Архієпископ Никанор (в миру Никифор Тимофійович Каменський; 25 травня 1847, село Солодовникове, Чорноярський повіт, Астраханська губернія — †27 листопада 1910) — російський богослов, археограф, релігійний діяч. Місіонер у країнах колишнього Казанського ханства. Почесний член Казанської духовної академії (1893). Заснував церковно-археологічні комітети у Смоленську та Гродно і церковно-історичні музеї в Орлі та Варшаві.
Архієпископ Никанор | ||
| ||
---|---|---|
9 грудня 1905 — 5 квітня 1908 | ||
Попередник: | Єроним (Екземплярський) | |
Наступник: | Миколай (Зьоров) | |
| ||
26 листопада 1903 — 9 грудня 1905 | ||
Попередник: | Яким (Левицький) | |
Наступник: | ||
| ||
28 березня 1902 — 26 листопада 1903 | ||
Попередник: | ||
Наступник: | Володимир (Соколовський) | |
| ||
2 січня 1899 — 28 березня 1902 | ||
Попередник: | ||
Наступник: | ||
| ||
10 лютого 1896 — 2 січня 1899 | ||
Попередник: | ||
Наступник: | ||
| ||
16 квітня 1893 — 10 лютого 1896 | ||
Попередник: | Сергій (Соколов) | |
Наступник: | ||
| ||
3 березня 1891 — 16 квітня 1893 | ||
Попередник: | Сергій (Соколов) | |
Наступник: | ||
Альма-матер: | Казанська духовна академія | |
Діяльність: | вікарій | |
Ім'я при народженні: | Никифір Тимофійович Каменський | |
Народження: | 25 травня 1847 с. Солодовникове, Чорноярський повіт, Астраханська губернія | |
Смерть: | 27 листопада 1910 (63 роки) Казань, Російська імперія | |
Чернецтво: | 19 січня 1889 | |
Єп. хіротонія: | 7 березня 1891 | |
Никанор у Вікісховищі |
Єпископ Російської православної церкви (безпатріаршої), архієпископ Казанський та Свиязький РПЦ (б).
Життєпис
Народився в сім'ї диякона Астраханської єпархії. Був одружений, мав сина, у 1869 став вдівцем.
Закінчив Астраханське духовне училище, Астраханську духовну семінарію (1868), Казанську духовну академію зі ступенем кандидата богослов'я (1874). В академії був учнем відомого православного філософа владики Никанора (Бровковича), який значно вплинув на нього, саме з цим пов'язане прийняття Никифором Каменським чернечого імені «Никанор».
Магістр богослов'я (1879; тема дисертації: «Зображення Месії у Псалтирі»). Доктор богослов'я (1905; тема дисертації: «Екзегетико-критичне дослідження Послання Святого Апостола Павла до юдеїв»).
Духовне життя
З 3 листопада 1868–1870 — священик храму в селі Бережновці Царевського повіту, Астраханської губернії. Коли став вдівцем, поступив до духовної академії.
1870–1874 — навчався у Казанській духовній семінарії.
1974–1879 — законовчитель Казанської вчительської семінарії.
1879 — протоієрей.
1879—1891 — ректор Казанської духовної семінарії.
19 січня 1889 — пострижений в чернецтво.
7 березня 1891 — єпископ Чебоксарський, вікарій Казанської єпархії.
16 квітня 1893 — єпископ Архангельський та Холмогорський.
10 лютого 1896 — єпископ Смоленський та Дорогобузький.
2 січня 1899 — єпископ Орловський та Севський.
28 березня 1902 — єпископ Катеринбурзький та Ірбитський.
26 листопада 1903 — єпископ Гродненський та Брестський.
Вчений та адміністратор
Заснував церковно-археологічні комітети у Смоленську та Гродно і церковно-історичні музеї в Орлі та Варшаві. Займався богословськими та історико-археологічними дослідженнями. Будучи протоієреєм, здійснив паломництво на Схід, після чого видав опис своїх вражень від подорожі. Автор наукових, релігійних праць, спеціаліст у царині екзегетики, опублікував багато коментарів до книжок Священного Писання.
У 1892 видав дослідження про Кизицький монастир, Казанської єпархії, заснований на широкому архівному матеріалі. Займався археографією: у 1893 опублікував грамоти Спасо-Преображенського та Кизицького монастирів, а надалі в останній рік життя — синодики Свиязького Успенського та Зилантова монастирів.
У період служіння в Орловській єпархії займався просвітницькою діяльністю, видав під своєю редакцією «Опис Орловської єпархії середніх часів». Протягом півторарічного керування Катеринбурзькою єпархією разом з одним вогулом (мансі) займався упорядкуванням вогульської абетки та російсько-вогульського словника, особисто брав участь у релігійно-моральних співбесідах.
Коли був правлячим архієреєм Казанської єпархії, виявив себе прихильником православного богослужіння мовами фіно-угорських та тюркських народів Поволжя. Обирався в члени Ради Казанського відділу Російського зібрання.
Праці
- Изображение Мессии в Псалтири. Экзегетико-критическое исследование мессианских псалмов, с кратким очерком учения о Мессии до пророка Давида. Казань, 1879, 2-е издание — Казань, 1901.
- О святом евангелии и святых евангелистах. Казань, 1879.
- Современные остатки языческих обрядов и религиозных верований у чуваш. Казань, 1879.
- Астраханский кафедральный Успенский собор. Описание его и история. Казань, 1889.
- Общедоступное объяснение первого соборного послания Апостола Иоанна Богослова. Казань, 1889.
- Объяснение послания Святого Апостола Павла к римлянам. Казань, 1891.
- Православно-христианско-нравственное богословие. Издание 1-е, СПБ, 1891; Издание 2-е, СПБ, 1894.
- Объяснение первого послания Святого Апостола Павла к коринфянам. Казань, 1892.
- Объяснение православного богослужения. В трёх выпусках, Казань, 1893.
- Святый Афанасий Великий, архиепископ Александрийский и его избранные творения. СПБ, 1893.
- Святый Василий Великий, архиепископ Кесарии Каппадокийской, его жизнь и избранные творения. СПБ, 1894.
- Слова, речи и беседы. Орёл, 1902.
- Церковные чтения. Екатеринбург, 1902.
- Объяснение книги Деяний Святых Апостолов и Соборных Посланий. СПБ, 1903.
- Объяснение первых семи посланий Святого Апостола Павла. СПБ, 1904.
- Объяснение последних семи посланий Святого Апостола Павла. СПБ, 1905.
- Экзегетико-критическое исследование послания Святого Апостола Павла к евреям. Казань, 1904.
- Воспоминания о святых местах Востока: Константинополь, Афон, Палестина, Египет, Италия. СПБ, 1906.
- Святой царь Давид, псалмы его и псаломские пророчества о Мессии. Варшава, 1907.
- Собрание сочинений (включая списки орловских и смоленских иерархов). Казань, 1909.
- Слова, речи и беседы. Выпуск 1. Казань, 1909.
- Сборник статей (с рисунками). Казань, 1909.
- Святцы и праздники пасхального круга с изображением и песнопениями. М., 1909.
- Учение о нравственности. Казань, 1910.
Видання
- Никанор (Каменский) О любви человека к самому себе. 1898 г. (Репринтное издание , 1996 г.)
- Никанор (Каменский) Толковый Апостол. Собрание толкований на Деяния и Послания Апостольские. В 2-х томах. М.: , 2008.
Примітки
- Исаев Ю. Н. Чуваська енциклопедія — Чувашское книжное издательство, 2006. — С. 2567. — 2567 с. —
- . Архів оригіналу за 18 грудня 2010. Процитовано 22 травня 2015.
Посилання
- (рос.) Биография [ 22 травня 2015 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Arhiyepiskop Nikanor v miru Nikifor Timofijovich Kamenskij 25 travnya 1847 selo Solodovnikove Chornoyarskij povit Astrahanska guberniya 27 listopada 1910 rosijskij bogoslov arheograf religijnij diyach Misioner u krayinah kolishnogo Kazanskogo hanstva Pochesnij chlen Kazanskoyi duhovnoyi akademiyi 1893 Zasnuvav cerkovno arheologichni komiteti u Smolensku ta Grodno i cerkovno istorichni muzeyi v Orli ta Varshavi Arhiyepiskop Nikanor Arhiyepiskop Varshavskij ta Privislenskij 9 grudnya 1905 5 kvitnya 1908 Poperednik Yeronim Ekzemplyarskij Nastupnik Mikolaj Zorov Yepiskop Grodnenskij ta Brestskij 26 listopada 1903 9 grudnya 1905 Poperednik Yakim Levickij Nastupnik Yepiskop Katerinburzkij Irbitskij 28 bereznya 1902 26 listopada 1903 Poperednik Nastupnik Volodimir Sokolovskij Yepiskop Orlovskij ta Sevskij 2 sichnya 1899 28 bereznya 1902 Poperednik Nastupnik Yepiskop Smolenskij Dorogobuzkij 10 lyutogo 1896 2 sichnya 1899 Poperednik Nastupnik Yepiskop Arhangelskij ta Holmogorskij 16 kvitnya 1893 10 lyutogo 1896 Poperednik Sergij Sokolov Nastupnik Yepiskop Cheboksarskij vikarij Kazanskoyi yeparhiyi 3 bereznya 1891 16 kvitnya 1893 Poperednik Sergij Sokolov Nastupnik Alma mater Kazanska duhovna akademiya Diyalnist vikarij Im ya pri narodzhenni Nikifir Timofijovich Kamenskij Narodzhennya 25 travnya 1847 1847 05 25 s Solodovnikove Chornoyarskij povit Astrahanska guberniya Smert 27 listopada 1910 1910 11 27 63 roki Kazan Rosijska imperiya Chernectvo 19 sichnya 1889 Yep hirotoniya 7 bereznya 1891 Nikanor u Vikishovishi Yepiskop Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi bezpatriarshoyi arhiyepiskop Kazanskij ta Sviyazkij RPC b ZhittyepisNarodivsya v sim yi diyakona Astrahanskoyi yeparhiyi Buv odruzhenij mav sina u 1869 stav vdivcem Zakinchiv Astrahanske duhovne uchilishe Astrahansku duhovnu seminariyu 1868 Kazansku duhovnu akademiyu zi stupenem kandidata bogoslov ya 1874 V akademiyi buv uchnem vidomogo pravoslavnogo filosofa vladiki Nikanora Brovkovicha yakij znachno vplinuv na nogo same z cim pov yazane prijnyattya Nikiforom Kamenskim chernechogo imeni Nikanor Magistr bogoslov ya 1879 tema disertaciyi Zobrazhennya Mesiyi u Psaltiri Doktor bogoslov ya 1905 tema disertaciyi Ekzegetiko kritichne doslidzhennya Poslannya Svyatogo Apostola Pavla do yudeyiv Duhovne zhittyaZ 3 listopada 1868 1870 svyashenik hramu v seli Berezhnovci Carevskogo povitu Astrahanskoyi guberniyi Koli stav vdivcem postupiv do duhovnoyi akademiyi 1870 1874 navchavsya u Kazanskij duhovnij seminariyi 1974 1879 zakonovchitel Kazanskoyi vchitelskoyi seminariyi 1879 protoiyerej 1879 1891 rektor Kazanskoyi duhovnoyi seminariyi 19 sichnya 1889 postrizhenij v chernectvo 19 lyutogo 1889 arhimandrit 7 bereznya 1891 yepiskop Cheboksarskij vikarij Kazanskoyi yeparhiyi 16 kvitnya 1893 yepiskop Arhangelskij ta Holmogorskij 10 lyutogo 1896 yepiskop Smolenskij ta Dorogobuzkij 2 sichnya 1899 yepiskop Orlovskij ta Sevskij 28 bereznya 1902 yepiskop Katerinburzkij ta Irbitskij 26 listopada 1903 yepiskop Grodnenskij ta Brestskij 9 grudnya 1905 arhiyepiskop Varshavskij ta Privislenskij 5 kvitnya 1908 arhiyepiskop Kazanskij ta Sviyazkij Vchenij ta administratorZasnuvav cerkovno arheologichni komiteti u Smolensku ta Grodno i cerkovno istorichni muzeyi v Orli ta Varshavi Zajmavsya bogoslovskimi ta istoriko arheologichnimi doslidzhennyami Buduchi protoiyereyem zdijsniv palomnictvo na Shid pislya chogo vidav opis svoyih vrazhen vid podorozhi Avtor naukovih religijnih prac specialist u carini ekzegetiki opublikuvav bagato komentariv do knizhok Svyashennogo Pisannya U 1892 vidav doslidzhennya pro Kizickij monastir Kazanskoyi yeparhiyi zasnovanij na shirokomu arhivnomu materiali Zajmavsya arheografiyeyu u 1893 opublikuvav gramoti Spaso Preobrazhenskogo ta Kizickogo monastiriv a nadali v ostannij rik zhittya sinodiki Sviyazkogo Uspenskogo ta Zilantova monastiriv U period sluzhinnya v Orlovskij yeparhiyi zajmavsya prosvitnickoyu diyalnistyu vidav pid svoyeyu redakciyeyu Opis Orlovskoyi yeparhiyi serednih chasiv Protyagom pivtorarichnogo keruvannya Katerinburzkoyu yeparhiyeyu razom z odnim vogulom mansi zajmavsya uporyadkuvannyam vogulskoyi abetki ta rosijsko vogulskogo slovnika osobisto brav uchast u religijno moralnih spivbesidah Koli buv pravlyachim arhiyereyem Kazanskoyi yeparhiyi viyaviv sebe prihilnikom pravoslavnogo bogosluzhinnya movami fino ugorskih ta tyurkskih narodiv Povolzhya Obiravsya v chleni Radi Kazanskogo viddilu Rosijskogo zibrannya PraciIzobrazhenie Messii v Psaltiri Ekzegetiko kriticheskoe issledovanie messianskih psalmov s kratkim ocherkom ucheniya o Messii do proroka Davida Kazan 1879 2 e izdanie Kazan 1901 O svyatom evangelii i svyatyh evangelistah Kazan 1879 Sovremennye ostatki yazycheskih obryadov i religioznyh verovanij u chuvash Kazan 1879 Astrahanskij kafedralnyj Uspenskij sobor Opisanie ego i istoriya Kazan 1889 Obshedostupnoe obyasnenie pervogo sobornogo poslaniya Apostola Ioanna Bogoslova Kazan 1889 Obyasnenie poslaniya Svyatogo Apostola Pavla k rimlyanam Kazan 1891 Pravoslavno hristiansko nravstvennoe bogoslovie Izdanie 1 e SPB 1891 Izdanie 2 e SPB 1894 Obyasnenie pervogo poslaniya Svyatogo Apostola Pavla k korinfyanam Kazan 1892 Obyasnenie pravoslavnogo bogosluzheniya V tryoh vypuskah Kazan 1893 Svyatyj Afanasij Velikij arhiepiskop Aleksandrijskij i ego izbrannye tvoreniya SPB 1893 Svyatyj Vasilij Velikij arhiepiskop Kesarii Kappadokijskoj ego zhizn i izbrannye tvoreniya SPB 1894 Slova rechi i besedy Oryol 1902 Cerkovnye chteniya Ekaterinburg 1902 Obyasnenie knigi Deyanij Svyatyh Apostolov i Sobornyh Poslanij SPB 1903 Obyasnenie pervyh semi poslanij Svyatogo Apostola Pavla SPB 1904 Obyasnenie poslednih semi poslanij Svyatogo Apostola Pavla SPB 1905 Ekzegetiko kriticheskoe issledovanie poslaniya Svyatogo Apostola Pavla k evreyam Kazan 1904 Vospominaniya o svyatyh mestah Vostoka Konstantinopol Afon Palestina Egipet Italiya SPB 1906 Svyatoj car David psalmy ego i psalomskie prorochestva o Messii Varshava 1907 Sobranie sochinenij vklyuchaya spiski orlovskih i smolenskih ierarhov Kazan 1909 Slova rechi i besedy Vypusk 1 Kazan 1909 Sbornik statej s risunkami Kazan 1909 Svyatcy i prazdniki pashalnogo kruga s izobrazheniem i pesnopeniyami M 1909 Uchenie o nravstvennosti Kazan 1910 VidannyaNikanor Kamenskij O lyubvi cheloveka k samomu sebe 1898 g Reprintnoe izdanie 1996 g Nikanor Kamenskij Tolkovyj Apostol Sobranie tolkovanij na Deyaniya i Poslaniya Apostolskie V 2 h tomah M 2008 PrimitkiIsaev Yu N Chuvaska enciklopediya Chuvashskoe knizhnoe izdatelstvo 2006 S 2567 2567 s ISBN 978 5 7670 1471 X d Track Q22918706d Track Q4517503d Track Q19909792 Arhiv originalu za 18 grudnya 2010 Procitovano 22 travnya 2015 Posilannya ros Biografiya 22 travnya 2015 u Wayback Machine