Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Марія Григорівна Нікіфорова, відоміша як Маруся Нікіфорова (1883 — 24 вересня 1919, Севастополь) — військова діячка анархістського руху, повстанська отаманка.
| Марія Григорівна Нікіфорова | |
|---|---|
 | |
| Псевдо | Маруся Нікіфорова |
| Народилася | 1885 Олександрівськ, Російська імперія |
| Померла | 24 вересня 1919 Севастополь, Таврійська губернія, Російська СФРР ·повішена |
| Підданство | Російська імперія (до 1917) |
| Діяльність | революціонер, партизани, отаман |
| Відома завдяки | військовий діяч анархістського руху, повстанський отаман |
| Учасник | Революція 1905—1907, d, Перша світова війна, Салонікський фронт, Російська революція і d |
| |
Біографія
Марія Григорівна Нікіфорова народилася 1883 (за іншими даними — 1885) року в Олександрівську (нині — Запоріжжя) Катеринославської губернії в родині штабскапітана, героя російсько-турецької війни 1877—1878 рр.
У 18 років Марія вступила до партії есерів. У 1907 році її затримали за звинуваченням у розбійницьких нападах та убивствах.
Засуджена в 1908 р. Вирок суду — 20 років каторги з відбуттям попереднього покарання у Петропавлівській фортеці. Покарання мала відбувати в Сибіру.
У 1910 році — втекла із заслання: Японія, Америка, Англія, Франція, Швейцарія. Брала активну участь у роботі соціалістичних та анархістських емігрантських центрів.
Навесні 1917 року повернулася на Батьківщину (в Україну, на станцію Пологи до матері).
28 січня 1918 р. Єлисаветградський ревком, скориставшись тим, що на станцію прибув Прутський полк, командний склад якого був більшовицьким, вирішив вдатися до збройного захоплення влади в місті. Маруся Никифорова приїхала до Єлисаветграда 28 січня з загоном, що входив до складу частин Червоної армії Володимира Антонова-Овсієнка, але діяв досить автономно.
29 січня загін Марусі взяв участь у збройному захопленні влади місцевими більшовиками, роззброєнні гайдамаків. Вона вважала себе «архи-революційною», через декілька днів за вимогою парткому залишила місто.
22 березня 1918 р. «Одеський листок» надрукував повідомлення, що в Березівці з'явився загін Марії-отаманші й зажадав від обивателів великої контрибуції. Завадив М. Никифоровій одержати цю контрибуцію Григорій Котовський.
Загони М. Никифорової відступали через Олександрівський повіт, де на станції Царекостянтинівка 16 квітня 1918 р. вона зустрілася з Нестором Махном. Загін М. Никифорової відійшов далі, до Таганрога.
Союз більшовиків з анархістами та лівими есерами наприкінці весни 1918 р. був нетривалим. Тому М. Никифорову викликали в приміщення «Українського уряду» (більшовицького) та заарештували, а її загін роззброїли. Ця подія мала великий резонанс серед анархістів. Наприкінці квітня 1918 р. відбувся суд революційної честі. М. Никифорову звинувачували в пограбуванні Єлисаветграда в березні 1918 р. Але за наполяганням Махна та через загрозу збройного виступу анархістів Никифорову відпустили.
Під час періоду Української Держави гетьмана Скоропадського — перебувала в Таганрозі й у Південній Росії: Ростов-на-Дону, Новочеркаськ, Воронеж.
У Саратові отаманшу знову арештовують та переводять до Бутирської тюрми. Її звинуватили в тому, що вона «без відома місцевих органів радянської влади у багатьох містах проводила реквізиції; накладала на поміщиків контрибуції на великі суми. Коли ж місцеві Ради протестували, вона погрожувала їм, оточуючи будинки Рад кулеметами, арештовувала членів виконкому».
Військовий трибунал визнав М. Никифорову винною «у дискредитації радянської влади». Звинувачення у пограбуваннях та незаконних реквізиціях трибунал відхилив і ухвалив вирок: «Позбавити М. Никифорову права займати відповідальні посади протягом шести місяців з дня присуду».
Умовно засуджена М. Никифорова на початку 1919 р. направляється у розпорядження, тоді, червоного комбрига Н. Махна. Там Марія займалася культурно-виховною та просвітницькою роботою, справами милосердя.
9 травня начдив Матвій Григор'єв підняв антибільшовицьке повстання. Махновські полки, знесилені у виснажливих боях, відступали. У цей час Лев Троцький розпочав боротьбу з партизанщиною. Ліквідації підлягали ті командири, які не були достатньо більшовицькими та слухняними, які мали свої погляди на революцію і які могли потенційно піти шляхом Григор'єва.
25 травня в розпал наступу Шкуро Рада Оборони УСРР ухвалила ліквідувати махновщину.
4 червня Троцький оголосив Махна поза законом. Маруся повертається до збройної боротьби.
Марії вдалося зібрати близько шістдесяти відданих їй анархістів.
Влітку 1919 року Никифорова спланувала замах на генерала Денікіна. Вона хотіла закласти вибухівку й підірвати чільника Білої армії, а потім утекти до Польщі для організації анархістської революції. Марія із своїм чоловіком Вітольдом Бжостеком та 18 бойовиками попрямувала у Крим, де знаходилася ставка Денікіна.
Згідно з офіційною версією, її у Севастополі впізнав хтось з білогвардійців, і 29 липня (11 серпня н.ст.) Марусю арештували.
У вересні 1919 року її разом з чоловіком Вітольдом Бжостеком повісили у дворі севастопольської тюрми за наказом денікінського генерала Слащова.
Див. також
Джерела та література
- О. І. Ганжа. Никифорова Маруся // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 387. — .
Посилання
- Террористка Маруся Никифорова, Профиль, № 19 (38), 24.05.2008
- Марія Никифорова — людина та отаманша: факти та міфи
- Жінки в армії: 7 берегинь з багнетом й кулеметом
 | Це незавершена стаття про особу. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Олександр Вітолін (17 січня 2022). Жінки в армії: 7 берегинь з багнетом й кулеметом. Вікенд (укр.). Процитовано 26 січня 2022.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mariya Grigorivna Nikiforova vidomisha yak Marusya Nikiforova 1883 24 veresnya 1919 Sevastopol vijskova diyachka anarhistskogo ruhu povstanska otamanka Mariya Grigorivna NikiforovaPsevdoMarusya NikiforovaNarodilasya1885 1885 Oleksandrivsk Rosijska imperiyaPomerla24 veresnya 1919 1919 09 24 Sevastopol Tavrijska guberniya Rosijska SFRR povishenaPiddanstvoRosijska imperiya do 1917 Diyalnistrevolyucioner partizani otamanVidoma zavdyakivijskovij diyach anarhistskogo ruhu povstanskij otamanUchasnikRevolyuciya 1905 1907 d Persha svitova vijna Salonikskij front Rosijska revolyuciya i d Mediafajli u VikishovishiBiografiyaMariya Grigorivna Nikiforova narodilasya 1883 za inshimi danimi 1885 roku v Oleksandrivsku nini Zaporizhzhya Katerinoslavskoyi guberniyi v rodini shtabskapitana geroya rosijsko tureckoyi vijni 1877 1878 rr U 18 rokiv Mariya vstupila do partiyi eseriv U 1907 roci yiyi zatrimali za zvinuvachennyam u rozbijnickih napadah ta ubivstvah Zasudzhena v 1908 r Virok sudu 20 rokiv katorgi z vidbuttyam poperednogo pokarannya u Petropavlivskij forteci Pokarannya mala vidbuvati v Sibiru U 1910 roci vtekla iz zaslannya Yaponiya Amerika Angliya Franciya Shvejcariya Brala aktivnu uchast u roboti socialistichnih ta anarhistskih emigrantskih centriv Navesni 1917 roku povernulasya na Batkivshinu v Ukrayinu na stanciyu Pologi do materi 28 sichnya 1918 r Yelisavetgradskij revkom skoristavshis tim sho na stanciyu pribuv Prutskij polk komandnij sklad yakogo buv bilshovickim virishiv vdatisya do zbrojnogo zahoplennya vladi v misti Marusya Nikiforova priyihala do Yelisavetgrada 28 sichnya z zagonom sho vhodiv do skladu chastin Chervonoyi armiyi Volodimira Antonova Ovsiyenka ale diyav dosit avtonomno 29 sichnya zagin Marusi vzyav uchast u zbrojnomu zahoplenni vladi miscevimi bilshovikami rozzbroyenni gajdamakiv Vona vvazhala sebe arhi revolyucijnoyu cherez dekilka dniv za vimogoyu partkomu zalishila misto 22 bereznya 1918 r Odeskij listok nadrukuvav povidomlennya sho v Berezivci z yavivsya zagin Mariyi otamanshi j zazhadav vid obivateliv velikoyi kontribuciyi Zavadiv M Nikiforovij oderzhati cyu kontribuciyu Grigorij Kotovskij Zagoni M Nikiforovoyi vidstupali cherez Oleksandrivskij povit de na stanciyi Carekostyantinivka 16 kvitnya 1918 r vona zustrilasya z Nestorom Mahnom Zagin M Nikiforovoyi vidijshov dali do Taganroga Soyuz bilshovikiv z anarhistami ta livimi eserami naprikinci vesni 1918 r buv netrivalim Tomu M Nikiforovu viklikali v primishennya Ukrayinskogo uryadu bilshovickogo ta zaareshtuvali a yiyi zagin rozzbroyili Cya podiya mala velikij rezonans sered anarhistiv Naprikinci kvitnya 1918 r vidbuvsya sud revolyucijnoyi chesti M Nikiforovu zvinuvachuvali v pograbuvanni Yelisavetgrada v berezni 1918 r Ale za napolyagannyam Mahna ta cherez zagrozu zbrojnogo vistupu anarhistiv Nikiforovu vidpustili Pid chas periodu Ukrayinskoyi Derzhavi getmana Skoropadskogo perebuvala v Taganrozi j u Pivdennij Rosiyi Rostov na Donu Novocherkask Voronezh U Saratovi otamanshu znovu areshtovuyut ta perevodyat do Butirskoyi tyurmi Yiyi zvinuvatili v tomu sho vona bez vidoma miscevih organiv radyanskoyi vladi u bagatoh mistah provodila rekviziciyi nakladala na pomishikiv kontribuciyi na veliki sumi Koli zh miscevi Radi protestuvali vona pogrozhuvala yim otochuyuchi budinki Rad kulemetami areshtovuvala chleniv vikonkomu Vijskovij tribunal viznav M Nikiforovu vinnoyu u diskreditaciyi radyanskoyi vladi Zvinuvachennya u pograbuvannyah ta nezakonnih rekviziciyah tribunal vidhiliv i uhvaliv virok Pozbaviti M Nikiforovu prava zajmati vidpovidalni posadi protyagom shesti misyaciv z dnya prisudu Umovno zasudzhena M Nikiforova na pochatku 1919 r napravlyayetsya u rozporyadzhennya todi chervonogo kombriga N Mahna Tam Mariya zajmalasya kulturno vihovnoyu ta prosvitnickoyu robotoyu spravami miloserdya 9 travnya nachdiv Matvij Grigor yev pidnyav antibilshovicke povstannya Mahnovski polki znesileni u visnazhlivih boyah vidstupali U cej chas Lev Trockij rozpochav borotbu z partizanshinoyu Likvidaciyi pidlyagali ti komandiri yaki ne buli dostatno bilshovickimi ta sluhnyanimi yaki mali svoyi poglyadi na revolyuciyu i yaki mogli potencijno piti shlyahom Grigor yeva 25 travnya v rozpal nastupu Shkuro Rada Oboroni USRR uhvalila likviduvati mahnovshinu 4 chervnya Trockij ogolosiv Mahna poza zakonom Marusya povertayetsya do zbrojnoyi borotbi Mariyi vdalosya zibrati blizko shistdesyati viddanih yij anarhistiv Vlitku 1919 roku Nikiforova splanuvala zamah na generala Denikina Vona hotila zaklasti vibuhivku j pidirvati chilnika Biloyi armiyi a potim utekti do Polshi dlya organizaciyi anarhistskoyi revolyuciyi Mariya iz svoyim cholovikom Vitoldom Bzhostekom ta 18 bojovikami popryamuvala u Krim de znahodilasya stavka Denikina Zgidno z oficijnoyu versiyeyu yiyi u Sevastopoli vpiznav htos z bilogvardijciv i 29 lipnya 11 serpnya n st Marusyu areshtuvali U veresni 1919 roku yiyi razom z cholovikom Vitoldom Bzhostekom povisili u dvori sevastopolskoyi tyurmi za nakazom denikinskogo generala Slashova Div takozhChorna gvardiya anarhistiv Taratuta Olga IllivnaDzherela ta literaturaO I Ganzha Nikiforova Marusya Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 387 ISBN 978 966 00 1061 1 PosilannyaTerroristka Marusya Nikiforova Profil 19 38 24 05 2008 Mariya Nikiforova lyudina ta otamansha fakti ta mifi Zhinki v armiyi 7 beregin z bagnetom j kulemetom Ce nezavershena stattya pro osobu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Oleksandr Vitolin 17 sichnya 2022 Zhinki v armiyi 7 beregin z bagnetom j kulemetom Vikend ukr Procitovano 26 sichnya 2022