Н є Ер кит трад 聶耳 спр 聂耳 піньїнь Niè Ěr 14 лютого 1912 17 липня 1935 китайський композитор провісник нової музики часів

Н'є Ер (кит. трад. 聶耳, спр. 聂耳, піньїнь: Niè Ěr, 14 лютого 1912 —17 липня 1935) — китайський композитор, провісник нової музики часів КНР, автор музики гімну Китайської Народної Республіки «Марш добровольців».

Н'є Ер
кит. 聶耳

Ім'я при народженні	Шоусін
Псевдо	Цзиі
Народився	14 лютого 1912(1912-02-14) м.Куньмінь (пров. Юньнань)
Помер	17 липня 1935(1935-07-17) (23 роки) Фуджісава, Повіт Кодза, Префектура Канаґава, Японія ·утоплення
Громадянство	Китайська республіка
Національність	китаєць
Діяльність	композитор
Жанр	опера
Magnum opus	Гімн КНР
Партія	КПК
Нагороди	^d
IMDb	ID 2116418
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Народився 14 лютого 1912 року у м.Куньмін (провінція Юньнань). У 1918 році Н'є Ер поступив у початкову школу при Педагогічному інституті Куньміна. У юності він самостійно опанував гру на китайських національних інструментах, (китайській флейті, китайській скрипці «хуцінь», на «саньсянь» — триструнному щипковому музичному інструменті з довгим грифом і круглим корпусом-резонатором, на «юецінь» — китайському струнному інструменті з круглою декою та інших, а пізніше навчився грати на скрипці. У 1925 році Н'є Ер почався вчитися в першій школі пров. Юньнань. Тоді Н'є Ер потрапив під сильний вплив прочитаного в прогресивних книгах, журналах і газетах, а також під вплив багатьох революційних пісень. У 1927 році він поступив до Першого педагогічного інституту пров. Юньнань, а потім з друзями організував музичну групу під назвою «Цюцю». У вільний час Н'є Ер активно брав участь у різних музичних виступах і почав вчитися грі на скрипці і фортепіано.

У листопаді 1930 року в Шанхаї Н'є Ер брав участь у діяльності антиімперіалістичної Ліги. У березні 1931 р. він став скрипалем оперного колективу «Місяць» і самостійно вчився грати на піаніно, він також вивчав акустику. У квітні 1932 року Н'є Ер познайомився з драматургом лівого крила Тянь Ханем. Дружба і співробітництво Н'є Ера і Тянь Ханя вплинули на музичну творчість Н'є Ера. У серпні 1932 року Н'є Ер поїхав в Пекін і активно брав участь у виступах Союзу драматургів лівого крила та Спілки музикантів лівого крила. Крім того, він продовжував вчитися грати на скрипці в іноземного викладача. У листопаді 1932 року він повернувся в Шанхай. А потім Н'є Ер поступив на роботу в кіно-компанію «Ляньхуа». Він з ентузіазмом брав активну участь у створенні музики до спектаклів і кіно. Одночасно він також брав участь у діяльності музичної групи Товариства друзів Радянського Союзу. Він також створив Наукове музичне товариство, а потім був членом музичної групи Союзу драматургів лівого крила Китаю.

У 1933–1935 роках Н'є Ер активно займається складанням музики, саме в цей період композитор створив більшість своїх музичних творів. 18 квітня 1935 року Н'є Ер прибув до Токіо. Під час свого стажування в Японії Н'є Ер вивчав японську музику, оперу і кінематограф, і він також познайомив японську аудиторію з розвитком китайської музики. 17 липня 1935 року стався нещасний випадок, у ході якого цей композитор раптово помер.

Пам'ять

У 1959 році у Китаї було нято фільм «Н'є Ер», в якому головну роль грав . Крім того на батьківщині композитора — у м. Куньмін — встановлено пам'ятник.

Творчість

«Марш добровольців»
«Пісня про розробку надр»
«Пісня торговця газетами»
«Пісня великого шляху»
«Авангард»
«Пісня випускників»
«Жінка нового часу»
«Пісня про портових робітників»
«Вперед»
«Буревій над Янцзи»
«Танець золотий змії»
«Весняний світанок над озером»
«Красуня»
«Слава праці»
«Селянка за Великою китайською стіною»
«Пісня загонів самооборони»
«Співачка під гнітом агресорів»

Джерела

Jones. Andrew F. [2001] (2001). Yellow Music — CL: Media Culture and Colonial Modernity in the Chinese Jazz Age. Duke University Press.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Н'є Ер