Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Новосе́лиця — село в Королівській громаді Берегівського району Закарпатської області України. Населення становить 1435 осіб.
| село Новоселиця | |||
|---|---|---|---|
| |||
 | |||
| Країна |  Україна | ||
| Область | Закарпатська область | ||
| Район | Берегівський район | ||
| Громада | Королівська громада | ||
| Основні дані | |||
| Засноване | 1600 | ||
| Населення | 1435 | ||
| Площа | 3524 км² | ||
| Густота населення | 0,41 осіб/км² | ||
| Поштовий індекс | 90341 | ||
| Телефонний код | +380 03143 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | 48°07′46″ пн. ш. 23°13′33″ сх. д. / 48.12944° пн. ш. 23.22583° сх. д.Координати: 48°07′46″ пн. ш. 23°13′33″ сх. д. / 48.12944° пн. ш. 23.22583° сх. д. | ||
| Середня висота над рівнем моря | 313 м | ||
| Водойми | р. Батар | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | 90341, с. Новоселиця, вул. Шевченка 75 | ||
| Карта | |||
  Новоселиця | |||
 Новоселиця | |||
| Мапа | |||
| | |||
Історія
Новоселиця розташована на гористій місцевості у південно-східній частині хребта Гута, за 22 км від міста Виноградів. У різні часи село називалося по-різному: Шовші Фолу, Думбрава. Назва Новоселиця походить від слів нові поселенці, оскільки втікачі-серби, які ховались від переслідувань, утворили серед лісів нове поселення.
На захід від Новоселиці — мустьєрська стоянка.
Перша письмова згадка про Новоселицю траплається в записах, датованих 1619 роком. Але є відомості, що у письмових джерелах село згадується і раніше — 1378 р. Тепер на території Новоселиці нараховується близько півсотні дворогосподарств, проживає 1500 чоловік. Село славиться своїми вишивками і ткацькими виробами, запальними танцями у супроводі троїстих музик, коломийками і піснями, народними традиціями і обрядами, які передаються з покоління в покоління.
У 1919 році, коли Закарпаття ввійшло до складу Чехословаччини, у селі відкрили народну шестирічну школу, навчання в якій велося рідною мовою. Нинішню сільську восьмирічку збудували 1963 року. У 1970 році в селі проведено водогін.
На території села знаходиться найвища гора регіону — Фрасин (826 м), унікальні пам'ятки природи. На вершині — географічна позначка часів Римської імперії.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1485 осіб, з яких 734 чоловіки та 751 жінка.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1412 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,37 % |
| російська | 0,49 % |
| угорська | 0,07 % |
Культура
Щороку у селі Новоселиця проходить традиційний фольклорний фестиваль «Волоські страви».
У селі Новоселиця діє Етнографічний музей, який відкрито 1989 року в приміщенні колишньої фари, де раніше проживали священнослужителі села. Розташований навпроти іншої пам'ятки — Успінська церква (17 сторіччя). Музей має чотири відділи:
- ткацтво та вишивка
- знаряддя праці
- побутові речі
- світлиця.
Починаючи з 1988 року, у чотирьох кімнатах старовинної хати зібрані 250 різноманітних експонатів: знаряддя праці, костюми повсякденні, святкові та весільні. Всі експонати музею пов'язані з культурою волохів. Ще й досі новосельчани поповнюють музей новими експонатами. Директор музею Вамош Наталія.
Релігія
Гордістю села є Успінська церква 17 століття — музей народної архітектури та живопису. Збудована вона 1669 року. Слугувала церква оплотом і захисником споконвічних національних традицій. Невелика за розмірами, але величава вишуканими архітектурними формами, настінними малюваннями. Церква увійшла до скарбниці українського народного мистецтва.
За стилем пам'тка належить до групи Закарпатських дерев'яних храмів регіону Потисся, у яких з найбільшою повнотою виразився дух готичної архітектури.
Церква — тридільна, складається з однакової ширини бабинця і нави та меншої прямокутної вівтарної частини. Будівля покрита високим двосхилим дахом, який над бабинцем переходить у стрімку чотиригранну вежу, завершену гострим шпилем, що наче стрілою здіймається в небо, органічно вписуючись в ландшафт села. Вежу прикрашає декоративне вирізування. Дах вівтаря органічно переходить в піддашшя нави і бабинця, яке ділить фасад на два яруси.
Збудована церква з широких дубових брусів, скріплених замками в «канюк» суцільно-липової дошки, прикрашені різьбою у вигляді соняшників.
Освітлюється церква внизу маленькими віконцями і прорубаними пізніше такими ж вікнами вгорі з круглими склами, оправленими в дубові рами.
Розташована церква у центрі села на пагорбі. Чому саме це місце невідомо. Але існує така легенда. Колись давно селом проїжджала пані. Вона везла два мішки золота. Невідомо звідки появився великий вітер, піднялася крутіль. Навкруги нічого не було видно. Пані дуже перелякалася і прошепотіла; «Господи, допоможи мені вийти з цієї небезпеки, припини це зло. А за твою ласку, Боже, я на цьому місці, у знак вдячності, побудую церкву». І лише вона подумала — одразу все навкруги стихло, припинилось. На небі з'явилось сонечко. Пані запам'ятала це місце і одразу почала шукати робітників для будови церкви.
З літературних джерел відомо, що архітектором споруди став народний майстер Кочалович.
Крім цієї існує багато інших легенд. Наприклад, проходив селом Пинтя-велет. Побачив, що будують церкву. Він взяв сокиру і прийнявся за роботу. Працював недовго, бо його покликали у похід. Свою сокиру затяв у іконостас, щоб коли повернеться продовжити працювати. Велет загинув, а сокира залишилася. У народі кажуть, що вона кожен рік піднімається все вище і вище. І коли її буде видно всім, тоді Пиття повернеться в село.
Унікальною пам'яткою мистецтва є настінний живопис. Він органічно поєднується з архітектонікою храму, що разом створює неповторний ансамбль. Характеризуються малювання різноманітністю стилю, народним трактуванням релігійного живопису. Виконувався живопис на замовлення окремих мешканців села. Центральну композицію «Деісусний чин» (моління)намальовано у 1673 році на замовлення Юри Іванишина художником Іваньковим. У 1673 році « Страшний суд» замовив Юра Петришин, ікону «Святий Миколай» у 1776 році замовили брати Ацьканичі, «Страсті»- Андрей (прізвище не збереглося). Настінні розписи мають значну художню цінність. Так, Богородиця — це втілення безмежної материнської любові на її обличчі і лагідність, і турбота, і горе, і покірність. Вона передбачає страждання, яке судилося пережити її Синові та їй. Марія тулить до себе Немовля міцно, мов боїться розлучитися із Ним, та все ж йде вперед, несучи Сина.
Чудовим різьбленням прикрашено іконостас. На ньому зображено цілу серію картин «Дванадцять празників Ісуса».
І сьогодні більше через три століття церква викликає захоплення, і зачудування майстерністю стародавніх зодчих, довершеністю ліній та форм. Художники зі Львова реставрували старовинні настінні розписи, а сільські народні умільці збудували нову дерев'яну огорожу та східці.
У 1990 році споруда була удостоєна звання «Народного музею».
Успенська церква — це справді чудовий витвір мистецтва, тому ніколи не заростає стежка до неї. Сюди приїжджають не тільки з нашої держави туристи, а й з інших країн: Канади, Росії, Білорусі, Франції та інших. На душі стає радісно й світло, ніби торкнулась вона чогось безкінченно справжнього та вічного. Церква Успіння пр. богородиці. 1933.
храм Успіння пр. богородиці. 1933.
Розкол серед греко-католиків стався у 1927 р. Священик вимагав сплатити церкві борги, а селяни через бідність не могли цього зробити, і частина їх звернулася до православного владики в Мукачеві за дозволом на спорудження православної церкви.
Коли отримали дозвіл, то біля старої церкви, поряд з ділянкою Михайла Богаша збудували в 1928 р. каплицю розмірами 5: 8 м і присвятили її св. Юрію. Стіни були дощаті, а дах вкривали драниці. Тоді більше 10 сімей перейшли у православ'я.
Першим православним священиком став о. Кенийс з Дубового. До спорудження каплиці був причетний дяк Михайло Рацин, а першим куратором став Іван Кочіш.
У 1929 р. капличку перенесли на інше місце, а в 1930 р. довкола каплиці почали робити фундамент під нову церкву, яку завершили в 1933 р. і посвятили 28 серпня.
Головними майстрами були місцеві мешканці Іван Богаш, Андрій Рацин та Юрій Токач, що збудували в селі не одну хату. Майстрам допомагали Петро Васильович Токач, Петро Юрійович Токач, Михайло Богаш, брати Рацини. Гроші позичали під проценти в місцевих євреїв, жертвували і багаті селяни. Пам'ятають єврея з Королева Манґела, який дуже дешево продав для церкви етерніт і пізніше селяни віддячувалися, привозячи йому дрова. Земельну ділянку під будівництво виміняв в Івана Богаша Іван Кочіш.
Церкву збудували з вальків на кам'яному фундаменті у вигляді витягнутої тридільної базиліки. Західна частина була зроблена з дерева, а вище здіймалася чотиригранна дерев'яна вежа-дзвіниця, вкрита шатром. Очевидно, конструкція була каркасною, вхідних дверей не було.
У ніч на Великдень, 10 квітня 1977 р. сталася пожежа, що знищила всі дерев'яні частини церкви, лишився фундамент і стіни.
Того ж року взялися за відбудову. Західну частину з вежею вимурували з цегли, добудували хори. Довжина церкви збільшилася на 5 м і становила 18 м при ширині 7 м, висоті стін 4,5 м та висоті вежі з завершенням 13 м. Відбудували храм брати Іван та Михайло Богаші — останній був головою церковного комітету з 1940 до 1980 р. Священиком тоді був о. Михайло Олмаші, касиром Петро Таркані.
Запам'ятався селянам аскетичним життям та вмінням лікувати очні хвороби ієромонах Василь Плиска, який служив у селі з 1940 до 1975 p. M. Олмаші намалював ікони до п'ятирядного іконостаса, вирізьбленого в кінці 1980-х — на початку 1990-х років за його начерками місцевими різьбярами Петром Таркані та Юрієм Рацином. Вогонь пощадив старі ікони, і вони дотепер прикрашають вівтар. У вежі встановлено чотири дзвони, два з них датовані 1809 та 1923 роками, інші без написів.
Туристичні місця
- храм Успіння пр. богородиці. 1933.
- Успінський храм 17 століття
- На околиці на схилах кам'янистих гір розташовані великі площі кизилу. У лісах зустрічаються рідкісні види рослин: білий первоцвіт шестипелюстковий, підсніжник білосніжний, шафран та інші. Також тут завжди рясно врожаять черешні. На схід від села розташована пралісова пам'ятка природи «Природний ліс Затисянського лісництва». Біля села розташована найвища гора району — Фрасин (826 м), унікальні пам'ятки природи.
- Етнографічний музей
- Цікавим для туристів є й гранітний камінь на самій верхівці з географічною позначкою часів Римської імперії. Ця історична деталь дуже добре збережена. Саме тут, на самій вершині гори, розташовувався спостережний пункт легіонерів, які в ті далекі часи слідкували за дорогами, що вели до Угочі, Хуста, Сату-Маре й оберігали соляний шлях та копачів благородних металів. На сьогодні від цього всього залишилися лише глибокі рови, які захищали об'єкт.
- На західній частині гори на висоті 700 м є залишки кар'єру, де добували андезит-базальт і потім із нього виготовляли найрізноманітніші будівельні деталі, а також збирали цінні метали, які висіювали при дробленні мінералу. Цю місцевість назвали Бурбуляни. Зовсім поряд — природні вулканічні печери, у яких можна знайти кам'яне масло — цікаву й рідкісну речовину.
- Наші пращури дуже добре розуміли, що гора є не лише природним скарбом, а й нерозгаданою таємницею підземних багатств, тому приписували народному меснику Пинті всяку-всячину й навіть таке, що лише він знав, де знаходяться поклади золота, природних кристалів. У цю міфічну історію й нині вірять у с. Новоселиця. Піднімаючи камінь Пинті минулого літа, місцеві аборигени дуже пильно оглядали землю під ним, шукали сходи до золотих печер.
- Неподалік урочища Бурбуляни є джерело, вода якого містить у собі дуже багато кремнію — до 18 відсотків. Це нещодавно підтвердили науковці області. Тобто вона не має собі рівних у регіоні, й у майбутньому, якщо зміниться економічна ситуація, тут туристам можна буде створити набагато кращі умови для відпочинку, ніж у Європі: вони зможуть використовувати наші природні багатства для покращення стану здоров'я та відпочинку.
- Ще 600 років тому тут діяв вулкан, який викидав на поверхню гарячу воду. В період революційних подій за визволення Угорщини від австрійських поневолювачів прихильники Ференца Ракоці ІІ в цих лісах тримали табір повстанців, які проходили навчання та військові тренування. Ще й донині назва цього урочища збережена.
Примітки
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 13 травня 2014.
- . Архів оригіналу за 14 травня 2014. Процитовано 13 травня 2014.
- Музей етнографії у селі Новоселиця
- . Архів оригіналу за 12 січня 2017. Процитовано 13 травня 2014.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Новоселиця (Берегівський район) |
- Архітектура і стінопис церкви у Новоселиці на сайті «Дерев'яні храми України»
- Музей етнографії у селі Новоселиця
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Novose licya selo v Korolivskij gromadi Beregivskogo rajonu Zakarpatskoyi oblasti Ukrayini Naselennya stanovit 1435 osib selo NovoselicyaGerbKrayina UkrayinaOblast Zakarpatska oblastRajon Beregivskij rajonGromada Korolivska gromadaOsnovni daniZasnovane 1600Naselennya 1435Plosha 3524 km Gustota naselennya 0 41 osib km Poshtovij indeks 90341Telefonnij kod 380 03143Geografichni daniGeografichni koordinati 48 07 46 pn sh 23 13 33 sh d 48 12944 pn sh 23 22583 sh d 48 12944 23 22583 Koordinati 48 07 46 pn sh 23 13 33 sh d 48 12944 pn sh 23 22583 sh d 48 12944 23 22583Serednya visota nad rivnem morya 313 mVodojmi r BatarMisceva vladaAdresa radi 90341 s Novoselicya vul Shevchenka 75KartaNovoselicyaNovoselicyaMapa Novoselicya u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Novoselicya znachennya IstoriyaNovoselicya roztashovana na goristij miscevosti u pivdenno shidnij chastini hrebta Guta za 22 km vid mista Vinogradiv U rizni chasi selo nazivalosya po riznomu Shovshi Folu Dumbrava Nazva Novoselicya pohodit vid sliv novi poselenci oskilki vtikachi serbi yaki hovalis vid peresliduvan utvorili sered lisiv nove poselennya Na zahid vid Novoselici mustyerska stoyanka Persha pismova zgadka pro Novoselicyu traplayetsya v zapisah datovanih 1619 rokom Ale ye vidomosti sho u pismovih dzherelah selo zgaduyetsya i ranishe 1378 r Teper na teritoriyi Novoselici narahovuyetsya blizko pivsotni dvorogospodarstv prozhivaye 1500 cholovik Selo slavitsya svoyimi vishivkami i tkackimi virobami zapalnimi tancyami u suprovodi troyistih muzik kolomijkami i pisnyami narodnimi tradiciyami i obryadami yaki peredayutsya z pokolinnya v pokolinnya U 1919 roci koli Zakarpattya vvijshlo do skladu Chehoslovachchini u seli vidkrili narodnu shestirichnu shkolu navchannya v yakij velosya ridnoyu movoyu Ninishnyu silsku vosmirichku zbuduvali 1963 roku U 1970 roci v seli provedeno vodogin Na teritoriyi sela znahoditsya najvisha gora regionu Frasin 826 m unikalni pam yatki prirodi Na vershini geografichna poznachka chasiv Rimskoyi imperiyi NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 1485 osib z yakih 734 choloviki ta 751 zhinka Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 1412 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokukrayinska 99 37 rosijska 0 49 ugorska 0 07 KulturaShoroku u seli Novoselicya prohodit tradicijnij folklornij festival Voloski stravi U seli Novoselicya diye Etnografichnij muzej yakij vidkrito 1989 roku v primishenni kolishnoyi fari de ranishe prozhivali svyashennosluzhiteli sela Roztashovanij navproti inshoyi pam yatki Uspinska cerkva 17 storichchya Muzej maye chotiri viddili tkactvo ta vishivka znaryaddya praci pobutovi rechi svitlicya Pochinayuchi z 1988 roku u chotiroh kimnatah starovinnoyi hati zibrani 250 riznomanitnih eksponativ znaryaddya praci kostyumi povsyakdenni svyatkovi ta vesilni Vsi eksponati muzeyu pov yazani z kulturoyu volohiv She j dosi novoselchani popovnyuyut muzej novimi eksponatami Direktor muzeyu Vamosh Nataliya ReligiyaGordistyu sela ye Uspinska cerkva 17 stolittya muzej narodnoyi arhitekturi ta zhivopisu Zbudovana vona 1669 roku Sluguvala cerkva oplotom i zahisnikom spokonvichnih nacionalnih tradicij Nevelika za rozmirami ale velichava vishukanimi arhitekturnimi formami nastinnimi malyuvannyami Cerkva uvijshla do skarbnici ukrayinskogo narodnogo mistectva Cerkva Uspinnya Bogorodici XVII st Za stilem pam tka nalezhit do grupi Zakarpatskih derev yanih hramiv regionu Potissya u yakih z najbilshoyu povnotoyu virazivsya duh gotichnoyi arhitekturi Cerkva tridilna skladayetsya z odnakovoyi shirini babincya i navi ta menshoyi pryamokutnoyi vivtarnoyi chastini Budivlya pokrita visokim dvoshilim dahom yakij nad babincem perehodit u strimku chotirigrannu vezhu zavershenu gostrim shpilem sho nache striloyu zdijmayetsya v nebo organichno vpisuyuchis v landshaft sela Vezhu prikrashaye dekorativne virizuvannya Dah vivtarya organichno perehodit v piddashshya navi i babincya yake dilit fasad na dva yarusi Zbudovana cerkva z shirokih dubovih brusiv skriplenih zamkami v kanyuk sucilno lipovoyi doshki prikrasheni rizboyu u viglyadi sonyashnikiv Osvitlyuyetsya cerkva vnizu malenkimi vikoncyami i prorubanimi piznishe takimi zh viknami vgori z kruglimi sklami opravlenimi v dubovi rami Roztashovana cerkva u centri sela na pagorbi Chomu same ce misce nevidomo Ale isnuye taka legenda Kolis davno selom proyizhdzhala pani Vona vezla dva mishki zolota Nevidomo zvidki poyavivsya velikij viter pidnyalasya krutil Navkrugi nichogo ne bulo vidno Pani duzhe perelyakalasya i proshepotila Gospodi dopomozhi meni vijti z ciyeyi nebezpeki pripini ce zlo A za tvoyu lasku Bozhe ya na comu misci u znak vdyachnosti pobuduyu cerkvu I lishe vona podumala odrazu vse navkrugi stihlo pripinilos Na nebi z yavilos sonechko Pani zapam yatala ce misce i odrazu pochala shukati robitnikiv dlya budovi cerkvi Stinopis derev yanoyi cerkvi u Novoselici Z literaturnih dzherel vidomo sho arhitektorom sporudi stav narodnij majster Kochalovich Krim ciyeyi isnuye bagato inshih legend Napriklad prohodiv selom Pintya velet Pobachiv sho buduyut cerkvu Vin vzyav sokiru i prijnyavsya za robotu Pracyuvav nedovgo bo jogo poklikali u pohid Svoyu sokiru zatyav u ikonostas shob koli povernetsya prodovzhiti pracyuvati Velet zaginuv a sokira zalishilasya U narodi kazhut sho vona kozhen rik pidnimayetsya vse vishe i vishe I koli yiyi bude vidno vsim todi Pittya povernetsya v selo Unikalnoyu pam yatkoyu mistectva ye nastinnij zhivopis Vin organichno poyednuyetsya z arhitektonikoyu hramu sho razom stvoryuye nepovtornij ansambl Harakterizuyutsya malyuvannya riznomanitnistyu stilyu narodnim traktuvannyam religijnogo zhivopisu Vikonuvavsya zhivopis na zamovlennya okremih meshkanciv sela Centralnu kompoziciyu Deisusnij chin molinnya namalovano u 1673 roci na zamovlennya Yuri Ivanishina hudozhnikom Ivankovim U 1673 roci Strashnij sud zamoviv Yura Petrishin ikonu Svyatij Mikolaj u 1776 roci zamovili brati Ackanichi Strasti Andrej prizvishe ne zbereglosya Nastinni rozpisi mayut znachnu hudozhnyu cinnist Tak Bogorodicya ce vtilennya bezmezhnoyi materinskoyi lyubovi na yiyi oblichchi i lagidnist i turbota i gore i pokirnist Vona peredbachaye strazhdannya yake sudilosya perezhiti yiyi Sinovi ta yij Mariya tulit do sebe Nemovlya micno mov boyitsya rozluchitisya iz Nim ta vse zh jde vpered nesuchi Sina Chudovim rizblennyam prikrasheno ikonostas Na nomu zobrazheno cilu seriyu kartin Dvanadcyat praznikiv Isusa I sogodni bilshe cherez tri stolittya cerkva viklikaye zahoplennya i zachuduvannya majsternistyu starodavnih zodchih dovershenistyu linij ta form Hudozhniki zi Lvova restavruvali starovinni nastinni rozpisi a silski narodni umilci zbuduvali novu derev yanu ogorozhu ta shidci U 1990 roci sporuda bula udostoyena zvannya Narodnogo muzeyu Uspenska cerkva ce spravdi chudovij vitvir mistectva tomu nikoli ne zarostaye stezhka do neyi Syudi priyizhdzhayut ne tilki z nashoyi derzhavi turisti a j z inshih krayin Kanadi Rosiyi Bilorusi Franciyi ta inshih Na dushi staye radisno j svitlo nibi torknulas vona chogos bezkinchenno spravzhnogo ta vichnogo Cerkva Uspinnya pr bogorodici 1933 hram Uspinnya pr bogorodici 1933 Rozkol sered greko katolikiv stavsya u 1927 r Svyashenik vimagav splatiti cerkvi borgi a selyani cherez bidnist ne mogli cogo zrobiti i chastina yih zvernulasya do pravoslavnogo vladiki v Mukachevi za dozvolom na sporudzhennya pravoslavnoyi cerkvi Koli otrimali dozvil to bilya staroyi cerkvi poryad z dilyankoyu Mihajla Bogasha zbuduvali v 1928 r kaplicyu rozmirami 5 8 m i prisvyatili yiyi sv Yuriyu Stini buli doshati a dah vkrivali dranici Todi bilshe 10 simej perejshli u pravoslav ya Pershim pravoslavnim svyashenikom stav o Kenijs z Dubovogo Do sporudzhennya kaplici buv prichetnij dyak Mihajlo Racin a pershim kuratorom stav Ivan Kochish U 1929 r kaplichku perenesli na inshe misce a v 1930 r dovkola kaplici pochali robiti fundament pid novu cerkvu yaku zavershili v 1933 r i posvyatili 28 serpnya Golovnimi majstrami buli miscevi meshkanci Ivan Bogash Andrij Racin ta Yurij Tokach sho zbuduvali v seli ne odnu hatu Majstram dopomagali Petro Vasilovich Tokach Petro Yurijovich Tokach Mihajlo Bogash brati Racini Groshi pozichali pid procenti v miscevih yevreyiv zhertvuvali i bagati selyani Pam yatayut yevreya z Koroleva Mangela yakij duzhe deshevo prodav dlya cerkvi eternit i piznishe selyani viddyachuvalisya privozyachi jomu drova Zemelnu dilyanku pid budivnictvo viminyav v Ivana Bogasha Ivan Kochish Cerkvu zbuduvali z valkiv na kam yanomu fundamenti u viglyadi vityagnutoyi tridilnoyi baziliki Zahidna chastina bula zroblena z dereva a vishe zdijmalasya chotirigranna derev yana vezha dzvinicya vkrita shatrom Ochevidno konstrukciya bula karkasnoyu vhidnih dverej ne bulo U nich na Velikden 10 kvitnya 1977 r stalasya pozhezha sho znishila vsi derev yani chastini cerkvi lishivsya fundament i stini Togo zh roku vzyalisya za vidbudovu Zahidnu chastinu z vezheyu vimuruvali z cegli dobuduvali hori Dovzhina cerkvi zbilshilasya na 5 m i stanovila 18 m pri shirini 7 m visoti stin 4 5 m ta visoti vezhi z zavershennyam 13 m Vidbuduvali hram brati Ivan ta Mihajlo Bogashi ostannij buv golovoyu cerkovnogo komitetu z 1940 do 1980 r Svyashenikom todi buv o Mihajlo Olmashi kasirom Petro Tarkani Zapam yatavsya selyanam asketichnim zhittyam ta vminnyam likuvati ochni hvorobi iyeromonah Vasil Pliska yakij sluzhiv u seli z 1940 do 1975 p M Olmashi namalyuvav ikoni do p yatiryadnogo ikonostasa virizblenogo v kinci 1980 h na pochatku 1990 h rokiv za jogo nacherkami miscevimi rizbyarami Petrom Tarkani ta Yuriyem Racinom Vogon poshadiv stari ikoni i voni doteper prikrashayut vivtar U vezhi vstanovleno chotiri dzvoni dva z nih datovani 1809 ta 1923 rokami inshi bez napisiv Turistichni miscya hram Uspinnya pr bogorodici 1933 Uspinskij hram 17 stolittya Na okolici na shilah kam yanistih gir roztashovani veliki ploshi kizilu U lisah zustrichayutsya ridkisni vidi roslin bilij pervocvit shestipelyustkovij pidsnizhnik bilosnizhnij shafran ta inshi Takozh tut zavzhdi ryasno vrozhayat chereshni Na shid vid sela roztashovana pralisova pam yatka prirodi Prirodnij lis Zatisyanskogo lisnictva Bilya sela roztashovana najvisha gora rajonu Frasin 826 m unikalni pam yatki prirodi Etnografichnij muzej Cikavim dlya turistiv ye j granitnij kamin na samij verhivci z geografichnoyu poznachkoyu chasiv Rimskoyi imperiyi Cya istorichna detal duzhe dobre zberezhena Same tut na samij vershini gori roztashovuvavsya sposterezhnij punkt legioneriv yaki v ti daleki chasi slidkuvali za dorogami sho veli do Ugochi Husta Satu Mare j oberigali solyanij shlyah ta kopachiv blagorodnih metaliv Na sogodni vid cogo vsogo zalishilisya lishe gliboki rovi yaki zahishali ob yekt Na zahidnij chastini gori na visoti 700 m ye zalishki kar yeru de dobuvali andezit bazalt i potim iz nogo vigotovlyali najriznomanitnishi budivelni detali a takozh zbirali cinni metali yaki visiyuvali pri droblenni mineralu Cyu miscevist nazvali Burbulyani Zovsim poryad prirodni vulkanichni pecheri u yakih mozhna znajti kam yane maslo cikavu j ridkisnu rechovinu Nashi prashuri duzhe dobre rozumili sho gora ye ne lishe prirodnim skarbom a j nerozgadanoyu tayemniceyu pidzemnih bagatstv tomu pripisuvali narodnomu mesniku Pinti vsyaku vsyachinu j navit take sho lishe vin znav de znahodyatsya pokladi zolota prirodnih kristaliv U cyu mifichnu istoriyu j nini viryat u s Novoselicya Pidnimayuchi kamin Pinti minulogo lita miscevi aborigeni duzhe pilno oglyadali zemlyu pid nim shukali shodi do zolotih pecher Nepodalik urochisha Burbulyani ye dzherelo voda yakogo mistit u sobi duzhe bagato kremniyu do 18 vidsotkiv Ce neshodavno pidtverdili naukovci oblasti Tobto vona ne maye sobi rivnih u regioni j u majbutnomu yaksho zminitsya ekonomichna situaciya tut turistam mozhna bude stvoriti nabagato krashi umovi dlya vidpochinku nizh u Yevropi voni zmozhut vikoristovuvati nashi prirodni bagatstva dlya pokrashennya stanu zdorov ya ta vidpochinku She 600 rokiv tomu tut diyav vulkan yakij vikidav na poverhnyu garyachu vodu V period revolyucijnih podij za vizvolennya Ugorshini vid avstrijskih ponevolyuvachiv prihilniki Ferenca Rakoci II v cih lisah trimali tabir povstanciv yaki prohodili navchannya ta vijskovi trenuvannya She j donini nazva cogo urochisha zberezhena Primitki database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 13 travnya 2014 Arhiv originalu za 14 travnya 2014 Procitovano 13 travnya 2014 Muzej etnografiyi u seli Novoselicya Arhiv originalu za 12 sichnya 2017 Procitovano 13 travnya 2014 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Novoselicya Beregivskij rajon Arhitektura i stinopis cerkvi u Novoselici na sajti Derev yani hrami Ukrayini Muzej etnografiyi u seli NovoselicyaCe nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi