Носенко Іван Миколайович

Іван Миколайович Носе́нко (нар. 26 вересня 1920, Олександрівка — пом. 1 вересня 2000) — український скульптор; член Спілки художників України з 1963 року; заслужений художник УРСР з 1976 року. Чоловік скульпторки Надії Носенко.

Носенко Іван Миколайович
Народився	26 вересня 1920(1920-09-26) Орловська область
Помер	1 вересня 2000(2000-09-01) (79 років)
Країна	СРСР  Україна
Діяльність	скульптор
Alma mater	Дніпропетровське художнє училище
Вчителі	Погрібняк Микола Степанович і Жирадков Олексій Іванович
Учасник	німецько-радянська війна
Членство	Національна спілка художників України
Партія	КПРС
У шлюбі з	Носенко Надія Сергіївна
Нагороди
морякам-десантникам у Бердянську (1972); «Клятва»(1973); «За Вітчизну»(1974); загиблим розвідникам у селі Лугівці «Вибух» (1984); у радгоспі «Південний» «За рідну землю» (1987); у радгоспі «Чапаївський» Василю Чапаєву (1988—1991). скульптуру «Запорожці» (1961, груповий портрет заслуженого сталевара УРСР П. Дорошенка та першого підручного Л. Перехреста); «У наймах коси побіліють» (1961); «Молодий Горький» (1963); «Металург» (1967). «Сталевар, ударник комуністичної праці А. Гаврилюк» (1976); «Яків Свердлов» (1979). В 1952 році створив горельєф «Мистецтво належить народові», встановлений на фронтоні Запорізького театру імені Миколи Щорса. Примітки . Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 13 квітня 2021. Література Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 330.; Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.; Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 427. — . [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.]