Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ніколаус Арнонкур нім Nikolaus Harnoncourt повне ім я граф Йоганн Ніколаус де ла Фонтен та д Арнонкур Унферцагт нім Joha

Ніколаус Арнонкур

Ніколаус Арнонкур

Ніколаус Арнонкур (нім. Nikolaus Harnoncourt, повне ім'я граф Йоганн Ніколаус де ла Фонтен та д'Арнонкур-Унферцагт, нім. Johann Nicolaus Graf de la Fontaine und d'Harnoncourt-Unverzagt; 6 грудня 1929, Берлін — 5 березня 2016)— австрійський хормейстер, оперний та симфонічний дириґент, засновник одного з перших в Європі ансамблів барокової музики «Concentus Musicus Wien»[1] (1953 р.), виконавець на бароковій віолончелі та віолі да ґамба, дослідник давньої музики, представник руху автентичного виконавства, педагог.

Ніколаус Арнонкур
нім. Nikolaus Harnoncourt
image
Основна інформація
Повне ім'янім. Johann Nikolaus Harnoncourt
Дата народження6 грудня 1929(1929-12-06)[1][2][…]
Місце народженняБерлін, Німецький Райх[4][5]
Дата смерті5 березня 2016(2016-03-05)[6][1][…](86 років)
Місце смертіd, Феклабрук, Верхня Австрія, Австрія[7][1]
Роки активностіз 1952
ГромадянствоАвстрія
Професіїдиригент, хормейстер, гамбіст, віолончеліст, композитор, музикознавець, актор, музичний педагог
ОсвітаВіденський університет музики й виконавського мистецтва
Вчителіd і Пауль Грюммер
Відомі учніd
Інструментивіолончель[1] і віола да гамба[8]
Жанримузика бароко
ЗакладМоцартеум
ЛейблиRCA Records
Нагороди
Батькоd
Матиd[9]
Дітиd[9][1], d[9], d[9] і d[9]
harnoncourt.info
image Файли у Вікісховищі

З 1973 р. Ніколаус Арнонкур— професор "Моцартеумуму" в Зальцбурзі, а з 1983 р. — член Королівської академії мистецтв у Стокгольмі, професор Кельнської вищої школи музики (з 2011 року).

Арнонкур є автором декількох книг, здебільшого з питань історії виконавства і музичної естетики.

Біографія і творчість

Виходець з аристократичної та високопоставленої родини.Лицарі–хрестоносці і поети, дипломати і політики з роду Арнонкур мали важливу роль в європейській історії, починаючи з 14-го століття. Геральдична лінія Арнонкурів зі сторони матері має спільні витоки з родиною правлячої династії автрійської імператорської корони.

Н. Арнонкур народився в Берліні, виріс в м. Ґрац в родинному маєтку Меран, навчався в Зальцбурзі і Відні. Був віолончелістом у Віденському симфонічному оркестрі (1952—1969). В 1953 році разом з дружиною, скрипалькою Алісою Хоффельнер створив бароковий ансамбль Concentus Musicus Wien.

Ансамбль, що перші двадцять років збирався на репетиції в вітальні Арнонкурів, почав експерименти зі звуком: учасники позичали старовинні інструменти із музейних фондів, вивчали давні партитури та інші джерела. Новаторський підхід дав нове життя забутим авторам та творам різного жанру. Революційна концепція Арнонкура, основою якої була практика «історично інформованої інтерпретації», воскресила музику часів ренесансу та бароко. «Кожна музика вимагає свого звучання», — таким є кредо Арнонкура–музиканта. Н. Арнонкур як художній керівник формації організувував численні концертні турне і записи цілих циклів музики давніх епох на платівках. Крім виконання адміністративних обов'язків, Ніколаус виконував партії віолончелі та віолі да гамба.

Перша половина музичного життя Ніколауса Арнонкура пройшла у співпраці, а згодом в протистоянні з Гербертом фон Караяном. У 1952-му році Караян особисто запросив 23-річного віолончеліста на роботу в Віденський симфонічний оркестр (Wiener Symphoniker), яким керував на той час як мистецький керівник та головний дириґент.

«Я був одним з сорока кандидатів на це місце, - згадував Арнонкур. - Караян мене відразу запримітив і шепнув директору оркестру, мовляв, цього варто взяти вже за те, як він себе тримає». Політику, яку згодом Караян проводив щодо Арнонкура–конкурента, можна назвати планомірним цькуванням: наприклад, він поставив в Зальцбурзі і Відні умову: «або я, або він». Не дивно, що роки, проведені в оркестрі, стали для Н.Арнонкура найважчими в житті. В 1969-му році, коли в віці сорока років, Н.Арнонкур звільняється з оркестру і починає самостійну діяльність.

Дириґентська діяльність

Через рік Н. Арнонкур дебютував в міланському театрі Ла Скала (дириґував оперою «Повернення Улісса на батьківщину» Монтеверді, 1970). Проте визнання діяльності відбулося не тільки в площині оперного виконавства, а й в якості одного з найбільш харазматичніших і авторитетних симфонічних дириґентів ХХ ст.

Репертуар Ніколауса Арнонкура-дириґента (як оркестрових творів, так і опери), охоплює віденський класицизм, романтичний репертуар та твори ХХ століття.

Серед значущих проектів, реалізованих Арнонркуром у співпраці з найбільш знаними оркестрами світу — цикл симфоній Бетовена, цикл опер Монтеверді та В.А.Моцарта (обидва - спільно з режисером Цюріхського оперного театру Жаном–П'єром Поннелем), інтерпритації опер Дж. Верді та Леоша Яначека.

Один із найтриваліших проектів Н. Арнонкур розпочав в 1971 році. Разом з Густавом Леонгардтом музикант планував здійснити запис всіх кантат Й. С. Баха. Проект циклу кантат «Teldec Bach» в кінцевому підсумку був завершений в 1990 році і до тепер є єдиним повним циклом кантат, в якому використовувався вказаний автором виконавський склад. Н. Арнокур також зробив перші історично інформовані записи «Високої меси» Баха (1968 р.) та ораторії «Пасіони за Матвієм» (1970 р.). У 2001 році на студії звукозапису CD-ROMA за ініціативи Арнонкура колектив Hold Scho Choir записав всі хорові епізоди за оригінальною партитурою Баха.

Кілька разів був запрошеним диригентом Зальцбургського фестивалю.Здійснив постановки опер «Коронація Поппеї» К. Монтеверді, «Весілля Фіґаро», «Дон Жуан», «Милосердя Тіта» В. А. Моцарта, що мали широкий резонанс в музичних колах і досі вважаються зразковими.

Не менш плідною була співпраця з оперним театром у Цюриху. Серед постановок цього часу: «Вільний стрілець» Карла Марії фон Вебера; «Альфонсо та Естрела», «Замок розваг сатани» Франца Шуберта; оперети «Прекрасна Єлена», «Перікола», «Велика герцогиня Герольштейн» Жака Офеннбаха; «Аїда» Джузеппе Верді.

Завдяки налагодженню тривалої стабільної співпраці із оркестром Консертгебау (м. Амстердам), Камерним оркестром Європи (Chamber Orchestra of Europe), симфонічним та камерним оркестром Віденської та Берлінської філармоній, Н. Арнонкур мав можливість постійно презентувати широкий спектр оркестрових творів в принципово новій інтерпретації: концерти та симфонії Йозефа Гайдна і Вольфґанґа Амадея Моцарта, Людвіга ван Бетовена, Фелікса Мендельсона, Франца Шуберта, Йоганеса Брамса, Антоніна Дворжака та Антона Брукнера, а також роботи Бели Бартока та Альбана Берґа.

В другій половині 80-тих років музикант заснував щорічний фестиваль «Штіріарте» (назва походить від древньо римської назви рідного краю Арнонкурта — Штирія, проводиться в м. Ґрац). 31 рік на фестивалі маестро поєднував ролі дириґента, виконавця-соліста, а й художнього керівника, головного режисера фестивалю. Тут митець вперше дириґував оперою «Геновева» Роберта Шумана, оркестровими епізодами із опери «Трістан та Ізольда» Ріхарда Ваґнера та, у 2001 році, виконав «Реквієм» Дж. Верді. У 2005 році відбулася прем'єра опери «Кармен» Жоржа Бізе під батутою Арнонкура.

Новий виток творчої діяльності розпочався у 2008 році, коли Ніколаус Арнонкур обіймав посаду не тільки дириґента, але й керував Оперним театром в м. Ґрац. Безпрецедентна постановка опери В. А. Моцарта «Ідоменео» (з якої розпочинає роботу в театрі) здійняла справжню бурю в колі австрійських та європейських мистецьких критиків. У 2009 році тут відбулася одна з найвідоміших в наші дні постановка опери Джорджа Ґершвіна «Поргі і Бесс». Надзвичайно успішним видався 2011 рік: у Ґраці представили постановку опери Берджиха Сметани «Продана наречена», а через дуже нетривалий час оперету «Синя Борода» Ж.Оффенбаха, фільм–оперу «Королева Фей» Генрі Персела.

Завершення творчого та життєвого шлягу було продуманим та напрочуд гідним. 5 грудня 2015 року Ніколаус Арнонкур у відкритому листі повідомив свою аудиторію про закінчення сценічної діяльності. Всього лиш через три місяці, 5 березня 2016 року, він помер в оточенні своєї родини в будинку в Аттерзее.

Дискографія

У повному списку дискографії 675 позицій. Ось узагальнений перелік:

  • музика середньовічна та творчість епохи відродження: Музика двору Максиміліана І; світська та духовна музика Середньовіччя
  • барокова спадщина: опера «Дідона та Еней», семі-опера «Діоклетіан» Г. Персела, цикл ораторій Г. Ф. Генделя («Месія»,«Саул»,«Валтасар», «Олександрівськесвято», «Одана день святої Сесилії», «Їфтах»,«Теодора», «Самсон» ) та низка оркестровихі камерно-інструментальних творів(серед них — оркестрова сюїта «Музикана воді», кончерто ґроссі ); всі кантати,сюїти для віолончелі соло та«Бранденбурзькі концерти», «Різдвянаораторія», «Пасіони за Матвієм», вибранімотети Й. С. Баха; Подвійні концертиГеорга Фрідріха Телемана; опери«Коронація Поппеї», «Орфей», «ПоверненняУлліса на батьківщина» К. Монтеверді;кілька дисків музики для клавесинуЖана Філіпа Рамо; цикл «Пори року» танизка інших інструментальних концертівАнтоніо Вівальді; сюїти для віол МаренаМаре; інструментальні концерти ЙоганнаЙозефа Фукса; сонати та інші твориІгнаца Бібера; твори Джованні Леґренці
  • музикакласицизму: всісимфонії, опера «Фіделіо», романси,концерти для скрипки та «Урочиста меса»Л. ван Бетовена; концерти для скрипкиз оркестром, низка симфоній, фортепіаннітвори (у співпраці з американсько–китайськимпіаністом Ла Лангом), чотири концертидля валторни з оркестром, концерти дляфагота з оркестром, концерт для трубиз оркестром, вибрані духовні твори(зокрема «Літанія», кілька мес), опери«Ідоменей», «Тамос, король Єгипту»,«Чарівна флейта», «Дон Жуан», «Такчинять всі», «Викрадення з сералю» ,«Фальшива садівниця» В. А. Моцарта;обрані фрагменти з опер Антоніо Сальєрі;симфонії Й. Гайдна, ораторія «Порироку», опера «Арміда»;
  • творчістьХІХ ст.:Музика двору Марії Терезії, циклсимфонічний поем «Моя батьківщина» Б.Сметани та опера «Продана наречена»;всі симфонії, вокальний цикл «Прекраснамлинарка» та деякі з опер Ф. Шуберта;обрані вальси Йоганна Штрауса; увертюри«Сон літньої ночі» та «Вальпургієваніч» Ф. Мендельсона, третя та четвертасимфонії Роберта Шумана; Симфонії А.Брукнера; Симфонії , концерти дляфортепіано з оркестром, інструментальнітвори інших жанрів, а також «Німецькийреквієм» Й. Брамса; «Аїда» Дж. Верді;симфонія з «Нового Світу» АнтонінаДворжака;
  • музика І половини ХХ століття: опера «Поргі і Бес» Дж. Ґершвіна; музика для струнних, ударних та челести Бели Бартока та багато інших композицій.

Книги

Погляди на історичне виконавство та те якою має бути інрепритація музика різних епох на сучасному етапі Н. Арнонкур чітко виклав у кількох працях:

  • «Про музику: Моцарт та інструменти наслідування» (якщо перекладати дослівно: «Про музику: Моцарт та інструменти мавпування» (Über Musik: Mozart und die Werkzeuge des Affen)
  • «Музика бароко. Шлях до нового розуміння»
  • «Мої сучасники: Бах, Моцарт, Монтеверді»
  • «Музика як мова звуків»

Нагороди, визнання

Серед премій і нагород:

  • Премія Еразма (1980, Нідерланди)
  • Премія Леоні Соннінг (1993, Данія)
  • Polar Music Prize (1994, Швеція)
  • Премія Роберта Шумана (1997, Цвікау)
  • (1999, Берлін)
  • Премія Ґреммі (2001)
  • Премія Ернста Сіменса (2002)
  • Премія Кіото (2005, Японія)
  • Лейпцигська Баховська медаль (2007, Лейпциг)
  • орден Pour le Mérite в області мистецтв і науки
  • кільце пошани Штирії
  • золотий знак «За заслуги перед містом Віднем»
  • премія «Грамофон» за прижиттєві досягнення (2009 рік)
  • золота медаль Королівського філармонічного товариства (2012 рік)
  • Bach Medal (2007 рік)
  • Австрійський почесний знак «За науку і мистецтво» (2008 рік).

За результатами опитування, проведеного в листопаді 2010 року британським журналом про класичну музику BBC Music Magazine серед ста диригентів із різних країн, в числі яких такі музиканти, як Колін Девіс (Велика Британія), Валерій Гергієв (Росія), Густаво Дудамель (Венесуела), Маріс Янсонс (Латвія), Арнокур посів п'яте місце у списку двадцяти найвидатніших диригентів всіх часів.

Родина

Дружина — скрипалька Аліса Арнонкур. Дочка — флейтистка і оперна співачка .

Цікаві факти

Зіграв роль Леопольда, князя Антахальського, у фільмі «Хроніка Анни Магдалени Бах» (1967).

Примітки

  1. http://www.nytimes.com/2016/03/07/arts/music/nikolaus-harnoncourt-conductor-and-early-music-specialist-dies-at-86.html
  2. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  3. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  4. Deutsche Nationalbibliothek Record #12162692X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  5. Oestreich J. R. Nikolaus Harnoncourt, Conductor and Early-Music Specialist, Dies at 86 — Нью-Йорк таймс, 2016.
    d:Track:Q9684d:Track:Q6141698
  6. http://derstandard.at/2000032373537/Dirigent-Nikolaus-Harnoncourt-gestorben
  7. http://www.apa.at/News/6228580980/dirigent-nikolaus-harnoncourt-86-jaehrig-gestorben.html
  8. http://www.theguardian.com/music/2016/mar/06/nikolaus-harnoncourt-obituary
  9. Lundy D. R. The Peerage
    d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824
  10. BBC Worldwide Press Releases: Carlos Kleiber voted greatest conductor of all time. Архів оригіналу за 30 травня 2012. Процитовано 15 березня 2012.

Література

  • Mertl M. Vom Denken des Herzens. Alice und Nikolaus Harnoncourt. Salzburg: Residenz, 1999 (фр. пер. 2002)
  • Ereignis Klangrede. Nikolaus Harnoncourt als Dirigent und Musikdenker/ Wolfgang Gratzer, Hrsg. Freiburg: Rombach, 2009

Посилання


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Nikolaus Arnonkur nim Nikolaus Harnoncourt povne im ya graf Jogann Nikolaus de la Fonten ta d Arnonkur Unfercagt nim Johann Nicolaus Graf de la Fontaine und d Harnoncourt Unverzagt 6 grudnya 1929 Berlin 5 bereznya 2016 avstrijskij hormejster opernij ta simfonichnij dirigent zasnovnik odnogo z pershih v Yevropi ansambliv barokovoyi muziki Concentus Musicus Wien 1 1953 r vikonavec na barokovij violoncheli ta violi da gamba doslidnik davnoyi muziki predstavnik ruhu avtentichnogo vikonavstva pedagog Nikolaus Arnonkurnim Nikolaus HarnoncourtOsnovna informaciyaPovne im yanim Johann Nikolaus HarnoncourtData narodzhennya6 grudnya 1929 1929 12 06 1 2 Misce narodzhennyaBerlin Nimeckij Rajh 4 5 Data smerti5 bereznya 2016 2016 03 05 6 1 86 rokiv Misce smertid Feklabruk Verhnya Avstriya Avstriya 7 1 Roki aktivnostiz 1952GromadyanstvoAvstriyaProfesiyidirigent hormejster gambist violonchelist kompozitor muzikoznavec aktor muzichnij pedagogOsvitaVidenskij universitet muziki j vikonavskogo mistectvaVchitelid i Paul GryummerVidomi uchnidInstrumentiviolonchel 1 i viola da gamba 8 Zhanrimuzika barokoZakladMocarteumLejbliRCA RecordsNagorodid d premiya Erazma 1980 premiya Leoni Sonning 1993 d 2009 d 2001 d 2001 d 2012 d d 2005 premiya Ernsta Simensa 2002 Premiya Roberta Shumana 1997 d 2007 d 1999 d 2012 BatkodMatid 9 Ditid 9 1 d 9 d 9 i d 9 harnoncourt info Fajli u Vikishovishi Z 1973 r Nikolaus Arnonkur profesor Mocarteumumu v Zalcburzi a z 1983 r chlen Korolivskoyi akademiyi mistectv u Stokgolmi profesor Kelnskoyi vishoyi shkoli muziki z 2011 roku Arnonkur ye avtorom dekilkoh knig zdebilshogo z pitan istoriyi vikonavstva i muzichnoyi estetiki Biografiya i tvorchistVihodec z aristokratichnoyi ta visokopostavlenoyi rodini Licari hrestonosci i poeti diplomati i politiki z rodu Arnonkur mali vazhlivu rol v yevropejskij istoriyi pochinayuchi z 14 go stolittya Geraldichna liniya Arnonkuriv zi storoni materi maye spilni vitoki z rodinoyu pravlyachoyi dinastiyi avtrijskoyi imperatorskoyi koroni N Arnonkur narodivsya v Berlini viris v m Grac v rodinnomu mayetku Meran navchavsya v Zalcburzi i Vidni Buv violonchelistom u Videnskomu simfonichnomu orkestri 1952 1969 V 1953 roci razom z druzhinoyu skripalkoyu Alisoyu Hoffelner stvoriv barokovij ansambl Concentus Musicus Wien Ansambl sho pershi dvadcyat rokiv zbiravsya na repeticiyi v vitalni Arnonkuriv pochav eksperimenti zi zvukom uchasniki pozichali starovinni instrumenti iz muzejnih fondiv vivchali davni partituri ta inshi dzherela Novatorskij pidhid dav nove zhittya zabutim avtoram ta tvoram riznogo zhanru Revolyucijna koncepciya Arnonkura osnovoyu yakoyi bula praktika istorichno informovanoyi interpretaciyi voskresila muziku chasiv renesansu ta baroko Kozhna muzika vimagaye svogo zvuchannya takim ye kredo Arnonkura muzikanta N Arnonkur yak hudozhnij kerivnik formaciyi organizuvuvav chislenni koncertni turne i zapisi cilih cikliv muziki davnih epoh na plativkah Krim vikonannya administrativnih obov yazkiv Nikolaus vikonuvav partiyi violoncheli ta violi da gamba Persha polovina muzichnogo zhittya Nikolausa Arnonkura projshla u spivpraci a zgodom v protistoyanni z Gerbertom fon Karayanom U 1952 mu roci Karayan osobisto zaprosiv 23 richnogo violonchelista na robotu v Videnskij simfonichnij orkestr Wiener Symphoniker yakim keruvav na toj chas yak misteckij kerivnik ta golovnij dirigent Ya buv odnim z soroka kandidativ na ce misce zgaduvav Arnonkur Karayan mene vidrazu zaprimitiv i shepnuv direktoru orkestru movlyav cogo varto vzyati vzhe za te yak vin sebe trimaye Politiku yaku zgodom Karayan provodiv shodo Arnonkura konkurenta mozhna nazvati planomirnim ckuvannyam napriklad vin postaviv v Zalcburzi i Vidni umovu abo ya abo vin Ne divno sho roki provedeni v orkestri stali dlya N Arnonkura najvazhchimi v zhitti V 1969 mu roci koli v vici soroka rokiv N Arnonkur zvilnyayetsya z orkestru i pochinaye samostijnu diyalnist Dirigentska diyalnistCherez rik N Arnonkur debyutuvav v milanskomu teatri La Skala diriguvav operoyu Povernennya Ulissa na batkivshinu Monteverdi 1970 Prote viznannya diyalnosti vidbulosya ne tilki v ploshini opernogo vikonavstva a j v yakosti odnogo z najbilsh harazmatichnishih i avtoritetnih simfonichnih dirigentiv HH st Repertuar Nikolausa Arnonkura dirigenta yak orkestrovih tvoriv tak i operi ohoplyuye videnskij klasicizm romantichnij repertuar ta tvori HH stolittya Sered znachushih proektiv realizovanih Arnonrkurom u spivpraci z najbilsh znanimi orkestrami svitu cikl simfonij Betovena cikl oper Monteverdi ta V A Mocarta obidva spilno z rezhiserom Cyurihskogo opernogo teatru Zhanom P yerom Ponnelem interpritaciyi oper Dzh Verdi ta Leosha Yanacheka Odin iz najtrivalishih proektiv N Arnonkur rozpochav v 1971 roci Razom z Gustavom Leongardtom muzikant planuvav zdijsniti zapis vsih kantat J S Baha Proekt ciklu kantat Teldec Bach v kincevomu pidsumku buv zavershenij v 1990 roci i do teper ye yedinim povnim ciklom kantat v yakomu vikoristovuvavsya vkazanij avtorom vikonavskij sklad N Arnokur takozh zrobiv pershi istorichno informovani zapisi Visokoyi mesi Baha 1968 r ta oratoriyi Pasioni za Matviyem 1970 r U 2001 roci na studiyi zvukozapisu CD ROMA za iniciativi Arnonkura kolektiv Hold Scho Choir zapisav vsi horovi epizodi za originalnoyu partituroyu Baha Kilka raziv buv zaproshenim dirigentom Zalcburgskogo festivalyu Zdijsniv postanovki oper Koronaciya Poppeyi K Monteverdi Vesillya Figaro Don Zhuan Miloserdya Tita V A Mocarta sho mali shirokij rezonans v muzichnih kolah i dosi vvazhayutsya zrazkovimi Ne mensh plidnoyu bula spivpracya z opernim teatrom u Cyurihu Sered postanovok cogo chasu Vilnij strilec Karla Mariyi fon Vebera Alfonso ta Estrela Zamok rozvag satani Franca Shuberta opereti Prekrasna Yelena Perikola Velika gercoginya Gerolshtejn Zhaka Ofennbaha Ayida Dzhuzeppe Verdi Zavdyaki nalagodzhennyu trivaloyi stabilnoyi spivpraci iz orkestrom Konsertgebau m Amsterdam Kamernim orkestrom Yevropi Chamber Orchestra of Europe simfonichnim ta kamernim orkestrom Videnskoyi ta Berlinskoyi filarmonij N Arnonkur mav mozhlivist postijno prezentuvati shirokij spektr orkestrovih tvoriv v principovo novij interpretaciyi koncerti ta simfoniyi Jozefa Gajdna i Volfganga Amadeya Mocarta Lyudviga van Betovena Feliksa Mendelsona Franca Shuberta Joganesa Bramsa Antonina Dvorzhaka ta Antona Bruknera a takozh roboti Beli Bartoka ta Albana Berga V drugij polovini 80 tih rokiv muzikant zasnuvav shorichnij festival Shtiriarte nazva pohodit vid drevno rimskoyi nazvi ridnogo krayu Arnonkurta Shtiriya provoditsya v m Grac 31 rik na festivali maestro poyednuvav roli dirigenta vikonavcya solista a j hudozhnogo kerivnika golovnogo rezhisera festivalyu Tut mitec vpershe diriguvav operoyu Genoveva Roberta Shumana orkestrovimi epizodami iz operi Tristan ta Izolda Riharda Vagnera ta u 2001 roci vikonav Rekviyem Dzh Verdi U 2005 roci vidbulasya prem yera operi Karmen Zhorzha Bize pid batutoyu Arnonkura Novij vitok tvorchoyi diyalnosti rozpochavsya u 2008 roci koli Nikolaus Arnonkur obijmav posadu ne tilki dirigenta ale j keruvav Opernim teatrom v m Grac Bezprecedentna postanovka operi V A Mocarta Idomeneo z yakoyi rozpochinaye robotu v teatri zdijnyala spravzhnyu buryu v koli avstrijskih ta yevropejskih misteckih kritikiv U 2009 roci tut vidbulasya odna z najvidomishih v nashi dni postanovka operi Dzhordzha Gershvina Porgi i Bess Nadzvichajno uspishnim vidavsya 2011 rik u Graci predstavili postanovku operi Berdzhiha Smetani Prodana narechena a cherez duzhe netrivalij chas operetu Sinya Boroda Zh Offenbaha film operu Koroleva Fej Genri Persela Zavershennya tvorchogo ta zhittyevogo shlyagu bulo produmanim ta naprochud gidnim 5 grudnya 2015 roku Nikolaus Arnonkur u vidkritomu listi povidomiv svoyu auditoriyu pro zakinchennya scenichnoyi diyalnosti Vsogo lish cherez tri misyaci 5 bereznya 2016 roku vin pomer v otochenni svoyeyi rodini v budinku v Atterzee DiskografiyaU povnomu spisku diskografiyi 675 pozicij Os uzagalnenij perelik muzika serednovichna ta tvorchist epohi vidrodzhennya Muzika dvoru Maksimiliana I svitska ta duhovna muzika Serednovichchya barokova spadshina opera Didona ta Enej semi opera Diokletian G Persela cikl oratorij G F Gendelya Mesiya Saul Valtasar Oleksandrivskesvyato Odana den svyatoyi Sesiliyi Yiftah Teodora Samson ta nizka orkestrovihi kamerno instrumentalnih tvoriv sered nih orkestrova syuyita Muzikana vodi koncherto grossi vsi kantati syuyiti dlya violoncheli solo ta Brandenburzki koncerti Rizdvyanaoratoriya Pasioni za Matviyem vibranimoteti J S Baha Podvijni koncertiGeorga Fridriha Telemana operi Koronaciya Poppeyi Orfej PovernennyaUllisa na batkivshina K Monteverdi kilka diskiv muziki dlya klavesinuZhana Filipa Ramo cikl Pori roku tanizka inshih instrumentalnih koncertivAntonio Vivaldi syuyiti dlya viol MarenaMare instrumentalni koncerti JogannaJozefa Fuksa sonati ta inshi tvoriIgnaca Bibera tvori Dzhovanni Legrenci muzikaklasicizmu vsisimfoniyi opera Fidelio romansi koncerti dlya skripki ta Urochista mesa L van Betovena koncerti dlya skripkiz orkestrom nizka simfonij fortepiannitvori u spivpraci z amerikansko kitajskimpianistom La Langom chotiri koncertidlya valtorni z orkestrom koncerti dlyafagota z orkestrom koncert dlya trubiz orkestrom vibrani duhovni tvori zokrema Litaniya kilka mes operi Idomenej Tamos korol Yegiptu Charivna flejta Don Zhuan Takchinyat vsi Vikradennya z seralyu Falshiva sadivnicya V A Mocarta obrani fragmenti z oper Antonio Salyeri simfoniyi J Gajdna oratoriya Poriroku opera Armida tvorchistHIH st Muzika dvoru Mariyi Tereziyi ciklsimfonichnij poem Moya batkivshina B Smetani ta opera Prodana narechena vsi simfoniyi vokalnij cikl Prekrasnamlinarka ta deyaki z oper F Shuberta obrani valsi Joganna Shtrausa uvertyuri Son litnoyi nochi ta Valpurgiyevanich F Mendelsona tretya ta chetvertasimfoniyi Roberta Shumana Simfoniyi A Bruknera Simfoniyi koncerti dlyafortepiano z orkestrom instrumentalnitvori inshih zhanriv a takozh Nimeckijrekviyem J Bramsa Ayida Dzh Verdi simfoniya z Novogo Svitu AntoninaDvorzhaka muzika I polovini HH stolittya opera Porgi i Bes Dzh Gershvina muzika dlya strunnih udarnih ta chelesti Beli Bartoka ta bagato inshih kompozicij KnigiPoglyadi na istorichne vikonavstvo ta te yakoyu maye buti inrepritaciya muzika riznih epoh na suchasnomu etapi N Arnonkur chitko viklav u kilkoh pracyah Pro muziku Mocart ta instrumenti nasliduvannya yaksho perekladati doslivno Pro muziku Mocart ta instrumenti mavpuvannya Uber Musik Mozart und die Werkzeuge des Affen Muzika baroko Shlyah do novogo rozuminnya Moyi suchasniki Bah Mocart Monteverdi Muzika yak mova zvukiv Nagorodi viznannyaSered premij i nagorod Premiya Erazma 1980 Niderlandi Premiya Leoni Sonning 1993 Daniya Polar Music Prize 1994 Shveciya Premiya Roberta Shumana 1997 Cvikau 1999 Berlin Premiya Gremmi 2001 Premiya Ernsta Simensa 2002 Premiya Kioto 2005 Yaponiya Lejpcigska Bahovska medal 2007 Lejpcig orden Pour le Merite v oblasti mistectv i nauki kilce poshani Shtiriyi zolotij znak Za zaslugi pered mistom Vidnem premiya Gramofon za prizhittyevi dosyagnennya 2009 rik zolota medal Korolivskogo filarmonichnogo tovaristva 2012 rik Bach Medal 2007 rik Avstrijskij pochesnij znak Za nauku i mistectvo 2008 rik Za rezultatami opituvannya provedenogo v listopadi 2010 roku britanskim zhurnalom pro klasichnu muziku BBC Music Magazine sered sta dirigentiv iz riznih krayin v chisli yakih taki muzikanti yak Kolin Devis Velika Britaniya Valerij Gergiyev Rosiya Gustavo Dudamel Venesuela Maris Yansons Latviya Arnokur posiv p yate misce u spisku dvadcyati najvidatnishih dirigentiv vsih chasiv RodinaDruzhina skripalka Alisa Arnonkur Dochka flejtistka i operna spivachka Cikavi faktiZigrav rol Leopolda knyazya Antahalskogo u filmi Hronika Anni Magdaleni Bah 1967 Primitkihttp www nytimes com 2016 03 07 arts music nikolaus harnoncourt conductor and early music specialist dies at 86 html SNAC 2010 d Track Q29861311 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Deutsche Nationalbibliothek Record 12162692X Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Oestreich J R Nikolaus Harnoncourt Conductor and Early Music Specialist Dies at 86 Nyu Jork tajms 2016 d Track Q9684d Track Q6141698 http derstandard at 2000032373537 Dirigent Nikolaus Harnoncourt gestorben http www apa at News 6228580980 dirigent nikolaus harnoncourt 86 jaehrig gestorben html http www theguardian com music 2016 mar 06 nikolaus harnoncourt obituary Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 BBC Worldwide Press Releases Carlos Kleiber voted greatest conductor of all time Arhiv originalu za 30 travnya 2012 Procitovano 15 bereznya 2012 LiteraturaMertl M Vom Denken des Herzens Alice und Nikolaus Harnoncourt Salzburg Residenz 1999 fr per 2002 Ereignis Klangrede Nikolaus Harnoncourt als Dirigent und Musikdenker Wolfgang Gratzer Hrsg Freiburg Rombach 2009PosilannyaArnonkur Nikolaus 25 lyutogo 2022 u Wayback Machine VUE Oficijnij sajt 8 bereznya 2016 u Wayback Machine Personalnij sajt 9 lyutogo 2011 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ