Носівці́ — село в Україні, у Тернопільській міській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Лопушанка, на північному заході району. Нині у складі Тернопільської міської громади. До Носівців приєднано хутір Гальбанівка.
село Носівці | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Тернопільський район |
Громада | Тернопільська міська громада |
Основні дані | |
Засноване | 1240 |
Населення | 136 |
Територія | 0.520 км² |
Густота населення | 261.54 осіб/км² |
Поштовий індекс | 47250 |
Телефонний код | +380 3540 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°43′43″ пн. ш. 25°23′09″ сх. д. / 49.72861° пн. ш. 25.38583° сх. д.Координати: 49°43′43″ пн. ш. 25°23′09″ сх. д. / 49.72861° пн. ш. 25.38583° сх. д. |
Водойми | Лопушанка |
Відстань до районного центру | 35 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 46001,м. Тернопіль, вул. Листопадова, 5 |
Карта | |
Носівці | |
Носівці | |
Мапа | |
Населення — 124 особи (2003).
Історія
Початки села
Минуле села тісно пов'язане з історією Галичини. Носівці є одним із найстаріших на Зборівщині, перша згадка про нього датується 1240 роком.
За легендою, за часів Галицько-Волинського князівства поблизу села, над рікою Серет, стояло місто Бузок. Це поселення згадується у Галицько-Волинському літописі під 1214 роком. Саме під цією датою у літописі йдеться наступне:
- «Як же настала зима, король прийшов до Галича і впровадив свою ятвірку, велику княгиню Романову. Прийшли до Галича волинські бояри, Інвар із Луцька й інші князі. Впіймали Володислава, Судислава і Пилипа і мучили їх. А Яволк і Ярополк, його брат, утекли до Пересопниці і намовивши Мстислава рушили на поміч. Почекавши їх у Чернечому селі (Чернече село - тут йде мова про с.Чернихів), Мстислав прийшов із ними до Бозку. А Гліб Потокович утік із Бозку, так само Іванко Станіславович і його брат Збислав прибігли до Галича.»
Носівці були майже його передмістям, а тому люди носили в місто на продаж різні продукти, і тому їх називали "носівчанами", а село, за переказами, отримало назву Носівці. У часи монголо-татарської навали славний город було зруйновано:
- «Дико, розповідають, помстились пізніше татари над "злим містом" за свого мурзу. Вщент збурили Бузок, який опустів і вже ніколи не відбудувався.»
За іншою версією назва села походить від давньослов’янського топоніма "носЪ" - земля, береги, що впадають в ріку, а суфікс "івці” формою множини вказує на поселення колективу людей (тобто люди, що живуть на березі річки).
Як засвідчують найдавніші дані перепису, село було невеликим.
Населення в основному збільшувалось за рахунок переселенців, які прибували сюди у пошуках земельних угідь.
- «Так з’явилась вулиця Пом’яни. Новосели переважно купували землю за селом, її тут було вдосталь. От однієї погожої днини, ще за панських часів, роздавав місцевий пан носівчанам невеликі земельні наділи. Зібрався весь люд села на майдані, біля церкви. А з кінця села, на диво, ніхто не приходив, уся вулиця запізнювалася на зібрання, дехто взагалі не з’явився, бо мав доволі власного городу. Довго громада чекала їх. Народ перешіптувався між собою, усі запитували, згадували, як у нас кажуть, "поминалися" за ними. Звідси, від слова поминати - згадувати, пішла назва вулиці - Пом’яни.»
- ().
Перша світова війна
Влітку 1914 року розпочалася Перша світова війна. Австрійський уряд провів мобілізацію всіх чоловіків із Носовець, багато з них брали участь у бойових діях. Відомо, що четверо чоловіків з цього села загинули у Першій світовій, двоє були поранені, імена та прізвища їх не відомі. А такі, як Собчак Григорій і Каровський Антін, перебували в російському полоні, згодом повернулись додому.
Цього ж року колони вояків російської і мадярської армії вступили у Носівці, полки йшли в сторону Озерної. Вже восени з у селі з'явились перші австрійські війська, які проводили тепер свою політику, та влітку 1916 року, австрійське військо почало відступати за Зборів.
Після проголошення Західноукраїнської Народної Республіки [1918 рік] восьмеро чоловіків із села пішли в ряди Української Галицької Армії, з них четверо загинули в східній Україні. Романчук Андрій переданий був у Чехословаччину, а Войцеховський Ігнат залишився на теренах східної України. Ще двоє повернулись у рідне село, де пізніше їх переслідувала польська поліція. Весною, 1918 року, коли австрійські війська, після Берестейського миру, пішли на велику Україну, життя у селі почало відновлюватись.
Період польського панування
Після поразки УНР, з 1920 року, село перебувало під владою панської Польщі.
У цей період в селі жила польська нацменшина, представники якої переважно селились в районі сучасних вулиць Рутка та Кольонія. Тут же поляки планували збудувати римо-католицький костел, проте, у зв’язку з початком війни, та виселенням їх в 1945 році, задуми не здійснились.
Жителі Носовець мали право на місцеве самоврядування. Війтом за Польщі був Шимків Іван, який очолював місцеву громаду. Таке самоврядування, або найменша адміністративно територіальна одиниця, називалась ґміною (назва походить від німецького "Gemeinde" спільнота, громада, община).
Війт та його виборні відповідали за порядок і безпеку на території села, здійснювали функцію місцевої влади.
Загалом, рівень життя українців залишався і надалі низьким, тому у цей час відбувається ще одна хвиля еміграції.
Друга світова війна
Мільйони співвітчизників, у тому числі і багато носівчан, поклали свої голови за перемогу. Ті воїни, яким вдалося вистояти у цьому нелегкому бою, повернулись додому. Багатьох нагородили медаллю "За відвагу".
В липні 1941 року село окупували німці. Уся державна і приватна власність перейшла до німецьких концернів або адміністрації, на селян були накладені високі «контингенти» - обов'язкові поставки сільськогосподарської продукції. Навесні 1944 року німці покинули Носівці.
Коли йшов фронт, то проводилась також евакуація місцевого населення задля безпеки у с. Мшанець.
Носівці дали в лави УПА та ОУН 16 вихідців з села. Десятки людей пізніше були піддані репресіям за допомогу повстанцям. На території Носовець було кілька криївок, а саме у садибах селян, тут відбувалося чимало сутичок між повстанцями та енкаведистами, у тому числі один з останніх боїв збройного підпілля.
Імена усіх учасників підпілля, а також тих, хто допомагав повстанцям і від цього постраждав, були занесені до книги пам’яті "". Всім полеглим за волю і долю України у 1990 році в Носівцях було встановлено пам’ятний знак - насипана і освячена братська могила.
Ще однією сумною подією у роки війни стала трагедія у Воробіївському лісі, яка забрала життя у багатьох українців. Серед них був і селянин, член ОУН, Мельник Петро. Сталося це у червні 1941 року. На перших етапах війни радянська армія не змогла дати відсіч німецьким військам і відступала на схід. Відступаючи перед німецькою армією влітку 1941 року, війська НКВС знищували тисячі українських політичних в’язнів у тюрмах і таборах, щоб ті не співпрацювали з німцями. Довгий час ця подія замовчувалась і лише за незалежності набула розголосу. На поч. 90-х років на могилі Мельника Петра коштом громади села було встановлено пам’ятний знак - символічний березовий хрест.
Пам'ятки
Є церква Воздвиження Чесного Хреста Господнього (1736, дерев'яна).
Примітки
- Церква Носівці Зборівський район. decerkva.org.ua. Процитовано 3 листопада 2022.
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — 708 с. — . (доповнення)
Джерела
- М. Мороз. Носівці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — 706 с. — . — С. 645/
- Nosowe // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 186. (пол.).— S. 186. (пол.)
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nosivci selo v Ukrayini u Ternopilskij miskij gromadi Ternopilskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti Roztashovane na richci Lopushanka na pivnichnomu zahodi rajonu Nini u skladi Ternopilskoyi miskoyi gromadi Do Nosivciv priyednano hutir Galbanivka selo NosivciKrayina UkrayinaOblast Ternopilska oblastRajon Ternopilskij rajonGromada Ternopilska miska gromadaOsnovni daniZasnovane 1240Naselennya 136Teritoriya 0 520 km Gustota naselennya 261 54 osib km Poshtovij indeks 47250Telefonnij kod 380 3540Geografichni daniGeografichni koordinati 49 43 43 pn sh 25 23 09 sh d 49 72861 pn sh 25 38583 sh d 49 72861 25 38583 Koordinati 49 43 43 pn sh 25 23 09 sh d 49 72861 pn sh 25 38583 sh d 49 72861 25 38583Vodojmi LopushankaVidstan do rajonnogo centru 35 kmMisceva vladaAdresa radi 46001 m Ternopil vul Listopadova 5KartaNosivciNosivciMapaU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Nosivci Naselennya 124 osobi 2003 IstoriyaPochatki sela Minule sela tisno pov yazane z istoriyeyu Galichini Nosivci ye odnim iz najstarishih na Zborivshini persha zgadka pro nogo datuyetsya 1240 rokom Za legendoyu za chasiv Galicko Volinskogo knyazivstva poblizu sela nad rikoyu Seret stoyalo misto Buzok Ce poselennya zgaduyetsya u Galicko Volinskomu litopisi pid 1214 rokom Same pid ciyeyu datoyu u litopisi jdetsya nastupne Yak zhe nastala zima korol prijshov do Galicha i vprovadiv svoyu yatvirku veliku knyaginyu Romanovu Prijshli do Galicha volinski boyari Invar iz Lucka j inshi knyazi Vpijmali Volodislava Sudislava i Pilipa i muchili yih A Yavolk i Yaropolk jogo brat utekli do Peresopnici i namovivshi Mstislava rushili na pomich Pochekavshi yih u Chernechomu seli Cherneche selo tut jde mova pro s Chernihiv Mstislav prijshov iz nimi do Bozku A Glib Potokovich utik iz Bozku tak samo Ivanko Stanislavovich i jogo brat Zbislav pribigli do Galicha Nosivci buli majzhe jogo peredmistyam a tomu lyudi nosili v misto na prodazh rizni produkti i tomu yih nazivali nosivchanami a selo za perekazami otrimalo nazvu Nosivci U chasi mongolo tatarskoyi navali slavnij gorod bulo zrujnovano Diko rozpovidayut pomstilis piznishe tatari nad zlim mistom za svogo murzu Vshent zburili Buzok yakij opustiv i vzhe nikoli ne vidbuduvavsya Za inshoyu versiyeyu nazva sela pohodit vid davnoslov yanskogo toponima nos zemlya beregi sho vpadayut v riku a sufiks ivci formoyu mnozhini vkazuye na poselennya kolektivu lyudej tobto lyudi sho zhivut na berezi richki Yak zasvidchuyut najdavnishi dani perepisu selo bulo nevelikim Naselennya v osnovnomu zbilshuvalos za rahunok pereselenciv yaki pribuvali syudi u poshukah zemelnih ugid Tak z yavilas vulicya Pom yani Novoseli perevazhno kupuvali zemlyu za selom yiyi tut bulo vdostal Ot odniyeyi pogozhoyi dnini she za panskih chasiv rozdavav miscevij pan nosivchanam neveliki zemelni nadili Zibravsya ves lyud sela na majdani bilya cerkvi A z kincya sela na divo nihto ne prihodiv usya vulicya zapiznyuvalasya na zibrannya dehto vzagali ne z yavivsya bo mav dovoli vlasnogo gorodu Dovgo gromada chekala yih Narod pereshiptuvavsya mizh soboyu usi zapituvali zgaduvali yak u nas kazhut pominalisya za nimi Zvidsi vid slova pominati zgaduvati pishla nazva vulici Pom yani Persha svitova vijna Vlitku 1914 roku rozpochalasya Persha svitova vijna Avstrijskij uryad proviv mobilizaciyu vsih cholovikiv iz Nosovec bagato z nih brali uchast u bojovih diyah Vidomo sho chetvero cholovikiv z cogo sela zaginuli u Pershij svitovij dvoye buli poraneni imena ta prizvisha yih ne vidomi A taki yak Sobchak Grigorij i Karovskij Antin perebuvali v rosijskomu poloni zgodom povernulis dodomu Cogo zh roku koloni voyakiv rosijskoyi i madyarskoyi armiyi vstupili u Nosivci polki jshli v storonu Ozernoyi Vzhe voseni z u seli z yavilis pershi avstrijski vijska yaki provodili teper svoyu politiku ta vlitku 1916 roku avstrijske vijsko pochalo vidstupati za Zboriv Pislya progoloshennya Zahidnoukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1918 rik vosmero cholovikiv iz sela pishli v ryadi Ukrayinskoyi Galickoyi Armiyi z nih chetvero zaginuli v shidnij Ukrayini Romanchuk Andrij peredanij buv u Chehoslovachchinu a Vojcehovskij Ignat zalishivsya na terenah shidnoyi Ukrayini She dvoye povernulis u ridne selo de piznishe yih peresliduvala polska policiya Vesnoyu 1918 roku koli avstrijski vijska pislya Berestejskogo miru pishli na veliku Ukrayinu zhittya u seli pochalo vidnovlyuvatis Period polskogo panuvannya Pislya porazki UNR z 1920 roku selo perebuvalo pid vladoyu panskoyi Polshi U cej period v seli zhila polska nacmenshina predstavniki yakoyi perevazhno selilis v rajoni suchasnih vulic Rutka ta Koloniya Tut zhe polyaki planuvali zbuduvati rimo katolickij kostel prote u zv yazku z pochatkom vijni ta viselennyam yih v 1945 roci zadumi ne zdijsnilis Zhiteli Nosovec mali pravo na misceve samovryaduvannya Vijtom za Polshi buv Shimkiv Ivan yakij ocholyuvav miscevu gromadu Take samovryaduvannya abo najmensha administrativno teritorialna odinicya nazivalas gminoyu nazva pohodit vid nimeckogo Gemeinde spilnota gromada obshina Vijt ta jogo viborni vidpovidali za poryadok i bezpeku na teritoriyi sela zdijsnyuvali funkciyu miscevoyi vladi Zagalom riven zhittya ukrayinciv zalishavsya i nadali nizkim tomu u cej chas vidbuvayetsya she odna hvilya emigraciyi Druga svitova vijna Miljoni spivvitchiznikiv u tomu chisli i bagato nosivchan poklali svoyi golovi za peremogu Ti voyini yakim vdalosya vistoyati u comu nelegkomu boyu povernulis dodomu Bagatoh nagorodili medallyu Za vidvagu V lipni 1941 roku selo okupuvali nimci Usya derzhavna i privatna vlasnist perejshla do nimeckih koncerniv abo administraciyi na selyan buli nakladeni visoki kontingenti obov yazkovi postavki silskogospodarskoyi produkciyi Navesni 1944 roku nimci pokinuli Nosivci Koli jshov front to provodilas takozh evakuaciya miscevogo naselennya zadlya bezpeki u s Mshanec Nosivci dali v lavi UPA ta OUN 16 vihidciv z sela Desyatki lyudej piznishe buli piddani represiyam za dopomogu povstancyam Na teritoriyi Nosovec bulo kilka kriyivok a same u sadibah selyan tut vidbuvalosya chimalo sutichok mizh povstancyami ta enkavedistami u tomu chisli odin z ostannih boyiv zbrojnogo pidpillya Imena usih uchasnikiv pidpillya a takozh tih hto dopomagav povstancyam i vid cogo postrazhdav buli zaneseni do knigi pam yati Vsim poleglim za volyu i dolyu Ukrayini u 1990 roci v Nosivcyah bulo vstanovleno pam yatnij znak nasipana i osvyachena bratska mogila She odniyeyu sumnoyu podiyeyu u roki vijni stala tragediya u Vorobiyivskomu lisi yaka zabrala zhittya u bagatoh ukrayinciv Sered nih buv i selyanin chlen OUN Melnik Petro Stalosya ce u chervni 1941 roku Na pershih etapah vijni radyanska armiya ne zmogla dati vidsich nimeckim vijskam i vidstupala na shid Vidstupayuchi pered nimeckoyu armiyeyu vlitku 1941 roku vijska NKVS znishuvali tisyachi ukrayinskih politichnih v yazniv u tyurmah i taborah shob ti ne spivpracyuvali z nimcyami Dovgij chas cya podiya zamovchuvalas i lishe za nezalezhnosti nabula rozgolosu Na poch 90 h rokiv na mogili Melnika Petra koshtom gromadi sela bulo vstanovleno pam yatnij znak simvolichnij berezovij hrest Pam yatkiYe cerkva Vozdvizhennya Chesnogo Hresta Gospodnogo 1736 derev yana PrimitkiCerkva Nosivci Zborivskij rajon decerkva org ua Procitovano 3 listopada 2022 Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2008 T 3 P Ya 708 s ISBN 978 966 528 279 2 dopovnennya DzherelaM Moroz Nosivci Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2005 T 2 K O 706 s ISBN 966 528 199 2 S 645 Nosowe Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1886 T VII S 186 pol S 186 pol Portal Ternopilshina Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi