Ця стаття застаріла. (травень 2017) |
Мшане́ць — село в Україні, у Білецькій сільській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Верховинка, на сході району. Центр колишньої Мшанецької сільської ради, якій були підпорядковані села Дітківці та Хомівка. 1975—1990 називалося Переможне. До Мшанця приєднано хутір Манюки.
село Мшанець | |
---|---|
Церква св. архістратига Михаїла | |
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Тернопільський район |
Громада | Білецька сільська громада |
Основні дані | |
Засноване | 1463 |
Населення | 728 |
Територія | 1.625 км² |
Густота населення | 448 осіб/км² |
Поштовий індекс | 47235 |
Телефонний код | +380 3540 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°45′08″ пн. ш. 25°28′31″ сх. д. / 49.75222° пн. ш. 25.47528° сх. д.Координати: 49°45′08″ пн. ш. 25°28′31″ сх. д. / 49.75222° пн. ш. 25.47528° сх. д. |
Водойми | Верховинка |
Відстань до районного центру | 35 км |
Найближча залізнична станція | Курівці |
Відстань до залізничної станції | 15 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 47707, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, с. Біла, вул. Молодіжна, буд. 19 |
Карта | |
Мшанець | |
Мшанець | |
Мапа | |
Мшанець у Вікісховищі |
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Білецької сільської громади.
Населення — 728 осіб (2001).
Історія
Поблизу Мшанця виявлено археологічні пам'ятки пізнього палеоліту, черняхівської та давньоруської культур.
Мшанець вперше згадується у 1463 році як маєток князя Семена Несвицького-Збаразького-Колоденського при поділі батьківських маєтків між Семеном Несвицьким, Василієм Несвицьким і Солтаном Збаразькими. У 1518 році, після смерті Марії Несвицької-Рівненської, дружини тоді вже покійного князя Семена, його внучка, Анна-Тетяна Гольшанська, вносить Мшанець разом з іншими селами до власності свого чоловіка, князя Костянтина Івановича Острозького. За даними «Словника географічного Королівства Польського» («СГКП»), 4 травня 1518 року король Сигізмунд I Старий підтвердив права князя Костянтина Острозького на володіння Мшанцем та іншими селами, отриманими як спадок бабці його першої дружини.
1734 через Мшанець проходив повстанський загін Верлана.
Під час Першої світової війни в 1914 році село окупували російські війська. У липні 1915-го населення евакуювали. Селяни, які мали тяглову силу, були вивезені до Оброшина та Верхобужа на Львівщині, а які не мали — в австрійський Ґмінд. У 1918-му люди повернулися до села, але хати були знищені. Селянам доводилось жити в землянках.
1933 у Мшанці була велика пожежа.
1 серпня 1934 року внаслідок адміністративної реформи село включене до новоствореної у Тернопільському повіті об'єднаної сільської гміни Ігровиця.
Діяли «Просвіта», «Рідна школа», «Сільський господар» та інші товариства, кооператива.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 100% |
Пам'ятки
- Церква святого архістратига Михаїла (1794, кам'яна, реконструйована).
- Встановлено пам'ятні хрести на честь скасування панщини та боротьби за тверезість (1896). Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні, братську могилу на місці поховання 21-го воїна Радянської Армії (1965).
- Геологічна пам'ятка природи місцевого значення Останці Подільських Товтр.
- Ботанічні пам'ятки природи місцевого значення Грабарки та Верховина.
- Скульптура святої
Виготовлена із каменю самодіяльними майстрами (пам'ятка монументального мистецтва). Встановлена 1822 року біля дороги (поворот на с. Дітківці).
Постамент — 2,6х2,7 м висота 4,0 м; висота скульптури 1,75 м, площа 0,0003 га.
Пам'ятний знак на честь скасування панщини
Виготовлена із каменю самодіяльними майстрами. Встановлений 1848 року (пам'ятка історії).
Постамент 1,25х1,35 висота 2,05 м; висота скульптури 1,3, площа 3 м2.
Соціальна сфера
Працюють загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, краєзнавчий музей, офтальмольлогічний санаторій «Барвінок», МП «Медобори», пекарня, молокозавод.
Відомі люди
Уродженці
- М. Бородюк — господарник
- Мирослава Гнатюк — українська літературознавиця, доктор філологічних наук (2007), професорка кафедри історії української літератури Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
- С. Град —музикант, лірник
- Г. Данилюк — поетеса, співачка
- Степан Кубів — український політик та громадський діяч, член «Ротарі-клюбу» Львова, голова Національного банку України (з 24 лютого 2014), народний депутат України 7 скликання (з 12 грудня 2012).
- Данило Роздольський — український композитор
Примітки
- . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 9 жовтня 2021.
- Т. Береговий, У. Коропецька. Мшанець // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 373, 374. — .
- . Архів оригіналу за 7 червня 2015. Процитовано 22 лютого 2012.
- https://socialdata.org.ua/projects/mova-2001/
- Наказ управління культури Тернопільської ОДА від 27 січня 2010 року № 16.
- Наказ управління культури Тернопільської ОДА від 27.01.2010 р. № 16.
Джерела
- Мельничук Б., Уніят В. Мшанець / Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 583. — .
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya zastarila Bud laska dopomozhit Vikipediyi dodavshi do neyi informaciyu z enciklopedichnogo vidannya Ternopilshina Istoriya mist i sil traven 2017 U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Mshanec Mshane c selo v Ukrayini u Bileckij silskij gromadi Ternopilskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti Roztashovane na richci Verhovinka na shodi rajonu Centr kolishnoyi Mshaneckoyi silskoyi radi yakij buli pidporyadkovani sela Ditkivci ta Homivka 1975 1990 nazivalosya Peremozhne Do Mshancya priyednano hutir Manyuki selo Mshanec Cerkva sv arhistratiga MihayilaCerkva sv arhistratiga Mihayila Krayina Ukrayina Oblast Ternopilska oblast Rajon Ternopilskij rajon Gromada Bilecka silska gromada Osnovni dani Zasnovane 1463 Naselennya 728 Teritoriya 1 625 km Gustota naselennya 448 osib km Poshtovij indeks 47235 Telefonnij kod 380 3540 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 45 08 pn sh 25 28 31 sh d 49 75222 pn sh 25 47528 sh d 49 75222 25 47528 Koordinati 49 45 08 pn sh 25 28 31 sh d 49 75222 pn sh 25 47528 sh d 49 75222 25 47528 Vodojmi Verhovinka Vidstan do rajonnogo centru 35 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Kurivci Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 15 km Misceva vlada Adresa radi 47707 Ternopilska obl Ternopilskij r n s Bila vul Molodizhna bud 19 Karta Mshanec Mshanec Mapa Mshanec u Vikishovishi Vidpovidno do Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 12 chervnya 2020 roku 724 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Ternopilskoyi oblasti uvijshlo do skladu Bileckoyi silskoyi gromadi Naselennya 728 osib 2001 IstoriyaPoblizu Mshancya viyavleno arheologichni pam yatki piznogo paleolitu chernyahivskoyi ta davnoruskoyi kultur Mshanec vpershe zgaduyetsya u 1463 roci yak mayetok knyazya Semena Nesvickogo Zbarazkogo Kolodenskogo pri podili batkivskih mayetkiv mizh Semenom Nesvickim Vasiliyem Nesvickim i Soltanom Zbarazkimi U 1518 roci pislya smerti Mariyi Nesvickoyi Rivnenskoyi druzhini todi vzhe pokijnogo knyazya Semena jogo vnuchka Anna Tetyana Golshanska vnosit Mshanec razom z inshimi selami do vlasnosti svogo cholovika knyazya Kostyantina Ivanovicha Ostrozkogo Za danimi Slovnika geografichnogo Korolivstva Polskogo SGKP 4 travnya 1518 roku korol Sigizmund I Starij pidtverdiv prava knyazya Kostyantina Ostrozkogo na volodinnya Mshancem ta inshimi selami otrimanimi yak spadok babci jogo pershoyi druzhini 1734 cherez Mshanec prohodiv povstanskij zagin Verlana Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni v 1914 roci selo okupuvali rosijski vijska U lipni 1915 go naselennya evakuyuvali Selyani yaki mali tyaglovu silu buli vivezeni do Obroshina ta Verhobuzha na Lvivshini a yaki ne mali v avstrijskij Gmind U 1918 mu lyudi povernulisya do sela ale hati buli znisheni Selyanam dovodilos zhiti v zemlyankah 1933 u Mshanci bula velika pozhezha 1 serpnya 1934 roku vnaslidok administrativnoyi reformi selo vklyuchene do novostvorenoyi u Ternopilskomu poviti ob yednanoyi silskoyi gmini Igrovicya Diyali Prosvita Ridna shkola Silskij gospodar ta inshi tovaristva kooperativa NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 100 Pam yatkiCerkva svyatogo arhistratiga Mihayila 1794 kam yana rekonstrujovana Vstanovleno pam yatni hresti na chest skasuvannya panshini ta borotbi za tverezist 1896 Sporudzheno pam yatnik voyinam odnoselcyam poleglim u nimecko radyanskij vijni bratsku mogilu na misci pohovannya 21 go voyina Radyanskoyi Armiyi 1965 Geologichna pam yatka prirodi miscevogo znachennya Ostanci Podilskih Tovtr Botanichni pam yatki prirodi miscevogo znachennya Grabarki ta Verhovina Skulptura svyatoyi Vigotovlena iz kamenyu samodiyalnimi majstrami pam yatka monumentalnogo mistectva Vstanovlena 1822 roku bilya dorogi povorot na s Ditkivci Postament 2 6h2 7 m visota 4 0 m visota skulpturi 1 75 m plosha 0 0003 ga Pam yatnij znak na chest skasuvannya panshini Vigotovlena iz kamenyu samodiyalnimi majstrami Vstanovlenij 1848 roku pam yatka istoriyi Postament 1 25h1 35 visota 2 05 m visota skulpturi 1 3 plosha 3 m2 Socialna sferaPracyuyut zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv Budinok kulturi biblioteka FAP viddilennya zv yazku krayeznavchij muzej oftalmollogichnij sanatorij Barvinok MP Medobori pekarnya molokozavod Vidomi lyudiUrodzhenci M Borodyuk gospodarnik Miroslava Gnatyuk ukrayinska literaturoznavicya doktor filologichnih nauk 2007 profesorka kafedri istoriyi ukrayinskoyi literaturi Institutu filologiyi Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka S Grad muzikant lirnik G Danilyuk poetesa spivachka Stepan Kubiv ukrayinskij politik ta gromadskij diyach chlen Rotari klyubu Lvova golova Nacionalnogo banku Ukrayini z 24 lyutogo 2014 narodnij deputat Ukrayini 7 sklikannya z 12 grudnya 2012 Danilo Rozdolskij ukrayinskij kompozitorPrimitki www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 23 sichnya 2022 Procitovano 9 zhovtnya 2021 T Beregovij U Koropecka Mshanec Ternopilshina Istoriya mist i sil u 3 t Ternopil TzOV Terno graf 2014 T 2 G L S 373 374 ISBN 978 966 457 228 3 Arhiv originalu za 7 chervnya 2015 Procitovano 22 lyutogo 2012 https socialdata org ua projects mova 2001 Nakaz upravlinnya kulturi Ternopilskoyi ODA vid 27 sichnya 2010 roku 16 Nakaz upravlinnya kulturi Ternopilskoyi ODA vid 27 01 2010 r 16 DzherelaMelnichuk B Uniyat V Mshanec Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2005 T 2 K O S 583 ISBN 966 528 199 2 Portal Ternopilshina Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi