Ночувала хмаринка золота — автобіографічна повість Анатолія Приставкіна 1981 року, найвідоміший його твір. Твір було опубліковано під час перебудови у 1987 році, у 1988 році відзначено Державною премією, а у 1989 — екранізовано.
Ночувала хмаринка золота | ||||
---|---|---|---|---|
рос. Ночевала тучка золотая | ||||
Жанр | повість | |||
Форма | повість | |||
Автор | Анатолій Приставкін | |||
Мова | російська | |||
Написано | 1981 | |||
Опубліковано | 1987 | |||
Наступний твір | Зозулята | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Твір присвячено темам військового дитинства, безпритульності, депортації народів за часів правління Йосипа Сталіна. Основна думка полягає в тому, що щастя одного народу на нещасті іншого не збудуєш.
Сюжет
Дія відбувається у 1944 році, через лічені місяці після депортації чеченців та інгушів. Брати-близнюки Колька і Сашка Кузьміни («Кузьмениші»), які росли в дитячому будинку підмосковного Томіліна, вирішують приєднатися до трудової колонії, відправленої на заселення кавказьких земель, що звільнилися після депортації.
Прибувши до Чечні, колонія облаштовується у вільній будівлі, намагається розпочати трудове, господарське та навчальне життя. Місцеве населення дає зрозуміти, що їх тримають у страху невідомі та всюдисущі «чеченці». Колонія двічі зазнає нападу: першого разу стався підпал та невдалий напад на виховательку, другого — вибух машини та обстріл. Кузьмениші бачать червоноармійців, які зневажливо говорять про чеченців, називаючи їх «фашистськими посіпаками» і кажучи, що «м'яко з ними ще товариш Сталін вчинив».
Хлопці обмірковують план втечі, кілька разів залишають колонію. Повернувшись після більш ніж тижневого життя у Регіни Петрівни, знаходять свою повністю спалену, розграбовану колонію без єдиного жителя. Повернувшись назад, колоністи зазнають нападу вершників-чеченців; брати розбігаються, Колька ховається у кукурудзяному полі. Вранці він приходить у станицю і знаходить повішений на паркан труп Сашки.
Колька йде на станцію і кладе труп брата в собачий ящик поїзда, що має від'їжджати; потім повертається до колишньої колонії, лягає на підлогу і впадає в забуття. Його піднімає чеченський хлопчик Алхазур, який дає йому їжі та розповідає про депортацію батьків та дідів, руйнування їхніх могил. З вікна хлопчики бачать, як червоноармійці мостять дорогу могильними плитами.
Хлопчики йдуть полем, де на них нападає чеченський вершник; Алхазур відмовляє його вбивати Кольку. Після цього хлопчики називаються братами та проводять обряд «змішування крові», порізавши руки і приклавши одну до іншої. Їх ловлять і відправляють у дитячий прийомник, де живуть діти різних національностей: кримські татари, ногайці, німці, євреї, вірмени, казахи. Військові, що навідуються до прийомника, несхвально дивляться на вихованців деяких національностей. Колька та Алхазур називаються братами, твердять, що вони «Кузьмениші». У результаті їх разом з рештою вихованців садять на потяг, який від'їжджає з Чечні.
Персонажі
- Колька і Сашка Кузьміни («Кузьмениші») — брати-близнюки, вихованці дитбудинку, які все життя провели разом. Їх часто плутають, чим вони користуються, видаючи себе один за одного. Сашкине мислення більш високе, Колькіне більш приземлено і практично: Сашка подає ідею, Колька пропонує шляхи її реалізації. Після загибелі брата Колька стає центральним персонажем оповіді.
- Регіна Петрівна — вихователька колонії, вдова льотчика, мати двох дітей, яких Кузьмениші називають «мужичками». Є найближчою для Кузьменишів людиною в колонії. Знаходить Кольку в дитячому прийомнику, проте той не виявляє бажання піти до неї. Уособлює в повісті архетип матері (не передбачає, як у даному випадку, обов'язкової спорідненості), жінки-наставниці, що оберігає і захищає.
- Дем'ян — одноногий фронтовик, який втратив сім'ю, яка залишилася під окупацією, і приїхав на Кавказ починати нове життя. Намагався доглядати Регіну Петрівну. Дізнавшись про руйнування колонії і разом із братами піддавшись нападу, кидає їх і біжить відвозити Регіну Петрівну. Вона лишається з ним.
- Ілля — провідник поїзда, який отримав ділянку землі на краю станиці. Людина з авантюрно-кримінальним минулим. Підмовив Кузьменишів вкрасти з дитячого будинку складу комплект зимового одягу, в оплату напоїв їх самогоном. Хата Іллі була спалена при набігу і брати вважали його загиблим, але той встиг втекти і продовжив працювати провідником.
- Петро Анісимович Мєшков — старанний, виконавчий та чесний директор дитячого будинку. Вбитий при набігу.
- Алхазур — чеченський хлопчик. Став братом Кольці після смерті його справжнього брата Сашки.
Резонанс
Перша публікація повісті у 1987 році (в журналі «Знамя») стала подією суспільного життя, бо вперше привернула широку увагу до трагедії вайнахів, виселених нібито через масовий переход на бік німців під час німецько-радянської війни зі своїх споконвічних земель. Поряд із романом «Діти Арбата» це був один із перших гучних залпів перебудови та гласності в радянській літературі.
Через кілька років після виходу у світ повість була перекладена більш ніж 30 мовами, а загальний тираж видань склав 4,5 млн екземплярів тільки в СРСР. Це перша частина трилогії, в яку також входять повісті та [ru].
Примітки
- Название повести — первая строка хрестоматийного стихотворения .
- Сурина Т. М. Художественная культура в процессе перестройки общественного сознания. — М.: Академия общественных наук при ЦК КПСС, 1989. — С. 65.
- Старцева К. А. Семантика имени «Богородица» в русской литературе XX века // В мире научных открытий. — 2012. — № 4 (28) (7 липня). — С. 217. з джерела 6 січня 2014.
Література
- Приставкін А. І. Король Монпасье Мармелажка Перший: Передмова.
- Жиндеева Е. А., Соболева (Маркочева) А. Ю. Специфика пространственно-временной организации повестей А. И. Приставкина «Ночевала тучка золотая» и «Кукушата, или Жалобная повесть для успокоения сердца»: Сравнительно-сопоставительный аспект // Вестник Челябинского государственного университета. — Серия «Филология. Искусствоведение». — 2012. — Вип. 62. — № 2 (256) (7 липня). — С. 12—16.
Посилання
- Приставкін А. І. Ночувала хмара золота: Повість до Бібліотеки Максима Мошкова
- Звичний вивих більшості: Анатолій Приставкин та його проза // Дилетант - Редакція PRESS.lv, 28 січня 2022
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nochuvala hmarinka zolota avtobiografichna povist Anatoliya Pristavkina 1981 roku najvidomishij jogo tvir Tvir bulo opublikovano pid chas perebudovi u 1987 roci u 1988 roci vidznacheno Derzhavnoyu premiyeyu a u 1989 ekranizovano Nochuvala hmarinka zolotaros Nochevala tuchka zolotayaZhanrpovistFormapovistAvtorAnatolij PristavkinMovarosijskaNapisano1981Opublikovano1987Nastupnij tvirZozulyataNagorodi Tvir prisvyacheno temam vijskovogo ditinstva bezpritulnosti deportaciyi narodiv za chasiv pravlinnya Josipa Stalina Osnovna dumka polyagaye v tomu sho shastya odnogo narodu na neshasti inshogo ne zbuduyesh SyuzhetDiya vidbuvayetsya u 1944 roci cherez licheni misyaci pislya deportaciyi chechenciv ta ingushiv Brati bliznyuki Kolka i Sashka Kuzmini Kuzmenishi yaki rosli v dityachomu budinku pidmoskovnogo Tomilina virishuyut priyednatisya do trudovoyi koloniyi vidpravlenoyi na zaselennya kavkazkih zemel sho zvilnilisya pislya deportaciyi Pribuvshi do Chechni koloniya oblashtovuyetsya u vilnij budivli namagayetsya rozpochati trudove gospodarske ta navchalne zhittya Misceve naselennya daye zrozumiti sho yih trimayut u strahu nevidomi ta vsyudisushi chechenci Koloniya dvichi zaznaye napadu pershogo razu stavsya pidpal ta nevdalij napad na vihovatelku drugogo vibuh mashini ta obstril Kuzmenishi bachat chervonoarmijciv yaki znevazhlivo govoryat pro chechenciv nazivayuchi yih fashistskimi posipakami i kazhuchi sho m yako z nimi she tovarish Stalin vchiniv Hlopci obmirkovuyut plan vtechi kilka raziv zalishayut koloniyu Povernuvshis pislya bilsh nizh tizhnevogo zhittya u Regini Petrivni znahodyat svoyu povnistyu spalenu rozgrabovanu koloniyu bez yedinogo zhitelya Povernuvshis nazad kolonisti zaznayut napadu vershnikiv chechenciv brati rozbigayutsya Kolka hovayetsya u kukurudzyanomu poli Vranci vin prihodit u stanicyu i znahodit povishenij na parkan trup Sashki Kolka jde na stanciyu i klade trup brata v sobachij yashik poyizda sho maye vid yizhdzhati potim povertayetsya do kolishnoyi koloniyi lyagaye na pidlogu i vpadaye v zabuttya Jogo pidnimaye chechenskij hlopchik Alhazur yakij daye jomu yizhi ta rozpovidaye pro deportaciyu batkiv ta didiv rujnuvannya yihnih mogil Z vikna hlopchiki bachat yak chervonoarmijci mostyat dorogu mogilnimi plitami Hlopchiki jdut polem de na nih napadaye chechenskij vershnik Alhazur vidmovlyaye jogo vbivati Kolku Pislya cogo hlopchiki nazivayutsya bratami ta provodyat obryad zmishuvannya krovi porizavshi ruki i priklavshi odnu do inshoyi Yih lovlyat i vidpravlyayut u dityachij prijomnik de zhivut diti riznih nacionalnostej krimski tatari nogajci nimci yevreyi virmeni kazahi Vijskovi sho naviduyutsya do prijomnika neshvalno divlyatsya na vihovanciv deyakih nacionalnostej Kolka ta Alhazur nazivayutsya bratami tverdyat sho voni Kuzmenishi U rezultati yih razom z reshtoyu vihovanciv sadyat na potyag yakij vid yizhdzhaye z Chechni PersonazhiKolka i Sashka Kuzmini Kuzmenishi brati bliznyuki vihovanci ditbudinku yaki vse zhittya proveli razom Yih chasto plutayut chim voni koristuyutsya vidayuchi sebe odin za odnogo Sashkine mislennya bilsh visoke Kolkine bilsh prizemleno i praktichno Sashka podaye ideyu Kolka proponuye shlyahi yiyi realizaciyi Pislya zagibeli brata Kolka staye centralnim personazhem opovidi Regina Petrivna vihovatelka koloniyi vdova lotchika mati dvoh ditej yakih Kuzmenishi nazivayut muzhichkami Ye najblizhchoyu dlya Kuzmenishiv lyudinoyu v koloniyi Znahodit Kolku v dityachomu prijomniku prote toj ne viyavlyaye bazhannya piti do neyi Uosoblyuye v povisti arhetip materi ne peredbachaye yak u danomu vipadku obov yazkovoyi sporidnenosti zhinki nastavnici sho oberigaye i zahishaye Dem yan odnonogij frontovik yakij vtrativ sim yu yaka zalishilasya pid okupaciyeyu i priyihav na Kavkaz pochinati nove zhittya Namagavsya doglyadati Reginu Petrivnu Diznavshis pro rujnuvannya koloniyi i razom iz bratami piddavshis napadu kidaye yih i bizhit vidvoziti Reginu Petrivnu Vona lishayetsya z nim Illya providnik poyizda yakij otrimav dilyanku zemli na krayu stanici Lyudina z avantyurno kriminalnim minulim Pidmoviv Kuzmenishiv vkrasti z dityachogo budinku skladu komplekt zimovogo odyagu v oplatu napoyiv yih samogonom Hata Illi bula spalena pri nabigu i brati vvazhali jogo zagiblim ale toj vstig vtekti i prodovzhiv pracyuvati providnikom Petro Anisimovich Myeshkov starannij vikonavchij ta chesnij direktor dityachogo budinku Vbitij pri nabigu Alhazur chechenskij hlopchik Stav bratom Kolci pislya smerti jogo spravzhnogo brata Sashki RezonansPersha publikaciya povisti u 1987 roci v zhurnali Znamya stala podiyeyu suspilnogo zhittya bo vpershe privernula shiroku uvagu do tragediyi vajnahiv viselenih nibito cherez masovij perehod na bik nimciv pid chas nimecko radyanskoyi vijni zi svoyih spokonvichnih zemel Poryad iz romanom Diti Arbata ce buv odin iz pershih guchnih zalpiv perebudovi ta glasnosti v radyanskij literaturi Cherez kilka rokiv pislya vihodu u svit povist bula perekladena bilsh nizh 30 movami a zagalnij tirazh vidan sklav 4 5 mln ekzemplyariv tilki v SRSR Ce persha chastina trilogiyi v yaku takozh vhodyat povisti ta ru PrimitkiNazvanie povesti pervaya stroka hrestomatijnogo stihotvoreniya Surina T M Hudozhestvennaya kultura v processe perestrojki obshestvennogo soznaniya M Akademiya obshestvennyh nauk pri CK KPSS 1989 S 65 Starceva K A Semantika imeni Bogorodica v russkoj literature XX veka V mire nauchnyh otkrytij 2012 4 28 7 lipnya S 217 z dzherela 6 sichnya 2014 LiteraturaPristavkin A I Korol Monpase Marmelazhka Pershij Peredmova Zhindeeva E A Soboleva Markocheva A Yu Specifika prostranstvenno vremennoj organizacii povestej A I Pristavkina Nochevala tuchka zolotaya i Kukushata ili Zhalobnaya povest dlya uspokoeniya serdca Sravnitelno sopostavitelnyj aspekt Vestnik Chelyabinskogo gosudarstvennogo universiteta Seriya Filologiya Iskusstvovedenie 2012 Vip 62 2 256 7 lipnya S 12 16 PosilannyaPristavkin A I Nochuvala hmara zolota Povist do Biblioteki Maksima Moshkova Zvichnij vivih bilshosti Anatolij Pristavkin ta jogo proza Diletant Redakciya PRESS lv 28 sichnya 2022