Микола Йосипович Нікаро-Карпенко (нар. 1894 — пом. 1962) — радянський архітектор, художник, сценограф, аквареліст, працював в місті Маріуполі.
Нікаро-Карпенко Микола Йосипович | |
---|---|
Карпенко Микола Йосипович | |
Нікаро-Карпенко Микола Йосипович, фото 1931 року | |
Народження | 1894 |
Смерть | 1962 |
Країна | Російська імперія → СРСР |
Діяльність | архітектор |
Праця в містах | Київ, Харків, Маріуполь |
Архітектурний стиль | , реалізм |
Найважливіші споруди | Обеліск загиблим пілотам, дизайн інтер'єру Драматичного театру, м. Маріуполь, дизайн інтер'єру бібліотеки імені Крупської, м. Донецьк, дизайн інтер'єру приморської станції «Маркохім». |
Життєпис
Ранні роки
Народився на Чернігівщині 1894 року. Походить з родини військового священика. Мав брата і сестру — Наталю Карпенко, з якою узяв шлюб письменник Борис Антоненко-Давидович, що 20 років страждав у сталінських концтаборах.
Брат закінчив Варшавську академію мистецтв і був відомий як карикатурист.
Військовий період і полон
Закінчив Черкаський кадетський корпус . Брав участь у Першій світовій війні на Балканах. 1915 року був поранений і взятий у полон австрійцями. Як молодший офіцер користувався невеликими привілеями навіть в полоні і до важкої праці не залучався. Вже тоді знав три мови — російську, фрацузьку та українську. В полоні почав вивчати німецьку, бо перебування в полоні розтяглося на три роки. Ще змолоду грав на музичних інструментах. В полоні у австрійців був організований невеликий оркестр де Микола Карпенко грав на кларнеті, опанував віолончель.
Нове прізвище
Первісно прізвище було Карпенко. Сестра Миколи подалась в театральні актриси і працювала в місті Харків. Вона запросила брата попрацювати в театрі і Микола відбув у Харків. В пригоді стали і знання мов, і здібності малювання, і гра на музичних інструментах. Почав працювати актором. Тоді і з'явився театральний псевдонім Нікаро-Карпенко, що став прізвищем до смерті.
Мандри з театром і відсутність художника-сценогрфа переорієнтували молодого митця на працю театральним художником. Бажання мати художню освіту привело Нікаро-Карпенка у Київ.
Художня освіта
Художню освіту отримав у Київському художньо-будівельному інституті. Пройшов стажування в Інституті імені Рєпіна (колишня Петербурзька академія мистецтв) в Ленінграді . У 1930-ті рр. працював у «Гіпрограді» міста Харкова. Був вимушений приховувати власне походження і значну освіту, аби не потрапити до рук НКВС. Праця в харківському «Гіпрограді» була пов'язана з перебуваннями на будівельних майданах в різних містах і відрядженнями. Серед відряджень був і приморський Маріуполь.
Маріупольський період
Приблизно з 1947 року мешкав в місті Маріуполі, де працював архітектором. Брав участь у відбудові міста в повоєнні роки. Перша персональна виставка як художника відбулась у 1949 р. в Маріуполі, чим привніс у культурне життя міста нові риси. Був колекціонером старовинних малюнків, збірка котрих згодом була передана у краєзнавчий музей, позаяк в Маріуполі не було окремого художнього музею.
Порадами митця користувався Коротков Георгій Йосипович, місцевий скульптор.
Особисте життя
- Перший шлюб — з акторкою в м. Харків, був нетривалим
- Другий шлюб, жінка померла від туберкульозу.
- Був одружений втретє, в родині — два сини — Георгій та Олег.
Вибрані твори
- «Старовинний рояль», акварель, 1939
- «Човни»
- «Хижка рибалки на березі»
- Захід сонця в порту "
- «Вокзальний схил в Маріуполі»
- «Пляж біля вокзалу. Маріуполь», 1952
- «Рейд маріупольського порту», 1957
- Монумент (обеліск)загиблим льотчикам, Міський сад
- дизайн інтер'єру приморської станції «Маркохім»
- дизайн інтер'єру бібліотеки імені Крупської, м. Донецьк
- дизайн інтер'єру Драматичного театру, м. Маріуполь
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 22 квітня 2017. Процитовано 13 квітня 2014.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 22 квітня 2017. Процитовано 13 квітня 2014.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - газета «Приазовский рабочий»,4 августа 1999 г.
Джерела
- газета «Ильичёвец», 20 марта 2014 г.
- газета «Приазовский рабочий»,4 августа 1999 г.
- Матеріали приватного архіву
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mikola Josipovich Nikaro Karpenko nar 1894 pom 1962 radyanskij arhitektor hudozhnik scenograf akvarelist pracyuvav v misti Mariupoli Nikaro Karpenko Mikola JosipovichKarpenko Mikola JosipovichNikaro Karpenko Mikola Josipovich foto 1931 rokuNarodzhennya1894 1894 Smert1962 1962 MariupolKrayinaRosijska imperiya SRSRDiyalnistarhitektorPracya v mistahKiyiv Harkiv MariupolArhitekturnij stil realizmNajvazhlivishi sporudiObelisk zagiblim pilotam dizajn inter yeru Dramatichnogo teatru m Mariupol dizajn inter yeru biblioteki imeni Krupskoyi m Doneck dizajn inter yeru primorskoyi stanciyi Markohim U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Karpenko ZhittyepisRanni roki Narodivsya na Chernigivshini 1894 roku Pohodit z rodini vijskovogo svyashenika Mav brata i sestru Natalyu Karpenko z yakoyu uzyav shlyub pismennik Boris Antonenko Davidovich sho 20 rokiv strazhdav u stalinskih konctaborah Brat zakinchiv Varshavsku akademiyu mistectv i buv vidomij yak karikaturist Vijskovij period i polon Zakinchiv Cherkaskij kadetskij korpus Brav uchast u Pershij svitovij vijni na Balkanah 1915 roku buv poranenij i vzyatij u polon avstrijcyami Yak molodshij oficer koristuvavsya nevelikimi privileyami navit v poloni i do vazhkoyi praci ne zaluchavsya Vzhe todi znav tri movi rosijsku fracuzku ta ukrayinsku V poloni pochav vivchati nimecku bo perebuvannya v poloni roztyaglosya na tri roki She zmolodu grav na muzichnih instrumentah V poloni u avstrijciv buv organizovanij nevelikij orkestr de Mikola Karpenko grav na klarneti opanuvav violonchel Nove prizvishe Pervisno prizvishe bulo Karpenko Sestra Mikoli podalas v teatralni aktrisi i pracyuvala v misti Harkiv Vona zaprosila brata popracyuvati v teatri i Mikola vidbuv u Harkiv V prigodi stali i znannya mov i zdibnosti malyuvannya i gra na muzichnih instrumentah Pochav pracyuvati aktorom Todi i z yavivsya teatralnij psevdonim Nikaro Karpenko sho stav prizvishem do smerti Mandri z teatrom i vidsutnist hudozhnika scenogrfa pereoriyentuvali molodogo mitcya na pracyu teatralnim hudozhnikom Bazhannya mati hudozhnyu osvitu privelo Nikaro Karpenka u Kiyiv Hudozhnya osvita Hudozhnyu osvitu otrimav u Kiyivskomu hudozhno budivelnomu instituti Projshov stazhuvannya v Instituti imeni Ryepina kolishnya Peterburzka akademiya mistectv v Leningradi U 1930 ti rr pracyuvav u Giprogradi mista Harkova Buv vimushenij prihovuvati vlasne pohodzhennya i znachnu osvitu abi ne potrapiti do ruk NKVS Pracya v harkivskomu Giprogradi bula pov yazana z perebuvannyami na budivelnih majdanah v riznih mistah i vidryadzhennyami Sered vidryadzhen buv i primorskij Mariupol Mariupolskij period Priblizno z 1947 roku meshkav v misti Mariupoli de pracyuvav arhitektorom Brav uchast u vidbudovi mista v povoyenni roki Persha personalna vistavka yak hudozhnika vidbulas u 1949 r v Mariupoli chim privnis u kulturne zhittya mista novi risi Buv kolekcionerom starovinnih malyunkiv zbirka kotrih zgodom bula peredana u krayeznavchij muzej pozayak v Mariupoli ne bulo okremogo hudozhnogo muzeyu Poradami mitcya koristuvavsya Korotkov Georgij Josipovich miscevij skulptor Osobiste zhittyaPershij shlyub z aktorkoyu v m Harkiv buv netrivalim Drugij shlyub zhinka pomerla vid tuberkulozu Buv odruzhenij vtretye v rodini dva sini Georgij ta Oleg Vibrani tvori Starovinnij royal akvarel 1939 Chovni Hizhka ribalki na berezi Zahid soncya v portu Vokzalnij shil v Mariupoli Plyazh bilya vokzalu Mariupol 1952 Rejd mariupolskogo portu 1957 Monument obelisk zagiblim lotchikam Miskij sad dizajn inter yeru primorskoyi stanciyi Markohim dizajn inter yeru biblioteki imeni Krupskoyi m Doneck dizajn inter yeru Dramatichnogo teatru m MariupolDiv takozhVulicya Semashka Mariupol Vulicya Zemska Mariupol Zemska uprava Mariupol Arhitektura Mariupolya Spisok mitciv MariupolyaPrimitki Arhiv originalu za 22 kvitnya 2017 Procitovano 13 kvitnya 2014 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 22 kvitnya 2017 Procitovano 13 kvitnya 2014 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya gazeta Priazovskij rabochij 4 avgusta 1999 g Dzherelagazeta Ilichyovec 20 marta 2014 g gazeta Priazovskij rabochij 4 avgusta 1999 g Materiali privatnogo arhivu