Носово або Носівка — село, адміністративний центр Носовського сільського поселення Неклинівського району Ростовської області. Населення — 731 осіб (2010 рік).
Носово Носово
|
Географія
Вулиці
- вул. 30-річчя Перемоги,
- вул. Зарічна,
- вул. Клубна,
- вул. Миру,
- вул. Мирошниченко,
- вул. Молодіжна,
- вул. Степова.
Історія
Поблизу села є стоянка стародавньої людини Мураловка.
Село Носове, яке нині є адміністративним центром муніципального утворення, було засноване у 1793 році, у заплаві Дідової й Носової балок. Село складалося з хуторів Іловайський, Русин, Оріхів, Попов. Всі вони були названі за прізвищами їхніх власників. Перша згадка про село Носове відноситься до 1814 року, з позначенням на картах області війська Донського. Поруч зі селом стояла садиба поміщиці Зарубиної, яка брала активну участь у будівництві тутешньої церкви, копії петербурзького Ісаакіївського собору. Згодом, більшовики розібрали церкву на камінь.
На початку XX сторіччя в селі Носово землями володів поміщик за прізвищем Хандрин. Після свого переїзду в місто Таганріг всі його землі він роздав селянам, на кожного з них припадало по 4 десятини.
У 1905 році у селі Носово була відкрита школа.
У 1919 році спалахнуло Носівське більшовицьке повстання, що було придушене козаками.
У 1929 році в Носово почалася суцільна колективізація й було створено перший колгосп.
За німецько-радянської війни 293 осіб загинули на фронті.
У 1992 році землі колишнього колгоспу були розділені на 1086 паїв по 7,69 га. Місцеві жителі знову стали повноправними власниками своєї землі.
У 1998 році Носівська сільська рада була перейменована на Носовську сільську адміністрацію.
У грудні 2004 року обласним законом були встановлені сучасні кордони муніципального утворення «Носовське сільське поселення».
Відомі люди
У селі народився Мірошниченко Іван Іванович — Герой Радянського Союзу.
Примітки
- «Літературну мову я вивчив у Києві». [ 12 лютого 2019 у Wayback Machine.] // «Україна Молода» № 192 за 15 жовтня 2010 року.
- Російський перепис 2010 рік.
- (рос.). nosovo.ru. Архів оригіналу за 22 квітня 2017. Процитовано 21 квітня 2017.
Посилання
- Носово (село)[недоступне посилання з червня 2019]
- Фоминый «Люди и судьбы» (2002)
- . Google Docs. Архів оригіналу за 23 жовтня 2020. Процитовано 20 жовтня 2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nosovo abo Nosivka selo administrativnij centr Nosovskogo silskogo poselennya Neklinivskogo rajonu Rostovskoyi oblasti Naselennya 731 osib 2010 rik Nosovo Nosovo Koordinati 47 16 39 pn sh 38 40 16 sh d 47 27750000002777853 pn sh 38 6711111111387780 sh d 47 27750000002777853 38 6711111111387780 Koordinati 47 16 39 pn sh 38 40 16 sh d 47 27750000002777853 pn sh 38 6711111111387780 sh d 47 27750000002777853 38 6711111111387780 Krayina RFRFRegion Rostovska oblastRajon Neklinivskij rajonNaselennya 731 osib Telefonnij kod 86347Poshtovij indeks 346865 NosovoNosovo Zemlya GeografiyaVulici vul 30 richchya Peremogi vul Zarichna vul Klubna vul Miru vul Miroshnichenko vul Molodizhna vul Stepova IstoriyaPoblizu sela ye stoyanka starodavnoyi lyudini Muralovka Selo Nosove yake nini ye administrativnim centrom municipalnogo utvorennya bulo zasnovane u 1793 roci u zaplavi Didovoyi j Nosovoyi balok Selo skladalosya z hutoriv Ilovajskij Rusin Orihiv Popov Vsi voni buli nazvani za prizvishami yihnih vlasnikiv Persha zgadka pro selo Nosove vidnositsya do 1814 roku z poznachennyam na kartah oblasti vijska Donskogo Poruch zi selom stoyala sadiba pomishici Zarubinoyi yaka brala aktivnu uchast u budivnictvi tuteshnoyi cerkvi kopiyi peterburzkogo Isaakiyivskogo soboru Zgodom bilshoviki rozibrali cerkvu na kamin Na pochatku XX storichchya v seli Nosovo zemlyami volodiv pomishik za prizvishem Handrin Pislya svogo pereyizdu v misto Taganrig vsi jogo zemli vin rozdav selyanam na kozhnogo z nih pripadalo po 4 desyatini U 1905 roci u seli Nosovo bula vidkrita shkola U 1919 roci spalahnulo Nosivske bilshovicke povstannya sho bulo pridushene kozakami U 1929 roci v Nosovo pochalasya sucilna kolektivizaciya j bulo stvoreno pershij kolgosp Za nimecko radyanskoyi vijni 293 osib zaginuli na fronti U 1992 roci zemli kolishnogo kolgospu buli rozdileni na 1086 payiv po 7 69 ga Miscevi zhiteli znovu stali povnopravnimi vlasnikami svoyeyi zemli U 1998 roci Nosivska silska rada bula perejmenovana na Nosovsku silsku administraciyu U grudni 2004 roku oblasnim zakonom buli vstanovleni suchasni kordoni municipalnogo utvorennya Nosovske silske poselennya Vidomi lyudiU seli narodivsya Miroshnichenko Ivan Ivanovich Geroj Radyanskogo Soyuzu Primitki Literaturnu movu ya vivchiv u Kiyevi 12 lyutogo 2019 u Wayback Machine Ukrayina Moloda 192 za 15 zhovtnya 2010 roku Rosijskij perepis 2010 rik ros nosovo ru Arhiv originalu za 22 kvitnya 2017 Procitovano 21 kvitnya 2017 PosilannyaNosovo selo nedostupne posilannya z chervnya 2019 Fominyj Lyudi i sudby 2002 Google Docs Arhiv originalu za 23 zhovtnya 2020 Procitovano 20 zhovtnya 2020