Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Архітектура Болгарії — сучасні та історичні пам'ятки, що мають архітектурну та історичну значимість; сформувалася у північно-східній частині Балкан, де віддавна жили фракійські племена та була мережа грецьких колоній-полісів.
Середовище
І століття по Різдву Христовому тут поширилася влада Римської імперії. На початку VII у цей край з півночі, з-за Дунаю, переселилися слов'яни. У середині того ж століття сюди прийшли з Приазов'я праболгари. Тут племена змішалися і після успішної війни проти Візантії утворили державу 680.
865 Болгарія прийняла християнство. Історично Болгарське царство в добу свого найвищого розвитку за царя Симеона (893–927) охоплювало цілий Балканський півострів, сама Болгарія була суперником Візантійської імперії.
Монументальна архітектура в Болгарії — явище пізнє (порівняно з Грецією). На відміну від Сербії, середньовічна болгарська архітектура відзначається єдністю до кінця середньовіччя і не поділяється на локальні архітектурні школи. Щоправда, архітектура періодів двох болгарських царств відома за локальними групами пам'яток на невеликій території: доби Першого Болгарського царства — пам'ятками тодішніх столиць Плиски і Преслава, а також Охрида й Преспи в Македонії; Другого царства — переважно пам'ятками Месемврії (нині — Несебар) та тодішньої столиці — Велико-Тирново.
Архітектура Фракії і Мезіі
мало форум розмірами 55х42 м, оточений портиками з іонічними колонами з трьох боків. Північний портик був прикрашений скульптурами богів на п'єдесталах. На схід від форуму п`ять східців вели на кардо майор, де був розташований невеликий храм з фронтоном, прикрашеним щитом і двома списами. Із заходу до форуму був розташований булевте́рій з двома колонами корінфського ордеру. Повз нього проходив декуманос майор, що вів до театру.
Культова і житлова архітектура
Храм Асклепія складався із однієї зали 19 х 19 м. Всередині знаходилося священне джерело. Стіни муровані із цегли та каменю. Дерев'яне перекриття опиралось на стіни і внутрішні дерев'яні опори.
Вілли складалися із комплексу будівель, із квадратним в плані укріпленим подвір'ям, із баштою в кожному куті.
Ранньохристиянська архітектура
Фортець і базилік. Найбільша їх кількість була збудована за часів візантійського імператора Юстиніана І (527–565).
Відомі три варіанти базиліки: елліністична, склепінчаста і купольна. Елліністичні поширені на Чорноморському узбережжі, мали три нави, нартекс, апсиду, базилікальний розріз і дерев'яні перекриття (базиліка на Пиринч-тепе біля Варни, «Стара митрополія» в Месемврії другої половини VI).
Склепінчасті базиліки були також тринавовими, з нартексом і трьома апсидами (монастирська церква в Белово VI). Середня нава була перекрита циліндричним склепінням на підпружних арках, бічні — хрестовими склепіннями. Купольні базиліки мають аналогічну, але дещо ускладнену структуру (церква Єленського монастиря біля Пірдопа); частина середньої нави перед вімою була увінчана куполом, решта середньої нави перекривалася циліндричним склепінням; за типом ця базиліка близька до церкви Святої Ірини в Константинополі.
Розвинений тип купольної базиліки — собор Святої Софії в Софії VI, що має три нави, базилікальний розріз, розвинені трансепт і нартекс, фланкований каплицями; всі компартименти нав і нартекса перекриті хрестовими склепіннями; на середохресті — глухий купол на пандативах.
Інші типи храмів цієї доби: однонавові, хрещаті і центричні. Останній тип представляє «Червона церква» VI в Перуштиці під Пловдивом — тетраконховий храм з окружною галереєю і розвиненим нартексом з двома каплицями.
Архітектура Першого Болгарського царства
Характеризується трьома основними групами пам'яток:
- Фортеці й монументальні палаци правителів у столицях — Плисці й Преславі початку X ст.
- «Велика базиліка» в Плисці, інші базилікальні церкви в Плисці й Охриді (ІХ-Х ст.).
- Хрестовокупольні храми в околицях Плиски і Преслави (Х-ХІ ст.).
Плиска і Преслав (Преслава) були послідовно резиденціями болгарських ханів і царів. Обидва міста, розташовані на високих пагорбах, мали дводільну структуру з чотирикутними мурованими цитаделями в центрі та зовнішнім містом, оточеним по периметру земляним валом з ровом (Плиска), муром (Преслав). Встановлено, що Преслав (893–972 рр.) будувався за зразком Плиски, про що свідчить, зокрема, ідентичність міських брам. Житлова забудова - прямокутні в плані будинки; стіни оздоблені каменем, деревом і розписами, покрівля – черепична. Збереглися також муровані фортеці поблизу Мадара та Охридська фортеця царя Самуїла. Мури викладалися з тесаного й ламаного каменю.
Збереглися рештки царських палаців у Плисці та Преславі, що були розвиненими комплексами мурованих будівель (тронний зал у Плисці у вигляді двоярусної базиліки з апсидою та двоповерховий житловий палац, початок IX ст.). Таким само базилікапьним, двоярусним був тронний зал у Преславі.
У другій половині IX ст. цар Борис збудував «Велику базиліку» у монастирі в Плисці — найбільшу церкву Болгарії (довжина — 99 м). Це була тринавова, триапсидна базиліка з нартексом, екзонартексом і розвиненим атріумом. За архітектурними формами — дуже архаїчна, близька до візантійських базилік VI ст. Тоді ж у Плисці було збудовано 8 однакових тринавових базилік меншого розміру (17,2х 13,2 м), також ще кілька менших базилік. До цього ж типу близькі Преславські базиліки. У Західній Македонії типом великого храму також була базиліка, у тому числі купольна — собор Св. Софії в Охриді X ст.
Унікальною пам'яткою цієї доби є центрична кругла церква в Преславі X ст. (900-х рр.), що складалася з ротонди, до якої прилягали 12 екседр (у тому числі вівтарна), а також притвора з вежами та атріуму (можливо, прибудованого дещо пізніше). Вона була палацовим храмом царя Симеона, котрий, імовірно, замовив майстрам відтворити один з храмів Константинополя, де він жив замолоду й отримав освіту. Це — вплив давніших візантійських центричних храмів, типу Сан-Вітале в Равенні.
Малі парафіяльні храми будувалися у вигляді хрестовокупольних чотири-або шестистовпних храмів, обов'язково з нартексом і одним куполом (церкви зламу Х-ХІ ст. монастиря Патлейн біля Преслави, атакожуПреславі). Відомі й чотиристовпні храми без нартекса — церква Іоанна в Месемврії XI ст. Рідше зустрічаються безстовпні купольні храми (храм у Виниці X ст.). Фасади всіх церков розчленовані глухими аркадами.
Баба Віда — середньовічна фортеця в місті Відін в північно-західній частині Болгарії, головна міська історико-архітектурна пам'ятка.
Складається з 2 основних фортечних стін та 4 веж. Будівництво фортеці почалося в Х столітті на місці давньоримської фортеці Бононія. За середньовіччя замок був важливим укріпленням в північно-західній частині країни.
Баба Віда витримав восьмимісячну облогу візантійської армії Василія ІІ (прозваного «Болгаробійцем»), але була зруйнована і відбудована під час правління Івана Срациміра.
Архітектура Другого Болгарського царства
Розвивалася після більш ніж півторасотлітньої перерви, яка сталася після знищення Візантією Першого Болгарського царства. Столицею відродженої держави стало нове місто Тирново (Велико Тирново), яке лишалося центром Болгарії понад 200 років. Будувалося багато мурованих фортець на неприступних пагорбах, з циліндричними, чотирикутними чи багатогранними баштами. Найкраще була укріплена столиця Велико Тирново, де на неприступній горі збудували компактний уфортифікований царський палац, що включав базилікальний тронний зал, церкву й житлові покої.
Основна архітектурна діяльність у цей час зосередилася в столиці та в Месемврії — важливому торговельному порту. Архітектура цієї доби подолала архаїзм і залежність від Константинопольської та Грецької шкіл візантійської архітектури й вирізняється великою своєрідністю. В цю добу завершилося формування самостійної Болгарської архітектурної школи, що була у візантійському культурному колі.
Характерними рисами є зменшення розмірів храмів і посилення декоративності. Зразком такої мініатюризації храму є Боянська церква поблизу Софії XII ст. з пізнішими прибудовами — безстовпна, однокупольна.
Пам'яткою доби візантійського панування є хрестовокупольна церква Земенського монастиря зламу XI–XII ст., увінчана одним куполом на високому світловому підбаннику, з двохуступчастими арками на фасадах.
Першою пам'яткою після звільнення від Візантії стала двоповерхова церква-усипальниця Петрицької Богородиці в Асеновій фортеці кінця XII ст. Це новий тип однонавовогооднокупольного видовженого храму з дзвіницею над нартексом.
Основні пам'ятки Месемврії першої половини XIV ст.: церкви Іоанна Алітургіта (Неосвяченого), Пантократора, Архангелів Гавриїла і Михаїла. Всі вони видовжені, триапсидні, з нар-тексами, дві перші — хрестовокупольні, тринавові, шестистовпні, остання — безстовпна. Вінчалися одним куполом на світловому підбаннику, якому композиційно підпорядковувалися від одного до семи глухих куполів на пандативах. Вони мають висотну композицію з підкресленими вертикальними тягами: їх фасади розчленовані лопатками, ритм яких не пов'язаний з членуваннями інтер'єру; лопатки вінчає глуха аркатура подвійногопрофілю. В муруванні застосовано білий камінь, червону цеглу, полив'яні кольорові розетки й чашечки, що створює активну поліхромію на фасадах.
У цю ж добу певного розвитку набули триконхові храми — під впливом архітектури Св. гори Афон (церква Погановського монастиря XIII–XIV ст.), а також безстовпні купольні та безкупольні церкви (церква Параскеви П'ятниці в Месемврії).
Архітектура доби турецького панування
Виявляє всі риси занепаду, пов'язані з втратою державності, з турецькими руйнуваннями міст, фортець, монастирів і храмів, а також з забороною турецької влади будувати високі купольні церкви. Дозволялося будувати лише дерев'яні храми, низенькі або вкопані в землю. Тому при будівництві мурованих церков використовувався найпростіший тип — однонавовий, безстовпний, одно- або триапсидний, з циліндричним склепінням, з притвором або без нього (сім церков села Арбанасі). У кращих умовах був Бачковський монастир — ставропігія Константинопольського патріарха. Тут протягом першої половини XVII ст. збудовано комплекс мурованих споруд, згрупований навколо двох внутрішніх дворів, а також у 1604 р. — соборну церкву — хрестовокупольну, однобанну, триконхову.
Пам'яткою турецького панування лишилася мечеть Буюк-Джамі в Софії 1474.
З XVII ст. збереглися житлові будинки багатого села Арбанасі біля Тирново — дерев'яні, на високому мурованому з каменю цокольному поверсі, прямокутні в плані, з широкими звисами вальмового даху на кронштейнах.
Архітектура епохи болгарського Відродження
Наприкінці XVIII — на початку XIX ст. розпочалося відродження болгарської національної архітектури, пам'яткою якого є ансамбль Рильського монастиря 1816–1819. Коли архітектура храму не могла виразити монументальності, архітектор використовував струнку окремо стоячу дзвіницю , яка підсилювала сприйняття великого корпусу храму, та сприяла формуванню міського силуету.
Після визволення Болгарії від турецького панування архітектура розвивалася в річищі історизму під визначальним впливом архітектури Російської імперії та за участю провідних російських архітекторів — Собор Александра Невського в Софії (1904–1912), архітектор О. Померанцев.
Архітектура нової Болгарії
Найпомітнішим архітектурним явищем Болгарії після звільнення від Туреччини став палац «Евксиноград» (болг. Дворецът «Евксиноград»), який розташований на північ від Приморського парку міста Варна. Побудований як літня резиденція князя Александра I Батенберга. Перший проєкт підготував австрійський архітектор Віктор Румпельмаєр у французькому шато-стилі. Проте проєкт закінчив швейцарець Герман Маєр спільно з болгарським колегою Ніколою Лазаровим (1890-ті роки).Також за проєктом Н. Лазарова в 1912 р у Варні було побудовано Національний театр ,фасади якого створюють враження пластикою французького бароко .
Готика практично не представлена у Болгарії, хоча неоготичні будови зустрічаються ще у часи турецького панування. 1890 в Русе італійський архітектор Валентино спроєктував римо-католицький собор Святого Павла.
Храм-пам'ятник св. Александра Невського (болг. Храм-паметник „Свети Александър Невски") — кафедральний собор патріарха Болгарської православної церкви. Собор побудований за проєктом учня італійських скульпторів . Храм побудований у неовізантійському стилі і розташований у центрі міста Софії.
Яскравим прикладом неокласицизму є Судова палата в Софії (1926 —1940 роки), що займає цілий квартал болгарської столиці.
Примітки
- Тонев, Любен (1968). КРАТКАЯ ИСТОРИЯ БОЛГАРСКОЙ АРХИТЕКТУРИ (рос.) . Софія, кв. Гео Милев: Българската Академия на науките. с. 214.
- Тонев, Любен (1969). КРАТКАЯ ИСТОРИЯ БОЛГАРСКОЙ АРХИТЕКТУРЫ (рос.) . Софія: Българската Академия на науките. с. 537.
- M. Capienko, Sofia, Tyrnowo, Płowdiw, Wydawnictwa Artystyczne i Filmowe, , ss. 20-22
- Georgi Stanishev Architectual guide Sofia. — DOM publishers, 2019 — P.60
Джерела
- http://arhitektura-sofia.start.bg/ [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- http://www.varna-bg.com/library/kraeznanie/evxinograd.htm [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Arhitektura Bolgariyi suchasni ta istorichni pam yatki sho mayut arhitekturnu ta istorichnu znachimist sformuvalasya u pivnichno shidnij chastini Balkan de viddavna zhili frakijski plemena ta bula merezha greckih kolonij polisiv Zmist 1 Seredovishe 2 Arhitektura Frakiyi i Mezii 2 1 Kultova i zhitlova arhitektura 3 Rannohristiyanska arhitektura 4 Arhitektura Pershogo Bolgarskogo carstva 5 Arhitektura Drugogo Bolgarskogo carstva 6 Arhitektura dobi tureckogo panuvannya 6 1 Arhitektura epohi bolgarskogo Vidrodzhennya 7 Arhitektura novoyi Bolgariyi 8 Primitki 9 DzherelaSeredovishered nbsp Etnografichnij kompleks Fanagoriya I stolittya po Rizdvu Hristovomu tut poshirilasya vlada Rimskoyi imperiyi Na pochatku VII u cej kraj z pivnochi z za Dunayu pereselilisya slov yani U seredini togo zh stolittya syudi prijshli z Priazov ya prabolgari Tut plemena zmishalisya i pislya uspishnoyi vijni proti Vizantiyi utvorili derzhavu 680 865 Bolgariya prijnyala hristiyanstvo Istorichno Bolgarske carstvo v dobu svogo najvishogo rozvitku za carya Simeona 893 927 ohoplyuvalo cilij Balkanskij pivostriv sama Bolgariya bula supernikom Vizantijskoyi imperiyi Monumentalna arhitektura v Bolgariyi yavishe piznye porivnyano z Greciyeyu Na vidminu vid Serbiyi serednovichna bolgarska arhitektura vidznachayetsya yednistyu do kincya serednovichchya i ne podilyayetsya na lokalni arhitekturni shkoli Shopravda arhitektura periodiv dvoh bolgarskih carstv vidoma za lokalnimi grupami pam yatok na nevelikij teritoriyi dobi Pershogo Bolgarskogo carstva pam yatkami todishnih stolic Pliski i Preslava a takozh Ohrida j Prespi v Makedoniyi Drugogo carstva perevazhno pam yatkami Mesemvriyi nini Nesebar ta todishnoyi stolici Veliko Tirnovo Arhitektura Frakiyi i Meziired nbsp Nikopolis ad Istrum Ionichna kapitel foruma Starodavnye misto Nikopolis ad Istrum malo forum rozmirami 55h42 m otochenij portikami z ionichnimi kolonami z troh bokiv Pivnichnij portik buv prikrashenij skulpturami bogiv na p yedestalah Na shid vid forumu p yat shidciv veli na kardo major de buv roztashovanij nevelikij hram z frontonom prikrashenim shitom i dvoma spisami Iz zahodu do forumu buv roztashovanij bulevte rij z dvoma kolonami korinfskogo orderu Povz nogo prohodiv dekumanos major sho viv do teatru Kultova i zhitlova arhitekturared Hram Asklepiya skladavsya iz odniyeyi zali 19 h 19 m Vseredini znahodilosya svyashenne dzherelo Stini murovani iz cegli ta kamenyu Derev yane perekrittya opiralos na stini i vnutrishni derev yani opori Villi skladalisya iz kompleksu budivel iz kvadratnim v plani ukriplenim podvir yam iz bashtoyu v kozhnomu kuti Rannohristiyanska arhitekturared Fortec i bazilik Najbilsha yih kilkist bula zbudovana za chasiv vizantijskogo imperatora Yustiniana I 527 565 Vidomi tri varianti baziliki ellinistichna sklepinchasta i kupolna Ellinistichni poshireni na Chornomorskomu uzberezhzhi mali tri navi narteks apsidu bazilikalnij rozriz i derev yani perekrittya bazilika na Pirinch tepe bilya Varni Stara mitropoliya v Mesemvriyi drugoyi polovini VI nbsp Bazilika sv Stefana Nesebir Sklepinchasti baziliki buli takozh trinavovimi z narteksom i troma apsidami monastirska cerkva v Belovo VI Serednya nava bula perekrita cilindrichnim sklepinnyam na pidpruzhnih arkah bichni hrestovimi sklepinnyami Kupolni baziliki mayut analogichnu ale desho uskladnenu strukturu cerkva Yelenskogo monastirya bilya Pirdopa chastina serednoyi navi pered vimoyu bula uvinchana kupolom reshta serednoyi navi perekrivalasya cilindrichnim sklepinnyam za tipom cya bazilika blizka do cerkvi Svyatoyi Irini v Konstantinopoli Rozvinenij tip kupolnoyi baziliki sobor Svyatoyi Sofiyi v Sofiyi VI sho maye tri navi bazilikalnij rozriz rozvineni transept i narteks flankovanij kaplicyami vsi kompartimenti nav i narteksa perekriti hrestovimi sklepinnyami na seredohresti gluhij kupol na pandativah Inshi tipi hramiv ciyeyi dobi odnonavovi hreshati i centrichni Ostannij tip predstavlyaye Chervona cerkva VI v Perushtici pid Plovdivom tetrakonhovij hram z okruzhnoyu galereyeyu i rozvinenim narteksom z dvoma kaplicyami Arhitektura Pershogo Bolgarskogo carstvared nbsp Velika bazilika v Plisci Harakterizuyetsya troma osnovnimi grupami pam yatok Forteci j monumentalni palaci praviteliv u stolicyah Plisci j Preslavi pochatku X st Velika bazilika v Plisci inshi bazilikalni cerkvi v Plisci j Ohridi IH H st Hrestovokupolni hrami v okolicyah Pliski i Preslavi H HI st Pliska i Preslav Preslava buli poslidovno rezidenciyami bolgarskih haniv i cariv Obidva mista roztashovani na visokih pagorbah mali dvodilnu strukturu z chotirikutnimi murovanimi citadelyami v centri ta zovnishnim mistom otochenim po perimetru zemlyanim valom z rovom Pliska murom Preslav Vstanovleno sho Preslav 893 972 rr buduvavsya za zrazkom Pliski pro sho svidchit zokrema identichnist miskih bram Zhitlova zabudova pryamokutni v plani budinki stini ozdobleni kamenem derevom i rozpisami pokrivlya cherepichna Zbereglisya takozh murovani forteci poblizu Madara ta Ohridska fortecya carya Samuyila Muri vikladalisya z tesanogo j lamanogo kamenyu Zbereglisya reshtki carskih palaciv u Plisci ta Preslavi sho buli rozvinenimi kompleksami murovanih budivel tronnij zal u Plisci u viglyadi dvoyarusnoyi baziliki z apsidoyu ta dvopoverhovij zhitlovij palac pochatok IX st Takim samo bazilikapnim dvoyarusnim buv tronnij zal u Preslavi U drugij polovini IX st car Boris zbuduvav Veliku baziliku u monastiri v Plisci najbilshu cerkvu Bolgariyi dovzhina 99 m Ce bula trinavova triapsidna bazilika z narteksom ekzonarteksom i rozvinenim atriumom Za arhitekturnimi formami duzhe arhayichna blizka do vizantijskih bazilik VI st Todi zh u Plisci bulo zbudovano 8 odnakovih trinavovih bazilik menshogo rozmiru 17 2h 13 2 m takozh she kilka menshih bazilik Do cogo zh tipu blizki Preslavski baziliki U Zahidnij Makedoniyi tipom velikogo hramu takozh bula bazilika u tomu chisli kupolna sobor Sv Sofiyi v Ohridi X st Unikalnoyu pam yatkoyu ciyeyi dobi ye centrichna krugla cerkva v Preslavi X st 900 h rr sho skladalasya z rotondi do yakoyi prilyagali 12 eksedr u tomu chisli vivtarna a takozh pritvora z vezhami ta atriumu mozhlivo pribudovanogo desho piznishe Vona bula palacovim hramom carya Simeona kotrij imovirno zamoviv majstram vidtvoriti odin z hramiv Konstantinopolya de vin zhiv zamolodu j otrimav osvitu Ce vpliv davnishih vizantijskih centrichnih hramiv tipu San Vitale v Ravenni Mali parafiyalni hrami buduvalisya u viglyadi hrestovokupolnih chotiri abo shestistovpnih hramiv obov yazkovo z narteksom i odnim kupolom cerkvi zlamu H HI st monastirya Patlejn bilya Preslavi atakozhuPreslavi Vidomi j chotiristovpni hrami bez narteksa cerkva Ioanna v Mesemvriyi XI st Ridshe zustrichayutsya bezstovpni kupolni hrami hram u Vinici X st Fasadi vsih cerkov rozchlenovani gluhimi arkadami Baba Vida serednovichna fortecya v misti Vidin v pivnichno zahidnij chastini Bolgariyi golovna miska istoriko arhitekturna pam yatka Skladayetsya z 2 osnovnih fortechnih stin ta 4 vezh Budivnictvo forteci pochalosya v H stolitti na misci davnorimskoyi forteci Bononiya Za serednovichchya zamok buv vazhlivim ukriplennyam v pivnichno zahidnij chastini krayini Baba Vida vitrimav vosmimisyachnu oblogu vizantijskoyi armiyi Vasiliya II prozvanogo Bolgarobijcem ale bula zrujnovana i vidbudovana pid chas pravlinnya Ivana Sracimira Arhitektura Drugogo Bolgarskogo carstvared nbsp Cerkva sv Arhangeliv Mihayila i Gavriyila Rozvivalasya pislya bilsh nizh pivtorasotlitnoyi perervi yaka stalasya pislya znishennya Vizantiyeyu Pershogo Bolgarskogo carstva Stoliceyu vidrodzhenoyi derzhavi stalo nove misto Tirnovo Veliko Tirnovo yake lishalosya centrom Bolgariyi ponad 200 rokiv Buduvalosya bagato murovanih fortec na nepristupnih pagorbah z cilindrichnimi chotirikutnimi chi bagatogrannimi bashtami Najkrashe bula ukriplena stolicya Veliko Tirnovo de na nepristupnij gori zbuduvali kompaktnij ufortifikovanij carskij palac sho vklyuchav bazilikalnij tronnij zal cerkvu j zhitlovi pokoyi Osnovna arhitekturna diyalnist u cej chas zoseredilasya v stolici ta v Mesemvriyi vazhlivomu torgovelnomu portu Arhitektura ciyeyi dobi podolala arhayizm i zalezhnist vid Konstantinopolskoyi ta Greckoyi shkil vizantijskoyi arhitekturi j viriznyayetsya velikoyu svoyeridnistyu V cyu dobu zavershilosya formuvannya samostijnoyi Bolgarskoyi arhitekturnoyi shkoli sho bula u vizantijskomu kulturnomu koli Harakternimi risami ye zmenshennya rozmiriv hramiv i posilennya dekorativnosti Zrazkom takoyi miniatyurizaciyi hramu ye Boyanska cerkva poblizu Sofiyi XII st z piznishimi pribudovami bezstovpna odnokupolna Pam yatkoyu dobi vizantijskogo panuvannya ye hrestovokupolna cerkva Zemenskogo monastirya zlamu XI XII st uvinchana odnim kupolom na visokomu svitlovomu pidbanniku z dvohustupchastimi arkami na fasadah Pershoyu pam yatkoyu pislya zvilnennya vid Vizantiyi stala dvopoverhova cerkva usipalnicya Petrickoyi Bogorodici v Asenovij forteci kincya XII st Ce novij tip odnonavovogoodnokupolnogo vidovzhenogo hramu z dzviniceyu nad narteksom Osnovni pam yatki Mesemvriyi pershoyi polovini XIV st cerkvi Ioanna Aliturgita Neosvyachenogo Pantokratora Arhangeliv Gavriyila i Mihayila Vsi voni vidovzheni triapsidni z nar teksami dvi pershi hrestovokupolni trinavovi shestistovpni ostannya bezstovpna Vinchalisya odnim kupolom na svitlovomu pidbanniku yakomu kompozicijno pidporyadkovuvalisya vid odnogo do semi gluhih kupoliv na pandativah Voni mayut visotnu kompoziciyu z pidkreslenimi vertikalnimi tyagami yih fasadi rozchlenovani lopatkami ritm yakih ne pov yazanij z chlenuvannyami inter yeru lopatki vinchaye gluha arkatura podvijnogoprofilyu V muruvanni zastosovano bilij kamin chervonu ceglu poliv yani kolorovi rozetki j chashechki sho stvoryuye aktivnu polihromiyu na fasadah U cyu zh dobu pevnogo rozvitku nabuli trikonhovi hrami pid vplivom arhitekturi Sv gori Afon cerkva Poganovskogo monastirya XIII XIV st a takozh bezstovpni kupolni ta bezkupolni cerkvi cerkva Paraskevi P yatnici v Mesemvriyi Arhitektura dobi tureckogo panuvannyared nbsp Vnutrishnij dvir mecheti Shumen Viyavlyaye vsi risi zanepadu pov yazani z vtratoyu derzhavnosti z tureckimi rujnuvannyami mist fortec monastiriv i hramiv a takozh z zaboronoyu tureckoyi vladi buduvati visoki kupolni cerkvi Dozvolyalosya buduvati lishe derev yani hrami nizenki abo vkopani v zemlyu Tomu pri budivnictvi murovanih cerkov vikoristovuvavsya najprostishij tip odnonavovij bezstovpnij odno abo triapsidnij z cilindrichnim sklepinnyam z pritvorom abo bez nogo sim cerkov sela Arbanasi U krashih umovah buv Bachkovskij monastir stavropigiya Konstantinopolskogo patriarha Tut protyagom pershoyi polovini XVII st zbudovano kompleks murovanih sporud zgrupovanij navkolo dvoh vnutrishnih dvoriv a takozh u 1604 r sobornu cerkvu hrestovokupolnu odnobannu trikonhovu Pam yatkoyu tureckogo panuvannya lishilasya mechet Buyuk Dzhami v Sofiyi 1474 Z XVII st zbereglisya zhitlovi budinki bagatogo sela Arbanasi bilya Tirnovo derev yani na visokomu murovanomu z kamenyu cokolnomu poversi pryamokutni v plani z shirokimi zvisami valmovogo dahu na kronshtejnah Arhitektura epohi bolgarskogo Vidrodzhennyared nbsp Zhitlovi budinki i Godinnikova vezha Tryavna Naprikinci XVIII na pochatku XIX st rozpochalosya vidrodzhennya bolgarskoyi nacionalnoyi arhitekturi pam yatkoyu yakogo ye ansambl Rilskogo monastirya 1816 1819 Koli arhitektura hramu ne mogla viraziti monumentalnosti arhitektor vikoristovuvav strunku okremo stoyachu dzvinicyu yaka pidsilyuvala sprijnyattya velikogo korpusu hramu ta spriyala formuvannyu miskogo siluetu 1 Pislya vizvolennya Bolgariyi vid tureckogo panuvannya arhitektura rozvivalasya v richishi istorizmu pid viznachalnim vplivom arhitekturi Rosijskoyi imperiyi ta za uchastyu providnih rosijskih arhitektoriv Sobor Aleksandra Nevskogo v Sofiyi 1904 1912 arhitektor O Pomerancev Arhitektura novoyi Bolgariyired nbsp Narodnij teatr Ivan Vazov Sofiya nbsp Sudova palata Sofiya nbsp Misce yepiskopa Sofiyi 1932 34 Najpomitnishim arhitekturnim yavishem Bolgariyi pislya zvilnennya vid Turechchini stav palac Evksinograd bolg Dvorect Evksinograd yakij roztashovanij na pivnich vid Primorskogo parku mista Varna Pobudovanij yak litnya rezidenciya knyazya Aleksandra I Batenberga Pershij proyekt pidgotuvav avstrijskij arhitektor Viktor Rumpelmayer u francuzkomu shato stili Prote proyekt zakinchiv shvejcarec German Mayer spilno z bolgarskim kolegoyu Nikoloyu Lazarovim 1890 ti roki Takozh za proyektom N Lazarova v 1912 r u Varni bulo pobudovano Nacionalnij teatr fasadi yakogo stvoryuyut vrazhennya plastikoyu francuzkogo baroko 2 Gotika praktichno ne predstavlena u Bolgariyi hocha neogotichni budovi zustrichayutsya she u chasi tureckogo panuvannya 1890 v Ruse italijskij arhitektor Valentino sproyektuvav rimo katolickij sobor Svyatogo Pavla Hram pam yatnik sv Aleksandra Nevskogo bolg Hram pametnik Sveti Aleksandr Nevski kafedralnij sobor patriarha Bolgarskoyi pravoslavnoyi cerkvi Sobor pobudovanij za proyektom uchnya italijskih skulptoriv Oleksandra Pomaranceva Hram pobudovanij u neovizantijskomu stili i roztashovanij u centri mista Sofiyi 3 Yaskravim prikladom neoklasicizmu ye Sudova palata v Sofiyi 1926 1940 roki sho zajmaye cilij kvartal bolgarskoyi stolici 4 Primitkired Tonev Lyuben 1968 KRATKAYa ISTORIYa BOLGARSKOJ ARHITEKTURI ros Sofiya kv Geo Milev Blgarskata Akademiya na naukite s 214 Tonev Lyuben 1969 KRATKAYa ISTORIYa BOLGARSKOJ ARHITEKTURY ros Sofiya Blgarskata Akademiya na naukite s 537 M Capienko Sofia Tyrnowo Plowdiw Wydawnictwa Artystyczne i Filmowe ISBN 83 221 0215 1 ss 20 22 Georgi Stanishev Architectual guide Sofia DOM publishers 2019 P 60Dzherelared http arhitektura sofia start bg Arhivovano 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine http www varna bg com library kraeznanie evxinograd htm Arhivovano 3 bereznya 2016 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org wiki Arhitektura Bolgariyi