У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Новики Но вики село в Україні у Збаразькій міській громаді Тернопіл

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Новики.

Но́вики — село в Україні, у Збаразькій міській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Гніздечна, на південному заході району. До 2020 центр сільради, якій були підпорядковані села Опрілівці та Чумалі.

село Новики

Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Тернопільський район
Громада	Збаразька міська громада
Код КАТОТТГ	UA61040150350094700
Основні дані
Засноване	1493
Населення	404
Територія	1.193 км²
Густота населення	338.640 осіб/км²
Поштовий індекс	47341
Телефонний код	+380 3550
Географічні дані
Географічні координати	49°43′14″ пн. ш. 25°41′31″ сх. д. / 49.72056° пн. ш. 25.69194° сх. д. / 49.72056; 25.69194Координати: 49°43′14″ пн. ш. 25°41′31″ сх. д. / 49.72056° пн. ш. 25.69194° сх. д. / 49.72056; 25.69194
Водойми	Гнила, Гніздечна
Відстань до районного центру	14 км
Найближча залізнична станція	Збараж
Відстань до залізничної станції	12 км


Місцева влада
Адреса ради	47302, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, м. Збараж, вул. Б. Хмельницького, 4
Карта
Новики
Новики
Мапа

Новики у Вікісховищі

Населення — 390 особи (2014).

Історія

Перша писемна згадка - 9 липня 1463 року. У Луцьку три брати – Василь, Семен і Солтан Васильовичі, «отчині і дідичі Збаразькі» (сини князя Василя Федоровича Несвізького) офіційно поділили батьківські маєтки. У цьому документі перераховано переважно більшість сіл, що відійшли князям.

Зокрема, Семену Васильовичу – містечко Колодно і села Добриводи, Іванчани, Новики, Олишківці, Гніздичне, Шимківці, Глубичок та інші села. Процитований документ зберігається в архіві князів Любартовичів Сангушків у Славуті (Archiwum książąt Lubartowiczow Sanguszkow w Sławucie. T.1 1366-1506. S.53).

Назва походить, за переказами, від відродженого села на місці того, яке спалили татари, – нове поселення. У 1518 р. село власність Тетяни Гольшанської, дружини К. І. Острозького; після її смерті – Острозьких. У 1890-х рр. функціонували фільварок, млин, 2 крамниці та корчма.

У 1914 р. в селі – 580 жителів. В УГА воювали понад 40 осіб. Діяли філії товариств “Просвіта”, "Січ", "Луг", "Сільський господар" та іних, а також кооператива, молочарня і хор. У 1925 р. працював млин Є. Чернявського. Відомо, що в 1932 р. діяла однокласна школа. Протягом 1934–1939 рр. село належало до ґміни Доброводи.

6 липня 1941 р.– 5 березня 1944 р. Новики – під нацистською окупацією. Під час німецько-радянської війни в Червоній армії загинули або пропали безвісти 18 осіб. В ОУН і УПА перебували, загинули, репресовані, симпатики – 24 особи; криївка була у господарстві С. Герасимишина. 3 серпня 1948 р. вояки УПА спалили колгоспні будівлі.

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області», село увійшло до складу Збаразької міської громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Зборівського району, село увійшло до складу новоутвореного Тернопільського району.

Пам'ятки

Є церква святого Димитрія Солунського (1909, кам'яна; протягом 1961–1989 – закрита радянською владою)

Споруджено братську могилу 14 воїнам Червоної армії, які загинули навесні 1944 р., пам’ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1967 р.).

На східній околиці села розташоване урочище, гідрологічна пам’ятка природи місцевого значення "Провалля" (4,7 га). Є два ставки.

Соціальна сфера

Працюють ЗОШ 1 ступ., клуб, бібліотека, фельдшерський пункт, 2 торгових заклади; земельні паї орендують ТОВ "Агродар" і ТзОВ "Агрокомплекс". Є залишки млина, розібраного у 1980-х роках.

Відомі люди

У Новиках народилися:

Микола Сосновий (1965 р. н.) - співак, автор пісень,
Олексій Сухий (1957 р. н.) - доктор історичних наук;

Проживав член повітової екзекути ОУН Михайло Рущак (1905 р. н.).

Галерея

Церква Святого Димитрія Солунського
Школа
Автобусна зупинка
Старий цвинтар

Примітки

Syroti︠u︡k, Oleh,; Unii︠a︡t, Viktor,; Сиротюк, Олег,; Уніят, Віктор,. Ternopilʹshchyna : istorii︠a︡ mist i sil. Ternopilʹ. ISBN . OCLC 923179274.
. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

Література

В. Уніят. Новики // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — 706 с. — . — С. 639.
Тернопільщина. Історія міст і сіл. редакційна колегія: Олег Сиротюк (співголова редакційної колегії); керівник редакційно-видавничої групи, Віктор Уніят. Сиротюк, Олег, Уніят, Віктор, ; ТзОВ "Терно-граф", Тернопіль, 2014. - С.690
Archiwum książąt Lubartowiczow Sanguszkow w Sławucie. T.1 1366-1506. S.53

[1] Syroti︠u︡k, Oleh,; Unii︠a︡t, Viktor,; Сиротюк, Олег,; Уніят, Віктор,. Ternopilʹshchyna : istorii︠a︡ mist i sil. Ternopilʹ. ISBN . OCLC 923179274.

[2] . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.

[3] Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»