Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ногайчинський курган — сарматський курган I століття до н. е. в Криму.
Місцезнаходження кургану
Курган знаходиться поблизу с. Червоне (Ногайли-Ахмат) Нижньогірського району АР Крим.
Історія дослідження
Будівництво Північно-Кримського каналу викликало необхідність проведення археологічних розкопок в місцях, якими мала йти в Крим вода з Дніпра. Таким чином «курган № 5», відомий також під назвою Ногайчинський, привернув увагу археологічної експедиції.
Курган розкопав у 1974 р. Аскольд Щепинський. Це було впускне поховання до кургану доби бронзи. Згодом дослідженням артефактів з поховання приділив увагу О. Симоненко. Поховальний комплекс він пов'язав з аланами, що принесли в степи над Чорним морем «бірюзово-золотавий» стиль і датував знахідки І — перш. пол. II ст. н. е. Тридцять років після відкриття поховання кримські дослідники Ю. Зайцев та В. Мордвінцева спираючись на червонолаковий унгвентарій, сіролощений горщик, гривну з пласким зворотним боком, запропонували іншу дату Ногайчинського поховання — поч. — перша пол. І ст. до н. е. Подібну дату має поховання поблизу хут. Піщаний на Прикубанні оскільки воно схоже на Ногайчинське за обрядом та комплексом речей.
Опис кургану та поховання
Характеристика насипу
Курган висотою близько 7 м та діаметром 46 м. Контурів поховальної споруди прослідкувати не вдалось.
Опис поховання та знахідок
Всередині кургану розкопали 38 поховань, переважно доби бронзи, але найцікавішим виявилося одне (№ 18), віднесене до сарматських часів. Це поховання не було пограбованим, в ньому знайшли останки заможної жінки та чимало коштовних жіночих прикрас.
Аскольдом Щепинським була знайдена дерев'яна скриня 1,92 х 0,85×0,15 м із залишками фарби на ній. По кутах могили збереглись невеликі круглі заглиблення, імовірно для стовпів. Скриню було орієнтовано з півн-зх. на півд.-сх. В ній витягнуто на спині головою на півн.-зх. було покладено жінку віком — 35-44 років. На шиї вона мала золоту гривну, біля скронь лежали сережки, на лобі діадема, на зап'ястках та щиколотках — браслети. В області шиї — брошка.
З правого боку від небіжчиці на рівні гомілкової кістки лежала дерев'яна шкатулка. В шкатулці були знайдені: туалетні флакони, фібули, медальйон, перстень, підвіски у вигляді лев'ячих голів, амулет. Біля шкатулки стояли алебастрова посудина та тарілка і червонолакова чаша. Біля правого плеча розташувались глечик, бальзамарій та дзеркало. В області грудної клітини зібрані намиста та золоті бляшки. Кисті рук знаходились в срібних чашах. Над скелетом вище його на 0,1 — 0,15 м по всьому периметру лежали золоті платівки.
Унікальною знахідкою цього кургану є перлини в прикрасах, адже під землею перлини можуть зберігатися не довше 200 років, а потім поступово перетворюються на порошок. Припускають, що збереженню перлин у прикрасах могла сприяти повна відсутність циркуляції повітря.
Інтерпретації
О. Симоненко пов'язував поховання з аланами, які принесли в ці краї «бірюзово-золотавий» звіриний стиль і датував знахідки І — перш.пол. II ст. н. е.. Ю. Зайцев та В. Мордвінцева поділяють прикраси на декілька категорій: оздоби «східного типу» (гривна), античні прикраси (сережки, кольє, флакони, підвіски), убори типу греко-варварських пам'яток Прикубання (спіральні ножні браслети, кулон з халцедоном, брошка), прикраси птоломеєвського Єгипту (каблучки). До унікальних знахідок можна віднести фібулу у вигляді дельфіна, що зроблена з золота, бронзи та гірського кришталю. Імовірно, що смаки жінки сформувались в елліністичному світі, а поховання здійснене згідно з місцевими традиціями. Текст Аппіана «Мітрідатови війни» дозволяє пов'язати поховання з Мітрідатом Євпатором, а поховану в ньому жінку вважати його дочкою. За Аппіаном цар Понту Мітрідат встановлював союзи з правителями Причорноморських земель і з 65 р. до н. е. почав видавати за них своїх дочок. У 64 р. до н. е. шлюб виявився вдалим і Мітрідат рушив далі через Фракію в Македонію, а потім в Пеонію і до Італії через Альпійські гори. Перебуваючи в подорожі він відправляв дарунки (прикраси та гроші) в Північне Причорномор'я. Їх співвідносять з прикрасами, що були знайдені в Ногайчинському кургані. Таким чином датують поховання поч. — 50-40 рр. до н. е., адже шлюбний вік становив 18-25 рр., а вік похованої становив 39-41 рр.
У 2012-13 рр. радіовуглецевий аналіз деяких предметів з поховання був здійснений у Швеції, в лабораторії радіовуглецевого датування університету в Лунді, та в Німеччині в Курт-Енсельгольмському центрі Археометрії. Обидва проведені незалежно аналізи дали однаковий результат — це поховання здійснене не пізніше I ст. до н. е.
Частина артефактів, знайдених у похованні, переважно це прикраси, виготовлені з золота, опинилася в Києві, у Музеї історичних коштовностей України. Решта лишилася в Криму, потрапивши у «Народний музей археології Криму», що не був державним, а існував на громадських засадах. Після смерті у 1997 році Аскольда Щепинського, більша частина артефактів зникла без сліду.
Скарби Ногайчинського кургану фігурують, зокрема і в справі затриманого в Нідерландах «Скіфського золота». Оскільки всі виготовлені з золота артефакти з поховання № 18 (зокрема і фібула у вигляді дельфіна) давно зберігаються в Києві, їх без заперечень повернули в Україну, але це викликає обурення в Криму, хоча доля «сімферопольської» частини ногайчинського скарбу після анексії Криму Росією невідома.
Примітки
- До історичної інтерпретації поховання в Ногайчинському кургані / Ю. П. Зайцев, В. І. Мордвінцева // Археологія. — 2004, N 4. — С. 18
- Щепинський А. А. Скарби сарматської знаті //Вісник АН УССР. — 1977, № 10. — С. 75-76
- Симоненко А. В. Сарматы Таврии. — К., 1993. — С. 71
- До історичної інтерпретації поховання в Ногайчинському кургані / Ю. П. Зайцев, В. І. Мордвінцева // Археологія. — 2004, N 4. — С. 19-23
- Ткаченко С. Крым-край русский. Курган Ногайчинский, могила царицы // Крымская правда. — 27.08.2014
Джерела та література
- О. В. Симоненко. Ногайчинський курган // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 485. — .
- Симоненко А. В. Сарматское погребение в Ногайчинском кургане: окончание диалога // Stratum plus. — № 4. 2012. (рос.)
- Десятерик Д. И. Ногайчинский курган и его сарматские сокровища: историография исследования // Причерноморье. История, политика, культура. — Выпуск XXII (VII). — Серия А. 2017. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nogajchinskij kurgan sarmatskij kurgan I stolittya do n e v Krimu Fibula z nogajchinskogo kurganuMisceznahodzhennya kurganuKurgan znahoditsya poblizu s Chervone Nogajli Ahmat Nizhnogirskogo rajonu AR Krim Istoriya doslidzhennyaBudivnictvo Pivnichno Krimskogo kanalu viklikalo neobhidnist provedennya arheologichnih rozkopok v miscyah yakimi mala jti v Krim voda z Dnipra Takim chinom kurgan 5 vidomij takozh pid nazvoyu Nogajchinskij privernuv uvagu arheologichnoyi ekspediciyi Kurgan rozkopav u 1974 r Askold Shepinskij Ce bulo vpuskne pohovannya do kurganu dobi bronzi Zgodom doslidzhennyam artefaktiv z pohovannya pridiliv uvagu O Simonenko Pohovalnij kompleks vin pov yazav z alanami sho prinesli v stepi nad Chornim morem biryuzovo zolotavij stil i datuvav znahidki I persh pol II st n e Tridcyat rokiv pislya vidkrittya pohovannya krimski doslidniki Yu Zajcev ta V Mordvinceva spirayuchis na chervonolakovij ungventarij siroloshenij gorshik grivnu z plaskim zvorotnim bokom zaproponuvali inshu datu Nogajchinskogo pohovannya poch persha pol I st do n e Podibnu datu maye pohovannya poblizu hut Pishanij na Prikubanni oskilki vono shozhe na Nogajchinske za obryadom ta kompleksom rechej Opis kurganu ta pohovannyaHarakteristika nasipu Kurgan visotoyu blizko 7 m ta diametrom 46 m Konturiv pohovalnoyi sporudi proslidkuvati ne vdalos Opis pohovannya ta znahidok Vseredini kurganu rozkopali 38 pohovan perevazhno dobi bronzi ale najcikavishim viyavilosya odne 18 vidnesene do sarmatskih chasiv Ce pohovannya ne bulo pograbovanim v nomu znajshli ostanki zamozhnoyi zhinki ta chimalo koshtovnih zhinochih prikras Askoldom Shepinskim bula znajdena derev yana skrinya 1 92 h 0 85 0 15 m iz zalishkami farbi na nij Po kutah mogili zbereglis neveliki krugli zagliblennya imovirno dlya stovpiv Skrinyu bulo oriyentovano z pivn zh na pivd sh V nij vityagnuto na spini golovoyu na pivn zh bulo pokladeno zhinku vikom 35 44 rokiv Na shiyi vona mala zolotu grivnu bilya skron lezhali serezhki na lobi diadema na zap yastkah ta shikolotkah brasleti V oblasti shiyi broshka Z pravogo boku vid nebizhchici na rivni gomilkovoyi kistki lezhala derev yana shkatulka V shkatulci buli znajdeni tualetni flakoni fibuli medaljon persten pidviski u viglyadi lev yachih goliv amulet Bilya shkatulki stoyali alebastrova posudina ta tarilka i chervonolakova chasha Bilya pravogo plecha roztashuvalis glechik balzamarij ta dzerkalo V oblasti grudnoyi klitini zibrani namista ta zoloti blyashki Kisti ruk znahodilis v sribnih chashah Nad skeletom vishe jogo na 0 1 0 15 m po vsomu perimetru lezhali zoloti plativki Unikalnoyu znahidkoyu cogo kurganu ye perlini v prikrasah adzhe pid zemleyu perlini mozhut zberigatisya ne dovshe 200 rokiv a potim postupovo peretvoryuyutsya na poroshok Pripuskayut sho zberezhennyu perlin u prikrasah mogla spriyati povna vidsutnist cirkulyaciyi povitrya InterpretaciyiO Simonenko pov yazuvav pohovannya z alanami yaki prinesli v ci krayi biryuzovo zolotavij zvirinij stil i datuvav znahidki I persh pol II st n e Yu Zajcev ta V Mordvinceva podilyayut prikrasi na dekilka kategorij ozdobi shidnogo tipu grivna antichni prikrasi serezhki kolye flakoni pidviski ubori tipu greko varvarskih pam yatok Prikubannya spiralni nozhni brasleti kulon z halcedonom broshka prikrasi ptolomeyevskogo Yegiptu kabluchki Do unikalnih znahidok mozhna vidnesti fibulu u viglyadi delfina sho zroblena z zolota bronzi ta girskogo krishtalyu Imovirno sho smaki zhinki sformuvalis v ellinistichnomu sviti a pohovannya zdijsnene zgidno z miscevimi tradiciyami Tekst Appiana Mitridatovi vijni dozvolyaye pov yazati pohovannya z Mitridatom Yevpatorom a pohovanu v nomu zhinku vvazhati jogo dochkoyu Za Appianom car Pontu Mitridat vstanovlyuvav soyuzi z pravitelyami Prichornomorskih zemel i z 65 r do n e pochav vidavati za nih svoyih dochok U 64 r do n e shlyub viyavivsya vdalim i Mitridat rushiv dali cherez Frakiyu v Makedoniyu a potim v Peoniyu i do Italiyi cherez Alpijski gori Perebuvayuchi v podorozhi vin vidpravlyav darunki prikrasi ta groshi v Pivnichne Prichornomor ya Yih spivvidnosyat z prikrasami sho buli znajdeni v Nogajchinskomu kurgani Takim chinom datuyut pohovannya poch 50 40 rr do n e adzhe shlyubnij vik stanoviv 18 25 rr a vik pohovanoyi stanoviv 39 41 rr U 2012 13 rr radiovuglecevij analiz deyakih predmetiv z pohovannya buv zdijsnenij u Shveciyi v laboratoriyi radiovuglecevogo datuvannya universitetu v Lundi ta v Nimechchini v Kurt Enselgolmskomu centri Arheometriyi Obidva provedeni nezalezhno analizi dali odnakovij rezultat ce pohovannya zdijsnene ne piznishe I st do n e Chastina artefaktiv znajdenih u pohovanni perevazhno ce prikrasi vigotovleni z zolota opinilasya v Kiyevi u Muzeyi istorichnih koshtovnostej Ukrayini Reshta lishilasya v Krimu potrapivshi u Narodnij muzej arheologiyi Krimu sho ne buv derzhavnim a isnuvav na gromadskih zasadah Pislya smerti u 1997 roci Askolda Shepinskogo bilsha chastina artefaktiv znikla bez slidu Skarbi Nogajchinskogo kurganu figuruyut zokrema i v spravi zatrimanogo v Niderlandah Skifskogo zolota Oskilki vsi vigotovleni z zolota artefakti z pohovannya 18 zokrema i fibula u viglyadi delfina davno zberigayutsya v Kiyevi yih bez zaperechen povernuli v Ukrayinu ale ce viklikaye oburennya v Krimu hocha dolya simferopolskoyi chastini nogajchinskogo skarbu pislya aneksiyi Krimu Rosiyeyu nevidoma PrimitkiDo istorichnoyi interpretaciyi pohovannya v Nogajchinskomu kurgani Yu P Zajcev V I Mordvinceva Arheologiya 2004 N 4 S 18 Shepinskij A A Skarbi sarmatskoyi znati Visnik AN USSR 1977 10 S 75 76 Simonenko A V Sarmaty Tavrii K 1993 S 71 Do istorichnoyi interpretaciyi pohovannya v Nogajchinskomu kurgani Yu P Zajcev V I Mordvinceva Arheologiya 2004 N 4 S 19 23 Tkachenko S Krym kraj russkij Kurgan Nogajchinskij mogila caricy Krymskaya pravda 27 08 2014Dzherela ta literaturaO V Simonenko Nogajchinskij kurgan Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 485 ISBN 978 966 00 1061 1 Simonenko A V Sarmatskoe pogrebenie v Nogajchinskom kurgane okonchanie dialoga Stratum plus 4 2012 ros Desyaterik D I Nogajchinskij kurgan i ego sarmatskie sokrovisha istoriografiya issledovaniya Prichernomore Istoriya politika kultura Vypusk XXII VII Seriya A 2017 ros