Нижній Коропець

Нижній Коропе́ць — село в Україні, у Мукачівській міській громаді Мукачівського району Закарпатської області

село Нижній Коропець
Країна	Україна
Область	Закарпатська область
Район	Мукачівський район
Громада	Мукачівська міська громада
Основні дані
Засноване	1300
Населення	927
Площа	5340 км²
Густота населення	0,17 осіб/км²
Поштовий індекс	89670
Телефонний код	+380 3131
Географічні дані
Географічні координати	48°21′40″ пн. ш. 22°39′58″ сх. д. / 48.36111° пн. ш. 22.66611° сх. д. / 48.36111; 22.66611Координати: 48°21′40″ пн. ш. 22°39′58″ сх. д. / 48.36111° пн. ш. 22.66611° сх. д. / 48.36111; 22.66611
Середня висота над рівнем моря	111 м
Водойми	річка Керепець
Місцева влада
Адреса ради	89670, Закарпатська обл., Мукачівський р-н, с. Нижній Коропець, вул. Колгоспна, 2
Карта
Нижній Коропець
Нижній Коропець
Мапа
Нижній Коропець у Вікісховищі

Географія

Селом протікає річка Керепець, ліва притока Латориці.

Історія

На східній околиці села, над глиняним кар'єром — поселення епохи неоліту. Тут же — курганна група куштановицької культури.

Перша згадка у 1282 році як Kerepech.

Пізніше: 1365-Kerepech, 1530-Kiripetz (Conscr. Port.), 1543 і 1550-Kerepetz, 1808- Kerepecz (Alsó-), Koropec (Lipszky: Rep. 300), 1851-Puszta-Kerepecz (Fényes Elek 2: 203), 1877-Kerepec (Hnt.), 1881-Puszta-Kerepecz, Magyar-Kerepecz (Lehoczky 3:666), 1898-, 1907-та 1913-Kerepecz (Hnt.), 1925-Niţni Koropec, Pusta Kerepec, Alsókerepec, Pusztakerepecz (ComBer.118), 1944-ben Alsókerepec (Hnt.), 1983-Нижній Коропець (ZO).

Поселення було знищено в середні віки і довгий час це була пустка. Про це свідчить назва «Pusztakerepec», що використовувалася на зламі XX століття. У 1688 році село перебувало в переліку спустошених «внаслідок воєнних дій». Заселене на початку XVIII століття німецькими колоністами. До 1913 року це вже була населена територія, а в 1920-х роках чеська влада поселила русинських жителів разом з угорцями.

Релігія

храм Різдва Пресвятої Богородиці (1928, 1946).

Наприкінці 1920-х років частина селян Барбова перейшла в православну віру. Василь Іванович Чопей безоплатно дозволив збудувати дерев'яну церкву Святого Духа у своєму саду, а його син Юрій Чопей (1915 р. н.) згадує, що церква була каркасної конструкції з одним верхом, стіни оббили дошками, а дахи — бляхою.

Автором проєкту цієї церкви був В. Коломацький, а збудували її майстер Деркач родом з Латірки та Василь Калій. Куратором був Михайло Гар добей. Першим священиком став о. Опаленик, наступним — Іван Долинич.

З приходом радянської влади мурована греко-католицька церква перейшла до православних, а дерев'яну продали в Нижній Коропець для греко-католицької громади та місцевих римо-католиків у 1946 році. На новому місці, де вже стояла дерев'яна каркасна дзвіниця, церкву відбудували майстри Еміл Секереш, Йосип Бундаш та Йосип Шух за куратора Юрія Діянича. Частину дерева довелося замінити, а проміжки дерев'яного каркаса замурували цеглою і вкрили стіни штукатуркою. Церква зберегла стару форму, але маленькі главки над дахами хрещатої нави не були відновлені. До церкви перенесли мармуровий хрест, поставлений римо-католиками у 1924 році, якому після приходу радянської влади загрожувало знищення. Через кілька років церква стала православною. Православну дзвіницю, що стояла ще з 1920-х років у дворі Івана та Олени Гураничів, розібрали, а дзвін, відлитий для православної громади фірмою «Акорд» на кошти Івана Мисли, перенесли до дзвіниці біля церкви.

У 1994 році на місці дерев'яної дзвіниці збудовано муровану, у якій розміщено 4 дзвони. Інтер'єр церкви розмальовано, одноярусний іконостас з іконами доброго малювання перенесли, як розповідають, з села Домбоки.

Мешканці Нижнього Коропця не мали своєї святині, а ходили на Меси до Мукачева (у селі стояла лише проста дерев'яна дзвіниця на один дзвін). У 1946 році місцеві католики обох обрядів придбали дерев'яну церкву у селі Барбові та поставили її біля дзвіниці у якості спільного храму, проте через кілька років радянська влада передала його православним. Продовжуючи давню традицію, римо- та греко-католики у 1995—1998 роки спільно спорудили у селі монументальну базилічну святиню, яку 10 жовтня 1998 року консекрували єпископ Антал Майнек та греко-католицький владика Іван Семедій. Храм оздобили митці Йосиф Бартош та Петро Матл, а основні пожертви на спорудження святині надійшли із США, зокрема, чимало суму виділив архієпископ Вашингтонський кардинал Теодор Маккерік.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 948 осіб, з яких 440 чоловіків та 508 жінок.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 922 особи.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Відсоток
українська	90,08 %
угорська	7,66 %
російська	1,62 %
німецька	0,54 %
білоруська	0,11 %

Туристичні місця

- храм Різдва Пресвятої Богородиці (1928, 1946).

- місце катастрофи. 6 січня 1974 року на околиці села Нижній Коропець сталася авіатроща пасажирського літака АН-24Б. Тоді пасажирський літак АН-24Б вилетів з аеропорту «Жуляни» у Києві, виконуючи рейс «Київ-Івано-Франківськ-Ужгород». Всі 24 людини на борту АН-24Б загинули. Нині невідомо, хто були ці пасажири. Нині на полі біля нижньокоропецького кладовища — бур'яни і болото. Ніщо не нагадує про те, що колись тут жахливою смертю загинули 24 людини.

- На східній околиці села, над глиняним кар'єром — поселення епохи неоліту.

Відомі люди

• Гей Віктор Вікторович (нар. 1996) — український та угорський футболіст.
• Петрігалла Петро Іванович (1886—19??) — доктор, міський староста Мукачевого (1924, 1926–1931), до цього зубний лікар села Коропець.

Примітки

1. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
2. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
3. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.

Посилання

• Погода в селі Нижній Коропець [ 7 листопада 2020 у Wayback Machine.]