Новіков Всеволод Георгійович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Новіков.

Новіков Всеволод Георгійович (10 січня 1914, с. Середні Малиничі, Гомельської області, Білорусь — 29 листопада 1983, м. Харків) — український науковець, доктор технічних наук, професор, ректор Харківського інституту радіоелектроніки (1966-1983), Заслужений працівник Вищої Школи УРСР.

Новіков Всеволод Георгійович
Народився	10 січня 1914(1914-01-10) ^d, Рогачовський повіт, Могильовська губернія, Російська імперія
Помер	29 листопада 1983(1983-11-29) (69 років) Харків, Українська РСР, СРСР
Поховання	Міське кладовище № 2
Країна	СРСР
Діяльність	викладач університету
Alma mater	Білоруський національний технічний університет (1938)
Науковий ступінь	доктор технічних наук (1972)
Вчене звання	професор^[d]
Заклад	Харківський інститут радіоелектроніки
Учасник	німецько-радянська війна
Військове звання	Молодший технік-лейтенант
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Всеволод народився 10 січня 1914 року в селі Середні Малиничі Гомельської області, Білорусь.

У 1932 році після закінчення залізничного фабрично-заводського училища один рік працював слюсарем на .

У 1933 році вступив до Гомельского механіко-машинобудівного інституту.

У 1938 році здобув вищу освіту у Мінському політехнічному інституті. Після його закінчення працював у Вітебську на заводі імені Комінтерну на посаді начальника механіко-складального цеху.

Під час Другої світової війни Всеволод Новіков воював на Південному, Північно-Кавказькому, Закавказькому та І Українському Фронтах. У лютому 1942 року йому надано звання Молодшого технік-лейтенанта. Командував взводом, був заступником Командира Танкоремонтної Роти з технічної частини, техніком з ремонту обладнання, Начальником випробувальної станції. У січні 1943 року призначений Заступником Командира по технічній частині Танкоремонтної роти 17 окремого Танкоремонтного батальйону. Під час війни був нагороджений Орденом Червоної Зірки (1943) та іншими нагородами.

У 1948 році почав працювати на машинобудівних підприємствах Харкова.

Протягом 1953-1955 рр. навчався в .

З 1958 до 1966 року Всеволод Георгійович був завідувачем Відділу Оборонної Промисловості у Харківському Обкомі ЦК КПУ.

В 1965 році захистив Кандидатську, а в 1972 р. — Докторську Дисертацію.

У 1966 році В. Г. Новіков призначений ректором Харківського інституту радіоелектроніки. На цій посаді працював до своєї смерті у 1983 році. Одночасно був доцентом, завідувачем кафедри економіки й організації промислових підприємств. З 1973 року — професор.

За свою працю відзначений орденами та медалями Трудового Червоного Прапора (1960, 1966), Леніна (1971), Вітчизняної війни ІІ ступеня(1985), медаллю "За доблесну працю. На відзначення 100-річчя з дня народження В.І. Леніна" (1970).

Помер у 1983 році в Харкові.

Наукова діяльність

Всеволод Новіков — автор більш ніж 60 наукових праць, серед яких «Основи сіткового планування і керування» (Н. М. Глазман, В. Г. Новіков, 1966), «Теоретичні основи організації виробничих процесів на промислових підприємствах» (1973), «Організація та планування радіотехнічного виробництва» (К. Д. Коноваленко, В. Г. Новіков, 1984)

Нагороди та відзнаки

• Орден Леніна (1971)
• Орден Трудового Червоного Прапора (1960, 1966)
• Орден Червоної Зірки (1943)
• Орден Вітчизняної війни ІІ ступеня (1985)
• Медаль «За оборону Кавказу» (1944)
• Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (1946).
• Медаль «За доблесну працю. На відзначення 100-річчя з дня народження В. І. Леніна» (1970).

Джерела

• Новіков Всеволод Георгійович // Харківський національний університет — LXXX. — Видавничий центр Логос Україна, 2011. — С. 72.