Никаноров Василь Іванович

Василь Іванович Никаноров (22 грудня 1904(19041222), місто Переславль-Залєський Ярославської губернії, тепер Ярославська область, Російська Федерація — 19 червня 1982, Сімферополь) — радянський партійний і державний діяч, 2-й секретар Кримського обласного комітету ВКП(б), голова Кримського облвиконкому. Депутат Верховної Ради Російської РФСР 2-го скликання (1947—1949 роки). Депутат Кримської обласної Ради депутатів трудящих.

Никаноров Василь Іванович
рос. Василий Иванович Никаноров
Народився	22 грудня 1904(1904-12-22) Переславль-Залєський
Помер	19 червня 1982(1982-06-19) (77 років) Сімферополь
Поховання	Абдал
Громадянство	Російська імперія→ СРСР
Національність	росіянин
Діяльність	політик, парторг
Галузь	ідеологія і державне управління^[d]
Знання мов	російська
Учасник	німецько-радянська війна, Q15992703? і ^d
Посада	^d
Партія	КПРС
Автограф
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Никаноров.

Життєпис

Народився в родині столяра. Закінчив сім класів школи. У 1916—1924 роках — учень токаря, токар на міднообробному заводі. У 1924—1925 роках — завідувач хати-читальні села Івановського Владимирської губернії.

Член РКП(б) з 1925 року. У 1927 році закінчив Владимирську губернську партійну школу.

У 1927—1928 роках — у Червоній армії. У 1928—1929 роках — завідувач агітаційно-пропагандистського відділу Івановського районного комітету ВКП(б) Владимирської губернії. У 1929—1932 роках — завідувач відділу кільтури і пропаганди Александровського окружного комітету ВКП(б); завідувач організаційного відділу, заступник секретаря Кольчугінського районного комітету ВКП(б) Івановської промислової області.

У 1932—1935 роках — заступник секретаря, секретар комітету ВКП(б) морського заводу імені Серго Орджонікідзе в місті Севастополі, секретар комітету ВКП(б) Севастопольського військового порту.

У 1935—1937 роках — 2-й секретар Кримського обласного комітету комсомолу (ВЛКСМ).

У 1937—1938 роках — заступник народного комісара землеробства Кримської АССР. У 1938 році був заарештований органами НКВС, пробув дев'ять місяців у в'язниці. Був звільнений із ув'язнення та виправданий, до 1940 року працював заступником народного комісара землеробства Кримської АССР.

У 1940—1941 роках — 1-й секретар Центрального районного комітету ВКП(б) міста Сімферополя.

Учасник німецько-радянської війни, один із організаторів партизанського руху в Криму. У 1941—1942 роках — комісар 3-го районного партизанського загону Кримської АРСР. У 1942—1944 роках — помічник начальника штабу із матеріального забезпечення кримських партизан.

У травні 1944 — вересні 1946 року — 3-й секретар Кримського обласного комітету ВКП(б).

У вересні 1946 — червні 1949 року — 2-й секретар Кримського обласного комітету ВКП(б).

10 червня — 12 грудня 1949 року — голова виконавчого комітету Кримської обласної ради депутатів трудящих.

18 грудня 1949 року заарештований органами МДБ через так звану «ленінградську справу». У 1950 році засуджений на 25 років виправно-трудових таборів. У 1954 році звільнений із ув'язнення та реабілітований.

У 1954—1963 роках — уповноважений Міністерства заготівель СРСР по Кримській області; заступник начальника Кримського обласного управління сільського господарства і заготівель; начальник Кримського обласного управління промисловості продовольчих товарів.

У 1963—1974 роках — голова партійної комісії при Кримському обласному комітеті КПУ. У 1974—1982 роках — позаштатний член партійної комісії при Кримському обласному комітеті КПУ, персональний пенсіонер.

Помер 19 червня 1982 року у Сімферополі. Похований на цвинтарі Абдал-1 у Сімферополі, квартал №14. Пізніше поруч похований його бойовий товариш Г. Л. Сіверський.

Нагороди

• орден Леніна (1942)
• два ордени Трудового Червоного Прапора
• медалі
• Почесна грамота Президії Верховної Ради Української РСР
• почесний громадянин міста Сімферополя (14.12.1979)

Джерела

• Никаноров Василий Иванович [ 28 березня 2017 у Wayback Machine.]. (рос.)