Ніконов, Олексій Валерійович

Олексій Валерійович Ніконов (також Льоха Ніконов) (20 грудня 1972, Виборг) — російський поет та музикант, вокаліст гурту «Последние танки в Париже» та супергурту .

Олексій Валерійович Ніконов
Алексей Валерьевич Никонов
Основна інформація
Дата народження	20 грудня 1972(1972-12-20) (51 рік)
Місце народження	Виборг, Ленінградська область, РРФСР, СРСР
Роки активності	1993 — тепер. час
Громадянство	СРСР і Росія
Професії	поет, музикант
Інструменти	гітара
Жанри	Анархо-панк, пост-панк, нойзрок, гардкор-панк, альтернативний рок, розмовний жанр і російський шансон
nikonovptvp.spb.ru
Файли у Вікісховищі

Життєпис

Олексій Валерійович Ніконов народився в місті Виборг. У 1996 році створює гурт «Последние танки в Париже». Перші виступи гурту відбулися у клубі . У тому ж році було записано перший демозапис «Olkaa Hyva». Після смерті ударника гурту (Едуарда Старкова) у 1997 році, гурт тимчасо призупиняє діяльність. У 1998 році до гурту приєднався новий барабанщик Сергій Вельміта і гурт відновлює свою діяльність. На початку 2000-х Льоха Ніконов переїжджає до Санкт-Петербурга. Окрім гурту «Последние танки в Париже» брав участь у таких проєктах як «(Психея)», «Порт 812», «Глеб Самойлоff & The Matrixx», «Барто», «Дикие ёлочные игрушки», «Свиньи в космосе» та ін.

Громадянська позиція

Олексій Ніконов різко критикує російських політиків та президента Російськой Федерації Володимира Володимировича Путіна, а також порівнює нинішній політичний стан у країні з феодалізмом.

Під час початку Російсько-української війни 2014 року зайняв нейтральну позицію, звинувачуючи у всьому політиків.

Дискографія

У складі «Последние танки в Париже»

• 1996 — Olkaa Hyva
• 1998 — («Девственность»)
• 1999 — «Порномания»
• 2001 — «Гексаген»
• 2004 — «2084»
• 2007 — «Свобода слова»
• 2008 — «Зеркало»
• 2009 — «Репортаж с петлёй на шее»
• 2010 — «Порядок вещей»
• 2012 — «Ультиматум»
• 2014 — «Ключи от всех дверей»
• 2016 — «Реакция»

У складі «ШТЫКНОЖ»

• 2020 — «Шоковая терапия»

Бібліографія

• Трилогія «Нулевые»:
  1. «НеХардКор»
  2. «Техника Быстрого Письма»
  3. «Галлюцинации»

• «Гербарий»
• «Медея»
• «Собрание сочинений»
• «Тотальный Джаз»

П'єси та спектаклі

• Зонг-опера «Медея. Эпизоды» (автор монологів та музики).

• Монодрама «Магбет» (автор тексту).

• Комедія «Бедный, бедный Гамлет» (автор тексту).

Нагороди

Лауреат премії имені (Іллі Кормильцева) у 2008 за кращу «рок-поезію» та 2009 році за збірку «Нулевые»

Спектакль «Медея. Эпизоды» на вірші Олексія Ніконова отримав премію імені Сергія Курьохіна у 2011 році

Примітки

1. Алексей Валерьевич Никонов биография, Дискография, Другие проекты, Награды. www.people.su. Процитовано 4 серпня 2022.
2. Лидер "ПТВП" Алексей Никонов: "Сеть является более опасным оружием, чем винтовка". www.nakanune.ru (рос.). Процитовано 4 серпня 2022.
3. Алексей Никонов: «Перестройка повторится. Только по-другому». newprospect.ru (рос.). Процитовано 4 серпня 2022.
4. Лёха Никонов о ситуации в России и Украине (укр.), процитовано 4 серпня 2022
5. MEDEA by Teatro Di Capua. teatrodicapua.com. Процитовано 4 серпня 2022.
6. «БЕДНЫЙ, БЕДНЫЙ ГАМЛЕТ» ломанная трагедия. varnava.net. Процитовано 4 серпня 2022.
7. Вручили премию Кормильцева — OpenSpace.ru. os.colta.ru (рос.). Процитовано 4 серпня 2022.
8. Новости, Р. И. А. (20110409T0345). Премию Курехина разделили между "Медеей" и "Провмызой". РИА Новости (рос.). Процитовано 4 серпня 2022.