Нуріда Атеші (нар. 22 серпня 1965, село Хачмаз, Огузький район, Азербайджан) — азербайджанська поетеса, журналіст, дослідник. Директор Інституту культури імені Н. Гянджеві Німеччини, член німецького літературного Центру P. E. N.
Нуріда Атеші | ||||
---|---|---|---|---|
азерб. Nuridə Atəşi | ||||
Народилася | 22 серпня 1965[1] (58 років) d, Огузький район, Азербайджанська РСР, СРСР | |||
Країна | СРСР Азербайджан | |||
Діяльність | дослідниця, письменниця, поетеса | |||
Alma mater | Азербайджанський державний університет культури і мистецтва і d | |||
Роки активності | 1983 — тепер. час | |||
| ||||
Життя і творчість
Нуріда Атеші (Кадирова) народилася 22 серпня 1965 року в Азербайджані в селі Хачмаз Огузького району. Вона з відзнакою закінчила технікум культури і освіти, а потім факультет мистецтвознавства в Державному Університеті Мистецтв імені Гусейнзаде. Пізніше працювала в державному музеї мистецтв. Нуріда Атеші почала писати вірші з 9 років, а її перший вірш у 1983 році було надруковано в газеті «Література», а пізніше в Радянському Азербайджані друкувати її вірші було заборонено. Вона була змушена писати в подальшому свої вірші під псевдонімом Атеші (вогняна).
Відомий азербайджанський композитор Фаїк Суджаддінов написав десятки пісень на слова Нуріди Атеші. Пісня на слова поетеси «Нейлерсен» («Що зробиш») у виконанні народної артистки Азербайджану Ільхами Кулієвої стала популярною і перетворилася на хіт не лише на батьківщині, але і в Туреччині та Ірані. Близько ста пісень на слова поетеси, написані різними композиторами, що виконуються такими популярними співаками Азербайджану, як Брілліант Дадашова, Самед Самедов, Алмаз Алескерова, Зохра Абдуллаєва, Заур Рзаєв та інших.
Починаючи з 1995 року поетеса живучи в столиці Німеччини Берліні продовжила свою літературну діяльність, не забуваючи при цьому про творчість. Так, наприклад, вона керувала театральні та танцювальні колективи у Центрі Культури «Тухабілім». У 1999 році в опублікованому в Берліні антології «Жіночі народні озани (поетеси)» та в інших німецьких антологіях було приділено місце віршам поетеси. У 2000 році на всесвітньому конкурсі жіночих поетів, організованому в Берліні в «Інсел Галереї», представник Азербайджану Нуріда Атеші досягла свого першого великого успіху.
Десятки пісень, написаних на слова поетеси німецькими, турецькими та азербайджанськими композиторами відомі й улюблені в декількох країнах. Вірші поетеси вийшовши за межі Азербайджану були перекладені російською, англійською, перською та французькою мовами і були представлені на розсуд любителів поезії в різних країнах. У своїй діяльності поетеса також приділяє місце і перекладацькій роботі. Вона працює у видавництві «Hitit» з турецькими і німецькими перекладами, Нуріда Атеші, також вносить свій вклад у розвиток і поширення азербайджанської мови в Німеччині. Зібравши всі перекладені нею азербайджанською мовою вірші німецьких поетів у книзі «Переклад з оригіналу», Нуріда одночасно і перекладає вірші азербайджанських поетів німецькою мовою. У 2008 році разом з німецьким поетом Жаном Вейнардом в антропології «Метелик і свічка-тисячолітня поезія кохання» зібрала переклад поезії відомих класиків Азербайджану Нізамі, Фізулі, Насимі, Мехсети тощо німецькою мовою, яка була опублікована відомим видавництвом Німеччини «Mattes&Setz».
Громадська діяльність
Поряд з творчістю Нуріда Атеші зайнята широкою громадською діяльністю. На чолі цієї діяльності стоїть розвиток Азербайджанської культури в Німеччині. Ставши автором програми «Ені керпен (новий міст)» на турецько-німецькому телевізійному каналі Берліна TD1, Нуріда Атеші почала свою журналістську і публіцистичну діяльність. Створивши разом зі своїми колегами Інститут Культури імені Нізамі Гянджеві в 2003 році, пізніше він сформувався як науково-дослідний центр. Н. Атеші була удостоєна премій «Золоте перо», Qran pri, Golden Award та інших.
У 2003 році Н. Атеші захистила кандидатську дисертацію за темою «Реабілітація фізично хворих дітей в німецькому суспільстві» в Університеті Культури і мистецтва Москви. На даний час, як докторант Інституту Археології та етнографії Академії наук Азербайджану, працює над докторською роботою по темі «Роль жінок у військовому мистецтві Азербайджану».
Як представник азербайджанських журналістів у Німеччині та Європі, 2010 році стала членом ПЕН-клубу Німеччини і першою азербайджанкою після Асад Бека, членом Спілки письменників Німеччини.
У січні 2012 року обрана заступником голови комітету рівних можливостей Берліна при Спілці журналістів Німеччини.
Дослідження діяльності Курбан Саїда
Разом з журналістською та публіцистичною діяльністю, займається науковими дослідженнями. Довгі роки Н. Атеші досліджувала творчість азербайджанського та німецького письменника Асад Бека — Курбана Саїда (1905—1942 р.), зібрала архівні документи з Німеччини, Італії, Швейцарії, Азербайджану та Грузії, а також один фрагмент з рукопису його останнього роману «Чоловік не знав любові». Зібрані матеріали увійшли до її книги «Тисячолітня таємниця» (видавництво «Нурлан», 2007). За її ініціативою був встановлений бронзовий барельєф перед будівлею, де мешкав Асад Бек, також вона домоглася перепоховання останків письменника за мусульманськими звичаями обличчям до Мекки у місті Позітано (Італія), згідно з його заповітом.
Знялася в одній з головних ролей у документальному фільмі «Муки Асад Бека» виробництва «Berlin um Welt Film». Зйомки фільму завершилися 9 січня 2013 року.
З 1997 року займається дослідженням історії стародавнього Кавказу, а також «Кавказьких Амазонок». Результат своїх досліджень опублікувала у виданні під назвою «Кавказькі Амазонки».
Є автором 16 книг. Продовжує свої дослідження в Азербайджані, Грузії та Росії.
Список книг
- «Живу з тобою без тебе». — Баку: Книжкова Палата, 1995.
- «Що зробиш зі мною». — Берлін: Hitit, 1995.
- «Карабах — наша біль». — Берлін: Hitit, 1995.
- «Мисливець, біжить від видобутку» (турецькою мовою). — Берлін: Hitit, 1997.
- «Мисливець, біжить від видобутку» (нім. Jäger auf der Flucht vor seiner Beute) (німецькою мовою), вірші, Вагеманн, Берлін, 2002.
- «Непрожите жіночність». — Баку: Тахсил, 2003.
- «Ось вона я!». — Баку: 2004.
- «Крики снидіє почуття» (Schreie Erstickter Gefühle) вірші і афоризми (німецькою мовою). — Берлін: Hitit, 2006.
- «Переклади з оригіналу» (Переклад німецьких поетів азербайджанською мовою). — Баку: Нурлан, 2006.
- «Давай согрешим». — Баку: Нурлан, 2006.
- «Самотній боєць» (про життя і творчість). — Берлін: Hitit-Verlag, 2005.
- «Боротьба за Карабах» (Kampf um Berg-Karabach) (німецькою) Інститут ім. Н. Гянджеві. — Берлін, 2007.
- «Асад Бек — таємниці століття». — Баку: Нурлан, 2007.
- «Метелик і свічка. Тисячолітня історія кохання Азербайджану». — Берлін: Mattes&Setz, 2008.
- «Дочка вогню» (Feuertochter). — Аахен: Фішер, 2009.
- «Кавказькі Амазонки». — АНА 2011, Німеччина.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #115297227 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- . Архів оригіналу за 4 січня 2014. Процитовано 5 квітня 2019.
- Архів оригіналу за 23 березня 2014. Процитовано 5 квітня 2019.
Посилання
- (нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nurida Ateshi nar 22 serpnya 1965 selo Hachmaz Oguzkij rajon Azerbajdzhan azerbajdzhanska poetesa zhurnalist doslidnik Direktor Institutu kulturi imeni N Gyandzhevi Nimechchini chlen nimeckogo literaturnogo Centru P E N Nurida Ateshiazerb Nuride AtesiNarodilasya22 serpnya 1965 1965 08 22 1 58 rokiv d Oguzkij rajon Azerbajdzhanska RSR SRSRKrayina SRSR AzerbajdzhanDiyalnistdoslidnicya pismennicya poetesaAlma materAzerbajdzhanskij derzhavnij universitet kulturi i mistectva i dRoki aktivnosti1983 teper chasZhittya i tvorchistNurida Ateshi Kadirova narodilasya 22 serpnya 1965 roku v Azerbajdzhani v seli Hachmaz Oguzkogo rajonu Vona z vidznakoyu zakinchila tehnikum kulturi i osviti a potim fakultet mistectvoznavstva v Derzhavnomu Universiteti Mistectv imeni Gusejnzade Piznishe pracyuvala v derzhavnomu muzeyi mistectv Nurida Ateshi pochala pisati virshi z 9 rokiv a yiyi pershij virsh u 1983 roci bulo nadrukovano v gazeti Literatura a piznishe v Radyanskomu Azerbajdzhani drukuvati yiyi virshi bulo zaboroneno Vona bula zmushena pisati v podalshomu svoyi virshi pid psevdonimom Ateshi vognyana Vidomij azerbajdzhanskij kompozitor Fayik Sudzhaddinov napisav desyatki pisen na slova Nuridi Ateshi Pisnya na slova poetesi Nejlersen Sho zrobish u vikonanni narodnoyi artistki Azerbajdzhanu Ilhami Kuliyevoyi stala populyarnoyu i peretvorilasya na hit ne lishe na batkivshini ale i v Turechchini ta Irani Blizko sta pisen na slova poetesi napisani riznimi kompozitorami sho vikonuyutsya takimi populyarnimi spivakami Azerbajdzhanu yak Brilliant Dadashova Samed Samedov Almaz Aleskerova Zohra Abdullayeva Zaur Rzayev ta inshih Pochinayuchi z 1995 roku poetesa zhivuchi v stolici Nimechchini Berlini prodovzhila svoyu literaturnu diyalnist ne zabuvayuchi pri comu pro tvorchist Tak napriklad vona keruvala teatralni ta tancyuvalni kolektivi u Centri Kulturi Tuhabilim U 1999 roci v opublikovanomu v Berlini antologiyi Zhinochi narodni ozani poetesi ta v inshih nimeckih antologiyah bulo pridileno misce virsham poetesi U 2000 roci na vsesvitnomu konkursi zhinochih poetiv organizovanomu v Berlini v Insel Galereyi predstavnik Azerbajdzhanu Nurida Ateshi dosyagla svogo pershogo velikogo uspihu Desyatki pisen napisanih na slova poetesi nimeckimi tureckimi ta azerbajdzhanskimi kompozitorami vidomi j ulyubleni v dekilkoh krayinah Virshi poetesi vijshovshi za mezhi Azerbajdzhanu buli perekladeni rosijskoyu anglijskoyu perskoyu ta francuzkoyu movami i buli predstavleni na rozsud lyubiteliv poeziyi v riznih krayinah U svoyij diyalnosti poetesa takozh pridilyaye misce i perekladackij roboti Vona pracyuye u vidavnictvi Hitit z tureckimi i nimeckimi perekladami Nurida Ateshi takozh vnosit svij vklad u rozvitok i poshirennya azerbajdzhanskoyi movi v Nimechchini Zibravshi vsi perekladeni neyu azerbajdzhanskoyu movoyu virshi nimeckih poetiv u knizi Pereklad z originalu Nurida odnochasno i perekladaye virshi azerbajdzhanskih poetiv nimeckoyu movoyu U 2008 roci razom z nimeckim poetom Zhanom Vejnardom v antropologiyi Metelik i svichka tisyacholitnya poeziya kohannya zibrala pereklad poeziyi vidomih klasikiv Azerbajdzhanu Nizami Fizuli Nasimi Mehseti tosho nimeckoyu movoyu yaka bula opublikovana vidomim vidavnictvom Nimechchini Mattes amp Setz Gromadska diyalnistPoryad z tvorchistyu Nurida Ateshi zajnyata shirokoyu gromadskoyu diyalnistyu Na choli ciyeyi diyalnosti stoyit rozvitok Azerbajdzhanskoyi kulturi v Nimechchini Stavshi avtorom programi Eni kerpen novij mist na turecko nimeckomu televizijnomu kanali Berlina TD1 Nurida Ateshi pochala svoyu zhurnalistsku i publicistichnu diyalnist Stvorivshi razom zi svoyimi kolegami Institut Kulturi imeni Nizami Gyandzhevi v 2003 roci piznishe vin sformuvavsya yak naukovo doslidnij centr N Ateshi bula udostoyena premij Zolote pero Qran pri Golden Award ta inshih U 2003 roci N Ateshi zahistila kandidatsku disertaciyu za temoyu Reabilitaciya fizichno hvorih ditej v nimeckomu suspilstvi v Universiteti Kulturi i mistectva Moskvi Na danij chas yak doktorant Institutu Arheologiyi ta etnografiyi Akademiyi nauk Azerbajdzhanu pracyuye nad doktorskoyu robotoyu po temi Rol zhinok u vijskovomu mistectvi Azerbajdzhanu Yak predstavnik azerbajdzhanskih zhurnalistiv u Nimechchini ta Yevropi 2010 roci stala chlenom PEN klubu Nimechchini i pershoyu azerbajdzhankoyu pislya Asad Beka chlenom Spilki pismennikiv Nimechchini U sichni 2012 roku obrana zastupnikom golovi komitetu rivnih mozhlivostej Berlina pri Spilci zhurnalistiv Nimechchini Doslidzhennya diyalnosti Kurban Sayida Razom z zhurnalistskoyu ta publicistichnoyu diyalnistyu zajmayetsya naukovimi doslidzhennyami Dovgi roki N Ateshi doslidzhuvala tvorchist azerbajdzhanskogo ta nimeckogo pismennika Asad Beka Kurbana Sayida 1905 1942 r zibrala arhivni dokumenti z Nimechchini Italiyi Shvejcariyi Azerbajdzhanu ta Gruziyi a takozh odin fragment z rukopisu jogo ostannogo romanu Cholovik ne znav lyubovi Zibrani materiali uvijshli do yiyi knigi Tisyacholitnya tayemnicya vidavnictvo Nurlan 2007 Za yiyi iniciativoyu buv vstanovlenij bronzovij barelyef pered budivleyu de meshkav Asad Bek takozh vona domoglasya perepohovannya ostankiv pismennika za musulmanskimi zvichayami oblichchyam do Mekki u misti Pozitano Italiya zgidno z jogo zapovitom Znyalasya v odnij z golovnih rolej u dokumentalnomu filmi Muki Asad Beka virobnictva Berlin um Welt Film Zjomki filmu zavershilisya 9 sichnya 2013 roku Z 1997 roku zajmayetsya doslidzhennyam istoriyi starodavnogo Kavkazu a takozh Kavkazkih Amazonok Rezultat svoyih doslidzhen opublikuvala u vidanni pid nazvoyu Kavkazki Amazonki Ye avtorom 16 knig Prodovzhuye svoyi doslidzhennya v Azerbajdzhani Gruziyi ta Rosiyi Spisok knig Zhivu z toboyu bez tebe Baku Knizhkova Palata 1995 Sho zrobish zi mnoyu Berlin Hitit 1995 Karabah nasha bil Berlin Hitit 1995 Mislivec bizhit vid vidobutku tureckoyu movoyu Berlin Hitit 1997 Mislivec bizhit vid vidobutku nim Jager auf der Flucht vor seiner Beute nimeckoyu movoyu virshi Vagemann Berlin 2002 Neprozhite zhinochnist Baku Tahsil 2003 Os vona ya Baku 2004 Kriki snidiye pochuttya Schreie Erstickter Gefuhle virshi i aforizmi nimeckoyu movoyu Berlin Hitit 2006 Perekladi z originalu Pereklad nimeckih poetiv azerbajdzhanskoyu movoyu Baku Nurlan 2006 Davaj sogreshim Baku Nurlan 2006 Samotnij boyec pro zhittya i tvorchist Berlin Hitit Verlag 2005 Borotba za Karabah Kampf um Berg Karabach nimeckoyu Institut im N Gyandzhevi Berlin 2007 Asad Bek tayemnici stolittya Baku Nurlan 2007 Metelik i svichka Tisyacholitnya istoriya kohannya Azerbajdzhanu Berlin Mattes amp Setz 2008 Dochka vognyu Feuertochter Aahen Fisher 2009 Kavkazki Amazonki ANA 2011 Nimechchina PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 115297227 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Arhiv originalu za 4 sichnya 2014 Procitovano 5 kvitnya 2019 Arhiv originalu za 23 bereznya 2014 Procitovano 5 kvitnya 2019 Posilannya nim