Нисібіський мирний договір 298 року — мирний договір, укладений між Римською імперією та Державою Сасанідів в місті Нісібісі за підсумками війни 296-298 років.
Передумови
Сасанідська держава, яка виникла в першій половині III століття на місці Парфянського царства, з перших років свого існування почала проводити вкрай агресивну зовнішню політику. На заході головним противником Сасанідів була Римська імперія. Крім того, Персія прагнула взяти під свій контроль Вірменію — найважливішого союзника Риму в Передній Азії, а також Іберію.
У 230-х — 280-х роках зовнішня політика Сасанідів на заході була в цілому успішною, чому неабиякою мірою сприяла криза, яку переживала Римська імперія. Однак після вступу на престол імператора Діоклетіана ситуація в Римській державі стабілізувалася, що створило передумови для успішної боротьби з перськими вторгненнями на територію імперії.
В 296 році перський шаханшах Нарсе вторгся на територію Вірменії, вигнавши звідти Тірдата III, а потім — у східні провінції Римської імперії. Проти Нарсе була спрямована армія на чолі з імператором Галерієм. В одній з битв у 297 р. римляни зазнали серйозної поразки, що змусило їх стягнути на східний кордон додаткові частини з Дунаю і з Іллірії, а також закликати на допомогу вірменські війська. У 298 р. у вирішальній битві при Саталі у Вірменії армія Галерія завдала персам нищівної поразки; крім того, в руки римлян потрапили члени царської сім'ї і обоз. В результаті Нарсе був змушений піти на мирні переговори.
Учасники переговорів
За узгодженим рішенням Діоклетіана і Галерія представником Римської імперії на мирних переговорах був призначений . З перської сторони в переговорах брали участь сам шаханшах Нарсе, а також його наближені: Аффарба, Архапет та Барсаборс.
Умови договору
Відомості про умови Нісібіського мирного договору містяться, головним чином, у двох джерелах: це твори Амміана Марцелліна та Петра Патрикія.
Згідно Амміану, за умовами Нісібіського миру до Риму перейшли п'ять областей у Верхній Месопотамії: Арзанена, Моксоєна, Забдицена, Регімена та Кордуена.
Петро Патрикій повідомляє детальніші відомості перераховує цілий ряд умов римо-перського договору:
- передача Риму Інтилени, Софени, Арзанени, Кордуени та Забдицени;
- встановлення кордону між Римською імперією та Сасанідським царством по Тигру;
- визначення чіткої межі між Персією і Вірменією (по межі );
- призначення царів Іберії переходить у відання римських імператорів;
- визначення Нісібіса єдиним місцем торгівлі між Римом і Іраном.
У переліках Амміана і Петра збігаються назви трьох областей: Арзанени, Кордуени і Забдицени. Що стосується двох інших, то тут, швидше за все, перевагу слід віддати списком Амміана, він мав досить високе становище при імператорському штабі в момент укладення мирного договору 363 року (при описі якого історик і повідомляє про договорі 298 р.) і, отже, навряд чи міг допустити помилку в такому важливому питанні.
Значення і наслідки договору
Після укладення Нісібіського договору аж до 337 року військові конфлікти між Римською імперією та Іраном фактично припинилися. Це дозволило обом державам зосередитися на вирішенні внутрішніх проблем, оскільки на початку IV століття і в Римі, і в Ірані загострилася внутрішньополітична боротьба.
Припинення військових дій надало Риму, Ірану і їх союзникам перепочинок і дозволило уникнути численних людських жертв та економічного збитку.
Нісібіський договір закріпив військово-політичну гегемонію Римської імперії в Передній Азії більш ніж на 60 років — до тих пір, поки в 363 р. не був підписаний новий римсько-перський договір про розподіл сфер впливу в Азії.
Міжнародна торгівля на Близькому Сході в значній мірі перейшла під контроль Риму, оскільки торговельні операції між римськими і перськими торговцями відбувалися на римській території (в Нісібісі).
Одним із наслідків укладання Нісібіського договору стало визнання обома державами суверенітету Вірменського царства, порушеного персами в ході війни 296-298 років, і визначення кордонів Вірменії.
У той же час Нісібіський договір 298 року з самого початку фактично був перемир'ям, оскільки Сасаніди пішли на його підписання під тиском обставин і не могли змиритися з посиленням римських позицій в Месопотамії та Закавказзі. У зв'язку з цим обидві сторони готувалися до подальшого продовження збройної боротьби за панування в Передній Азії. Так, саме в роки, що пішли за Нісібіським договором, римлянами була посилена стратегічно важлива лінія укріплень на кордоні з Месопотамією по лінії Дамаск — Пальміра — Сура (так звана Strata Diocletiana). Під впливом Риму Царство Іберія в 330 році прийняла християнство, об'єктивно ставши ще одним союзником імперії в Закавказзі.
У військово-історичному аспекті Нісібіський договір 298 року ознаменував завершення першого етапу римсько-перських воєн.
Примітки
- Фрай Р. Наследие Ирана. М., 2002. С. 291.
- The Cambridge history of Iran. Vol. 3(1). The Seleucid, Parthian and Sasanian periods / Ed. by E. Yarshater. 1983. P. 124.
- . Архів оригіналу за 8 грудня 2010. Процитовано 15 листопада 2017.
- . Архів оригіналу за 27 грудня 2010. Процитовано 15 листопада 2017.
- Зелинский Ф. Ф. Римская империя. СПб., 1999. С. 385, 388.
- Dignas B., Winter E. Rome and Persia in Late Antiquity. Neighbours and Rivals. Cambridge, 2007. P. 31.
- Bruno W. Häuptli. Trdat III // Biographisch-Bibliographisches Kirchenlexikon
- Евтропий. Краткая история от основания Города. IX. 24; 25. 1.
- Евтропий. Краткая история от основания Города. IX. 25. 1.
- Евтропий. Краткая история от основания Города. IX. 25; Фест. Бревиарий римской истории. XIV. 5; XXV. 2 — 3; Орозий. История против язычников. VII. 25. 11
- Пётр Патрикий. Отр. 12.
- Петр Патрикий. Отр. 13.
- Аммиан Марцеллин. Деяния. XXV. 7. 9.
- Дмитриев В. А. Сасанидское государство в известиях римского историка Аммиана Марцеллина // Вестник Псковского государственного педагогического университета. Серия «Социально-гуманитарные и психолого-педагогические науки». 2008. Вып. 3. С. 12.
- К. В. Тревер. Очерки по истории и культуре Кавказской Албании. IV в.до н. э. — VII в. н. э.
- . Архів оригіналу за 8 грудня 2010. Процитовано 15 листопада 2017.
- Dignas B., Winter E. Rome and Persia in Late Antiquity. Neighbours and Rivals. Cambridge, 2007. P. 29 — 31.
- История Древнего мира. том 3. Упадок древних обществ. Лекция 9: Закавказье и сопредельные страны между Ираном и Римом. Христианизация Закавказья.
- The Roman Eastern Frontier and the Persian Wars (AD 226—363). A Documentary History / Comp. and ed. by M.H. Dodgeon and S.N.C. Lieu. L. — N.Y., 2005. P. 3.
- Daryaee T. Sasanian Persia. The Rise and Fall of an Empire. L., 2009. P. 13.
- Дмитриев В. А. «Всадники в сверкающей броне»: Военное дело сасанидского Ирана и история римско-персидских войн. СПб., 2008. С. 182—185.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nisibiskij mirnij dogovir 298 roku mirnij dogovir ukladenij mizh Rimskoyu imperiyeyu ta Derzhavoyu Sasanidiv v misti Nisibisi za pidsumkami vijni 296 298 rokiv PeredumoviSasanidska derzhava yaka vinikla v pershij polovini III stolittya na misci Parfyanskogo carstva z pershih rokiv svogo isnuvannya pochala provoditi vkraj agresivnu zovnishnyu politiku Na zahodi golovnim protivnikom Sasanidiv bula Rimska imperiya Krim togo Persiya pragnula vzyati pid svij kontrol Virmeniyu najvazhlivishogo soyuznika Rimu v Perednij Aziyi a takozh Iberiyu U 230 h 280 h rokah zovnishnya politika Sasanidiv na zahodi bula v cilomu uspishnoyu chomu neabiyakoyu miroyu spriyala kriza yaku perezhivala Rimska imperiya Odnak pislya vstupu na prestol imperatora Diokletiana situaciya v Rimskij derzhavi stabilizuvalasya sho stvorilo peredumovi dlya uspishnoyi borotbi z perskimi vtorgnennyami na teritoriyu imperiyi V 296 roci perskij shahanshah Narse vtorgsya na teritoriyu Virmeniyi vignavshi zvidti Tirdata III a potim u shidni provinciyi Rimskoyi imperiyi Proti Narse bula spryamovana armiya na choli z imperatorom Galeriyem V odnij z bitv u 297 r rimlyani zaznali serjoznoyi porazki sho zmusilo yih styagnuti na shidnij kordon dodatkovi chastini z Dunayu i z Illiriyi a takozh zaklikati na dopomogu virmenski vijska U 298 r u virishalnij bitvi pri Satali u Virmeniyi armiya Galeriya zavdala persam nishivnoyi porazki krim togo v ruki rimlyan potrapili chleni carskoyi sim yi i oboz V rezultati Narse buv zmushenij piti na mirni peregovori Uchasniki peregovorivZa uzgodzhenim rishennyam Diokletiana i Galeriya predstavnikom Rimskoyi imperiyi na mirnih peregovorah buv priznachenij Z perskoyi storoni v peregovorah brali uchast sam shahanshah Narse a takozh jogo nablizheni Affarba Arhapet ta Barsabors Umovi dogovoruVidomosti pro umovi Nisibiskogo mirnogo dogovoru mistyatsya golovnim chinom u dvoh dzherelah ce tvori Ammiana Marcellina ta Petra Patrikiya Zgidno Ammianu za umovami Nisibiskogo miru do Rimu perejshli p yat oblastej u Verhnij Mesopotamiyi Arzanena Moksoyena Zabdicena Regimena ta Korduena Petro Patrikij povidomlyaye detalnishi vidomosti pererahovuye cilij ryad umov rimo perskogo dogovoru peredacha Rimu Intileni Sofeni Arzaneni Kordueni ta Zabdiceni vstanovlennya kordonu mizh Rimskoyu imperiyeyu ta Sasanidskim carstvom po Tigru viznachennya chitkoyi mezhi mizh Persiyeyu i Virmeniyeyu po mezhi priznachennya cariv Iberiyi perehodit u vidannya rimskih imperatoriv viznachennya Nisibisa yedinim miscem torgivli mizh Rimom i Iranom U perelikah Ammiana i Petra zbigayutsya nazvi troh oblastej Arzaneni Kordueni i Zabdiceni Sho stosuyetsya dvoh inshih to tut shvidshe za vse perevagu slid viddati spiskom Ammiana vin mav dosit visoke stanovishe pri imperatorskomu shtabi v moment ukladennya mirnogo dogovoru 363 roku pri opisi yakogo istorik i povidomlyaye pro dogovori 298 r i otzhe navryad chi mig dopustiti pomilku v takomu vazhlivomu pitanni Znachennya i naslidki dogovoruPislya ukladennya Nisibiskogo dogovoru azh do 337 roku vijskovi konflikti mizh Rimskoyu imperiyeyu ta Iranom faktichno pripinilisya Ce dozvolilo obom derzhavam zosereditisya na virishenni vnutrishnih problem oskilki na pochatku IV stolittya i v Rimi i v Irani zagostrilasya vnutrishnopolitichna borotba Pripinennya vijskovih dij nadalo Rimu Iranu i yih soyuznikam perepochinok i dozvolilo uniknuti chislennih lyudskih zhertv ta ekonomichnogo zbitku Nisibiskij dogovir zakripiv vijskovo politichnu gegemoniyu Rimskoyi imperiyi v Perednij Aziyi bilsh nizh na 60 rokiv do tih pir poki v 363 r ne buv pidpisanij novij rimsko perskij dogovir pro rozpodil sfer vplivu v Aziyi Mizhnarodna torgivlya na Blizkomu Shodi v znachnij miri perejshla pid kontrol Rimu oskilki torgovelni operaciyi mizh rimskimi i perskimi torgovcyami vidbuvalisya na rimskij teritoriyi v Nisibisi Odnim iz naslidkiv ukladannya Nisibiskogo dogovoru stalo viznannya oboma derzhavami suverenitetu Virmenskogo carstva porushenogo persami v hodi vijni 296 298 rokiv i viznachennya kordoniv Virmeniyi U toj zhe chas Nisibiskij dogovir 298 roku z samogo pochatku faktichno buv peremir yam oskilki Sasanidi pishli na jogo pidpisannya pid tiskom obstavin i ne mogli zmiritisya z posilennyam rimskih pozicij v Mesopotamiyi ta Zakavkazzi U zv yazku z cim obidvi storoni gotuvalisya do podalshogo prodovzhennya zbrojnoyi borotbi za panuvannya v Perednij Aziyi Tak same v roki sho pishli za Nisibiskim dogovorom rimlyanami bula posilena strategichno vazhliva liniya ukriplen na kordoni z Mesopotamiyeyu po liniyi Damask Palmira Sura tak zvana Strata Diocletiana Pid vplivom Rimu Carstvo Iberiya v 330 roci prijnyala hristiyanstvo ob yektivno stavshi she odnim soyuznikom imperiyi v Zakavkazzi U vijskovo istorichnomu aspekti Nisibiskij dogovir 298 roku oznamenuvav zavershennya pershogo etapu rimsko perskih voyen PrimitkiFraj R Nasledie Irana M 2002 S 291 The Cambridge history of Iran Vol 3 1 The Seleucid Parthian and Sasanian periods Ed by E Yarshater 1983 P 124 Arhiv originalu za 8 grudnya 2010 Procitovano 15 listopada 2017 Arhiv originalu za 27 grudnya 2010 Procitovano 15 listopada 2017 Zelinskij F F Rimskaya imperiya SPb 1999 S 385 388 Dignas B Winter E Rome and Persia in Late Antiquity Neighbours and Rivals Cambridge 2007 P 31 Bruno W Hauptli Trdat III Biographisch Bibliographisches Kirchenlexikon Evtropij Kratkaya istoriya ot osnovaniya Goroda IX 24 25 1 Evtropij Kratkaya istoriya ot osnovaniya Goroda IX 25 1 Evtropij Kratkaya istoriya ot osnovaniya Goroda IX 25 Fest Breviarij rimskoj istorii XIV 5 XXV 2 3 Orozij Istoriya protiv yazychnikov VII 25 11 Pyotr Patrikij Otr 12 Petr Patrikij Otr 13 Ammian Marcellin Deyaniya XXV 7 9 Dmitriev V A Sasanidskoe gosudarstvo v izvestiyah rimskogo istorika Ammiana Marcellina Vestnik Pskovskogo gosudarstvennogo pedagogicheskogo universiteta Seriya Socialno gumanitarnye i psihologo pedagogicheskie nauki 2008 Vyp 3 S 12 K V Trever Ocherki po istorii i kulture Kavkazskoj Albanii IV v do n e VII v n e Arhiv originalu za 8 grudnya 2010 Procitovano 15 listopada 2017 Dignas B Winter E Rome and Persia in Late Antiquity Neighbours and Rivals Cambridge 2007 P 29 31 Istoriya Drevnego mira tom 3 Upadok drevnih obshestv Lekciya 9 Zakavkaze i sopredelnye strany mezhdu Iranom i Rimom Hristianizaciya Zakavkazya The Roman Eastern Frontier and the Persian Wars AD 226 363 A Documentary History Comp and ed by M H Dodgeon and S N C Lieu L N Y 2005 P 3 Daryaee T Sasanian Persia The Rise and Fall of an Empire L 2009 P 13 Dmitriev V A Vsadniki v sverkayushej brone Voennoe delo sasanidskogo Irana i istoriya rimsko persidskih vojn SPb 2008 S 182 185