Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Афінська школа італ Scuola di Atene не тільки фреска пензля Рафаеля в станці делла Сеньятура Ватиканського палацу алей ш

Нова Афінська школа

Нова Афінська школа

Афінська школа (італ. Scuola di Atene) — не тільки фреска пензля Рафаеля в станці делла Сеньятура Ватиканського палацу, алей школа як загальне поняття. Напрямок, в якому, у протилежність Іонічній школі, умовно об’єднують поетів тридцятих — сімдесятих років XIX століття, що писали кафаревусою.

Історія

Формування Афінської школи пов’язується з прибуттям до незалежної Греції фанаріотів, які були відірвані від повсякденного життя народу, не брали участі у визвольних змаганнях, але зберегли освіченість у архаїчній формі, що брала витоки ще у візантійській книжності. Вони не дуже добре розбиралися в соціокультурних обставинах тогочасної Греції, але мали досить рішучості й самовпевненості, щоб повчати «дикуватих» мешканців материкової Греції з висоти своїх знань. Природно, що вони були в своїй творчості переважно прихильниками кафаревуси. Проте їхні мовні уподобання розвивалися досить складно: багато ранніх творів представників цієї школи було написано на дімотікі або під її значним впливом. Це було обумовлено післяреволюційною атмосферою, що підштовхувала до певної демократизації мови. Проте невдовзі настає інтенсивна й стрімка архаїзація: фанаріоти вважали себе за охоронників вітчизняної спадщини й хотіли таким чином закласти підвалини нової національної культури.

У п’ятдесяті — шістдесяті роки на зміну першій приходять друга й третя генерації Афінської школи: (1818–1876), (1824–1873), (1829–1854), (1838–1895), (1843–1873), (1845–1874). У творчості представників цих генерацій вже остаточно усталилися похмурі риси: мотиви смерті, песимізм, відірваність від дійсності, штучність системи образів. Віддзеркалився й крах надій на відновлення величі Греції. До того ж представників другої генерації немов переслідувала доля: Валаваніс молодим помер від сухот, Карасуцас рано кинув писати, а потім і руки на себе наклав… Важливим мотивом у Папаррігопулоса й Василіадіса була трагедія нездійсненої особистої долі.

У вісімдесяті роки XIX століття виникає Нова Афінська школа, яка успадкує й розвине спадщину і Афінської, й Іонічної шкіл.

1508 року за дорученням папи Юлія II Рафаель розписує станці (парадні зали) Ватиканського палацу. Станца делла Сеньятура була першою з розписаних Рафаелем (1508–1511). Його фрески — це алегоричні зображення людської діяльності: «Афінська школа» — філософія, «Диспут» — богослів'я, «Мудрість, помірність та сила» — правосуддя, «Парнас» — поезія. У своїх чотирьох великих композиціях Рафаель показав чотири основи, на які, на його переконання, має спиратися людське суспільство: розум (філософія, наука), доброта та любов (релігія), краса (мистецтво), справедливість (правосуддя). Зображений на фресці Арістотель тримає в руках свою етику і вказує жестом на етичну організацію світу. Натомість Платон тримає в руках діалог «Тімей», його жест, що вказує угору, має символізувати рух чуттєвого світу до світу ідей.

Фреска «Афінська школа» визнається одним з найкращих творів не тільки Рафаеля, але й ренесансного мистецтва загалом.

Спершу фреска не мала окремої назви, а назва «Афінська школа» вперше була використана в 1695 році.

image
Афінська школа. Рафаель.

Картон фрески зберігається в Амброзіанській бібліотеці у Мілані.

Література

  • Ernst Gombrich: Die Symbolik von Raffaels 'Stanza della Segnatura'. In: Ernst Gombrich: Zur Kunst der Renaissance. Band 2: Das symbolische Bild. Klett-Cotta, Stuttgart 1986, , S. 104–124.
  • Marcia Hall (Hrsg.): Raphael's «School of Athens». Cambridge University Press, Cambridge u. a. 1997, .
  • Guerino Mazzola et al.: Rasterbild — Bildraster. Springer-Verlag, Berlin et al. 1986, .
  • Д. Спатис. Афинская школа // Краткая литературная энциклопедия. Москва: Советская энциклопедия, 1962, т. 1, стлб. 365–366.
    • Димитрис Спатис. Греческая новая литература // Краткая литературная энциклопедия. Москва: Советская энциклопедия, 1972, т. 7, стлб. 353.
    • С. Б. Ильинская. Греческая литература // История всемирной литературы. Москва: Наука, 1991, т. 6, c. 542, 545–547.
    • С. Б. Ильинская. Греческая литература // История всемирной литературы. Москва: Наука, 1991, т. 7, c. 527, 528, 529.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Afinska shkola ital Scuola di Atene ne tilki freska penzlya Rafaelya v stanci della Senyatura Vatikanskogo palacu alej shkola yak zagalne ponyattya Napryamok v yakomu u protilezhnist Ionichnij shkoli umovno ob yednuyut poetiv tridcyatih simdesyatih rokiv XIX stolittya sho pisali kafarevusoyu IstoriyaFormuvannya Afinskoyi shkoli pov yazuyetsya z pributtyam do nezalezhnoyi Greciyi fanariotiv yaki buli vidirvani vid povsyakdennogo zhittya narodu ne brali uchasti u vizvolnih zmagannyah ale zberegli osvichenist u arhayichnij formi sho brala vitoki she u vizantijskij knizhnosti Voni ne duzhe dobre rozbiralisya v sociokulturnih obstavinah togochasnoyi Greciyi ale mali dosit rishuchosti j samovpevnenosti shob povchati dikuvatih meshkanciv materikovoyi Greciyi z visoti svoyih znan Prirodno sho voni buli v svoyij tvorchosti perevazhno prihilnikami kafarevusi Prote yihni movni upodobannya rozvivalisya dosit skladno bagato rannih tvoriv predstavnikiv ciyeyi shkoli bulo napisano na dimotiki abo pid yiyi znachnim vplivom Ce bulo obumovleno pislyarevolyucijnoyu atmosferoyu sho pidshtovhuvala do pevnoyi demokratizaciyi movi Prote nevdovzi nastaye intensivna j strimka arhayizaciya fanarioti vvazhali sebe za ohoronnikiv vitchiznyanoyi spadshini j hotili takim chinom zaklasti pidvalini novoyi nacionalnoyi kulturi U p yatdesyati shistdesyati roki na zminu pershij prihodyat druga j tretya generaciyi Afinskoyi shkoli 1818 1876 1824 1873 1829 1854 1838 1895 1843 1873 1845 1874 U tvorchosti predstavnikiv cih generacij vzhe ostatochno ustalilisya pohmuri risi motivi smerti pesimizm vidirvanist vid dijsnosti shtuchnist sistemi obraziv Viddzerkalivsya j krah nadij na vidnovlennya velichi Greciyi Do togo zh predstavnikiv drugoyi generaciyi nemov peresliduvala dolya Valavanis molodim pomer vid suhot Karasucas rano kinuv pisati a potim i ruki na sebe naklav Vazhlivim motivom u Paparrigopulosa j Vasiliadisa bula tragediya nezdijsnenoyi osobistoyi doli U visimdesyati roki XIX stolittya vinikaye Nova Afinska shkola yaka uspadkuye j rozvine spadshinu i Afinskoyi j Ionichnoyi shkil 1508 roku za doruchennyam papi Yuliya II Rafael rozpisuye stanci paradni zali Vatikanskogo palacu Stanca della Senyatura bula pershoyu z rozpisanih Rafaelem 1508 1511 Jogo freski ce alegorichni zobrazhennya lyudskoyi diyalnosti Afinska shkola filosofiya Disput bogosliv ya Mudrist pomirnist ta sila pravosuddya Parnas poeziya U svoyih chotiroh velikih kompoziciyah Rafael pokazav chotiri osnovi na yaki na jogo perekonannya maye spiratisya lyudske suspilstvo rozum filosofiya nauka dobrota ta lyubov religiya krasa mistectvo spravedlivist pravosuddya Zobrazhenij na fresci Aristotel trimaye v rukah svoyu etiku i vkazuye zhestom na etichnu organizaciyu svitu Natomist Platon trimaye v rukah dialog Timej jogo zhest sho vkazuye ugoru maye simvolizuvati ruh chuttyevogo svitu do svitu idej Freska Afinska shkola viznayetsya odnim z najkrashih tvoriv ne tilki Rafaelya ale j renesansnogo mistectva zagalom Spershu freska ne mala okremoyi nazvi a nazva Afinska shkola vpershe bula vikoristana v 1695 roci Afinska shkola Rafael Karton freski zberigayetsya v Ambrozianskij biblioteci u Milani ol LiteraturaErnst Gombrich Die Symbolik von Raffaels Stanza della Segnatura In Ernst Gombrich Zur Kunst der Renaissance Band 2 Das symbolische Bild Klett Cotta Stuttgart 1986 ISBN 3 608 76147 0 S 104 124 Marcia Hall Hrsg Raphael s School of Athens Cambridge University Press Cambridge u a 1997 ISBN 0 521 44899 9 Guerino Mazzola et al Rasterbild Bildraster Springer Verlag Berlin et al 1986 ISBN 3 540 17267 X D Spatis Afinskaya shkola Kratkaya literaturnaya enciklopediya Moskva Sovetskaya enciklopediya 1962 t 1 stlb 365 366 Dimitris Spatis Grecheskaya novaya literatura Kratkaya literaturnaya enciklopediya Moskva Sovetskaya enciklopediya 1972 t 7 stlb 353 S B Ilinskaya Grecheskaya literatura Istoriya vsemirnoj literatury Moskva Nauka 1991 t 6 c 542 545 547 S B Ilinskaya Grecheskaya literatura Istoriya vsemirnoj literatury Moskva Nauka 1991 t 7 c 527 528 529

Дата публікації:
Топ