/CN2013122001002864.html. Процитовано 20 грудня 2013. {{}}: Пропущений або порожній |title= ()
  21. . Jiji.com (Japanese) . Jiji Tsūshinsha. Архів оригіналу за 26 грудня 2013. Процитовано 26 грудня 2013.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  22. Volcanic islands merge in Pacific Ocean BBC, 8 April 2014
  23. . Архів оригіналу за 27 грудня 2014. Процитовано 11 листопада 2020.
  24. https://www1.kaiho.mlit.go.jp/GIJUTSUKOKUSAI/kaiikiDB/kaiyo18-2.htm . Retrieved 20 December 2019.
  25. Smithsonian Institution, Global Volcanism Program [ 2016-09-09 у Wayback Machine.]
  26. Nishinoshima. www1.kaiho.mlit.go.jp. Процитовано 16 грудня 2016.
  27. Volcanic activity.
  28. (PDF) (Japanese) . Japan Coast Guard. Архів оригіналу (PDF) за 28 жовтня 2015. Процитовано 18 вересня 2015.
  29. 全国月間火山概況（平成27年10月） (PDF) (Japanese) . Japan Meteorological Agency. Процитовано 16 грудня 2016.
  30. 西之島の火山活動解説資料 (PDF) (Japanese) . Japan Meteorological Agency. Процитовано 16 грудня 2016.
  31. . www.hazardlab.jp. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 16 грудня 2016.
  32. (PDF) (Japanese) . Japan Coast Guard. Архів оригіналу (PDF) за 17 жовтня 2016. Процитовано 16 грудня 2016.
  33. . Jiji News (ja-JP) . Архів оригіналу за 22 квітня 2017. Процитовано 21 квітня 2017.
  34. Japan team swims in for first up-close look at newly formed volcanic isle. The Japan Times Online (амер.). 28 жовтня 2016. ISSN 0447-5763. Процитовано 15 грудня 2016.
  35. earthsky102 (14 листопада 2016), First Visit to Nishinoshima Volcano Island, South Japan #西之島, процитовано 15 грудня 2016
  36. Island volcano monitoring system tested at Nishinoshima. Процитовано 16 грудня 2016.
  37. Wyss Yim — Explanation for the north Pacific Blob. Imperial Engineer Autumn 2016, p. 15
  38. Wyss Yim — Geothermal heat: an episodic heat source in oceans. Imperial Engineer Spring 2017, p. 14-15.
  39. . Hazard Lab (яп.). Архів оригіналу за 22 квітня 2017. Процитовано 21 квітня 2017.
  40. . Hazard Lab (яп.). Earth Scientific. Архів оригіналу за 4 жовтня 2017. Процитовано 4 жовтня 2017.
  41. . Hazard Lab (яп.). Архів оригіналу за 7 травня 2017. Процитовано 30 квітня 2017.
  42. . Hazard Lab (яп.). Архів оригіналу за 3 серпня 2017. Процитовано 12 липня 2017.
  43. 西之島の警戒が必要な範囲を1.5kmから500ｍに縮小しました. 報道発表資料 (яп.). Japan Meteorological Agency. Процитовано 20 червня 2018.
  44. 西之島の火山活動解説資料 (PDF). Japanese Meteorological Agency. Процитовано 22 липня 2018.
  45. 西之島の火山活動解説資料 (PDF). Japanese Meteorological Agency. Процитовано 11 червня 2019.
  46. Volcanic warning level raised for Nishinoshima | NHK WORLD-JAPAN News. NHK WORLD (англ.). Процитовано 20 грудня 2019.
  47. 西之島の噴火について(1月１７日観測）. 海上保安庁. 17 січня 2020. Процитовано 5 лютого 2020.
  48. . ハザードラボ. 5 лютого 2020. Архів оригіналу за 5 лютого 2020. Процитовано 5 лютого 2020.
  49. Nishino-shima volcano (Volcano Islands, Japan): elevated activity continues; strong eruptions. www.volcanodiscovery.com. Процитовано 25 червня 2020.
  50. Japanese island volcano active since June belches smoke reaching 8,300 meters. www. mainichi.jp/english. Процитовано 4 липня 2020.
  51. 藤波優 (28 серпня 2020). 西之島、なくなっちゃうかも？ 噴火の方式に変化の兆し. 朝日新聞デジタル. Процитовано 1 вересня 2020.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Nisinosima yap 西ノ島町 vulkanichnij ostriv ranishe pidvodnij vulkan u Tihomu okeani Administrativno roztashovanij u teritorialnih vodah Yaponiyi okrug Ogasavara v skladi prefekturi Tokio NisinosimaNazva na chest zahid27 14 48 pn sh 140 52 27 sh d 27 246944440028 pn sh 140 87444444002775867 sh d 27 246944440028 140 87444444002775867 Koordinati 27 14 48 pn sh 140 52 27 sh d 27 246944440028 pn sh 140 87444444002775867 sh d 27 246944440028 140 87444444002775867Tipvulkanichnij ostriv i Bezlyudnij ostrivKrayina YaponiyaMisce znahodzhennyaOgasavaraVisota137 mIdentifikatori i zovnishni posilannya2111617284096Nisinosima Nisinosima u Vikishovishi Lezhit na vidstani 950 km na pivden vid Tokio na pivnich vid grupi ostroviv Kadzan u rajoni Bonin Utvorivsya 1974 roku V 2014 roci pid chas viverzhennya poryad z ostrovom vinik novij ostriv vnaslidok 6 misyachnogo viverzhennya vin z yednavsya z Nisinosimoyu ne otrimavshi oficijnoyi nazvi i dali zrostav Obsyagi vikidiv z listopada 2013 do lipnya 2015 roku sklali blizko 160 miljoniv kubichnih metriv sho priblizno dorivnyuye 400 miljoniv tonn Na 20 listopada 2015 roku protyazhnist ostrova iz zahodu na shid stanovit 1850 metriv a z pivdnya na pivnich 1900 metriv Najvisha tochka ostrova lezhit na visoti blizko 100 metriv nad rivnem morya Pochinayuchi vid 1973 roku donini vulkan neznachno sebe proyavlyav 9 raziv Nadvodna chastina ostrova spochatku stanovila v diametri 800h600 metriv Vidilyalisya 3 vershini na zahidnomu pivnichnomu ta pivnichno shidnomu shilah Za 40 rokiv isnuvannya plosha ostrova spershu zmenshuvalasya majzhe vdvichi prote vid seredini 1980 h tempi eroziyi spovilnilisya a v 2014 2015 rokah ostriv znovu priris za rahunok susidnogo pidvodnogo vulkana Nisinosima odin z nebagatoh ostroviv sho z yavilisya v nash chas Ostrivna chastina inodi imenuyetsya Rosario EtimologiyaOstriv otrimav nazvu Ostriv Yena koli jogo vidkriv ispanskij korabel Rosario v 1702 roci Tak nazivali ostriv do 1904 roku koli oficijno viznali yaponsku nazvu Nisinosima doslivno Zahidnij ostriv Koli v 1973 roci vnaslidok viverzhennya sformuvavsya novij ostriv jogo nazivali Nishinoshima Shintō yap 西之島新島 doslivno ostriv Nova Nisinosima ale cherez eroziyu ta zmishennya piskiv cej ostriv priyednavsya do golovnogo ostrova i perestav vvazhatisya okremim ob yektom Na rannih stadiyah viverzhennya 2013 roku priblizno na pivdennij shid vid pochatkovoyi Nisinosimi sformuvavsya novij vulkanichnij ostriv Vin ne otrimav oficijnoyi nazvi ale zgaduvavsya v yaponskih povidomlennyah yak novij ostriv atarashii shima yap 新しい島 abo shintō yap 新島 Uryadovci zayavili sho ostriv otrimaye nazvu pislya togo yak vin stane stabilnim i bude zrozumilo sho vin zalishitsya Oskilki zaraz ostriv ob yednavsya z Nisinosimoyu malojmovirno sho vin bude nazvanij yak okrema sutnist GeologiyaMorfologiya Nisinosima do 1973 roku Do 1974 roku Nisinosima buv malenkim zelenim ostrovom na yakomu za ostanni 10 000 rokiv ne bulo viverzhen Ostriv buv lishe vershinoyu pidvodnogo vulkana priblizno 3000 m u visotu i 30 km shirinoyu bilya osnovi Osnovnij period jogo diyalnosti buv vid piznogo plejstocenu do golocenu Vulkan nabuv formi kalderi z samoyu Nisinosimoyu ta deyakimi susidnimi skelyami sho skladayut chastinu pivnichno zahidnogo hrebta kalderi diametrom blizko 1 km Spochatku ostriv mav dovzhinu blizko 650 m i shirinu 200 m Doslidzhennya 1911 roku pokazalo sho kaldera maye najbilshu glibinu 107 m Vulkan maye bagato velikih pidvodnih dodatkovih konusiv na pivdni zahodi ta pivnichnomu shodi Pivdennij konus pidnimayetsya na 196 m nad poverhneyu Viverzhennya 1973 1974 Nishinosima na aerofotoznimku 1978 roku Verhnya chastina zatoki ce starij ostriv a nizhnya chastina novij ostriv utvorenij viverzhennyam 1973 roku Piznishe zatoka zapovnilas osadom utvorivshi trapeciyepodibnu beregovu liniyu bezposeredno pered viverzhennyam 2013 roku 30 travnya 1973 roku ekipazh sudna sho prohodilo povz ostriv zaznachiv sho blizko 11 00 na shid vid ostrova kozhni kilka hvilin u povitrya pidnimavsya bilij dim na visotu do 100 m Nastupnogo dnya sposterezhennya z povitrya pokazalo sho za 400 m na shid vid ostrova stalosya viverzhennya Takozh bulo vidno vir Pomicheno zhovto zelenu morsku vodu ta splivannya pemzi za 5 km na pivnich vid miscya viverzhennya Inshij ekipazh viyaviv sho z morya pidnimayutsya dvi chornih skeli dzherelo U lipni viverzhennya j dali vikidalo fontani vodi kozhni kilka hvilin bilij dim pidnimavsya do 100 m nad rivnem morya Sposterezhennya z povitrya 14 veresnya pokazalo sho nad miscem en utvorivsya novij ostriv Ostriv utvoriv shlakovij konus blizko 40 m visotoyu i 120 m diametrom Novij ostriv mav krater diametrom 70 m yakij chasto vikidav shlaki na visotu do 300 m Bilij dim pidnimavsya na visotu blizko 1500 m dzherelo U listopadi na novomu ostrovi zafiksovano viverzhennya z trishin iz lancyugom shlakovih konusiv roztashovanih z pivdennogo zahodu na pivnichnij shid Ostanni konusi sformuvalis na kinci lancyuga pri comu pochatkovij konus zrujnovano hvilyami Konusi vivergali popil na visotu blizko 300 m U grudni novij ostriv stav bilshim za staru Nisinosimu Vin mav dovzhinu 700 m i shirinu 250 m na novomu ostrovi teper utvorivsya centralnij krater yakij pidnyavsya do visoti 40 m Konus i dali vikidav popil ta shlaki na visotu 100 m Malij krater na novomu ostrovi takozh vipuskav potoki lavi dzherelo Do lyutogo 1974 roku na zahidnomu kinci novogo ostrova utvorilos dva konusi shlaku ale lishe shidnij konus shlaku vivergavsya Sposterezhennya 11 sichnya pokazali sho aktivnij shidnij konus shlaku vipuskaye potik lavi dzherelo U berezni novij ostriv vse she vivergavsya na toj chas na ostrovi bulo p yat shlakovih konusiv odin konus shlaku vivergav rozzharenu lavu Potoki lavi vse she shodili zi shiliv novogo ostrova 1 bereznya p yat shlakovih konusiv zatihli ale velikij potik lavi vse she vilivavsya na krayah ostrova Pislya cogo viverzhennya zakinchilosya novij i starij ostrovi ob yednalis dzherelo Viverzhennya 2013 2015 Nisinosima i Niyidzima 8 grudnya 2013 drugij nezabarom zlivsya z pershim Nisinosima 24 grudnya Poverhnya vid viverzhennya shvidko zrosla mensh nizh za dva tizhni Nisinosima 4 lipnya 2014 Vin staye she bilshim i bilishij starij ostriv teper led pomitnij Vulkanichna aktivnist na ob yednanomu ostrovi 1 bereznya 2015 vsi suputnikovi fotoznimki NASA Vnaslidok viverzhennya v listopadi 2013 roku utvorivsya nevelikij ostriv na pivden pivdennij shid bilya berega pochatkovogo ostrova Do grudnya 2013 roku ostriv pidnyavsya na 20 25 m nad rivnem morya i mav ploshu 56 000 m2 Ostriv buv dosit velikim tomu prognozuvalas jogo nayavnist nad rivnem morya shonajmenshe protyagom kilkoh rokiv Do 20 grudnya 2013 roku ostriv zrostav dosit shvidko tomu eksperti peredbachali sho vin jmovirno z yednayetsya z Nisinosimoyu do kincya 2013 roku i perestane buti okremim ostrovom 26 grudnya 2013 roku yaponska beregova ohorona pidtverdila z yednannya dvoh ostroviv NASA povidomilo sho dva konusi utvorili navkolo golovnogo vulkanichni zherla zavvishki ponad 60 m nad rivnem morya Nova chastina ostrova zaraz bilsha nizh pochatkova plosha Nisinosimi Ob yednanij ostriv mav trohi bilshe 1 km u poperechniku Protyagom lipnya ta serpnya 2014 roku potik lavi zbilshivsya vnaslidok chogo ostriv shvidko rozshiryuvavsya na shid U period vid veresnya do grudnya potik lavi she zbilshivsya i ruhavsya na pivnich majzhe povnistyu perevishivshi nayavnij ostriv zalishivshi ogolenoyu lishe neveliku chastinu starogo ostrova 27 grudnya 2014 roku vlada Yaponiyi zayavila sho ostriv dosyag majzhe 2 3 km2 i za ocinkami pidnyavsya priblizno do 110 m nad rivnem morya i sho vulkan vse she buv aktivnim Navkolo ventilyacijnih otvoriv utvorivsya piroklastichnij konus yakij do 23 lyutogo 2015 roku she pidnyav ostriv priblizno do 135 m Viverzhennya trivalo protyagom pershoyi polovini 2015 roku a ostriv i dali rozshiryuvavsya Odnak do serpnya vulkan pripiniv vikidati dim i popil ale j dali vikidav lavu Stanom na 16 veresnya 2015 roku zagalna plosha ostrova desho zmenshilasya ale zona fumarol rozshirilasya oskilki energijna vulkanichna aktivnist trivala bez istotnih zmin Viverzhennya vidnovilisya nezabarom pislya cogo ale 17 listopada 2015 roku bulo datoyu ostannogo vibuhovogo viverzhennya Fumarolna aktivnist trivala ale zmenshuvalas oskilki novih potokiv lavi ne sposterigalosya Takozh zafiksovano znizhennya temperaturi a bilya vershini vulkana sposterigalosya prosidannya U serpni 2016 roku Yaponske meteorologichne agentstvo ogolosilo sho riven vulkanichnoyi nebezpeki znizheno a zonu zaboroni v yizdu zmensheno vid radiusa 2 km do 500 m Ce nareshti dozvolilo zdijsniti visadku na ostriv U serpni poblizu beregiv use she bulo pomitnim zminennya koloru vodi sho vkazuye na te sho vulkanichna aktivnist hocha i suttyevo znizilasya ale ne pripinilasya 14 lyutogo 2017 roku Yaponske meteorologichne agentstvo skasuvalo vsi spovishennya shodo ostrova zayavivshi pro vidsutnist oznak podalshih viverzhen U zhovtni 2016 roku grupa vchenih vidvidala Nisinosimu dlya provedennya doslidzhen na ostrovi Okrim dokumentuvannya ekologiyi ta geologiyi ostrova vstanovili obladnannya dlya monitoringu majbutnoyi vulkanichnoyi aktivnosti Vajss Yim Wyss Yim profesor geologiyi u vidstavci visunuv teoriyu sho viverzhennya Nisinosimi sprichinilo poyavu en masi teployi poverhnevoyi vodi bilya tihookeanskogo uzberezhzhya Pivnichnoyi Ameriki Viverzhennya 2017 ta 2018 rokiv 20 kvitnya 2017 roku Yaponska beregova ohorona pidtverdila vibuhovi viverzhennya v krateri 7 na Nisinosimi ta potoki lavi sho vihodyat iz osnovi vulkana Suputnikovi znimki 19 kvitnya takozh pidtverdili visoku temperaturu na ostrovi Vivchennya danih pokazalo sho viverzhennya pochalosya 17 kvitnya Do 27 kvitnya dva potoki lavi dosyagli morya odin na zahidnomu uzberezhzhi inshij na pivdenno zahidnomu uzberezhzhi ostrova Do 29 chervnya potoki stvorili dva vistupi odin z yakih vihodiv na 330 m za zahidnij bereg a inshij na 310 m na pivdennij zahid Plosha ostrova zrosla do 2 9 km2 Do lipnya poverhnevi temperaturi pochali znizhuvatisya a serpni yih vzhe ne mozhna bulo vidrizniti vid otochennya potoki lavi takozh zupinilisya do kincya serpnya 3 zhovtnya Koordinacijnij komitet z prognozuvannya viverzhen vulkaniv Yaponskogo meteorologichnogo agentstva ogolosiv sho Nisinosima jmovirno perestala vivergatisya U chervni 2018 roku JMA ogolosila sho zonu zaboroni v yizdu zmensheno vid radiusa 2 km do radiusa 500 m Odnak za misyac zonu rozshirili do 1500 m pislya togo yak 12 lipnya 2018 roku pomitili neveliki viverzhennya Ci viverzhennya shvidko vshuhli i zonu zaboroni v yizdu znovu zmenshili do 500 m 31 zhovtnya 2018 roku Viverzhennya 2019 2020 6 grudnya 2019 roku Yaponska beregova ohorona pidtverdila sho vulkanichna nebezpeka v Nisinosimi povernulasya a nastupnogo dnya u more potrapili novi potoki lavi Cogo bulo dostatno shob Meteorologichne agentstvo vineslo poperedzhennya sudnam unikati Nisinosimi U sichni 2020 roku sposterezhennya Yaponskoyi beregovoyi ohoroni pidtverdili vitikannya lavi na pivnichno shidne uzberezhzhya Podalsha aktivnist sposterigalasya 4 lyutogo i ochikuvalosya podovzhennya ostrova na pivnich Stanom na 25 chervnya 2020 roku vibuhove viverzhennya vse she trivalo potoki lavi na pivnichno shidnomu shili vulkana a takozh shlejfi popelu syagali 2600 m 4 lipnya shlejf popelu dosyag visoti 8300 m 14 serpnya 2020 roku vin dosyag rozmiru 4 1 km2 diametrom ponad 2 km Div takozhOstrovi primari SurtsejPrimitkiVolcano Live John Search angl Procitovano 2016 23 10 GVP Novorozhdennyj ostrov Niidzima obedinilsya s sosednim ostrovom Nisinosima Yaponskij ostrov Nisinosima uvelichilsya v 11 raz Freeman Otis W 1951 Geography of the Pacific pp 229 235 Freeman Otis W 1951 Geography of the Pacific s 229 235 ISBN 9780598436061 Nishinoshima Kotobank Asahi Shinbun Procitovano 18 lyutogo 2014 Hokkaidō Shinbun 12 sichnya 2014 Arhiv originalu za 16 sichnya 2014 Procitovano 16 sichnya 2014 名もなき新島 どんな運命 残れば領海わずかに拡大 小笠原諸島 Asashi Shimbun 26 listopada 2013 Asahi Shimbun 26 grudnya 2013 Arhiv originalu za 28 grudnya 2013 Procitovano 27 grudnya 2013 Nakano Shun Kaitei chikei Nishinoshima Kazan Japanese Geological Survey of Japan Procitovano 17 lyutogo 2014 Nishinoshima Geological Survey of Japan Procitovano 17 lyutogo 2014 Nakano Shun Gaiyō Nishinoshima Kazan Japanese Geological Survey of Japan Procitovano 17 lyutogo 2014 Volcanic Blast Forms New Island Near Japan Universetoday com 21 listopada 2013 Procitovano 6 kvitnya 2014 Volcano Eruption Creates New Island International Business Times 21 listopada 2013 Procitovano 22 listopada 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite news title Shablon Cite news cite news a Cite maye pustij nevidomij parametr 1 dovidka with pictures Volcano raises new island far south of Japan Times of India 21 listopada 2013 Procitovano 21 listopada 2013 Netburn Deborah Is Niijima here to stay New image of the newest island on Earth latimes com Procitovano 20 grudnya 2013 New volcanic island off Japan still growing in ongoing eruptions UPI com Procitovano 20 grudnya 2013 Japan s newly created island is actually growing Salon com Procitovano 20 grudnya 2013 47News Japanese http www 47news jp CN 201312 CN2013122001002864 html Procitovano 20 grudnya 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite news title Shablon Cite news cite news a Propushenij abo porozhnij title dovidka Jiji com Japanese Jiji Tsushinsha Arhiv originalu za 26 grudnya 2013 Procitovano 26 grudnya 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Volcanic islands merge in Pacific Ocean BBC 8 April 2014 Arhiv originalu za 27 grudnya 2014 Procitovano 11 listopada 2020 https www1 kaiho mlit go jp GIJUTSUKOKUSAI kaiikiDB kaiyo18 2 htm Retrieved 20 December 2019 Smithsonian Institution Global Volcanism Program 2016 09 09 u Wayback Machine Nishinoshima www1 kaiho mlit go jp Procitovano 16 grudnya 2016 Volcanic activity PDF Japanese Japan Coast Guard Arhiv originalu PDF za 28 zhovtnya 2015 Procitovano 18 veresnya 2015 全国月間火山概況 平成27年10月 PDF Japanese Japan Meteorological Agency Procitovano 16 grudnya 2016 西之島の火山活動解説資料 PDF Japanese Japan Meteorological Agency Procitovano 16 grudnya 2016 www hazardlab jp Arhiv originalu za 20 grudnya 2016 Procitovano 16 grudnya 2016 PDF Japanese Japan Coast Guard Arhiv originalu PDF za 17 zhovtnya 2016 Procitovano 16 grudnya 2016 Jiji News ja JP Arhiv originalu za 22 kvitnya 2017 Procitovano 21 kvitnya 2017 Japan team swims in for first up close look at newly formed volcanic isle The Japan Times Online amer 28 zhovtnya 2016 ISSN 0447 5763 Procitovano 15 grudnya 2016 earthsky102 14 listopada 2016 First Visit to Nishinoshima Volcano Island South Japan 西之島 procitovano 15 grudnya 2016 Island volcano monitoring system tested at Nishinoshima Procitovano 16 grudnya 2016 Wyss Yim Explanation for the north Pacific Blob Imperial Engineer Autumn 2016 p 15 Wyss Yim Geothermal heat an episodic heat source in oceans Imperial Engineer Spring 2017 p 14 15 Hazard Lab yap Arhiv originalu za 22 kvitnya 2017 Procitovano 21 kvitnya 2017 Hazard Lab yap Earth Scientific Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2017 Procitovano 4 zhovtnya 2017 Hazard Lab yap Arhiv originalu za 7 travnya 2017 Procitovano 30 kvitnya 2017 Hazard Lab yap Arhiv originalu za 3 serpnya 2017 Procitovano 12 lipnya 2017 西之島の警戒が必要な範囲を1 5kmから500ｍに縮小しました 報道発表資料 yap Japan Meteorological Agency Procitovano 20 chervnya 2018 西之島の火山活動解説資料 PDF Japanese Meteorological Agency Procitovano 22 lipnya 2018 西之島の火山活動解説資料 PDF Japanese Meteorological Agency Procitovano 11 chervnya 2019 Volcanic warning level raised for Nishinoshima NHK WORLD JAPAN News NHK WORLD angl Procitovano 20 grudnya 2019 西之島の噴火について 1月１７日観測 海上保安庁 17 sichnya 2020 Procitovano 5 lyutogo 2020 ハザードラボ 5 lyutogo 2020 Arhiv originalu za 5 lyutogo 2020 Procitovano 5 lyutogo 2020 Nishino shima volcano Volcano Islands Japan elevated activity continues strong eruptions www volcanodiscovery com Procitovano 25 chervnya 2020 Japanese island volcano active since June belches smoke reaching 8 300 meters www mainichi jp english Procitovano 4 lipnya 2020 藤波優 28 serpnya 2020 西之島 なくなっちゃうかも 噴火の方式に変化の兆し 朝日新聞デジタル Procitovano 1 veresnya 2020 Posilannya

Дата публікації:
Топ