Нордостполдер (нід. Noordoostpolder, - [ˈnoːrtoːstˌpɔldər] ( прослухати)) — польдер і однойменний муніципалітет у нідерландській провінції Флеволанд, у центральній частині Нідерландів. Раніше називався Urker Land (укр. Земля Урка). Найбільший за територією муніципалітет Нідерландів (муніципалітети Лелістад і Терсхеллінг формально більші, але значну частину їх площі займає вода).
Нордостполдер | |||||
---|---|---|---|---|---|
Noordoostpolder | |||||
| |||||
Супутниковий знімок Нордостподера | |||||
Адміністративний центр | Еммелорд | ||||
Країна | Нідерланди | ||||
провінція | Флеволанд | ||||
| |||||
Підрозділи | Бант, Еммелорд, Енс, Еспел, Краггенбюрг, Крейл, Люттелгест, Маркнессе, Нагеле, Рюттен, Толлебек, | ||||
Офіційна мова | нідерландська | ||||
Населення | |||||
- повне | 46 573 особи | ||||
Площа | |||||
- повна | 595,42 км² | ||||
-% води | 22,7 % | ||||
Висота | |||||
- максимальна | −3 м | ||||
- мінімальна | −3 м | ||||
Часовий пояс | |||||
Дата заснування | 1 січня 1962 | ||||
бургомістр | Ауке ван дер Верфф | ||||
Вебсайт | noordoostpolder.nl | ||||
Розташування муніципалітету щодо провінції Флеволанд і Нідерландів у цілому | |||||
|
До складу муніципалітету входять населені пункти Бант, Еммелорд, Енс, Еспел, Краггенбюрг, Крейл, Люттелгест, Маркнессе, Нагеле, Рюттен, Толлебек і присілок . Адміністративний центр і найбільше місто — Еммелорд, розташований у центрі Нордостполдера. Станом на 30 квітня 2017 року в муніципалітеті мешкало 46 573 особи.
Географія
Площа муніципалітету становить 595,42 км², з яких вода (переважно затока Ейсселмер) займає 135,37 км², а суходол — 460,05 км². Найбільшу частину площі Нордостполдера займають сільськогосподарські угіддя — 403,93 км².
Історія
Муніципалітет Нордостполдер виник на місці польдеру, створеного у рамках проекту «Зейдерзе».
У 1918 році почалися роботи з осушення затоки Зейдерзе, з метою запобігання повеням та збільшенню родючих земель. Після перекриття Зейдерзе дамбою, почалося створення польдерів на землях, зайнятих водами колишньої затоки. Першим польдером став Вірінгермер, але він створювався одночасно з будівництвом дамби, фактично ще у затоці Зейдерзе. Наступний польдер, Маркервард, планувалося збудувати у західній частині новоствореної затоки Ейсселмер, проте через економічну кризу 1930-х років, постало питання рентабельності робіт, які мали окупитися подальшим аграрним використанням польдерів. Тому вирішили створити польдер на східній частині Ейсселмера, яка межувала з більш розвиненим в аграрному плані регіоном. До того ж, площа запланованого польдеру Noordoostelijke Polder (так він називався у проектній документації), була меншою, ніж польдер Маркервард, який, до речі, так і не збудували, а тому вартість робіт з осушення — нижчою. Так Нордостпольдер став першим польдером Ейсселмера.
Підготовчі роботи почалися 2 лютого 1936 року, у 1937 році почалося будівництво дамби довжиною 31,5 км між містами Леммер і Урк, завершене 3 жовтня 1939 року. Урк, який до цього був островом, перетворився на півострів. У 1940 році звели дамбу у південній частині майбутнього польдеру, біля Схоккерхавена на колишньому острові Схокланд. Почалося осушення польдеру, офіційно завершене 9 вересня 1942 року.
На момент закінчення створення польдеру у Європі вирувала Друга світова війна, а Нідерланди були окуповані Третім Рейхом. Новостворені землі Нордостполдера стали притулком для біженців з материкової частини Нідерландів. Скорочення назви Нордостполдера — NOP — навіть мало альтернативне розшифрування: Nederlands Onderduikersparadijs, укр. «Голландський Рай для Біженців». Загалом, протягом війни у Нордостполдері переховувалося близько 200 000 біженців. На згадку про ті часи лишилися шляхи Onderduikersweg та Onderduikerspad, що з'єднують деякі з населених пунктів муніципалітету.
Заселення і забудова Нордостполдера почалися ще під час Другої світової війни. Спочатку будувалися лише ферми, більшість — на східній частині польдеру, на початку доріг, що вели вглиб. Ці перші ферми отримали назву Культурних (нід. Cultuurboerderijen), адже вони «несли культуру» на незаселені землі польдеру. Після війни камінь та цегла для будівництва були у дефіциті, тому більшість будинків були збірними, виробленими на заводах. У 1947 році почався розподіл землі між фермерами, які проходили суворий відбір. Більшість фермерів були з Фрисландії, Північної Голландії та Зеландії. Після повені 1953 року, яка завдала великої шкоди господарству Зеландії, до Нордостполдера прибуло ще більше зеландських фермерів.
Планування населених пунктів Нордостполдера відбувалося згідно теорії центральних місць німецького географа Вальтера Кристаллера. За цією теорією, головне місто — Еммелорд — розташовувалося в центрі польдеру, сюди прибували усі переселенці, які потім прямували до одного з десяти менших населених пунктів, що розташовувалися у формі десятипроменевої зірки на рівній відстані від центру.
З моменту створення новий польдер мав багато імен. Спочатку він називався Noordoostelijke Polder, протягом Другої світової війни існували назви «Схоккервард» (Schokkerwaard), «Уркервард» (Urkerwaard) та «Ньїв-Схокланд» (Nieuw Schokland). У 1944 році польдеру дали офіційну назву Уркенланд (Urkerland), за містом Урк, а у 1948 році затверджено сучасне найменування.
Муніципалітет Нордоостполдер заснований у 1962 році і до створення у 1986 році провінції Флеволанд, адміністративно входив до провінції Оверейсел. До створення муніципалітету ця територія керувалася безпосередньо урядом.
Політика
Управління муніципалітетом здійснює муніципальна рада з 29 депутатів, та бургомістр із п'ятьма олдерменами.
Розподіл місць у муніципальній раді:
Партія | 1994 | 1998 | 2002 | 2006 | 2010 | 2014 |
Християнсько-демократичний заклик | 7 | 10 | 8 | 8 | 7 | 7 |
Християнський союз-Реформістська партія (блок) | 3 | 3 | 3 | 5 | 4 | 5 |
ONS Noordoostpolder (місцева) | - | - | - | 3 | 3 | 3 |
Politieke Unie (місцева) | 3 | 2 | 7 | 3 | 3 | 3 |
Народна партія за свободу і демократію | 4 | 5 | 3 | 4 | 5 | 3 |
Соціалістична партія | - | - | - | - | - | 3 |
Демократи 66 | 3 | 1 | 1 | - | 2 | 2 |
Зелені ліві-Партія праці (блок) | - | - | 5 | 6 | - | 2 |
Partij van Vrije Poldermensen (місцева) | - | - | - | - | 1 | 1 |
Зелені ліві | 1 | 1 | - | - | 1 | - |
Партія праці | 4 | 5 | - | - | 3 | - |
Усього | 25 | 27 | 27 | 29 | 29 | 29 |
Бургомістром Нордостполдера з 2010 року є Ауке ван дер Верфф (Aucke van der Werff) з партії «Християнсько-демократичний заклик». Йому підпорядковані 5 олдерменів:
- Хенні Богардс-Сімонсе (Hennie Bogaards-Simonse), партія "«Християнсько-демократичний заклик»;
- Хенк Сулман (Henk Suelmann), партія «„Християнсько-демократичний заклик“»;
- Андріс Поппе (Andries Poppe), блок «Християнський союз»-«Реформістська партія»;
- Вімер Хагсма (Wiemer Haagsma), місцева партія «Політичний союз» (Politieke Unie)
- Ханс Вейнантс (Hans Wijnants), «Народна партія за свободу і демократію».
Економіка
Головна галузь економіки Нордостполдера — сільське господарство, тому більшість території муніципалітету зайнято сільськогосподарськими угіддями (близько 403,93 км²).
У 2012 році Нордостполдер отримав ліценцію на видобування сланцевого газу.
У західній частині польдеру, на узбережжі Ейсселмера споруджується вітрова електростанція Windpark Noordoostpolder, яка стане найбільшою в Нідерландах.
Транспорт
Через Нордостполдер проходить автострада А6, що сполучає північ країни з Лелістадом, Алмере і Амстердамом. Кілька менших доріг сполучають муніципалітет із провінціями Оверейсел та Фрисландія.
По території Нордостполдері не пролягає залізниця, тому найближчі залізничні станції розташовані у містах Дронтен (станція Dronten) і Кампен (станція Kampen Zuid).
Громадський транспорт представлений 11 автобусними маршрутами (9 стандартних та 2 шкільних), які пов'язують населені пункти Нордостполдера як один з одним, так і з іншими великими містами — Зволле і Гронінгеном.
Біля Еммелорда розташований невеликий аеропорт Noordoostpolder.
Демографія
У 1990-х—2010-х роках населення муніципалітету Нордостполдер повільно збільшується. Частка іммігрантів досить невелика, порівняно з провінцією Флеволанд і Нідерландами в цілому — 14,06 % проти 30,15 % і 22,61 % відповідно.
Динаміка приросту населення:
1996 | 2000 | 2005 | 2010 | 2015 | 2017 | |
---|---|---|---|---|---|---|
Усього осіб | 40 551 | 43 122 | 45 600 | 46 090 | 46 479 | 46 544 |
Чоловіків | 20 394 | 21 726 | 22 966 | 23 360 | 23 589 | 23 662 |
Жінок | 20 157 | 21 396 | 22 634 | 22 730 | 22 890 | 22 882 |
Корінних нідерландців | 37 305 | 39 458 | 40 829 | 40 832 | 40 321 | 39 998 |
Іммігрантів | 3 246 | 3 664 | 4 771 | 5 258 | 6 158 | 6 546 |
Серед іммігрантів найбільша етнічна група — поляки, чия кількість швидко зростала у 2010-х роках, від 49 осіб, що мешкали на території муніципалітету у 1996 році, до 1 047 осіб у 2017 році. Це вельми незвичайна ситуація для Нідерландів, де основною етнічною меншиною є турки, які в Нодостполдері посідають лише шосте місце (270 осіб) після поляків, марокканців (583 особи), німців (541 особа), індонезійців (363 особи) та вихідців з колишніх Нідерландських Антильских островів (285 осіб).
У 2010-х роках також значно зросла частка вихідців із країн колишнього СРСР — 221 особа у 2017 році проти 24 осіб у 1996 році.
Пам'ятки
На території Нордостполдера розташовано 52 національних пам'яток (rijksmonumenten), 42 пам'ятки місцевого значення (gemeentelijke monumenten) і 4 воєнні меморіали.
Територія колишнього острова Схокланд стала музеєм і включена до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Сам польдер Нордостполдер у середині 1990-х років також планували включити до цього списку як зразок унікального проекту осушення земель, проте місцева влада була проти цього, вважаючи, що статус світової спадщини зашкодить економічному розвиткові муніципалітету.
Примітки
- Bodemgebruik; uitgebreide gebruiksvorm, per gemeente (дані про територію). statline.cbs.nl. Centraal Bureau voor de Statistiek. Процитовано 26 липня 2017 року. (нід.)
- . raad.noordoostpolder.nl. Gemeente Nordoostpolder. Архів оригіналу за 6 квітня 2017. Процитовано 26 липня 2017 року. (нід.)
- . www.noordoostpolder.nl. Gemeente Nordoostpolder. Архів оригіналу за 25 вересня 2018. Процитовано 26 липня 2017 року. (нід.)
- . wiki.ovinnederland.nl. OV in Nederland.nl. Архів оригіналу за 24 січня 2018. Процитовано 26 липня 2017 року. (нід.)
- Bevolking; leeftijd, herkomstgroepering, geslacht en regio, 1 januari. statline.cbs.nl. Centraal Bureau voor de Statistiek. Процитовано 26 липня 2017 року. (нід.)
- Bevolking; leeftijd, herkomstgroepering, geslacht en regio, 1 januari (демографічні дані пр Нідерландам в цілому і по провінції Флеволанд). statline.cbs.nl. Centraal Bureau voor de Statistiek. Процитовано 26 липня 2017 року. (нід.)
- . whc.unesco.org. ЮНЕСКО. Архів оригіналу за 11 липня 2017. Процитовано 26 липня 2017 року.
Джерела
- www.noordoostpolder.nl — офіційний сайт муніципалітету Нордостполдер (нід.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nordostpolder nid Noordoostpolder ˈnoːrtoːstˌpɔlder prosluhati polder i odnojmennij municipalitet u niderlandskij provinciyi Flevoland u centralnij chastini Niderlandiv Ranishe nazivavsya Urker Land ukr Zemlya Urka Najbilshij za teritoriyeyu municipalitet Niderlandiv municipaliteti Lelistad i Tershelling formalno bilshi ale znachnu chastinu yih ploshi zajmaye voda NordostpolderNoordoostpolderGerb PraporSuputnikovij znimok NordostpoderaSuputnikovij znimok NordostpoderaAdministrativnij centr EmmelordKrayina Niderlandiprovinciya FlevolandMezhuye z susidni adminodiniciUrk Kampen Dronten Friske Marren Pidrozdili Bant Emmelord Ens Espel Kraggenbyurg Krejl Lyuttelgest Marknesse Nagele Ryutten Tollebek Oficijna mova niderlandskaNaselennya povne 46 573 osobiPlosha povna 595 42 km vodi 22 7 Visota maksimalna 3 m minimalna 3 mChasovij poyas UTC 1Data zasnuvannya 1 sichnya 1962burgomistr Auke van der VerffVebsajt noordoostpolder nlRoztashuvannya municipalitetu shodo provinciyi Flevoland i Niderlandiv u cilomuRoztashuvannya municipalitetu shodo provinciyi Flevoland i Niderlandiv u cilomuVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Nordostpolder Do skladu municipalitetu vhodyat naseleni punkti Bant Emmelord Ens Espel Kraggenbyurg Krejl Lyuttelgest Marknesse Nagele Ryutten Tollebek i prisilok Administrativnij centr i najbilshe misto Emmelord roztashovanij u centri Nordostpoldera Stanom na 30 kvitnya 2017 roku v municipaliteti meshkalo 46 573 osobi GeografiyaPlosha municipalitetu stanovit 595 42 km z yakih voda perevazhno zatoka Ejsselmer zajmaye 135 37 km a suhodol 460 05 km Najbilshu chastinu ploshi Nordostpoldera zajmayut silskogospodarski ugiddya 403 93 km Urk Ejsselmer Pn StenvejkerlandZh Nordostpolder ShPdDronten Kampen IstoriyaMunicipalitet Nordostpolder vinik na misci polderu stvorenogo u ramkah proektu Zejderze U 1918 roci pochalisya roboti z osushennya zatoki Zejderze z metoyu zapobigannya povenyam ta zbilshennyu rodyuchih zemel Pislya perekrittya Zejderze damboyu pochalosya stvorennya polderiv na zemlyah zajnyatih vodami kolishnoyi zatoki Pershim polderom stav Viringermer ale vin stvoryuvavsya odnochasno z budivnictvom dambi faktichno she u zatoci Zejderze Nastupnij polder Markervard planuvalosya zbuduvati u zahidnij chastini novostvorenoyi zatoki Ejsselmer prote cherez ekonomichnu krizu 1930 h rokiv postalo pitannya rentabelnosti robit yaki mali okupitisya podalshim agrarnim vikoristannyam polderiv Tomu virishili stvoriti polder na shidnij chastini Ejsselmera yaka mezhuvala z bilsh rozvinenim v agrarnomu plani regionom Do togo zh plosha zaplanovanogo polderu Noordoostelijke Polder tak vin nazivavsya u proektnij dokumentaciyi bula menshoyu nizh polder Markervard yakij do rechi tak i ne zbuduvali a tomu vartist robit z osushennya nizhchoyu Tak Nordostpolder stav pershim polderom Ejsselmera Pidgotovchi roboti pochalisya 2 lyutogo 1936 roku u 1937 roci pochalosya budivnictvo dambi dovzhinoyu 31 5 km mizh mistami Lemmer i Urk zavershene 3 zhovtnya 1939 roku Urk yakij do cogo buv ostrovom peretvorivsya na pivostriv U 1940 roci zveli dambu u pivdennij chastini majbutnogo polderu bilya Shokkerhavena na kolishnomu ostrovi Shokland Pochalosya osushennya polderu oficijno zavershene 9 veresnya 1942 roku Na moment zakinchennya stvorennya polderu u Yevropi viruvala Druga svitova vijna a Niderlandi buli okupovani Tretim Rejhom Novostvoreni zemli Nordostpoldera stali pritulkom dlya bizhenciv z materikovoyi chastini Niderlandiv Skorochennya nazvi Nordostpoldera NOP navit malo alternativne rozshifruvannya Nederlands Onderduikersparadijs ukr Gollandskij Raj dlya Bizhenciv Zagalom protyagom vijni u Nordostpolderi perehovuvalosya blizko 200 000 bizhenciv Na zgadku pro ti chasi lishilisya shlyahi Onderduikersweg ta Onderduikerspad sho z yednuyut deyaki z naselenih punktiv municipalitetu source source source source Zvedennya dambi mizh Lemmerom i Urkom 1939 rik source source source source Osvoyennya Nordostpoldera 1949 rik source source source source Zelandski fermeri u Nordostpolderi 1954 rik Zaselennya i zabudova Nordostpoldera pochalisya she pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Spochatku buduvalisya lishe fermi bilshist na shidnij chastini polderu na pochatku dorig sho veli vglib Ci pershi fermi otrimali nazvu Kulturnih nid Cultuurboerderijen adzhe voni nesli kulturu na nezaseleni zemli polderu Pislya vijni kamin ta cegla dlya budivnictva buli u deficiti tomu bilshist budinkiv buli zbirnimi viroblenimi na zavodah U 1947 roci pochavsya rozpodil zemli mizh fermerami yaki prohodili suvorij vidbir Bilshist fermeriv buli z Frislandiyi Pivnichnoyi Gollandiyi ta Zelandiyi Pislya poveni 1953 roku yaka zavdala velikoyi shkodi gospodarstvu Zelandiyi do Nordostpoldera pribulo she bilshe zelandskih fermeriv Planuvannya naselenih punktiv Nordostpoldera vidbuvalosya zgidno teoriyi centralnih misc nimeckogo geografa Valtera Kristallera Za ciyeyu teoriyeyu golovne misto Emmelord roztashovuvalosya v centri polderu syudi pribuvali usi pereselenci yaki potim pryamuvali do odnogo z desyati menshih naselenih punktiv sho roztashovuvalisya u formi desyatipromenevoyi zirki na rivnij vidstani vid centru Z momentu stvorennya novij polder mav bagato imen Spochatku vin nazivavsya Noordoostelijke Polder protyagom Drugoyi svitovoyi vijni isnuvali nazvi Shokkervard Schokkerwaard Urkervard Urkerwaard ta Nyiv Shokland Nieuw Schokland U 1944 roci polderu dali oficijnu nazvu Urkenland Urkerland za mistom Urk a u 1948 roci zatverdzheno suchasne najmenuvannya Municipalitet Nordoostpolder zasnovanij u 1962 roci i do stvorennya u 1986 roci provinciyi Flevoland administrativno vhodiv do provinciyi Overejsel Do stvorennya municipalitetu cya teritoriya keruvalasya bezposeredno uryadom PolitikaUpravlinnya municipalitetom zdijsnyuye municipalna rada z 29 deputativ ta burgomistr iz p yatma oldermenami Rozpodil misc u municipalnij radi Partiya 1994 1998 2002 2006 2010 2014Hristiyansko demokratichnij zaklik 7 10 8 8 7 7Hristiyanskij soyuz Reformistska partiya blok 3 3 3 5 4 5ONS Noordoostpolder misceva 3 3 3Politieke Unie misceva 3 2 7 3 3 3Narodna partiya za svobodu i demokratiyu 4 5 3 4 5 3Socialistichna partiya 3Demokrati 66 3 1 1 2 2Zeleni livi Partiya praci blok 5 6 2Partij van Vrije Poldermensen misceva 1 1Zeleni livi 1 1 1 Partiya praci 4 5 3 Usogo 25 27 27 29 29 29 Burgomistrom Nordostpoldera z 2010 roku ye Auke van der Verff Aucke van der Werff z partiyi Hristiyansko demokratichnij zaklik Jomu pidporyadkovani 5 oldermeniv Henni Bogards Simonse Hennie Bogaards Simonse partiya Hristiyansko demokratichnij zaklik Henk Sulman Henk Suelmann partiya Hristiyansko demokratichnij zaklik Andris Poppe Andries Poppe blok Hristiyanskij soyuz Reformistska partiya Vimer Hagsma Wiemer Haagsma misceva partiya Politichnij soyuz Politieke Unie Hans Vejnants Hans Wijnants Narodna partiya za svobodu i demokratiyu EkonomikaGolovna galuz ekonomiki Nordostpoldera silske gospodarstvo tomu bilshist teritoriyi municipalitetu zajnyato silskogospodarskimi ugiddyami blizko 403 93 km U 2012 roci Nordostpolder otrimav licenciyu na vidobuvannya slancevogo gazu U zahidnij chastini polderu na uzberezhzhi Ejsselmera sporudzhuyetsya vitrova elektrostanciya Windpark Noordoostpolder yaka stane najbilshoyu v Niderlandah TransportCherez Nordostpolder prohodit avtostrada A6 sho spoluchaye pivnich krayini z Lelistadom Almere i Amsterdamom Kilka menshih dorig spoluchayut municipalitet iz provinciyami Overejsel ta Frislandiya Po teritoriyi Nordostpolderi ne prolyagaye zaliznicya tomu najblizhchi zaliznichni stanciyi roztashovani u mistah Dronten stanciya Dronten i Kampen stanciya Kampen Zuid Gromadskij transport predstavlenij 11 avtobusnimi marshrutami 9 standartnih ta 2 shkilnih yaki pov yazuyut naseleni punkti Nordostpoldera yak odin z odnim tak i z inshimi velikimi mistami Zvolle i Groningenom Bilya Emmelorda roztashovanij nevelikij aeroport Noordoostpolder DemografiyaRozpodil naselennya za vikom 2008 U 1990 h 2010 h rokah naselennya municipalitetu Nordostpolder povilno zbilshuyetsya Chastka immigrantiv dosit nevelika porivnyano z provinciyeyu Flevoland i Niderlandami v cilomu 14 06 proti 30 15 i 22 61 vidpovidno Dinamika prirostu naselennya 1996 2000 2005 2010 2015 2017Usogo osib 40 551 43 122 45 600 46 090 46 479 46 544Cholovikiv 20 394 21 726 22 966 23 360 23 589 23 662Zhinok 20 157 21 396 22 634 22 730 22 890 22 882Korinnih niderlandciv 37 305 39 458 40 829 40 832 40 321 39 998Immigrantiv 3 246 3 664 4 771 5 258 6 158 6 546 Sered immigrantiv najbilsha etnichna grupa polyaki chiya kilkist shvidko zrostala u 2010 h rokah vid 49 osib sho meshkali na teritoriyi municipalitetu u 1996 roci do 1 047 osib u 2017 roci Ce velmi nezvichajna situaciya dlya Niderlandiv de osnovnoyu etnichnoyu menshinoyu ye turki yaki v Nodostpolderi posidayut lishe shoste misce 270 osib pislya polyakiv marokkanciv 583 osobi nimciv 541 osoba indonezijciv 363 osobi ta vihidciv z kolishnih Niderlandskih Antilskih ostroviv 285 osib U 2010 h rokah takozh znachno zrosla chastka vihidciv iz krayin kolishnogo SRSR 221 osoba u 2017 roci proti 24 osib u 1996 roci Pam yatkiNa teritoriyi Nordostpoldera roztashovano 52 nacionalnih pam yatok rijksmonumenten 42 pam yatki miscevogo znachennya gemeentelijke monumenten i 4 voyenni memoriali Teritoriya kolishnogo ostrova Shokland stala muzeyem i vklyuchena do spisku Vsesvitnoyi spadshini YuNESKO Sam polder Nordostpolder u seredini 1990 h rokiv takozh planuvali vklyuchiti do cogo spisku yak zrazok unikalnogo proektu osushennya zemel prote misceva vlada bula proti cogo vvazhayuchi sho status svitovoyi spadshini zashkodit ekonomichnomu rozvitkovi municipalitetu PrimitkiBodemgebruik uitgebreide gebruiksvorm per gemeente dani pro teritoriyu statline cbs nl Centraal Bureau voor de Statistiek Procitovano 26 lipnya 2017 roku nid raad noordoostpolder nl Gemeente Nordoostpolder Arhiv originalu za 6 kvitnya 2017 Procitovano 26 lipnya 2017 roku nid www noordoostpolder nl Gemeente Nordoostpolder Arhiv originalu za 25 veresnya 2018 Procitovano 26 lipnya 2017 roku nid wiki ovinnederland nl OV in Nederland nl Arhiv originalu za 24 sichnya 2018 Procitovano 26 lipnya 2017 roku nid Bevolking leeftijd herkomstgroepering geslacht en regio 1 januari statline cbs nl Centraal Bureau voor de Statistiek Procitovano 26 lipnya 2017 roku nid Bevolking leeftijd herkomstgroepering geslacht en regio 1 januari demografichni dani pr Niderlandam v cilomu i po provinciyi Flevoland statline cbs nl Centraal Bureau voor de Statistiek Procitovano 26 lipnya 2017 roku nid whc unesco org YuNESKO Arhiv originalu za 11 lipnya 2017 Procitovano 26 lipnya 2017 roku Dzherelawww noordoostpolder nl oficijnij sajt municipalitetu Nordostpolder nid