Никифоров Юрій Валерійович (16 вересня 1970, Одеса) — радянський, український і російський футболіст, опорний півзахисник. Був гравцем збірних СРСР/СНД, збірної України і збірної Росії.
Никифоров Юрій | ||
Особисті дані | ||
---|---|---|
Повне ім'я | Никифоров Юрій Валерійович | |
Народження | 16 вересня 1970 (53 роки) | |
Одеса, Українська РСР, СРСР | ||
Зріст | 187 см | |
Вага | 82 кг | |
Громадянство | СРСР Україна Росія СНД | |
Позиція | захисник | |
Професіональні клуби* | ||
Роки | Клуб | І (г) |
1986 1987 1987-1988 1988-1989 1990-1991 1992 1993 1993-1996 1996-1998 1998-2002 2002-2003 2003-2004 1986-2004 | Чорноморець (Одеса) СКА (Одеса) Чорноморець (Одеса) Динамо (Київ) Чорноморець (Одеса) Чорноморець (Одеса) Спартак (Москва) Спортінг (Хіхон) ПСВ (Ейндховен) Валвейк Урава Ред Даймондс Разом: | 0 (0) 5 (0) 1 (0) 0 (0) 47 (2) 29 (3) 3 (2) 85 (16) 65 (3) 99 (5) 29 (1) 12 (0) 375 (32) |
Національна збірна | ||
Роки | Збірна | І (г) |
1990—1991 1992 1992 1993-2002 | СРСР(олім.) СНД Україна Росія | 6 (0) 4 (0) 3 (0) 55 (6) |
Звання, нагороди | ||
Нагороди | ||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||
Никифоров Юрій у Вікісховищі |
Клубна кар'єра
Народився 16 вересня 1970 року в Одесі. Вихованець СДЮШОР «Чорноморець» (Одеса). Перші тренери — Е. Лучин та . Футбольну кар'єру розпочав у клубі другої ліги СКА (Одеса), проте вже в середині 1987 року перейшов до принципового суперника одеських армійців, «Чорноморця». Дебют Никифорова в чемпіонаті СРСР відбувся 30 червня 1988 року в Москві в матчі проти столичного «Локомотива», на 59-й хвилині він замінив свого старшого брата Олександра Никифорова. Разом з «Чорноморцем» завоював путівку до Вищої ліги. Перед молодим гравцем відкривалося яскраве футбольне майбутнє, й у 1988 році він перейшов до київського «Динамо», яким керував Валерій Лобановський. Втім, Юрій переважно виступав за дубль киян, а у 1989 році зіграв 2 поєдинки в першій команді. Того ж року повернувся до «Чорноморця», де виступав на позиції захисника. У 1991 році зайняв з ним 4-е місце в чемпіонаті, а в 1992 році, після здобуття Україною незалежності, разом з одеситами став першим володарем кубку України.
На початку 1993 року Никифоров виїхав до Росії, де став лідером оборони московського «Спартака». Вперше в футболці москвичів вийшов на поле 8 березня 1993 року в програному (0:2) виїзному поєдинку першого туру у Вищій лізі проти ростовського «Ростсельмаша». Юрій вийшов на поле на 46-й хвилині, замінивши Іллю Цимбаларя. У складі «червоно-білих» Олег Романцев використовував Юрія на різних позиціях — від захисника до півзахисника. Вже в своєму дебютному сезоні у складі москвичів Никифоров виграв чемпіонат Росії та дебютував у розіграші Ліги чемпіонів. 1994 рік також виявився для Юрія успішним — «Спартак» став чемпіоном Росії та володарем кубку Росії. Відзначився й дебютним голом у футболці «Спартака», 3 серпня 1994 року на 17-й хвилині переможного (6:2) виїзного поєдинку 18-о туру Вищої ліги проти «Уралмаша». У 1995 році разом з москвичами зайняв 3 місце, а у 1996 році втретє в кар'єрі став переможцем чемпіонату Росії. Протягом 4 років у складі «Спартака» зіграв 85 матчів та відзначився 16-а голами. Після сильного для «Спартака» сезону 1995/96 років — 1/4 фіналу в Лізі чемпіонів — на Никифорова звернули увагу західноєвропейські клуби.
Влітку 1996 року перейшов до іспанського «Спортінга» (Хіхон). В іспанському клубі виступав разом з Ігорем Ледяховим та Дмитром Черишевим. У Ла-Лізі свій перший матч провів 2 вересня, в якому «Спортінг» на виїзді з рахунком 3:2 переміг «Еспаньйол». Того сезону хіконський колектив був аутсайдером чемпіонату, але Никифоров допоміг йому зберегти прописку у вищому дивізіоні іспанського футболу. Проте, вже наступного року «Спортінг» посів останнє 20-е місце й вилетів до Сегунда Дивізіону. Юрій за ці два сезони відіграв 65 матчів, але не побажав виступати в нижчому дивізіоні.
У 1998 році Никифоров підписав контракт з ПСВ (Ейндговен), в якому виступав разом зі своїм співвітчизником — Дмитром Хохловим. Команда регулярно грала в Лізі чемпіонів, але без особливого успіху. Набагато краще в Юрія й ПСВ йшли справи в національних футбольних змаганнях. У 1999 році разом з ейндговенцями зайняв 3-є місце в національному чемпіонаті, а роком пізніше завоював свій перший титул чемпіона Нідерландів. У сезоні 2000/01 років ПСВ захистив чемпіонський титул, а в 2002 році — став віце-чемпіоном. У 2001 році за Юрія пропонував 10 мільйонів доларів англійський «Лідс Юнайтед», але в останній момент трансфер зірвався й гравець продовжив виступати за ПСВ. По завершенні контракту з ПСВ на правах вільного агента перейшов у «Валвейк» (під керівництвом Мартіна Йола), у складі якого провів 29 поєдинків та відзначився 1 голом. Але по завершенні сезону Никифоров вирішив, що Нідерланди йому набридли, й настав час для нового виклику у кар'єрі. У 2003 році він виїхав до Японії. Підписав контракт з . Там у 2004 році отримав важку травму, через яку не грав протягом пів року. Тим не менше, у складі японського клубу встиг стати володарем Кубку Джей-ліги. Але наслідки травми дали про себе знати, і у січні 2005 року Юрій заявив про завершення ігрової кар'єри..
Кар'єра в збірній
У 1987 році, частково завдяки грі 17-річного Юрія, якому аплодував Пеле, юнацька збірна СРСР стала чемпіоном світу з футболу серед юніорів. Никифорову на тому турнірі також вдалося стати найкращим бомбардиром турніру (5 голів у 6 матчах). Незважаючи на те, що ФІФА приз найкращого бомбардира на тому турнірі вручив гравцеві збірної Кот-д'Івуара — Мусса Траоре, саме Никифоров може вважатися найкращим бомбардиром турніру, оскільки забив 5 м'ячів провівши на полі 499 хвилин, тоді як африканський гравець забив 5 м'ячів, провівши на полі 570 хвилин. Через рік (1988) Юрій у складі збірної СРСР стає чемпіоном Європи серед юніорів.
У збірній СРСР дебютував 11 вересня 1990 року в переможному (2:0) поєдинку проти Норвегії. За збірну України зіграв 3 гри. Дебютував 29 квітня 1992 року в товариському матчі зі збірною Угорщини (1:3). Це був перший матч в історії збірної України. Перед матчем Юрію, як чинному на той момент капітану базового клубу національної збірної — одеського «Чорноморця», було запропоновано вивести команду на гру з капітанською пов'язкою. Однак, Никифоров відмовився, заявивши, що одна справа клуб, інше — збірна. Один з футболістів збірної Росії, чий підпис стояв під «Листом чотирнадцяти». У 1994 році отримав запрошення від Павла Садирина на Чемпіонат світу в США. Виступав там у всіх трьох поєдинках Росії: програних (0:2) з Бразилією та зі Швецією (1:3), а також у виграному (6:1) з Камеруном. У 1996 році на Євро 96 зіграв у двох матчах: з Німеччиною (0:3) та Чехією (3:3).
Останній великий турнір для Никифорова відбувся 2002 року. На Чемпіонаті світу 2002 року був гравцем стартового складу й зіграв 3 поєдинки: з (2:0), Японією (0:1) і Бельгією (2:3).
У складі збірної СРСР зіграв 6 матчів, збірної СНД — 4, а в складі збірної Росії — 55 матчів (6 голів). У 2005 році був гравцем збірної Росії з пляжного футболу.
Стиль гри
Універсальний гравець, за свою кар'єру виступав на різних позиціях на полі — від нападника до захисника.
Атлетичної статури, вміло діє позиційно, був стрижневим гравцем оборони. Сильний раптовими підключеннями до атак, володіє потужним ударом з правої ноги, часто реалізує штрафні удари. | ||
— Віктор Хохлюк, «Sport.ua» |
Після завершення футбольної кар'єри
Після завершення кар'єри оселився в іспанському місті Хіхон. Деякий час працював в агентській фірмі, займався бізнесом, грав за ветеранів місцевого «Спортінга».
У січні 2014 року проходив навчання у Вищій школі тренерів в Росії, після чого працював у павлодарському «Іртиші». Потім допомагав Дмитру Хохлову в «Кубані», до якого приєднався і в роботі з «Динамо-2», а також з молодіжним складом «Динамо». 7 жовтня 2017 року ввійшов до тренерського штабу Дмитра Хохлова, після призначення останнього головним тренером основної команди московського «Динамо».
Статистика виступів
Клубна
Клубні виступи | Ліга | Кубок | Кубок Ліги | Континентальні | Загалом | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Сезон | Клуб | Ліга | Матчі | Голи | Матчі | Голи | Матчі | Голи | Матчі | Голи | Матчі | Голи |
СРСР | Чемпіонат | Кубок СРСР | Кубок Федерації | Європа | Загалом | |||||||
1987 | Одеса | 5 | 0 | 5 | 0 | |||||||
1988 | Чорноморець (Одеса) | Вища ліга | 1 | 0 | 1 | 0 | ||||||
1989 | Динамо (Київ) | Вища ліга | 2 | 0 | 2 | 0 | ||||||
1990 | Чорноморець (Одеса) | Вища ліга | 17 | 0 | 17 | 0 | ||||||
1991 | 30 | 2 | 30 | 2 | ||||||||
Україна | Ліга | Кубок України | Кубок Ліги | Європа | Загалом | |||||||
1992 | Чорноморець (Одеса) | Вища ліга | 18 | 2 | 18 | 2 | ||||||
1992/93 | 24 | 3 | 24 | 3 | ||||||||
Росія | Ліга | Кубок Росії | Кубок Прем'єр-ліги | Європа | Загалом | |||||||
1993 | Спартак (Москва) | Вища ліга | 23 | 0 | 23 | 0 | ||||||
1994 | 26 | 2 | 9 | 0 | 35 | 2 | ||||||
1995 | 22 | 8 | 5 | 0 | 27 | 8 | ||||||
1996 | 14 | 5 | 8 | 5 | 22 | 10 | ||||||
Іспанія | Ліга | Кубок Іспанії | Кубок ліги | Європа | Загалом | |||||||
1996/97 | Спортінг (Хіхон) | Ла-Ліга | 38 | 2 | 3 | 1 | 41 | 3 | ||||
1997/98 | 27 | 1 | 27 | 1 | ||||||||
Нідерланди | Ліга | Кубок Нідерландів | Кубок ліги | Європа | Загалом | |||||||
1998/99 | ПСВ | Ередивізі | 25 | 1 | 3 | 1 | 5 | 0 | 33 | 2 | ||
1999/00 | 29 | 3 | 1 | 0 | 5 | 0 | 35 | 3 | ||||
2000/01 | 26 | 1 | 4 | 0 | 12 | 0 | 42 | 1 | ||||
2001/02 | 19 | 0 | 2 | 0 | 6 | 0 | 27 | 0 | ||||
2002/03 | Валвейк | Ередивізі | 29 | 1 | 29 | 1 | ||||||
Японія | Ліга | Кубок Імператора | Кубок Джей-ліги | Азія | Загалом | |||||||
2003 | Урава Ред Даймондс | Джей-ліга | 12 | 0 | 0 | 0 | 4 | 0 | - | 16 | 0 | |
2004 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | - | 0 | 0 | |||
Країна | СРСР | 55 | 2 | 55 | 2 | |||||||
Україна | 42 | 5 | 42 | 5 | ||||||||
Росія | 85 | 15 | 22 | 5 | 97 | 20 | ||||||
Іспанія | 65 | 3 | 65 | 3 | ||||||||
Нідерланди | 128 | 6 | 128 | 6 | ||||||||
Японія | 12 | 0 | 0 | 0 | 4 | 0 | - | 16 | 0 | |||
Усього | 387 | 31 | 0 | 0 | 4 | 0 | 22 | 5 | 413 | 36 |
У збірній
СНД | ||
---|---|---|
Рік | Матчі | Голи |
1992 | 4 | 0 |
Загалом | 4 | 0 |
Україна | ||
Рік | Матчі | Голи |
1992 | 3 | 0 |
Загалом | 3 | 0 |
Росія | ||
Рік | Матчі | Голи |
1993 | 2 | 0 |
1994 | 9 | 2 |
1995 | 8 | 1 |
1996 | 13 | 3 |
1997 | 4 | 0 |
1998 | 4 | 0 |
1999 | 0 | 0 |
2000 | 0 | 0 |
2001 | 7 | 0 |
2002 | 8 | 0 |
Усього | 55 | 6 |
Матчі за збірну України
# | Дата | Місце | Суперник | Рахунок | Турнір |
---|---|---|---|---|---|
1.(1) | 29 квітня, 1992 | «Авангард»,Ужгород Україна | Угорщина | (1:3) | ТМ |
2.(2) | 16 жовтня, 1993 | , Піскатавей, США | США | (0:0) | ТМ |
3.(3) | 20 жовтня, 1993 | , Ньїредьхаза, Угорщина | Угорщина | (2:1) | ТМ |
Досягнення
Клубні
- Чорноморець (Одеса)
- Кубок Федерації футболу СРСР
- Володар (1): 1990
- Кубок України
- Володар (1): 1992
- Спартак (Москва)
- ПСВ
- Урава Ред Даймондс
- Кубок Джей-ліги
- Володар (1): 2003
Збірні
- СРСР
- Чемпіонат світу U-17
- Володар (1):
- Чемпіонат Європи U-18
- Володар (1): 1988
- Росія
- Кубок Легенд
- Володар (2): 2009, 2010
Сім'я
Дружина — Наталія, дочка — Олександра.
Має брата Олександра, який також був професіональним футболістом.
Примітки
- . Архів оригіналу за 7 січня 2018. Процитовано 6 січня 2018.
- . Архів оригіналу за 8 січня 2018. Процитовано 7 січня 2018.
- . Архів оригіналу за 8 січня 2018. Процитовано 7 січня 2018.
- «Никифоров решил завершить карьеру» [ 9 лютого 2006 у Wayback Machine.] Спорт-Экспресс. 14 січня, 2005. (рос.)
- ФК "Чорноморець" Одеса. Історія: 1979 - 1989 рр. - Провінціали стають законодавцями мод. chernomorets.odessa.ua. Архів оригіналу за 25 червня 2012. Процитовано 7 січня 2018.
- . fifa.com. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 7 січня 2018.(англ.)
- Чи збережеться російська команда-мрія? [ 27 лютого 2018 у Wayback Machine.] Стаття в газеті «Спорт-Експрес» від 9 серпня 2005 року
- «Непримерная украинская Примера»
- Максим Розенко: «Юрій Никифоров: "Слідчі влаштували мені перехресний допит ... "» [ 17 червня 2013 у Wayback Machine.]. «Советский спорт—Футбол», 24—30.07.2013 № 29(424)
- «Місто Хіхон» [ 15 травня 2014 у Wayback Machine.]. 22.03.2013
- . Архів оригіналу за 8 жовтня 2020. Процитовано 7 січня 2018.
- . Footballdatabase. Архів оригіналу за 19 серпня 2016. Процитовано 4 липня 2016.
- . European Football. Архів оригіналу за 14 квітня 2015. Процитовано 4 липня 2016 року.
Посилання
- Реєстр матчів гравця на офіційному сайті ФФУ [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Никифоров Юрій Валерійович на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
- на сайті ФІФА (англ.)
- Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
- Никифоров Юрій Валерійович на сайті transfermarkt.com (англ.)
- Никифоров Юрій Валерійович на сайті PlaymakerStats.com (англ.)
- Статистика виступів гравця на сайті allplayers.in.ua
- Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
- Профіль гравця [ 10 липня 2017 у Wayback Machine.] на сайті soccerpunter.com
- Профіль гравця [ 19 серпня 2016 у Wayback Machine.] на сайті footballdatabase.eu
- Профіль гравця [ 4 січня 2018 у Wayback Machine.] на сайті worldfootball.net
- Профіль на сайті legioner.kulichki.com [ 11 травня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- Профіль гравця [ 8 січня 2018 у Wayback Machine.] на сайті «УКРАЇНСЬКИЙ ФУТБОЛ (історія та статистика)»
- Профіль на сайті «Одесский футбол» [ 31 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- Профіль на сайті «Сборная России по футболу» [ 19 квітня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
- Статистика на сайті КЛИСФ [ 17 січня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- Профіль гравця [ 8 січня 2018 у Wayback Machine.] на сайті sportbox.ru (рос.)
- Профіль гравця [ 10 липня 2017 у Wayback Machine.] на сайті sports.ru (рос.)
- Профіль гравця [ 8 січня 2018 у Wayback Machine.] на сайті bombarder.narod.ru (рос.)
- Профіль гравця [ 8 січня 2018 у Wayback Machine.] на сайті sport-strana.ru (рос.)
- Профіль на офіційному сайті ФК «Спартак» (Москва)[недоступне посилання з липня 2019] (рос.)
- Профіль гравця [ 8 січня 2018 у Wayback Machine.] на сайті fanat1k.ru (рос.)
- Біографія [ 8 січня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- Статистика виступів за збірну України на сайті «Футбольная Украина» [ 15 липня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
- Матчі за збірні на сайті RSSSF [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
- Профіль тренера [ 8 січня 2018 у Wayback Machine.] на сайті transfermarkt.com
- Профіль тренера на сайті zerozero.pt
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nikiforov Yurij Valerijovich 16 veresnya 1970 Odesa radyanskij ukrayinskij i rosijskij futbolist opornij pivzahisnik Buv gravcem zbirnih SRSR SND zbirnoyi Ukrayini i zbirnoyi Rosiyi Nikiforov Yurij Nikiforov Yurij Osobisti dani Povne im ya Nikiforov Yurij Valerijovich Narodzhennya 16 veresnya 1970 1970 09 16 53 roki Odesa Ukrayinska RSR SRSR Zrist 187 sm Vaga 82 kg Gromadyanstvo SRSR Ukrayina Rosiya SND Poziciya zahisnik Profesionalni klubi Roki Klub I g 1986 1987 1987 1988 1988 1989 1990 1991 1992 1993 1993 1996 1996 1998 1998 2002 2002 2003 2003 2004 1986 2004 Chornomorec Odesa SKA Odesa Chornomorec Odesa Dinamo Kiyiv Chornomorec Odesa Chornomorec Odesa Spartak Moskva Sporting Hihon PSV Ejndhoven Valvejk Urava Red Dajmonds Razom 0 0 5 0 1 0 0 0 47 2 29 3 3 2 85 16 65 3 99 5 29 1 12 0 375 32 Nacionalna zbirna Roki Zbirna I g 1990 1991 1992 1992 1993 2002 SRSR olim SND Ukrayina Rosiya 6 0 4 0 3 0 55 6 Zvannya nagorodi Nagorodi Igri ta goli za profesionalni klubi vrahovuyutsya lishe v nacionalnomu chempionati Nikiforov Yurij u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Nikiforov Klubna kar yeraNarodivsya 16 veresnya 1970 roku v Odesi Vihovanec SDYuShOR Chornomorec Odesa Pershi treneri E Luchin ta Futbolnu kar yeru rozpochav u klubi drugoyi ligi SKA Odesa prote vzhe v seredini 1987 roku perejshov do principovogo supernika odeskih armijciv Chornomorcya Debyut Nikiforova v chempionati SRSR vidbuvsya 30 chervnya 1988 roku v Moskvi v matchi proti stolichnogo Lokomotiva na 59 j hvilini vin zaminiv svogo starshogo brata Oleksandra Nikiforova Razom z Chornomorcem zavoyuvav putivku do Vishoyi ligi Pered molodim gravcem vidkrivalosya yaskrave futbolne majbutnye j u 1988 roci vin perejshov do kiyivskogo Dinamo yakim keruvav Valerij Lobanovskij Vtim Yurij perevazhno vistupav za dubl kiyan a u 1989 roci zigrav 2 poyedinki v pershij komandi Togo zh roku povernuvsya do Chornomorcya de vistupav na poziciyi zahisnika U 1991 roci zajnyav z nim 4 e misce v chempionati a v 1992 roci pislya zdobuttya Ukrayinoyu nezalezhnosti razom z odesitami stav pershim volodarem kubku Ukrayini Na pochatku 1993 roku Nikiforov viyihav do Rosiyi de stav liderom oboroni moskovskogo Spartaka Vpershe v futbolci moskvichiv vijshov na pole 8 bereznya 1993 roku v progranomu 0 2 viyiznomu poyedinku pershogo turu u Vishij lizi proti rostovskogo Rostselmasha Yurij vijshov na pole na 46 j hvilini zaminivshi Illyu Cimbalarya U skladi chervono bilih Oleg Romancev vikoristovuvav Yuriya na riznih poziciyah vid zahisnika do pivzahisnika Vzhe v svoyemu debyutnomu sezoni u skladi moskvichiv Nikiforov vigrav chempionat Rosiyi ta debyutuvav u rozigrashi Ligi chempioniv 1994 rik takozh viyavivsya dlya Yuriya uspishnim Spartak stav chempionom Rosiyi ta volodarem kubku Rosiyi Vidznachivsya j debyutnim golom u futbolci Spartaka 3 serpnya 1994 roku na 17 j hvilini peremozhnogo 6 2 viyiznogo poyedinku 18 o turu Vishoyi ligi proti Uralmasha U 1995 roci razom z moskvichami zajnyav 3 misce a u 1996 roci vtretye v kar yeri stav peremozhcem chempionatu Rosiyi Protyagom 4 rokiv u skladi Spartaka zigrav 85 matchiv ta vidznachivsya 16 a golami Pislya silnogo dlya Spartaka sezonu 1995 96 rokiv 1 4 finalu v Lizi chempioniv na Nikiforova zvernuli uvagu zahidnoyevropejski klubi Vlitku 1996 roku perejshov do ispanskogo Sportinga Hihon V ispanskomu klubi vistupav razom z Igorem Ledyahovim ta Dmitrom Cherishevim U La Lizi svij pershij match proviv 2 veresnya v yakomu Sporting na viyizdi z rahunkom 3 2 peremig Espanjol Togo sezonu hikonskij kolektiv buv autsajderom chempionatu ale Nikiforov dopomig jomu zberegti propisku u vishomu divizioni ispanskogo futbolu Prote vzhe nastupnogo roku Sporting posiv ostannye 20 e misce j viletiv do Segunda Divizionu Yurij za ci dva sezoni vidigrav 65 matchiv ale ne pobazhav vistupati v nizhchomu divizioni U 1998 roci Nikiforov pidpisav kontrakt z PSV Ejndgoven v yakomu vistupav razom zi svoyim spivvitchiznikom Dmitrom Hohlovim Komanda regulyarno grala v Lizi chempioniv ale bez osoblivogo uspihu Nabagato krashe v Yuriya j PSV jshli spravi v nacionalnih futbolnih zmagannyah U 1999 roci razom z ejndgovencyami zajnyav 3 ye misce v nacionalnomu chempionati a rokom piznishe zavoyuvav svij pershij titul chempiona Niderlandiv U sezoni 2000 01 rokiv PSV zahistiv chempionskij titul a v 2002 roci stav vice chempionom U 2001 roci za Yuriya proponuvav 10 miljoniv dolariv anglijskij Lids Yunajted ale v ostannij moment transfer zirvavsya j gravec prodovzhiv vistupati za PSV Po zavershenni kontraktu z PSV na pravah vilnogo agenta perejshov u Valvejk pid kerivnictvom Martina Jola u skladi yakogo proviv 29 poyedinkiv ta vidznachivsya 1 golom Ale po zavershenni sezonu Nikiforov virishiv sho Niderlandi jomu nabridli j nastav chas dlya novogo vikliku u kar yeri U 2003 roci vin viyihav do Yaponiyi Pidpisav kontrakt z Tam u 2004 roci otrimav vazhku travmu cherez yaku ne grav protyagom piv roku Tim ne menshe u skladi yaponskogo klubu vstig stati volodarem Kubku Dzhej ligi Ale naslidki travmi dali pro sebe znati i u sichni 2005 roku Yurij zayaviv pro zavershennya igrovoyi kar yeri Kar yera v zbirnijU 1987 roci chastkovo zavdyaki gri 17 richnogo Yuriya yakomu aploduvav Pele yunacka zbirna SRSR stala chempionom svitu z futbolu sered yunioriv Nikiforovu na tomu turniri takozh vdalosya stati najkrashim bombardirom turniru 5 goliv u 6 matchah Nezvazhayuchi na te sho FIFA priz najkrashogo bombardira na tomu turniri vruchiv gravcevi zbirnoyi Kot d Ivuara Mussa Traore same Nikiforov mozhe vvazhatisya najkrashim bombardirom turniru oskilki zabiv 5 m yachiv provivshi na poli 499 hvilin todi yak afrikanskij gravec zabiv 5 m yachiv provivshi na poli 570 hvilin Cherez rik 1988 Yurij u skladi zbirnoyi SRSR staye chempionom Yevropi sered yunioriv U zbirnij SRSR debyutuvav 11 veresnya 1990 roku v peremozhnomu 2 0 poyedinku proti Norvegiyi Za zbirnu Ukrayini zigrav 3 gri Debyutuvav 29 kvitnya 1992 roku v tovariskomu matchi zi zbirnoyu Ugorshini 1 3 Ce buv pershij match v istoriyi zbirnoyi Ukrayini Pered matchem Yuriyu yak chinnomu na toj moment kapitanu bazovogo klubu nacionalnoyi zbirnoyi odeskogo Chornomorcya bulo zaproponovano vivesti komandu na gru z kapitanskoyu pov yazkoyu Odnak Nikiforov vidmovivsya zayavivshi sho odna sprava klub inshe zbirna Odin z futbolistiv zbirnoyi Rosiyi chij pidpis stoyav pid Listom chotirnadcyati U 1994 roci otrimav zaproshennya vid Pavla Sadirina na Chempionat svitu v SShA Vistupav tam u vsih troh poyedinkah Rosiyi progranih 0 2 z Braziliyeyu ta zi Shveciyeyu 1 3 a takozh u vigranomu 6 1 z Kamerunom U 1996 roci na Yevro 96 zigrav u dvoh matchah z Nimechchinoyu 0 3 ta Chehiyeyu 3 3 Ostannij velikij turnir dlya Nikiforova vidbuvsya 2002 roku Na Chempionati svitu 2002 roku buv gravcem startovogo skladu j zigrav 3 poyedinki z 2 0 Yaponiyeyu 0 1 i Belgiyeyu 2 3 U skladi zbirnoyi SRSR zigrav 6 matchiv zbirnoyi SND 4 a v skladi zbirnoyi Rosiyi 55 matchiv 6 goliv U 2005 roci buv gravcem zbirnoyi Rosiyi z plyazhnogo futbolu Stil griUniversalnij gravec za svoyu kar yeru vistupav na riznih poziciyah na poli vid napadnika do zahisnika Atletichnoyi staturi vmilo diye pozicijno buv strizhnevim gravcem oboroni Silnij raptovimi pidklyuchennyami do atak volodiye potuzhnim udarom z pravoyi nogi chasto realizuye shtrafni udari Viktor Hohlyuk Sport ua Pislya zavershennya futbolnoyi kar yeriPislya zavershennya kar yeri oselivsya v ispanskomu misti Hihon Deyakij chas pracyuvav v agentskij firmi zajmavsya biznesom grav za veteraniv miscevogo Sportinga U sichni 2014 roku prohodiv navchannya u Vishij shkoli treneriv v Rosiyi pislya chogo pracyuvav u pavlodarskomu Irtishi Potim dopomagav Dmitru Hohlovu v Kubani do yakogo priyednavsya i v roboti z Dinamo 2 a takozh z molodizhnim skladom Dinamo 7 zhovtnya 2017 roku vvijshov do trenerskogo shtabu Dmitra Hohlova pislya priznachennya ostannogo golovnim trenerom osnovnoyi komandi moskovskogo Dinamo Statistika vistupivKlubna Klubni vistupi Liga Kubok Kubok Ligi Kontinentalni Zagalom Sezon Klub Liga Matchi Goli Matchi Goli Matchi Goli Matchi Goli Matchi Goli SRSR Chempionat Kubok SRSR Kubok Federaciyi Yevropa Zagalom 1987 Odesa 5 0 5 0 1988 Chornomorec Odesa Visha liga 1 0 1 0 1989 Dinamo Kiyiv Visha liga 2 0 2 0 1990 Chornomorec Odesa Visha liga 17 0 17 0 1991 30 2 30 2 Ukrayina Liga Kubok Ukrayini Kubok Ligi Yevropa Zagalom 1992 Chornomorec Odesa Visha liga 18 2 18 2 1992 93 24 3 24 3 Rosiya Liga Kubok Rosiyi Kubok Prem yer ligi Yevropa Zagalom 1993 Spartak Moskva Visha liga 23 0 23 0 1994 26 2 9 0 35 2 1995 22 8 5 0 27 8 1996 14 5 8 5 22 10 Ispaniya Liga Kubok Ispaniyi Kubok ligi Yevropa Zagalom 1996 97 Sporting Hihon La Liga 38 2 3 1 41 3 1997 98 27 1 27 1 Niderlandi Liga Kubok Niderlandiv Kubok ligi Yevropa Zagalom 1998 99 PSV Eredivizi 25 1 3 1 5 0 33 2 1999 00 29 3 1 0 5 0 35 3 2000 01 26 1 4 0 12 0 42 1 2001 02 19 0 2 0 6 0 27 0 2002 03 Valvejk Eredivizi 29 1 29 1 Yaponiya Liga Kubok Imperatora Kubok Dzhej ligi Aziya Zagalom 2003 Urava Red Dajmonds Dzhej liga 12 0 0 0 4 0 16 0 2004 0 0 0 0 0 0 0 0 Krayina SRSR 55 2 55 2 Ukrayina 42 5 42 5 Rosiya 85 15 22 5 97 20 Ispaniya 65 3 65 3 Niderlandi 128 6 128 6 Yaponiya 12 0 0 0 4 0 16 0 Usogo 387 31 0 0 4 0 22 5 413 36 U zbirnij SND Rik Matchi Goli 1992 4 0 Zagalom 4 0 Ukrayina Rik Matchi Goli 1992 3 0 Zagalom 3 0 Rosiya Rik Matchi Goli 1993 2 0 1994 9 2 1995 8 1 1996 13 3 1997 4 0 1998 4 0 1999 0 0 2000 0 0 2001 7 0 2002 8 0 Usogo 55 6 Matchi za zbirnu Ukrayini Data Misce Supernik Rahunok Turnir 1 1 29 kvitnya 1992 Avangard Uzhgorod Ukrayina Ugorshina 1 3 TM 2 2 16 zhovtnya 1993 Piskatavej SShA SShA 0 0 TM 3 3 20 zhovtnya 1993 Nyiredhaza Ugorshina Ugorshina 2 1 TMDosyagnennyaKlubni Chornomorec Odesa Kubok Federaciyi futbolu SRSR Volodar 1 1990 Kubok Ukrayini Volodar 1 1992 Spartak Moskva Visha liga Chempion 3 1993 1994 1996 Kubok Rosiyi Volodar 1 1993 94 PSV Eredivizi Chempion 2 1999 00 2000 01 Shit Jogana Krojffa Volodar 3 1998 2000 2001 Urava Red Dajmonds Kubok Dzhej ligi Volodar 1 2003 Zbirni SRSR Chempionat svitu U 17 Volodar 1 Chempionat Yevropi U 18 Volodar 1 1988 Rosiya Kubok Legend Volodar 2 2009 2010Sim yaDruzhina Nataliya dochka Oleksandra Maye brata Oleksandra yakij takozh buv profesionalnim futbolistom Primitki Arhiv originalu za 7 sichnya 2018 Procitovano 6 sichnya 2018 Arhiv originalu za 8 sichnya 2018 Procitovano 7 sichnya 2018 Arhiv originalu za 8 sichnya 2018 Procitovano 7 sichnya 2018 Nikiforov reshil zavershit kareru 9 lyutogo 2006 u Wayback Machine Sport Ekspress 14 sichnya 2005 ros FK Chornomorec Odesa Istoriya 1979 1989 rr Provinciali stayut zakonodavcyami mod chernomorets odessa ua Arhiv originalu za 25 chervnya 2012 Procitovano 7 sichnya 2018 fifa com Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 7 sichnya 2018 angl Chi zberezhetsya rosijska komanda mriya 27 lyutogo 2018 u Wayback Machine Stattya v gazeti Sport Ekspres vid 9 serpnya 2005 roku Neprimernaya ukrainskaya Primera Maksim Rozenko Yurij Nikiforov Slidchi vlashtuvali meni perehresnij dopit 17 chervnya 2013 u Wayback Machine Sovetskij sport Futbol 24 30 07 2013 29 424 Misto Hihon 15 travnya 2014 u Wayback Machine 22 03 2013 Arhiv originalu za 8 zhovtnya 2020 Procitovano 7 sichnya 2018 Footballdatabase Arhiv originalu za 19 serpnya 2016 Procitovano 4 lipnya 2016 European Football Arhiv originalu za 14 kvitnya 2015 Procitovano 4 lipnya 2016 roku PosilannyaReyestr matchiv gravcya na oficijnomu sajti FFU 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Nikiforov Yurij Valerijovich na sajti National Football Teams com angl na sajti FIFA angl Profil futbolista na sajti soccerway com angl nim Nikiforov Yurij Valerijovich na sajti transfermarkt com angl Nikiforov Yurij Valerijovich na sajti PlaymakerStats com angl Statistika vistupiv gravcya na sajti allplayers in ua Profil futbolista na sajti FootballFacts ru ros Profil gravcya 10 lipnya 2017 u Wayback Machine na sajti soccerpunter com Profil gravcya 19 serpnya 2016 u Wayback Machine na sajti footballdatabase eu Profil gravcya 4 sichnya 2018 u Wayback Machine na sajti worldfootball net Profil na sajti legioner kulichki com 11 travnya 2012 u Wayback Machine ros Profil gravcya 8 sichnya 2018 u Wayback Machine na sajti UKRAYiNSKIJ FUTBOL istoriya ta statistika Profil na sajti Odesskij futbol 31 zhovtnya 2014 u Wayback Machine ros Profil na sajti Sbornaya Rossii po futbolu 19 kvitnya 2010 u Wayback Machine ros Statistika na sajti KLISF 17 sichnya 2018 u Wayback Machine ros Profil gravcya 8 sichnya 2018 u Wayback Machine na sajti sportbox ru ros Profil gravcya 10 lipnya 2017 u Wayback Machine na sajti sports ru ros Profil gravcya 8 sichnya 2018 u Wayback Machine na sajti bombarder narod ru ros Profil gravcya 8 sichnya 2018 u Wayback Machine na sajti sport strana ru ros Profil na oficijnomu sajti FK Spartak Moskva nedostupne posilannya z lipnya 2019 ros Profil gravcya 8 sichnya 2018 u Wayback Machine na sajti fanat1k ru ros Biografiya 8 sichnya 2018 u Wayback Machine ros Statistika vistupiv za zbirnu Ukrayini na sajti Futbolnaya Ukraina 15 lipnya 2010 u Wayback Machine ros Matchi za zbirni na sajti RSSSF 24 veresnya 2015 u Wayback Machine angl Profil trenera 8 sichnya 2018 u Wayback Machine na sajti transfermarkt com Profil trenera na sajti zerozero pt