Техніка Нога в дверях це психологічна техніка що показує закономірність між виконанням особою спочатку досить незначного

Техніка «Нога в дверях» — це психологічна техніка, що показує закономірність між виконанням особою спочатку досить незначного прохання, а вже потім "вимушеним" виконанням інших досить обтяжливих прохань . Використання цього феномена у практичних цілях досить часто називають психологічним методом «нога в дверях», інша назва — метод поступового посилення прохань .

Техніка «нога в дверях» виявляє тенденцію, згідно із якою люди спочатку надає комусь певну маленьку послугу чи посильну допомогу. Однак один єдиний крок часто призводить до наступного, і людина опиняється втягнута в справу, часом, абсолютно не потрібну їй. Інколи така «міні-послуга» вимагає у людини набагато більше часу, сил, енергії і навіть може суперечити певним її переконанням (сумлінню, моралі, думкам, здоровому глузду, релігійним почуттям, збереженню гаманця). Людина імовірно би ніколи на це не зважилася, якщо б не виконала першого, на перший погляд, абсолютно несуттєвого прохання. Особливо успішно цей феномен використовується у торгівлі, в сфері обслуговування і в управлінні.

Психологічна техніка «нога в дверях» потребує дотримання наступних правил:

• необхідно починати із звернень, прохань, що на перший погляд зовсім ні до чого і не зобов'язують особу, та не є обтяжливими для утягненої у взаємодію людини;

• створення сприятливого емоційного фону взаємодії між людьми. Взаємодія (навіть одинична) повинна викликати у людини емоції, формувати схильність до повторення соціального контакту. Утягнена людина повинна відчути участь зі сторони іншої людини, чи задоволення від свого певного незначного вчинку, чи відчути урочистість моменту;

• важливо, щоб в утягненої у взаємодію людини не зявилося відчуття, що на неї тиснуть, її примушують щось зробити. В цьому випадку ефект від техніки, тому що людина зовсім не схильна розглядати дії, що вчиненяються під тиском, як прояв своїх переконань. А навпаки, якщо людина скоїть певний вчинок, будучі впевненою у тому, що вона діяла цілком самостійно, то ймовірність принципу послідовності буде дуже великою. Надалі людина буде хотіти підтвердити своїми діями, що скоєний нею раніше вчинок відповідає її уявленням, переконанням та орієнтаціям.

Див. також

Посилання

Burger, J. M. (1999). "The Foot-in-the-Door Compliance Procedure: A Multiple-Process Analysis and Review". Personality and Social Psychology Review. 3 (4): 303–325. doi:10.1207/s15327957pspr0304_2. PMID 15661679. S2CID 1391814.
Dillard, J. P. (1990). "Self-Inference and the Foot-in-the-Door Technique Quantity of Behavior and Attitudinal Mediation". Human Communication Research. 16 (3): 422–447. doi:10.1111/j.1468-2958.1990.tb00218.x.
(PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 лютого 2018. Процитовано 12 квітня 2017.
Freedman, J. L.; Fraser, S. C. (1966). "Compliance without pressure: The foot-in-the-door technique". Journal of Personality and Social Psychology. 4 (2): 195–202. doi:10.1037/h0023552. PMID 5969145. S2CID 18761180.
. Архів оригіналу за 2 травня 2017. Процитовано 12 квітня 2017.
Психологічні ефекти спілкування

[1] Burger, J. M. (1999). "The Foot-in-the-Door Compliance Procedure: A Multiple-Process Analysis and Review". Personality and Social Psychology Review. 3 (4): 303–325. doi:10.1207/s15327957pspr0304_2. PMID 15661679. S2CID 1391814.

[2] Dillard, J. P. (1990). "Self-Inference and the Foot-in-the-Door Technique Quantity of Behavior and Attitudinal Mediation". Human Communication Research. 16 (3): 422–447. doi:10.1111/j.1468-2958.1990.tb00218.x.

[3] (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 лютого 2018. Процитовано 12 квітня 2017.

[4] Freedman, J. L.; Fraser, S. C. (1966). "Compliance without pressure: The foot-in-the-door technique". Journal of Personality and Social Psychology. 4 (2): 195–202. doi:10.1037/h0023552. PMID 5969145. S2CID 18761180.

[5] . Архів оригіналу за 2 травня 2017. Процитовано 12 квітня 2017.

[6] Психологічні ефекти спілкування